МІКРОБІОМ, АНТИБІОТИКИ, ФІТОТЕРАПІЯ – ЯК БУТИ ЛІКАРЮ?

3 березня за підтримки компанії «Bionorica» відбулась науково-практична конференція з міжнародною участю «Гільдія професіоналів на варті жіночого здоров’я». Акушери, урологи, кардіологи обговорювали різні аспекти жіночого здоров’я та питання терапії, що пов’язані з розвитком резистентності до антибіотиків. Пропонуємо нашим читачам короткий огляд змісту конференції

Розпочав конференцію професор Андре Гесснер (Інститут мікробіології та гігієни, Німеччина), акцентувавши, що останні десятиліття мікрофлора людини викликає все більший інтерес серед науковців. Бактерії, віруси, архібактерії та грибки, що живуть в організмі, об’єднують терміном «мікробіом». Він зумовлює схильність до певних захворювань або навпаки – підтримує до них імунітет. Мікробіом людини активно розвивається у дитячому та підлітковому віці.

З нетиповою зміною мікробіома пов’язують розвиток різних захворювань. Так, при зміні мікробіому кишковика спостерігається підвищення частоти виникнення ожиріння, цукрового діабету, серцево-судинних захворювань (зокрема, атеросклерозу), аутоімунних захворювань.

Професор Гесснер навів результати дослідження на мишах: мишам із нормальною вагою, яких утримували в однакових умовах, пересадили мікробіом від миші із ожирінням та миші із нормальною масою тіла. Через певний час у миші, що отримала мікробіом тварини із ожирінням, також розвинулося ожиріння, хоча схильності до збільшення маси раніше не було.

Використання агресивних препаратів, таких як антибіотики, призводить до зміни мікробіому. В результаті підвищується ризик розвитку побічних ефектів від фармакологічної терапії та інших захворювань.

Професор Гесснер наголосив, що не закликає відмовлятися від антибіотиків, а акцентує на зважуванні користі/ризику від їх застосування. Тому для уникнення розвитку резистентності до антибіотиків та зміни мікробіому лікарям за можливості варто рекомендувати альтернативні препарати, зокрема рослинного походження.

Крім того, професор Гесснер ознайомив учасників із результатами власних експериментів стосовно впливу на мікробіом фосфоміцину, нітрофурантоіну та рослинної суміші зі складу рослинного препарату Канефрон^®Н.  За даними цих експериментів, навіть одноразове вживання антибіотиків та уроантисептиків супроводжується суттєвими змінами мікробіому кишковика, у той час як використання рослинної суміші на основі листя розмарину, трави золототисячника та кореня любистка практично не впливало на бактеріальний спектр.

У доповіді «Фетальні інфекції – практичні поради» д. мед. н., проф., завідувач кафедри акушерства, гінекології та медицини плода НМАПО ім. П. Л. Шупика Світлана Іванівна  Жук звернула увагу аудиторії на важливість своєчасного виявлення фетальної інфекції, адже левова частка перинатальної захворюваності та смертності пов’язана саме з цією проблемою. Моніторинг вагітності, особливо при сумнівних станах плода та за наявності патологій у матері, є важливою умовою збереження здоров’я дитини.

Інфекції матері через трансплацентарну трансмісію часто передаються плоду. При підозрі на інфікування гінеколог має спрямовувати вагітну на серологічне дослідження, а при підтвердженні діагнозу зазначити це в анамнезі – таким чином неонатолог знатиме, що на новонародженого потрібно звернути особливу увагу та більш детально обстежити. Складність діагностики багатьох інфекцій полягає ще й у загальній симптоматиці, яку жінки часто списують на вагітність. Гіперплазія плаценти має наштовхнути гінеколога на проведення більш детального обстеження жінки з метою виявлення/виключення найбільш поширених інфекційних захворювань. Ще одним натяком на інфекцію є гостре багатоводдя на пізніх термінах вагітності.

Цитомегаловірусна фетальна інфекція – основна причина нейросенсорної втрати слуху та розумової відсталості у новонароджених. У вагітної може проявлятися у вигляді мононуклеозної висипки, загальної слабкості, міалгії, лихоманки, шийної лімфаденопатії та ін. Близько 15% вроджено інфікованих дітей мають симптоми вже при народженні. Водночас, близько 90% дітей не мають ознак захворювання, однак у 15% із них з часом розвиваються порушення слуху чи зору.

Парвовірус В19 спричиняє виражену анемію плода у ІІ триместрі вагітності навіть у резус-неконфліктних вагітностях. Симптоми у вагітної – лихоманка, гіпертензія, загальна слабкість, зрідка висипка, артропатія, міокардити, апластичні кризи тривалістю до 10 діб. Інфікування плода відбувається майже у третині випадків.

Вітряна віспа часто зустрічається у вагітних. Ризик розвитку фетального синдрому вітряної віспи становить близько 2%, якщо жінка була інфікована до 20 тижнів вагітності. Після цього терміну цей ризик практично відсутній.

Особливо небезпечний для вагітних кір – він може призвести до викидня, передчасних пологів та внутрішньоутробної смерті, але не провокує розвиток вад плода. Лікарі мають звертати увагу пацієнток на ризик розвитку кору та обговорювати можливість вакцинації. Саме вакцинація є найбільш ефективним способом боротьби із інфекцією.

Стрептококи групи В небезпечні у першу чергу для новонароджених, а у жінок після пологів викликають ранній гострий пієлонефрит. Ранній початок у новонародженого – перший тиждень життя, характеризується апное, респіраторним дистресом, іншими ознаками сепсису протягом перших 48 годин життя. Летальність на цьому етапі без проведення лікування – 50%, а із застосуванням медикаментів — 4–6%. Необхідна антибактеріальна терапія, при цьому обов’язково потрібно проводити тест на резистентність інфекції до антибіотиків у кожному окремому випадку.

