Вельмишановні колеги! 15 червня 2019 у Києві відбувся майстер-клас «Критичні ситуації в акушерстві: від клінічного випадку до алгоритму дій». Учасники з різних міст України не лише прослухали теоретичну частину, але й плідно попрацювали над клінічними випадками у невеликих групах. Ми прагнули, щоб після майстер-класу кожен учасник вийшов із розумінням алгоритму дій та навичками групової роботи при критичних ситуаціях. Саме тому після кожного теоретичного блоку давали можливість групам обговорити практичний кейс і презентувати менеджмент у кожному окремому випадку, спираючись на щойно прослухану інформацію.

На майстер-класі були представленні сучасні клінічні настанови 2017–2019 років із менеджменту акушерських кровотеч, прееклампсії/еклампсії, сепсису/септичного шоку та інших причин, які призводять до розвитку материнського колапсу/зупинки серця. Пропонуємо вам ознайомитися з основними меседжами цього заходу

 

  1. Використання діаграми раннього акушерського попередження допомагає у ранньому виявленні та лікуванні погіршення стану пацієнтів.

У більшості сучасних клінічних настанов із надання невідкладної акушерської допомоги рекомендується фіксувати показники стану вагітної, роділлі, породіллі на діаграмі раннього акушерського попередження (див. goo.gl/5ctvWH – Appendix IV: Obstetric early warning chart), вживаючи невідкладних заходів, якщо на цій діаграмі спостерігаються аномальні показники. На майстер-класі ми розглянули основні принципи роботи з цим простим і достатньо ефективним інструментом моніторингу стану жінок.

 

  1. При критичних станах в акушерстві необхідно залучати досвідчених лікарів і розпочинати надання допомоги з первинного обстеження, метою якого є ідентифікації та визначення пріоритетності загрозливих для життя клінічних ознак і симптомів (алгоритм ABCDE – A (дихальні шляхи), B (дихання), C (кровообіг), D (свідомість), E (загальний огляд).
  2. Всі критичні стани в акушерстві вимагають усунення аорто-кавальної компресії, котра може зменшувати серцевий викид до 40% та призвести до колапсу.
  3. Кожен родопомічний заклад повинен мати міждисциплінарні протоколи з надання невідкладної допомоги акушерським пацієнтам.

Відносно новими у клінічних настановах останніх років є рекомендації щодо активного підходу до управління ризиками. Це передбачає відпрацювання техніки надання допомоги, щоб всі співробітники, які беруть участь у догляді за вагітними та веденні пологів, знали свою роль під час лікування критичних станів в акушерстві. Сподіваємося, що спеціально розроблені для майстер-класу алгоритми дій при різних невідкладних станах допоможуть учасникам тренінгу створити власні міждисциплінарні протоколи. Ми намагалися зробити алгоритми короткими та чіткими, щоб їх можна було повісити на стіну в пологовій залі або операційній у будь-яких клінічних закладах.

  1. Необхідно представляти випадки, в яких алгоритм був використаний, щоб визначити його переваги та обмеження.

На майстер-класі були представлені 16 різних клінічних випадків для демонстрації принципів користування наданих курсантам алгоритмів. Кожен із представлених алгоритмів може вимагати адаптації до тих умов, у яких ми працюємо. Не забуваємо, що в основі успішної діяльності лежить практика!

  1. Найбільш складним «сценарієм» для надання невідкладної допомоги є материнський колапс – гострий стан із порушеннями функцій кардіореспіраторної системи та/або центральної нервової системи, що призводить до повної або часткової відсутності свідомості під час вагітності або до шести тижнів після пологів.
  2. Материнський колапс і зупинка серця – можливі фінали при багатьох критичних станах.

Найбільш частими причинами материнського колапсу є вазовагальне синкопе та постуральна гіпотензія. Основною концепцією протоколу надання допомоги є покрокове визначення та усунення зворотних причин материнського колапсу/зупинки серця: 4Г-4Т (4Г: гіповолемія, гіпоксія, гіпо-/гіперкаліємія та інші електролітні розлади, гіпотермія; 4Т: тромбоемболізм, токсична дія, тампонада, напружений пневмоторакс) та еклампсія.

  1. При наданні допомоги у разі материнського колапсу необхідно пам’ятати про ефекти фізіологічних змін у вагітних: аорто-кавальну компресію; респіраторні зміни, гіпоксію; ризик тяжкої інтубації, ризик аспірації, труднощі закритого масажу серця; гіпердинамічний тип кровообігу.
  2. Співробітники пологового відділення повинні бути підготовлені до особливостей серцево-легеневої реанімації у вагітних.

Серцево-легенева реанімація вагітних проводиться згідно з настановами BLS та ACLS. До модифікацій реанімації, специфічних для вагітних, відносяться: здійснення заходів для усунення синдрому аорто-кавальної компресії, забезпечення венозного доступу над діафрагмою, максимально рання інтубація трахеї, прийняття рішення щодо необхідності кесаревого розтину на 4 хвилині реанімації, продовження всіх заходів для підтримання життя матері (серцево-легенева реанімація, правильне положення, лікарські препарати, інфузійна терапія) як під час кесаревого розтину, так і після нього.

  1. Зупинка серця у матері є рідкісним і часто несподіваним ускладненням.

Відсутність чітких стандартів в акушерстві та недостатні навички виконання реанімаційних заходів є вирішальними факторами материнської смертності. Проведення опитувань акушерського та анестезіологічного персоналу пологових будинків демонструє значний дефіцит знань і практичних навичок із цієї теми. Це диктує необхідність розробки чіткого алгоритму і регулярних тренінгів. Будьте завжди готові!!!