Шановні колеги! Пропонований Вашій увазі матеріал написаний за мотивами доповіді на здобуття премії для молодих лікарів «Надія» від пані професорки Ірини Судоми.

Матеріали для участі у щорічному конкурсі на здобуття премії Ви можете надсилати на пошту o.solovyov@ivf.com.ua. Упорядник розділу Олексій Соловйов

 

 

Актуальність

Однією з причин материнської смертності у сучасному акушерстві залишається маткова кровотеча. Щороку у світі реєструють приблизно 14 млн. випадків маткових кровотеч, майже 1% з яких закінчується фатально. До прикладу, за даними Міністерства охорони здоров’я України на 2012 рік, 28% всіх зареєстрованих причин материнської смертності склали саме післяпологові кровотечі [1].

У структурі материнської смертності від післяпологових кровотеч на першому місці стоїть кровотеча після проростання плаценти [4]. Частота аномального прикріплення плаценти за останні десятиліття збільшилася у 50 разів (1 випадок на 25–50 тисяч пологів у середині XX століття і 1 випадок на 500–1000 пологів у XXI столітті) [6]. Причиною цієї патології найчастіше є перенесені запальні процеси (метроендометрити), післяопераційні рубці на стінці матки, субмукозні лейоміоматозні вузли, вади розвитку матки. Зв’язок плаценти з маткою у цих випадках може бути надто щільним, що однозначно призведе до патологічного перебігу третього періоду пологів [2].

Купіть номер журналу, щоб прочитати статтю повністю