У чому вона полягає, якими є очікування від її втілення і що спонукало лікарів діяти у дещо незвичному для них напрямку, самі ініціатори розповіли на брифінгу, який відбувся в ІА «УНІАН» 22 червня 2017 року. Приводом для брифінгу стало наступне. Вперше в Україні в сфері акушерства та неонатології лікарі самотужки впроваджують реальний механізм фінансового забезпечення сучасних медичних протоколів допомоги недоношеним дітям через залучення механізму добровільного медичного страхування.

Зокрема, в брифінгу взяли участь лікар-генетик, д. мед. н., генеральний директор пологового будинку «Лелека» та клініки репродуктивної медицини «Надія», лауреат Державної премії України, віце-президент УАРМ (Українська Асоціація репродуктивної медицини) Валерій Зукін; д. мед. н., проф., заступник головного лікаря з неонатології пологового будинку «Лелека» Юрій Батман; член-кор. НАМН України, д. мед. н., проф., заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри неонатології НМАПО ім. П. Л. Шупика, головний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «неонатологія» Єлизавета Шунько, а також  Тетяна Дерягіна – представник страхової компанії «УПСК».

За даними ВООЗ, 15 мільйонів дітей щорічно народжуються передчасно, і це число дедалі зростає.

Ускладнення у результаті передчасних пологів є основною причиною смерті дітей у віці до п'яти років. Так, у 2015 році вони призвели до майже одного мільйона випадків смерті.

Три чверті таких дітей, за оцінками спеціалістів ВООЗ, можна було б урятувати за допомогою наявних ефективних за вартістю заходів втручання (шляхом надання основних видів допомоги під час пологів і в післяпологовий період кожній матері і кожній дитині).

До основних причин передчасних пологів відносять багатоплодову вагітність, інфекції, а також такі хронічні стани, як діабет і високий кров'яний тиск; проте часто причина залишається не виявленою.

Отже, передчасні пологи – глобальна загальносвітова проблема, але у різних країнах показники передчасних пологів варіюються від 5% до 18% від числа народжених дітей.

В Україні, за даними медичної статистики 2015 року, цей відсоток складав 5,67% (в абсолютних числах – 22631 передчасних пологів за рік).

«Життя передчасно народженої дитини багато в чому залежить від так званої «золотої години», – зауважила Єлизавета Шунько. – «І не тільки саме життя, а й рівень здоров’я дитини у подальшому. Сьогодні розроблено ефективні медичні технології, здатні рятувати життя і здоров’я матері та новонародженої дитини і ними добре оволоділи наші лікарі, але проблема, через що, у тому числі, було організовано сьогоднішній брифінг, полягає у тому, що ці технології є високовартістними, особливо, у частині фармакотерапії і тут вже від медиків мало що залежить. Держава теж не може покривати ці видатки повною мірою, і, до речі, цього собі не можуть дозволити навіть заможні країни. Отже, частина витрат лягає на сім’ї пацієнтів, які не завжди готові до цього, тож потрібно шукати вихід, і дуже добре, що з’явилася можливість застрахуватися на випадок передчасних пологів, забезпечивши у такий спосіб здорове майбутнє своєї дитини. Зрештою, здорова дитина – це щастя не тільки однієї окремо взятої сім’ї, це ще й суттєвий внесок у суспільство, у його розвиток».

 Валерій Зукін також додав трохи статистичних даних: «В Україні щороку народжується приблизно 8 000 дітей вагою менше 2000 г, у Києві – близько 1000! Безперечно, медики вже вміють виходжувати таких крихіток, але самим тільки вмінням і знаннями життя не врятуєш, на жаль… Окрім обладнання, для лікування «надмаленьких українців» потрібно багато ліків, витратних матеріалів, парентеральне харчування, тощо», – зауважив В. Д. Зукін.

Він також відзначив, що в цій царині останніми роками відбулися деякі позитивні зрушення, які трохи покращили ситуацію: відділення інтенсивної терапії новонароджених в Україні отримували нове обладнання, було створено нові перинатальні центри. Але кількість таких центрів не може задовольнити таку велику країну, як наша.

Юрій Батман додав до вищенаведеного ще кілька важливих тез. «З 1 січня 2007 року в нашій країні була введена реєстрація недоношених дітей з терміном гестації 22 тижні і масою тіла 500 г. За цей час неонатологи України, що працюють у пологових стаціонарах, відділеннях інтенсивної терапії новонароджених тощо, придбали великий досвід виходжування передчасно народжених дітей, дітей з низькою і навіть екстремально низькою вагою тіла. Але процес виходжування таких діток – це ціла система, яка включає в себе солідну діагностичну, лікувально-контрольну апаратуру, яка, до того ж, нічого не означає без висококваліфікованих фахівців. Апарат, сам по собі, як відомо, не лікує. Отже, важливо все в комплексі, в системі. Причому, це має бути замкнена система: від моменту народження і надання кваліфікованої своєчасної медичної допомоги на сучасному рівні в перші години і навіть хвилини після народження, до моменту виписки зі стаціонару і подальшого спостереження за дитиною. У цю систему входить і обладнання, і витратні матеріали, лікарські засоби тощо. Особливо хочу зауважити, що у цій системі дуже важлива роль відводиться медичній сестрі, адже на ній лежить величезна відповідальність, оскільки більшість маніпуляцій виконує саме медична сестра. Якщо вона десь, не дай, Боже, помилиться, все наше обладнання, знання і досвід, не матимуть значення. Це ще раз підкреслює, що в цій системі важлива кожна ланка і на кожному фахівцеві лежить велика відповідальність. Не випадково у всьому світі вважається, що виходжування новонароджених з низькою вагою тіла є інтегральним показником пологового стаціонару. Не кількість пологів, а саме виживання новонароджених, особливо тих, що народилися передчасно і з низькою масою тіла», – підкреслює неонатолог.

Передчасні пологи – ургентна ситуація і у більшості випадків відбуваються спонтанно, тож результат дуже залежить від того, наскільки медичний заклад, куди буде доставлена породілля, готовий надати необхідну допомогу жінці і новонародженій дитині.

Випадки, коли у відділенні немає необхідних ліків (скажімо, дороговартістного сурфактанту) – на жаль, не така вже й рідкість, тож пацієнтам доводиться купляти ліки самим. При тому, як вже наголошувалося, в екстреному порядку. Добре, якщо фінансовий бік питання – не проблема, а якщо необхідну суму сім’ї знайти складно?. Отже, на думку ініціаторів Програми, іншого механізму, аніж добровільне медичне страхування, поки ніхто не запропонував.

Як наголошувалося під час брифінгу, цей механізм забезпечує повну медичну допомогу недоношеним новонародженим незалежно від ваги при народженні.

Про саму страхову програму присутнім детально розповіла Тетяна Дерягіна, особливо наголосивши, передусім, на двох обставинах: цією програмою може скористатися будь-яка вагітна жінка, незалежно від того, де вона спостерігає свою вагітність (від державної жіночої консультації – до закладу приватної форми власності), і не менш важливо, що програма є цілком доступною, адже її вартість не перевищує навіть розміру мінімальної заробітної платні, встановленої на сьогодні в Україні.

Отже, остаточна оцінка щодо впливу такого кроку на реальну ситуацію – попереду. Але вже зараз зрозуміло, що це реальний шанс для багатьох українських сімей без остраху дивитися у майбутнє, бути впевненими, що, у разі необхідності, медична допомога буде надана вчасно і у повному обсязі.