19 жовтня видавництво EXTEMPORE проводить майстер-клас «Імплантація, фертильні розлади та акушерські негаразди». Тема не­проста, а концепція спорідненості проблем вагітності, про яку йтиме мова на зустрічі, – досить нова для українських спеціалістів. Про подію, її мету та обрії професійного вдосконалення ми бесідували з авторами майбутнього майстер-класу – Ксенією Хажиленко та Світланою Шияновою

 

Розкажіть, як народилася ідея створення майстер-класу з такою досить ємкою назвою?

Ксенія Хажиленко: Концепція створення майстер-класу «ІМПЛАНТАЦІЯ, ФЕРТИЛЬНІ РОЗЛАДИ ТА АКУШЕРСЬКІ НЕГАРАЗДИ» з’явилась від розуміння того, що ключовою подією, яка визначає можливість та успішність подальшої вагітності, є імплантація. Розлади фертильності (невиношування, невдала імплантація, неплідність) можуть мати різне походження, але саме пери­імплантаційні порушення визначають, чи проявляться вони клінічно. Найпрос­тіший приклад – блокування можливості імплантації в одних (нормальних) випадках при ембріональній анеу­­плоідії та її наявність в інших, що призведе до подальшої втрати або патології клінічної вагітності.

Таким чином, одна й та сама проб­лема (наприклад, батьківська транслокація) в одному випадку проявлятиметься неплідністю, в іншому – повторними втратами вагітності через феномен маткової суперфертильності, в третьому родині щастить мати здорову дитину, а в четвертому наявна змішана форма розладів із наявністю дитини, викиднів та субфертильності. Тож чому захисний механізм спрацьовує в одних випадках і не спрацьовує в інших? Що та як визначає долю вагітності та майбутньої дитини?

У програму майстер-класу ми включили також акушерські ускладнення, адже їхній ризик закладається у знач­ної частини пацієнток саме у периімплантаційний період. Звідси постає питання прегравідарної підготовки та можливості передбачити ймовірні проблеми та запобігти їм. Часто акушери-гінекологи сприймають неплідність та невиношування як окремі проб­леми, не завжди вбачаючи зв’язок із імплантацією. Та й деякі репродуктологи досі заперечують аналогію невдалої імплантації із невиношуванням та ускладненням під час пологів. Ідея спорідненості проблем настання та виношування вагітності і їхній зв’язок з імплантацією вже давно піднімається нами в окремих вузьких колах, переважно репродуктологів. Ми вирішили її популяризувати серед широкого загалу наших колег, щоб ведення таких пацієнтів стало більш ефективним.

Це вже четвертий майстер-клас, який ви проводите разом з видавництвом «ЕКСТЕМПОРЕ». Чи можна розглядати його як наступний етап у розкритті теми неплідності або невиношування?

Cвітлана Шиянова: На цьому майстер-класі, на відміну від попередніх наших заходів, не буде занурення лише в одну певну проблему, хоча і неплідність, і невиношування – мультидисциплінарні питання. Ми вирішили говорити про те, що поломка однієї патогенетичної ланки може спричинити проблеми різних напрямків та ступенів прояву. Плануємо уникати азбучних істин щодо класичного етіопатогенезу неплідності та невиношування, вже добре відомих зацікавленим лікарям класифікацій та рутинних підходів до діагностики та лікування. Загалом ця зустріч може розглядатися як наступний рівень для людей, які вже мають базове розуміння проблеми. Категоричний розподіл «неплідність – до репродуктолога», «невиношування – до лікаря жіночої консультації», а «патологія вагітності – до акушерів» призводить до того, що у пацієнтки зі спорідненими проблемами або ризиком їхнього майбутнього виникнення губиться ключик до замку, який не просто тримає окремі ланки, а замикає ланцюжок взаємопов’язаних подій. Тож якщо ми справді хочемо допомогти жінці розв’язати іх – потрібно зосередилися на доклінічних негараздах і спробувати подолати їх.

 

А ви використовуєте концепцію спорідненості у своїй практиці?

Ксенія Хажиленко: Рік тому ми створили Центр лікування невиношування, зробивши його частиною відділення лікування неплідності (тепер це все разом стало окремим центром Репродуктологія). Вже тоді ми підійшли до розуміння, що ці проблеми пов’язані значно більше, ніж традиційно вважають, а їхні причини частіше спільні, ніж індивідуальні. І чим більше ми займаємось вивченням цієї гіпотези, тим більше переконуємось, що це дійсно так.

 

Як ви вважаєте, кому в першу чергу буде цікавий майстер-клас?

