ТРАДИЦІЇ ФІТОТЕРАПІЇ

На благо здоров'я жінки

Незважаючи на значний розвиток медицини, невтішною ознакою сучасності залишається неухильне зростання кількості пацієнтів з різними патологіями, зокрема, молочної залози. Більш того, на сьогодні вже мало хто не погодиться з твердженням, що це данина, яку ми вимушені платити цивілізації. Проте, і цей виклик медики змушені прийняти і докласти максимум зусиль для поліпшення ситуації.

Про деякі аспекти даної проблеми ми говоримо сьогодні з лікарем-мамологом Юрієм Ярославовичем Присташем

— Юрій Ярославович, наскільки актуальна проблема захворювань молочної залози? Які тенденції захворюваності?

— Проблема є кричущою! Адже за останні 20 років захворюваність зросла у всьому світі щонайменше у 2,5 рази. За даними ВООЗ та її підрозділу, Міжнародної агенції з дослідження раку, в країнах ЄС щороку на цю недугу хворіє близько 216 тисяч осіб і понад 80 тисяч помирає. Смертність у більшості країн Європи має тенденцію до повільного, але постійного зростання, хоча показники значно відрізняються в різних країнах. Найвищий рівень захворюваності у Нідерландах (91,6 на 100 тис. жіночого населення), Данії (86,2), Франції (83,2), Бельгії (82,2), Швеції (81). Для порівняння: в Іспанії — 47,9, Греції — 47,6, Латвії — 42,2.

В Україні цей показник трохи нижчий – приблизно 60 на 100 тис. жіночого населення. Натомість, пік захворюваності зростає: щороку ми додаємо 2–2,5%. Щодо смертності, то ми, на жаль, випереджаємо всі країни Європи. Достатньо сказати, що в Україні кожна п’ята жінка, яка вперше захворює на рак молочної залози, помирає протягом року з моменту виявлення хвороби, що свідчить про високу кількість занедбаних випадків. Тож очевидно, що для нас патології молочної залози, онкологічні проблеми і, зокрема, рак молочної залози становлять величезну проблему і алгоритм виявлення і вчасного надання медичної допомоги цим пацієнтам потребує вдосконалення. Отже акцент має зміщуватися у бік профілактики.

— Яка структура захворюваності молочної залози в Україні і як ці дані співвідносяться зі світовою статистикою?

— У структурі жіночої смертності рак молочної залози вже довгі роки залишається на першому місці, рак легень – на другому, і вже далі йдуть інші гінекологічні проблеми (рак шийки матки тощо).

— Які основні причини розвитку захворювань молочної залози?

— Причин багато. Це, по-перше, гінекологічні проблеми, зокрема, дисгормональні розлади; пізня вагітність; величезна кількість абортів; неконтрольоване тривале вживання оральних контрацептивів; сексуальні розлади; ендокринні порушення (порушення роботи ендокринних органів, таких як щитоподібна залоза. На цьому аспекті зараз зосереджена величезна увага і ведуться певні дослідження). Ну і, звичайно, стиль, спосіб життя, стресові ситуації, ненормований робочий день, контакт з різними хімічними речовинами тощо. Власне, такий поліморфізм різноманітних провокуючих факторів і сприяє зростанню захворюваності.

— Яка епідеміологія мастопатії?

— Мастопатія виникає у 30–40% жінок, пік захворюваності припадає на 45 років. Потрібно також враховувати дані наукових досліджень, які свідчать: при мастопатії з гіперпластичними процесами ризик розвитку раку зростає в 2,6 рази, при атипових змінах – у 6 разів.

— Розкажіть, будь ласка, про сучасні методи діагностики гормонозалежних захворювань МЗ?

— Діагностика складається з двох етапів: первинна й уточнена. До первинної належить самоогляд пацієнток і огляд лікарями інших спеціальностей. Першим етапом є детальне вивчення анамнезу життя і захворювання, огляд і пальпація залози. При зборі анамнезу необхідно звернути увагу на:

• перенесені та супутні захворювання печінки, щитоподібної залози, статевих та інших органів і систем, які можуть викликати багато гормональних порушень в організмі й обумовити виникнення пухлинного процесу в молочних залозах;
• гінекологічний і репродуктивний анамнез;
• сексуальну функцію;
• соціально-побутову характеристику і професійні фактори;
• спадковість.

Первинна діагностика клінічних форм РМЗ дозволяє у більшості пацієнток із поширеними формами захворювання поставити правильний діагноз. Але при початкових формах хвороби клінічна оцінка характеру патологічного процесу в молочній залозі буває складною. У цьому випадку для уточнення діагнозу ми використовуємо інші методи дослідження – інструментальні та лабораторні.

