«Найкращі протоколи, найсучасніша апаратура нічого не варті без спеціалістів. В охороні здоров’я найважливіше – люди». 

(Зі слів Гуідо Белтрані, директора Швейцарського Бюро розвитку та співробітництва в Україні).

 

Сонячного морозного дня Київ вітав учасників міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні підходи до виходжування глибоко недоношених дітей: міжнародний досвід і реалії України». Конференція, що відбулася 5–6 березня, була організована Україно-Швейцарською Програмою «Здоров’я матері та дитини» за сприяння Міністерства охорони здоров’я, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика та Національного проекту «Нове життя – нова якість охорони материнства та дитинства».

Метою конференції стало підвищення кваліфікації українських лікарів-неонатологів, ознайомлення з новими практиками, презентація прогресивних методів виходжування недоношених новонароджених. В Україні щорічно народжується близько 20 000 недоношених малюків, з них 3 700 з надмалою вагою, в тому числі 1200 з екстремально низькою вагою. В таких умовах наші лікарі накопичили чималий досвід з виходжування недоношених немовлят. На конференції були подані доповіді відомих спеціалістів з Німеччини (Рольф Шльосер), Франції (Лукас Опіц, Олів’є Бауд), Польщі (Івона Марошинська), США (Едвард Белл, Девід Рубіштейн, Енн Старк, Егхард Зіглер), Чехії (Яна Семберева, Ян Шірц, Збінек Странак), Румунії (Лівія Огнін) та Молдови (Алла Куртяну). Також були розглянуті актуальні питання організації транспортування новонароджених, надання первинної, реанімаційної та післяреанімаційної допомоги. Активно обговорювалися нові національні протоколи, що регламентують ці питання. Між учасниками конференції велися жваві дискусії, зокрема на теми регіоналізації перинатальної допомоги, особливостей харчування недоношених малюків, взаємодії акушерів-гінекологов та неонатологів.

Нашу увагу привернула доповідь чеського спеціаліста Збінека Странека, який на прикладі своєї країни довів необхідність чіткої регіоналізації надання акушерсько-гінекологічної допомоги. Було продемонстровано, що на практиці вибір центру відповідного рівня надання медичної допомоги, у якому буде народжена дитина, може суттєво вплинути на результат пологів, особливо коли йдеться про передчасні пологи і прогнозована маса плоду екстремально низька.

Збінек Странек ще раз наголосив на золотому правилі кожного лікаря – «Не зашкодь», надавши першорядні і другорядні результати дослідження CURPAP щодо необхідності штучної вентиляції легень у перші п’ять днів життя.

Цікавою виявилася ініціатива створення загального реєстру недоношених немовлят, котру впроваджують у Румунії. Її реалізація у майбутньому передбачає більш ефективне управління якістю надання медичної допомоги, буде сприяти розробці нових керівництв, впровадженню протоколів, їх перегляду та оновленню, а також надасть інші суттєві переваги. Пані Лівія Огнін, доповідаючи від імені Румунської асоціації неонатологів про національний досвід неонатологічної допомоги, розповіла не лише про реєстр, а й про румунські керівництва, розроблені за спеціальною методологією, покликані допомогти лікарям у прийнятті раціональних рішень відповідно до конкретної клінічної ситуації, описала методологію їх створення і рівні доказовості медичних практик.

Практично усі спеціалісти у своїх доповідях відзначали значимість збереження температури тіла новонародженого у прогнозі його подальшої адаптації. Особливо наголосив на цьому пан Дмитро Добрянський, навівши рекомендації  Джозефа Болівара ДеЛі, висловлені ще у 1895 році, а також дані сучасних досліджень, що на доказовому рівні підтвердили їх: «Уникайте охолодження новонароджених, наповнюйте їхні легені повітрям, не давайте кисень – він токсичний!».

Доповідач із США, пан Егхард Зіглер звернув увагу слухачів на такий простий і дієвий засіб стимуляції дозрівання системи травлення, а також профілактики ризику виникнення некротичного ентероколіту та пізнього сепсису, як грудне молоко. Егхард Зіглер зазначив, що жіноче молоко впливає на кишечник ефективніше і безпечніше, ніж будь-що інше.

Та найголовнішим у заході були не доповіді, а живе спілкування та дискусії між спеціалістами. Українські лікарі цікавилися доказами ефективності медичних практик, що застосовуються за кордоном і лише започатковуються у нас. Зарубіжні доповідачі, наводячи статистичні дані, запитували про аналогічні показники в Україні, деякі з них були приємно вражені досвідом наших спеціалістів. Загалом конференція пройшла у невимушеній теплій атмосфері. Кожен міг отримати відповіді на професійні запитання, обговорити наболілі проблеми з провідними спеціалістами галузі і поїхати додому якщо не з упевненістю у майбутніх результатах своєї праці, то з глибоким розумінням необхідності змін і нововведень у роботі неонатологічної служби, які започатковуються в Україні і вже працюють в інших країнах.

Детально ознайомитися з матеріалами конференції і переглянути фотоархів ви можете за посиланням motherandchild.org.ua/ukr/event/307.