Чому відбувається все більше кесаревих розтинів? Які особливі бажання мають вагітні? І чому багато татусів неохоче погоджуються на партнерські пологи? Гінеколог з Цюриху Кристіан Брайманн має відповіді на ці питання

 

Крістіан Брайманн (CHRISTIAN BREYMANN), Цюрих, Швейцарія

 З 2001 р. – професор акушерства та гінекології в Університеті Цюриха.

Засновник швейцарського інституту перинатології «Perinatal Zurich».

Співзасновник та співкерівник дослідницького центру GGS (Centre for gynaecology and obstetrics, Seefeld), Цюрих.

Керівник групи ZKF (Центр клінічних досліджень) з акушерських досліджень у сфері гематології матері та плода (2003 р.).

Представник NESA (Нової європейської хірургічної академії) від Швейцарії у сфері акушерства та гінекології (2004 р.).

Приймав участь у роботі Міжнародного товариства досліджень пуповинної крові (Университет Тафта, Бостон, США, 2004 р.).

Провадить приватну практику у клініках Хірсланден та Бетанієн, Цюрих.

Здійснює активну просвітницьку діяльність у різних країнах світу.

Запрошений професор у Медичній школі Університету Адіс Абеби.

 

– Пане Брайманн, скільки років Вашій найстаршій вагітній пацієнтці?

Крістіан Брайманн: 52 роки – завдяки донорству яйцеклітин.

 – Як у такому віці народжують дитину? Природно або за допомогою кесаревого розтину?

К. Б.: Ця жінка довго чекала на дитину, це її останній шанс, і вона хоче бути певною, що при пологах з дитиною нічого не трапиться. Тому це буде плановий кесарів розтин. Втім, є лікарі, які від самого початку говорять, що жінкам віком від 40 років вони роблять лише кесарів розтин, тому що для них ризик ускладнених пологів є вищим.

 – Що Ви думаєте з цього приводу?

К. Б.: Нічого. Коли жінка за 40 каже мені, що вона бажає народити природно, я підтримую її у цьому.

 – Тема кесаревого розтину знову й знову викликає значні дискусії. Чому?

К. Б.: Акушери критикують нас за те, що рівень кесаревих розтинів у наших клініках зависокий і кесарів розтин рекомендується багатьом жінкам занадто швидко – як перед пологами, так і під час пологів. При цьому часто забувають ретельно розглянути точні цифри чи факти. Чому та у яких групах пацієнток спостерігається високий рівень кесаревого розтину? Так, наприклад, у клініці з багатьма вагітними групи ризику або із передчасними пологами частота кесаревого розтину вища, ніж у клініці зі здоровими вагітними, що мають своєчасні пологи.

 – Яка динаміка кількості кесаревих розтинів у Швейцарії за минулі 2 десятиліття?

К. Б.: Постійне зростання. На противагу таким країнам, як Китай або Бразилія, у яких реєструють поодинокі випадки зростання.

Причини різні: у Китаї ця тенденція перебуває у міцному зв’язку із політикою однієї дитини на родину. Відповідно, зростає вплив бажання, щоб народження цієї однієї дитини було безпроблемним. У Бразилії популярність кесаревого розтину пов’язують з жіночим почуттям власної гідності. Очевидно, що для бразилійок неймовірно важлива цілісність піхви та промежини. Не випадково у Бразилії пластична хірургія розвивається так швидко, як навряд де-небудь ще.

 – У чому полягають причини зростання у Швейцарії так званого кесаревого розтину за запитом?

К. Б.: Я би визначив це як сукупність більшої впевненості в собі та самовизначеності жінок, які до того ж, часто мають дуже конкретні уявлення щодо пологів.

 – Чи виправданий страх жінок перед втратою сексуального відчуття після вагінальних пологів?

К. Б.: Скажімо так – після кесаревого розтину за запитом взагалі не спостерігається нетримання сечі або стільця, які можуть негативно відбиватись на сексуальних переживаннях.

Однак, з іншого боку, ще не доведено, що на сексуальні відчуття кесарів розтин за запитом впливає позитивно.

Тому не слід рекомендувати жінці кесарів розтин, зважаючи на обставини, пов’язані із  сексуальністю.