Cвітлана Шиянова: Тут може бути кілька відповідей. По-перше, цей майстер-клас буде цікавим і може навіть легше сприйнятись акушерами-гінекологами, які ніколи не відвідували наших заходів, тож мають так званий незашорений погляд (сміється). Ідея «навчити легше, ніж перевчати» придумана не нами.

По-друге, інформація буде корисною лікарям, які почали занурюватися у неосяжну та надцікаву глибину галузі репродуктології та інтуїтивно відчувають зв’язок розладів фертильності, але ще не можуть визначити його напевно і, головне, не знають, що з тим робити. Сподіваюсь, вони знайдуть відповіді на актуальні питання на майстер-класі. І, нарешті, ті, хто має принаймні базові (або більше) спеціальні знання – точно почують ті тонкощі та нюанси, заради яких досвідчена людина і відвідує навчальні заходи.

Ця тема нова і для нас – потрібно проаналізувати силу-силенну сучасної літератури та власних даних. І все це задля розуміння того, чому при одних і тих самих «вхідних даних» сценарії розвитку подій можуть настільки відрізнятися маніфестацією – від неплідності до пізніх акушерських ускладнень. Крім того, ми спробуємо знайти відповідь на запитання, що саме під час імплантації може піти не так і голов­не – як це передбачити та попередити. Думаю, це буде цікаво всім, хто опікується проблемами вагітності.

Як на Заході? Чи керуються в допомозі жінкам концепцією спорідненості?

Ксенія Хажиленко: Не буду стверд­жувати, що подібним напрямком захоплюємося лише ми, роблячи певні логічні висновки. Історія знає чимало прикладів, коли одночасно до одних і тих самих відкриттів приходять абсолютно не пов’язані між собою ентузіасти, досліджуючи різні аспекти однієї проблеми.

Спілкуючись із іноземними колегами, ми переконались, що дуже схоже працюють провідні репродуктивні клініки світу, які займаються втратами вагітності. Це пов’язано з вимогами часу: в останнє десятиліття генетика репродукції розвивалася шаленими темпами. За цей період накопичилась величезна база знань і цікавих відкриттів, що надали нові інструменти для дослідження, які об’єднали всі ці проблеми вагітності, згадані раніше. І якщо колись лікарі інтуїтивно відчували, що у цих проблем має бути якась спорідненість, то зараз ми отримали підтвердження цьому у генетичних дослідженнях.

Наприклад, у світі майже половина всіх програм IVF з передімплантаційною діагностикою ембріонів проводиться для пацієнтів із невиношуванням вагітності, які можуть вагітніти самостійно. Тобто інструмент, створений начебто як етап лікування неплідності, ефективно використовується при невиношуванні.

Так само ендоскопічна хірургія, спрямована на виправлення насамперед маткового фактору розладів фертильності, використовує переважно одні і ті ж підходи в пацієнтів із неплідністю та невиношуванням. Проблеми, які зустрічаються наприкінці вагітності, ми часто можемо передбачити на етапі проведення програм штучного запліднення. Тобто у світі розуміння комплексності проблем є. Це, зокрема, відображається і в контенті світових конгресів, чому я особисто дуже рада.

 

Чи були прориви у світовій науці щодо діагностики та лікування порушень фертильності, які вас вразили?

Ксенія Хажиленко: Найбільший прорив – це розвиток генетики. Методи генетичних досліджень, впровад­жені протягом останнього десятиліття, потроху переходять на сфери, які, на перший пересічний погляд, до генетики не мають жодного стосунку – наприклад, дослідження ендометріальної рецептивності. Якщо знов навести програму IVF як зрозумілий приклад – то отримавши змогу використовувати у рутинній практиці генетичні методи повногеномного секвенування, ми можемо виключити ембріональні анеуплоїдії та визначити вікно імплантації, збільшивши успішність програми до принаймні 90%. І це лише один метод генетичного дослідження!

На світових конгресах із невиношування все частіше говорять про повторні невдалі імплантації у програмах IVF, а на конгресах репродуктологів говорять про, наприклад, зв’язок тромбофілії та пізніх акушерських ускладнень. На жаль, згадки про генетику часто лякають лікарів жіночих консультацій – як щось традиційно складне, заплутане та незрозуміле. Однак прийшов час, коли без розуміння генетичних механізмів і ролі генетичних досліджень неможливо ефективно надавати допомогу пацієнткам.

На майстер-класі, звісно, будемо говорити про генетику репродукції, але не менше уваги приділимо іншим аспектам: запальним факторам, мікробіому, улюбленій нашій матці, імунологічним аспектам розладів фертильності і ще багато чому цікавого…