По-перше, це рентгенологічне дослідження молочних залоз (мамографія) та ультрасонографія. Ці методи можуть доповнювати один одного, але потрібно враховувати відповідний віковий бар’єр: якщо це жінка після 40 років – найчастіше виконується мамографія, для молодих жінок  більш показана ультрасонографія. Все це має супроводжуватися морфологічною верифікацією: у залежності від ситуації, ми беремо або тонкоголкову біопсію, або виконуємо гістологічне морфологічне дослідження і тоді вирішуємо, чи вже маємо діагноз, чи пацієнтка потребує ще дообстеження. Зараз ми маємо на озброєнні й більш сучасні методи обстеження – імуноферментні аналізи, які нам показують рецепторний статус пухлини. За потреби, виконують такий високоінформативний метод як магнітно-резонансна томографія.

Отже наразі існує достатньо засобів для того, щоби уточнити діагноз і, відповідно вирішити, які саме підходи до лікування кожної конкретної пацієнтки можна застосувати.

— Чи можна виділити групу ризику жінок, найбільш схильних до мастопатії?

— Таких пацієнток досить багато. В основному, йдеться про молодих жінок. Отже, оскільки мастопатії можна вважати фоновим станом, який може спричинити у подальшому рак молочної залози, фактори ризику майже співпадають з тими, що сприяють і розвитку раку молочної залози: гінекологічний і репродуктивний анамнез; пізні пологи; велика кількість абортів; вживання гормональних препаратів; неконтрольоване або без відповідних показань вживання великої кількості контрацептивів (часто пацієнтки самі їх собі призначають без консультації з гінекологом); побутові проблеми: нерегулярне одноманітне харчування, недосипання; стресові ситуації тощо. Тобто все те, що супроводжує, на жаль, сучасну жінку в її повсякденному житті. Відповідно, рівень захворюваності є високим саме у високорозвинених країнах, адже все, що ми перерахували вище – фактори, які сприяють розвитку мастопатії і всі вони, на жаль, є сучасними реаліями, з якими жінкам у цих країнах доводиться стикатися щодня.

— Яка оптимальна тактика спостереження, лікування та профілактики жінок при виявленні доброякісних новоутворень МЗ?

— Є різні форми мастопатії: дифузна, дифузна фіброзно-кістозна, змішана, вузлова. Але остання – вузлова – форма нас найбільше насторожує. Вузол, що утворився в молочній залозі, потребує відповідного дообстеження на предмет виявлення проліферативних змін (фактично, передракового стану), і до таких пацієнток має бути особливо уважне ставлення, їх потрібно ретельно обстежувати, але, обираючи тактику лікування, не слід забувати, що вузлова мастопатія – це наслідки всіх тих процесів, провокуючих факторів, про які ми вже сьогодні говорили, а не причина. Отже, якщо, наприклад, застосувати хірургічний метод – це буде не більше, ніж ліквідація наслідків, у той час як причина залишиться. Насправді причина є поліорганною, починаючи з дисгормональних змін, закінчуючи способом життя і соціально-побутовими чинниками. Відповідно, ставлення до оперативного лікування цієї патології останнім часом змінилося і стало дуже обережним. Адже за деякий час після хірургічного лікування, пацієнтка знову приходить до лікаря з тими ж самими проблемами, що свідчить про те, що операція не усуває причину захворювання.

Отже потрібен комплексний підхід. У кожної пацієнтки з діагнозом «мастопатія» слід виявити основну причину або фон, на якому розвинулося захворювання (хронічний запальний процес у статевих органах, дисфункція яєчників, захворювання щитоподібної залози, печінки в поєднанні з функціональними розладами нервової системи). Лікування слід починати з впливу на виявлену причину, що у ряді випадків може позитивно позначитися на проявах дифузної мастопатії. Існує велика кількість препаратів, вітамінних комплексів, які застосовуються лікарями у цих випадках. Але у своїй практиці ми користуємось, в основному, фітогормонами – фітоестрогенами природного походження, які найбільш споріднені організму жінки і найбільш плавно регулюють всі проблеми, пов’язані з цією системою, бо якщо говорити про лікування гормональними препаратами, то в цьому випадку вони можуть призвести до погіршення стану. В той час, як фітопрепарати добре переносяться, усувають больовий синдром і, зрештою, виконують головну свою функцію – перешкоджають наростанню мастопатії.

— У даний час на ринку з'являються численні БАДи в тому числі для лікування ФКМ (фіброзно-кістозної мастопатії), чи можна їх розглядати як альтернативний засіб лікування та профілактики захворювань молочних залоз?

– Стосовно БАДів, мушу сказати, що потрібно прагнути користуватися виключно препаратами з доказовою медичною базою. Тобто такими, що пройшли клінічні дослідження, на які позитивно реагують самі пацієнтки, що, власне, ще раз доводить їхню ефективність. БАДи такими чеснотами не володіють. Крім того, у країнах ЄС БАДи мають спеціальне зауваження, що вони не можуть застосовуватись в якості основного засобу лікування або як альтернатива лікарським засобам, тож не знаю, який лікар ризикне призначати їх пацієнтові.

— Яке місце в профілактиці і лікуванні захворювань молочної залози посідають рослинні препарати і чи є серед цієї групи засоби, що володіють доведеною ефективністю?