До того ж, сексуальні відчуття залежать від великої кількості інших факторів, а не лише від пологів.

 – У чому полягають передбачувані негативні наслідки природних пологів?

К. Б.: Мені не зовсім до вподоби поняття «природні» пологи, тому що воно нічого не говорить про їх перебіг. Скоріше, слід розрізняти неускладнені та ускладнені вагінальні пологи. Що значить природні пологи? Якщо «природні» означає неускладнені – тобто народження дитини проходить без проблем, тоді апріорі не буде жодних негативних наслідків.

Але «природні» може також  означати, що жінка має занадто довгі перейми або дитина народжується за дуже важких обставин. Приміром, за допомогою акушерських щипців чи вакуум-екстрактора. Це може призвести до травмування матері або дитини, що в підсумку дає негативний перебіг пологів.

 – А за кесаревого розтину?

К. Б.: За кесаревих розтинів за запитом, що проводяться в умовах нашої клініки, ускладнення дуже рідкісні. Це зумовлено сучасними операційними техніками, рутинною профілактикою антибіотиками, антикоагулянтами та засобами, що запобігають великій крововтраті. Внаслідок цього такі ускладнення як інфекції, тромбози у пологах та анемія, виникають вкрай рідко.

 – Які небезпеки таїть у собі кесарів розтин?

К. Б.: Вважається гарантованим, що після пологів із кесаревим розтином у наступних вагітностях зростатиме кількість проблем із плацентою. З кожним кесаревим розтином підвищується ризик передлежання або низької плаценти, що становить  собою серйозне ускладнення.

 – Одним із аргументів критики є те, що при кесаревому розтині можуть порушитися відносини «мати-дитина».

К. Б.: У нашій клініці дитину відразу ж після пологів показують батькам і в присутності батька проводиться первинний огляд неонатолога та акушера. Через декілька хвилин після пологів дитину кладуть біля голови матері, і дитина перебуває у тісному контакті із нею та батьком. Однак, мати ще не може обійняти її.

Після кесаревого розтину дитина та батьки залишаються разом у відділенні. Я думаю, за таких обставин не варто говорити про порушення контакту «мати-дитина».

Інша справа, якщо дитину після кесаревого розтину забирають і повертають матері після досить довгого проміжку часу. Наостанок, не слід забувати, що дотепер ще не досліджено, наскільки негативно впливають на відносини «мати-дитина» важкі вагінальні пологи за допомогою вакуум-екстрактора або акушерських щипців. Драматичні пологи із дуже негативним стресом – це звичайно, не найкращий початок для матері. Особливо, коли мати після цього повністю виснажена – психічно та фізично.

 – Як лапаротомія відбивається на післяпологовому періоді?

К. Б.: За моїм досвідом, лапаротомія має лише незначний вплив на післяпологовий період. Я виконую «збережувальну» техніку кесаревого розтину, при цьому тканини ушкоджуються незначно. Також використовується невелика кількість шовного матеріалу, що сприятливо впливає на загоєння. Профілактичні антибіотики захищають від ранових інфекцій після пологів. Майже всі жінки встають на ноги протягом 12 годин після кесаревого розтину і починають самостійно доглядати себе та дитину. Приблизно через 5 днів вони залишають лікарню. Жінки після вагінальних пологів – через 3–4 дні. Отже, перебування у відділенні після кесаревого розтину є ненабагато довшим. Звичайно, залишається рубець після лапаротомії, однак, задоволеність косметичним результатом дуже висока. Звичайно, є болі в області рубця, так само як і тимчасове відчуття онімілості шкіри. Щодо цих проявів у жінок спостерігається на диво високий рівень прийнятності.

– Діти – це проект у сучасному суспільстві загального добробуту. Як цей ажіотаж навколо дитини впливає на пологи?

К. Б.: Пологи все більше стилізуються під «івент». Тут, у клініці Хірсланден маємо взагалі одну із найрозкішніших пологових зал, із детально продуманим верхнім освітленням, та звісно ж, із ванною для водних пологів. У передпокої батько може комфортно розташуватись перед великим екраном і дивитись спортивну передачу, у той час як жінка «здобуває» свою дитину. Причому більшість із чоловіків, майбутніх батьків, все ж таки встають і знаходяться поруч із жінкою у пологах.