Ще одне інфекційне захворювання без специфічних симптомів – лістеріоз. Найбільш поширені ознаки – фурункульоз та симптоми, схожі на грип (міалгія, лихоманка, діарея, нудота). Трансплацентарна передача інфекції може призвести до спонтанних септичних абортів або передчасних пологів. У 2/3 немовлят інфікованих матерів розвивається неонатальний лістеріоз.

Завідувач кафедри урології та нефрології Білоруської медичної академії післядипломної освіти Дмитро Михайлович Ніткін висвітлив питання лікування рецидивів інфекцій сечових шляхів. Згідно зі статистикою, кожна друга жінка у світі хоча б раз у житті страждає від циститу, а впродовж року рецидив клінічної маніфестації інфекцій сечових шляхів (ІСШ) матимуть до 40% жінок.

Найбільш розповсюдженим збудником ІСШ є кишкова паличка. Однак її наявність не завжди спричиняє запалення сечових шляхів – у багатьох жінок діагностують безсимптомну бактеріурію (ББ). Раніше в таких випадках застосовували антибіотики, але з появою проблеми резистентності до цих препаратів постало питання, чи потрібно взагалі проводити медикаментозну терапію.

Використання лікарських засобів рослинного походження протягом тривалого часу зарекомендувало себе як ефективне та безпечне лікування ІСШ. Фітотерапія, що базується на принципах доказової медицини, може стати альтернативою антибіотикам при терапії неускладнених інфекцій. Важливо, щоб ці препарати мали антиадгезивні, протизапальні, антибактеріальні, спазмолітичні, нефропротекторні властивості. Зокрема, таким засобом є препарат Канефрон^®Н. Результати дослідження ефективності Канефрону^®Н у порівнянні з антибіотиками свідчать про хорошу переносимість, безпеку та ефективність.

Профессор Кай Й. Бюллінг розглянув питання клімактеричних симптомів і зв’язок гормонозамісної терапії та раку молочної залози. За його словами, у Німеччині пацієнткам із першими проявами клімактеричних симптомів гормонозамісну терапію призначають лише 9% лікарів, а 18%  – альтернативну терапію.

Із широким застосуванням гормонів пов’язують підвищення ризику розвитку раку молочної залози (МЗ). Перші гормональні препарати демонстрували значно суттєвіший вплив на ризик раку, ніж сучасні засоби.

Професор Бюллінг навів результати дослідження, у якому вивчали підвищення ризику раку МЗ при прийомі різних препаратів та з урахуванням способу життя. Виявилось, що найсильнішим стримуючим фактором для раку МЗ є фізична активність. А от суттєве підвищення ризику пов’язане не з гормонозамісною терапією, а з наявністю ожиріння та вживанням алкоголю.

Для полегшення клімактеричних симптомів можна застосовувати гормонозамісну терапію. Але якщо є можливість уникнути зайвих ризиків для пацієнта та досягнути результатів, доцільніше призначати лікарські засоби на рослинній основі (наприклад, на основі спеціального екстракту кореневища циміцифуги BNO 1055 [активна субстанція препарату Клімадинон^®]).

На темі раку МЗ та причинах його розвитку детальніше зупинилася д. мед. н., проф., завідувач відділення ендокринної гінекології ІПАГ НАМНУ Тетяна Феофанівна Татарчук. Спікер наголосила, що появу доброякісних утворень у пацієнток не можна ігнорувати, адже вони мають спільні зі злоякісними пухлинами механізми розвитку.

Ключова ланка в патогенезі дисгормональних захворювань МЗ – гіперпролактинемія. Хоча рівень пролактину в організмі природно підвищується на ранніх термінах вагітності, у відповідь на стрес, на фоні прийому гормонів та комбінованих оральних контрацептивів (КОК) та ін., при скаргах жінки на біль у МЗ обов’язково слід визначати концентрацію пролактину. У період постменопаузи він прямо пропорційний ризику виникнення раку МЗ.

На появу раку МЗ впливає багато факторів. Як вже зазначалося, найбільше цей ризик залежить від способу життя. Не варто забувати, що наявність інсулінорезистентності та ожиріння також асоційована з появою онкології.

Неоднозначна ситуація із ендометріозом. Деякі дослідження асоціювали його з появою раку МЗ. Госпітальний національний реєстр Швеції за 11 років, обстеживши 20 000 жінок, показав, що ендометріоз підвищує ризик розвитку будь-якої онкології на 37%. Ця цифра досить серйозна, тому до появи остаточної відповіді на питання «чи дійсно ендометріоз асоційований із раком МЗ» краще включити його у фактори ризику.

Неодноразово виникає запитання про зв’язок застосування КОК та раку. У перші 2–4 місяці застосування цих контрацептивів спостерігається мастодинія близько у 40% жінок. Мастодинія не є патологією, що загрожує життю, але здатна призвести до розвитку доброякісних новоутворень. І хоча в мета-аналізі 2017 року прийом КОК не пов’язували з розвитком раку МЗ, професор Татарчук рекомендує для полегшення симптомів мастодинії прописувати пацієнткам лікарські засоби рослинного походження, що мають високу доказовість та ефективність. Препаратом вибору у такому випадку може бути Мастодинон^® – він знижує рівень пролактину в крові та нормалізує баланс статевих гормонів та ефективно попереджає розвиток мастодинії у жінок, що вживають КОК, що було доведено у рандомізованих сліпих плацебоконтрольованих дослідженнях.

Продовження читайте у №3 журналу «З турботою про Жінку».

Підготувала Наталія Левадська.