Intrafetal laser ablation for embryo reduction from dichorionic triplets to dichorionic twins

Автори: P. Chaveeva, G. Peeva, S. G. Pugliese, A. Shterev, K. Nicolaides

Online-версія статті, оприлюднена до включення в номер.

Джерело: nlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/uog.18834/abstract

Переклад Олексія Соловйова.

Повідомлення про наслідки редукції двоторочкової (ДТ) (dichorionic) трійні до ДТ двійні шляхом лазерного заварювання тазових судин одного плода з одноторочкової (ОТ) (monochorionic) двійні.

Внутрішньоплодову лазерну ембріоредукцію (ЕР) від ДТ трієнь до ДТ двієнь виконано при 61 вагітності у 11+0–14+3 тижнів. Вивчено наслідки вагітностей.

Результати

Внутрішньоплодовий лазер був успішно виконаний в усіх випадках, та УЗД впродовж 2 тижнів по втручанні виказало в 28 (45,9%) випадках загибель і другого близнюка з ОТ двійні, у решти 33 (54,1%) випадках другий близнюк залишався живим.

У ДТ групі відбувся один викидень в терміні 23 тижні, одна неонатальна загибель після народження у 26 тижнів; у решті 31 випадку народилося по дві живих дитини при середньому віці вагітності в пологах 35,3 тижні (при розбіжності від 30,4 до 38,4 тижнів). У 28 випадках із загибеллю обох ОТ близнюків відбувся один викидень у 16 тижнів; в решти 27 випадках окремо розташований плід з трійні народився живим у середньому віці вагітності 38,2 тижні (при розбіжності від 32,2 до 42,1 тижнів). Загальна частота викиднів склала 3,3% (2/61), і передчасних пологів <33 тижнів — 6,8% (4/59).

Висновки

При веденні вагітностей з ДТ трійнями ЕР до ДТ двієнь шляхом внутрішньоплодового лазера пов’язана з меншою частотою викиднів або передчасних пологів, ніж у випадках вичікувального ведення вагітностей або при ЕР шляхом інтракардіального впорскування розчину хлориду калія.

Проте, близько половини вагітностей завершувались народженням лише одного живого близнюка.

Copyright © 2017 ISUOG. Published by John Wiley & Sons Ltd.

Від упорядника розділу й тлумача Олексія Соловйова:

Ця інформація корисна, насамперед, при консультуванні родин з двоторочковими триоплідними багатоплодовими вагітностями власними репродуктологами, лікарями жіночих консультацій чи приватних кабінетів, родинними лікарями. У будь-якому випадку остаточне рішення щодо стратегії чи тактики ведення вагітності має приймати сама вагітна жінка, але завданням згаданих лікарів є пояснення родині не власних думок або сподівань лікаря, а даних статистики. Далі родина має визначитись, чим вони готові теоретично ризикувати більше: вичікувальна тактика ведення без вибіркової редукції плода частіше спричинить новонародження, але й частіше то є передчасне новонародження, що провокуватиме низку можливих ускладнень, притаманних недоношуваності, включно з більшою частотою, наприклад, дитячого церебрального паралічу; вибіркова внутрішньоматкова редукція плодів в малому терміні вагітності зменшить теоретичну частоту живонароджень, але пріоритетом цієї меншої кількості плодів стане вища ймовірність бути здоровими.

Наведена в тезах інформація не є далеким майбутнім для України — вже тепер подібні речі можна здійснювати у Києві (контакти можна дізнатись у редакції цього часопису).