 – Протягом століть жінки народжували дітей наодинці, сьогодні ж при пологах присутні чоловіки. Чи можуть чоловіки відмовитись від цього?

К. Б.: Дехто відмовляється, або ж прагне відмовитись. Однак, здебільшого, чоловіки беруть участь у пологах.

 – Чи вважаєте Ви, що чоловіки залюбки хочуть бути присутніми при пологах?

К. Б.: Чесно говорячи, я не завжди у цьому впевнений. Більшість жінок впевнені у тому, що хочуть, щоб їх чоловіки були присутніми при пологах, і багато хто з чоловіків переконують себе, що вони також цього хочуть.

– В принципі, чоловік, крім потримати за руку, нічого більше зробити не може. Чи не заважає він насправді?

К. Б.: Ні, не заважає. За моїм досвідом, дехто з них вражений, частина навіть переобтяжена тим, що вони переживають у пологовій залі.

Я міркую про організацію зустрічі для майбутніх батьків-чоловіків, де вони би побули разом, і мали би змогу відкрито поговорити про свої уявлення, побоювання та страхи. 

– Чи повинні становити частину життя «досконалої» жінки середнього статку також і «досконалі» пологи?

К. Б.: Можна і так сформулювати, дещо перебільшуючи. Насправді йдеться про те, чи буде чоловік за фактом присутності при пологах відповідним чином виглядати перед родиною, друзями та знайомими. Я все більше впевнююсь, наскільки важливими, зокрема, для жінок зі Східної Європи, є нормальні пологи. Багато з них приїздить сюди лише заради пологів. Кесарів розтин є майже осудним. Особливо, із чоловічої точки зору, він сприймається як неспроможність жінки. І жінки іноді є дуже розчарованими, коли в кінцевому підсумку, все-таки справа доходить до кесаревого розтину.

 – Чи не є перебільшенням можливість чіткого планування дитини, термін народження якої точно співпадає із календарем?

К. Б.: Таке буває, але є абсолютним виключенням.

 – Чи збільшився останнім часом страх майбутніх батьків отримати хвору дитину?

К. Б.: Безумовно. Пацієнтки покладають дуже великі надії та мають великі побажання щодо допологової діагностики. Багато хто з жінок, які приходять сюди, хотіли б пройти всі можливі тести, що є у наявності.

– Понад 90% усіх плодів, в яких тестування виявило трисомію 21, було абортовано. Дитина-інвалід вже не підходить для нашого суспільства оптимізації?

К. Б.: Я б це сформулював інакше: багато батьків говорять, що хвора дитина несумісна із нами або із нашою концепцією життя. Дуже великими є страхи та непевності щодо догляду та життя із хворою дитиною.

Та наразі суспільство не дуже вимогливе щодо життя із хворою дитиною. Щонайменше, у наших широтах. Наше суспільство все більше вчиться співіснуванню з інвалідами.

Я знаю про випадки, коли жінок, які народили дитину із трисомією 21, інші жінки запитували, чому ж вони  не зробили правильні тести. А про те, що жінка, можливо, вирішила відмовитись від генетичних тестів – що є її законним правом – зовсім не думають. Для матері, яка чує щось подібне, це дуже погано.

 – Але ж у випадку трисомії 21 достеменно невідомо, наскільки сильно це торкнеться дитини.

К. Б.: І все ж таки страх великий. Більшість батьків погано поінформовані і знають лише про ті випадки, коли це відразу впадало в очі. Перед кожним перериванням вагітності проводиться консультація у генетика. Судячи з усього, у більшості випадків така консультація не впливає на рішення щодо переривання вагітності.

 – Чи не є суперечливим, що з приводу пологів так багато дискусій точиться у Швейцарії, країні з райською інфраструктурою?

К. Б.: Дійсно, ми не повинні цього забувати: медичне обслуговування знаходиться на найвищому рівні.

Проте, для лікаря це насправді знову та знову означає великий виклик і велику відповідальність, пов’язані з тим, щоб добре провести мати та дитину через пологи та відпустити додому щасливими і здоровими.

  

Публікується за Schweizer Familie. Interview Melanie Müht.