ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНА АНЕМІЯ ПРИ ВАГІТНОСТІ

8 червня у Харкові відбулися перші «СХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗУСТРІЧІ ПРОФЕСІОНАЛІВ: акушерство та гінекологія». У рамках Профі-Лабу розглядали різні аспекти, що впливають на здоров’я і самопочуття жінки, результат пологів і здоров’я породіллі та дитини. Не оминули увагою і тему дефіциту різних елементів, який може призвести до вад розвитку у плода.

Ольга Грищенко, д. мед. н., професор, завідувачка кафедри перинатології, акушерства та гінекології ХМАПО, прочитала лекцію про небезпеку дефіциту заліза під час вагітності

Як наголосила спікер, для вагітних нестача заліза є особливо гострою проблемою, у результаті якої виникає плацентарна недостатність, загроза переривання вагітності, затримка росту та гіпоксія плода, передчасні пологи, слабкість пологових сил, патологічна крововтрата при пологах, розвиток анемії у новонароджених.

У світі частота залізодефіцитних анемій – 25–50%. У розвинених країнах цей стан виявляється у 18–20% випадків. У країнах, що розвиваються, дефіцит заліза зустрічається значно частіше — у 36–75% випадків.

Залізо не синтезується в організмі людини, а потрапляє лише з продуктами харчування. При цьому печінка акумулює певний об’єм цього елементу у вигляді гемосидерину, щоб у момент зниження рівня заліза поповнювати його. При нормальному рівні заліза у 2,5–3,5 г близько 70% витрачається на синтез гемоглобіну для переносу кисню еритроцитами з легень у тканини. Відповідно, залізодефіцит може спровокувати кисневе голодування.

Основна причина виникнення дефіциту – недостатнє надходження цього елементу з харчуванням. Знижене засвоєння заліза також спостерігається при проблемах шлунково-кишкового тракту, при прийомі антацидів. Максимальна кількість заліза міститься в овочах і фруктах, яйцях, м’ясних продуктах та крупах.

Британські рекомендації наголошують, що нестача заліза має обов’язково поповнюватись і лікуватись. Якщо у жінки рівень гемоглобіну в крові <100 г/л, має бути проведене пероральне лікування та особлива увага повинна приділятися харчуванню пацієнтки. Парентеральне введення препаратів та госпіталізація можливі при непереносимості препаратів чи неефективності терапії.

Ольга Грищенко нагадала, що при веденні вагітності спеціалістам слід звертати увагу на те, чи не входить пацієнтка до групи підвищеного ризику виникнення анемії під час вагітності.

Відповідно до Рекомендацій ВООЗ з надання допологової допомоги, до цієї групи належать:

• жінки, в анамнезі яких була анемія;
• жінки з хронічними інфекційними захворюваннями чи хронічними захворюваннями внутрішніх органів та систем;
• жінки, які багато народжували;
• вагітні з рівнем гемоглобіну в І триместрі <120 г/л;
• вагітні з багатопліддям;
• вагітні з проявами токсикозу;
• жінки, у яких протягом багатьох років менструації тривають понад 5 днів.

Залізодефіцит, як свідчать наукові дані, суттєво впливає на розвиток вже наявних в анамнезі захворювань. Так, рандомізоване дослідження CHARM, проведене у 2006 році, показало, що анемія є не лише прогностичним фактором, а й впливає на прогресування хронічної серцевої недостатності. Частота госпіталізації та смертності напряму корелювала з анемією в анамнезі (O’Meara E. et al., 2006).

Як наголосила спікер, залізодефіцит при вагітності має жорстко моніторитись спеціалістом. При цьому стані вагітна повинна обов’язково слідкувати за своїм харчуванням та підтримувати рівень заліза у нормі.

Вибір менеджменту вагітності із залізодефіцитними станами залежить, перш за все, від ступеня вираженості анемії. Виділяють три форми:

• передлатентний дефіцит заліза– відсутні клінічні та біохімічні ознаки дефіциту; дефіцит розвивається до кінця ІІІ триместру, характеризується достовірним зниженням (у межах нормативних значень) показників усіх фондів метаболізму заліза, крім регуляторного;
• латентний дефіцит заліза – відсутні клінічні ознаки дефіциту; може розвинутися на будь-якому терміні вагітності (найчастіше на 19–24 тижні); характеризується зменшенням запасів заліза та еритропоетину до нижніх показників норми; без лікування препаратами заліза може призвести до підвищення частоти ускладнень вагітності та до розвитку маніфестного дефіциту заліза;
• маніфестний дефіцит заліза – порушення метаболізму заліза, наявні клінічні ознаки дефіциту; підвищується частота акушерських ускладнень.

Уніфікований клінічний протокол допомоги «Залізодефіцитна анемія» МОЗ (2015 рік) вказує, що при пероральній терапії надавати перевагу варто препаратам двовалентного заліза. А от комплекси полівітамінів та мінералів, дієтичні добавки не застосовуються для лікування дефіциту. Крім того, як наголосила спікер, обов’язково слід зважати на безпечність терапії для вагітних.

У 2012 році було проведено дослідження з метою вивчити клінічну ефективність фумарату заліза у вагітних із анемією (Грищенко О. і співавт., 2012). Участь взяли 124 вагітні з терміном гестації 28–30 тижнів з анемією середнього та важкого ступеня.

І група включала 30 учасниць із фізіологічним протіканням вагітності.

У ІІ групі було 30 пацієнток, що отримували гідроксид-полімальтозний комплекс у вигляді жувальних таблеток (1 таблетка тричі на добу).

До ІІІ групи віднесли 32 вагітних, які отримували препарати, що містять сульфат заліза з аскорбіновою кислотою (1 таблетка двічі на добу).

У IV групу ввійшли 32 пацієнтки, яких лікували препаратом із фумаратом заліза (Хеферол) (1 капсула двічі на добу). Тривалість терапії становила 8 тижнів.

Після лікування в усіх сучасниць рівень еритроцитів у крові збільшився. Гемоглобін підвищився до рівня контрольної групи лише в учасниць IV групи, що отримували терапію фумаратом заліза (рис. 1). Відсоток побічних ефектів лікування анемії вагітних був суттєво нижчим у групі фумарату заліза – 12,50% випадків синдрому затримки розвитку плода порівняно з 13,30% і 16,70% у ІІ та ІІІ групах відповідно. Патологічна крововтрата при пологах у IV групі була у 9,40%, в той час як у ІІ групі цей показник становив 21,90%, а у ІІІ групі – 15,60% (рис. 3).

Фумарат заліза характеризується високою біодоступністю – двовалентне залізо легко абсорбується, а фумарова кислота посилює його всмоктування. При залізодефіцитних анеміях мінімальна ефективна доза становить 350 мг/добу. При 8-тижневому лікуванні відзначається нормалізація рівня еритроцитів, гемоглобіну, концентрації феритину у сироватці крові.

Спеціаліст має визначити жінок, які знаходяться у групі ризику виникнення анемії, та особливо ретельно контролювати стан їхнього здоров’я. При залізодефіцитних анеміях вагітності середнього та важкого ступеня необхідно обирати терапію з найвищою ефективністю та безпекою. Зокрема, використання препаратів фумарату заліза допоможе нормалізувати рівень заліза у крові, а також знизить ризик виникнення ускладнень при пологах.