— Як я вже говорив, ми досить активно і успішно використовуємо препарати цієї групи, в тому числі і тому, що їх ефективність доведена. Наприклад, добре себе зарекомендував і на сьогодні є найбільш перевіреним Мастодинон. Завдяки цьому препарату ми маємо досить хороші результати як при фоновій, так і при основній, а також відновлювальній та профілактичній терапіїї.

Отже, у лікуванні гінекологічних захворювань рослинні лікарські засоби утвердилися давно і міцно. Насамперед, завдяки їхній м’якій дії і відсутності небажаних побічних ефектів. Навіть репродуктологія – сфера, де панують високі медичні технології, які передбачають використання індукторів овуляції, ендоскопічної хірургії, фертилізації in vitro тощо, нині все частіше використовує лікарські рослини, і фітотерапія вважається сьогодні одним з перспективних напрямків у лікуванні безпліддя.

— Який механізм дії цих препаратів забезпечує їх високу ефективність?

– Оскільки ми вже заговорили про Мастодинон, можемо на його прикладі і розібрати це питання. До складу Мастодинону входять спеціальний екстракт Вітексу священного BNO 1095, який стандартизовано за вмістом дітерпенів, обумовлюючих лікарські властивості цієї лікарської рослини, стеблелист василистникоподібний, фіалка альпійська, грудошник гіркий, касатик різнобарвний та лілія тигрова. У зв'язку з тим, що у складі Мастодинону, крім основного компонента (Viteх agnus castus, Вітекс священний, прутняк), містяться ще п'ять гомеопатичних компонентів у розведеннях від D₂ до D₆, препарат належить до групи комбінованих гомеопатичних препаратів. На сьогоднішній день широко вивчена і показана ефективність Мастодинону в лікуванні доброякісних захворювань молочних залоз, передменструального синдрому (ПМС) і порушень менструального циклу.

Механізм дії Мастодинону полягає у наступному. Препарат знижує підвищені рівні пролактину завдяки допамінергічній дії, усуває дисбаланс між естрогенами і прогестероном шляхом нормалізації недостатності функції жовтого тіла. Гормон гіпофіза пролактин, як відомо, спільно з естрогеном і прогестероном контролює весь процес мамогенезу. У свою чергу, відомо, що патологічне підвищення пролактину може стати причиною мастопатії. Крім цього, її розвитку сприяє порушення менструальної функції (оліго- і аменорея, меноррагії, передменструальний синдром, дисменорея тощо). Нещодавно на заході з’явились публікації стосовно наявності в складі Мастодинону ізофлавону апігеніну, який виявляє антагоністичні властивості стосовно a-естрогенових рецепторів. Таким чином, механізм дії Мастодинону спрямований не тільки на стан молочних залоз, а й опосередковано впливає на гормональну регуляцію стероїдогенезу. Тому цей препарат широко застосовується і добре себе зарекомендував у пацієнток з фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз і супутніми порушеннями менструальної функції, ПМС.

Також Мастодинон використовується для «захисту» молочних залоз на фоні замісної гормонотерапії. У нашому нещодавньому дослідженні, ми вивчали можливості використання Мастодинону в якості засобу реабілітації після хірургічних втручань з приводу ФКМ. Як відомо, хірургічне лікування не забезпечує ліквідацію дисгормональних змін, які призвели до виникнення гістологічних змін. Тобто, використовуючи Мастодинон протягом 6 міс. після операції, ми досягли корегування гормонального гомеостазу, ліквідацію мастодинії, покращення УЗД-картини тканин МЗ і, найголовніше, з 30 пролікованих пацієнток, протягом року жодній не проводилася повторна операція. В групі порівняння (30 хворих), повторне хірургічне втручання було у 4 жінок (13,3%).

Отже, резюмуючи, зауважу, що головна перевага цього препарату в тому, що він діє комплексно, впливаючи на причину захворювання: м'яко відновлює порушений природний баланс гормонів, знімає больовий синдром, запобігає розвитку патологічних процесів у молочних залозах і знижує дратівливість, тривожність, притаманні передменструальному синдрому. Іншими словами, є чудовим профілактичним і лікувальним засобом, що повертає жінці психологічний комфорт і нормальне самопочуття.

Загалом, позитивний ефект фітоестрогенів при лікуванні мастопатії пов’язаний з їх слабкою естрогенною активністю, а також здатністю блокувати активність ферменту жирової тканини ароматази, яка бере участь у перетворенні андрогенів в естрогени.

Крім того, Мастодинон, на відміну від численних БАДів, є лікарським препаратом. Він не містить синтетичних гормонів, до його складу входять лише натуральні рослинні екстракти, що обумовлює ще одну його важливу чесноту – добру переносимість пацієнтами.

На сьогодні провідними фахівцями накопичений великий досвід у застосуванні цього препарату, який свідчить про його ефективність, якість і безпеку.

Розмову вела Тетяна Стасенко