Дослідження присвячені оцінці місця у медицині нового діагностичного знаряддя, що з’явилось у світі для пошуку уражень молочних залоз – автоматичного ультразвуку персів (automated breast ultrasound [ABUS]), порівнянно з традиційним ручним ультразвуком (hand-held traditional ultrasound [HHUS]), традиційною радіологічною мамографією та характеристикам системи даних та описання зображення персів (Breast Imaging-Reporting and Data System, [BI-RADS]). Остання створена й описана Американським Товариством Радіології (American College of Radiology, [ACR]), первинно була призначена для стандартизації описання мамографічних радіологічних досліджень та їх висновків, але надалі почала широко використовуватись також і для ультразвукових та магнітнорезонансних досліджень персів. Представляє собою стандартизовані числові коди, які зазвичай призначаються дослідником молочних залоз, що дозволяє чітко й однозначно порозумітися щодо висновків здійснених досліджень лікарям різних фахів.

Виділяється 6 оціночних категорій змін: 0 – неповне дослідження, потребує додаткових оцінок; 1 – негативна (норма); 2 – доброякісна, не потребує додаткових досліджень; 3 – ймовірно доброякісна, ризик злоякісности <2%, потребує додаткової оцінки через 6 місяців; 4 – підозріла, ризик злоякісности складає від 2% до 95%, поділяється на три підгрупи (A – близько 2%, B – близько 10%, C – близько 50% імовірности раку) при обстеженні ультразвуковим чи при радіологічний мамографії, вимагає проведення біопсії для подальшої оцінки ураження; 5 – висока ймовірність злоякісности (>95%), потребує остаточного гістопатологічного підтвердження та лікування; 6 – підтверджена злоякісність. Також пропонується (5-та редакція BI-RADS) чотири категорії побудови персів (Breast Composition Categories): a – перса мають переважно жирову структуру, b – перса мають розсіяні ділянки фіброгландулярної щільности, c – перса мають неоднорідну щільність, що може приховувати малі за розміром утвори, d – структура персів є надзвичайно щільною і це суттєво зменшує чутливість проведеного дослідження.

Відповідно до прийнятих вимог щодо чутливости обстежень та виявлення небезпечних змін у побудові молочних залоз й оцінювались описані вище способи просівних (screening) досліджень персів.

  1. Авторами здійснено роботу з метою порівняння спеціалізованого тривимірного автоматичного ультразвуку персів (3D ABUS ) для пошуку уражень молочних залоз з традиційним ручним ультразвуком (HHUS) та відмінностей характеристик при використанні системи даних та описання зображення персів (Breast Imaging-Reporting and Data System, [BI-RADS]). Для цієї роботи у період від січня 2016 р. до січня 2017 р. було залучено 1886 жінок віком 48,6±10,8 років зі щільністю паренхіми персів категорій С або D.

Аналіз одержаних результатів показав, що на загал подібність висновків між HHUS та ABUS склала 99.8%; p<0.0001. Зустрілося два випадки, які BI-RADS були оцінені категорією 1 при використанні традиційної ультразвукової діагностики (УЗД), але одержали висновок за BI-RADS 4 категорії при використанні 3D ABUS; біопсія виявила радіальні рубці. Три карциноми було визначено після мамографії як 2 категорія BI-RADS, але як 4 категорія після 3D ABUS; дві додаткових карциноми після мамографї були оцінені як BI-RADS 2, натомість як категорія 5 після 3D ABUS.

Відповідно, авторами дослідження зроблено висновки, що 3D ABUS може бути успішно використано для візуалізації та оцінки уражень молочних залоз. Також, що 3D ABUS перевершує традиційно здійснюване ручне УЗД у визначенні на вінцевому зрізі структурних змін і може доповнити радіологічну мамографію при виявленні некальцинованих карцином у жінок із щільною будовою персів.

  1. Метою дослідження автори вказують бажання оцінити внесок тривимірної системи автоматизованого ультразвуку (3D ABUS) у визначення раку персів та в частоті викликів асимптомних жінок до спеціалізованого мамографічного центру для ретельнішого дослідження, порівняно з просівною суцільною цифровою мамографією (full field digital screening mammography, FFDSM). У дослідження було включено 1668 асимптомних жінок віком від 40 до 74 років, які мали неоднорідну щільність або надзвичайну щільність паренхіми молочних залоз. FFDSM здійснювалась згідно із стандартними методиками з використанням краніокаудальних та медіолатеральних площин, після чого проводилося 3D ABUS. Усі мамограми оцінювались подвійно двома досвідченими в обстеженнях персів радіологами. 3D ABUS вивчав перший радіолог одразу по завершенні мамографії; другий радіолог залучався лише у разі потреби за незрозумілих даних чи за аномальних знахідок.

Дослідниками встановлено, що поєднання FFDSM 3D ABUS виявило на загал 6,6 випадків раку на кожну 1000 обстежених жінок (95% ДІ: 3,0, 10,2; p<0,001) порівняно з частотою виявлення раку персів у 4,2 випадків на кожну 1000 жінок (95% ДІ), якщо б обстеження були виконані лише за допомогою суцільної цифрової мамографії. Різниця склала додаткових 2,4 випадки виявленого раку персів на кожну 1000 обстежених жінок (95% ДІ: 0,6, 4,8; p<0,001). Частота викликів для додаткового ретельнішого обстеження на кожну 1000 обстежених жінок при використанні лише FFDSM склала 13,8 випадків (95% ДІ: 9,0, 19,8) та 22,8 випадків, відповідно, при поєднанні FFDSM з 3D ABUS (95% ДІ: 16,2, 30,00). Себто, при поєднаному дослідженні різниця частоти повторних викликів для дообстеження становила 9,0 випадків на кожну 1000 жінок (95% ДІ: 3,0, 15,0; p=0,004).

Відповідно, авторами було зроблено висновок, що при обстеженні персів з неоднорідною чи надзвичайною щільністю паренхіми молочних залоз доповнення FFDSM методом 3D ABUS значно підвищується частота виявлення інвазивного раку з прийнятним збільшенням повторних викликів пацієнток для дообстеження.

Дані різноманітних порівняльних та випадок-контрольованих досліджень вказують на те, що:

  • за 3D ABUS дозволяє виявити на 55% більше випадків інвазивного раку молочної залози у щільній тканині, якщо цей метод використовується у якості доповнення радіологічної мамографії, і на 37% випадків раку в цілому більше, ніж при використанні лише мамографії;
  • 100% пацієнток, що брали участь у дослідженні SOMO•INSIGH щодо просівних досліджень персів за допомогою тривимірного автоматизованого УЗД й традиційної радіологічної мамографії, висловились, що вони б радили 3D ABUS своїм подружкам, оскільки больові відчуття та дискомфорт при 3D ABUS майже в 3,5 рази менші, ніж при мамографії – за 10-бальною шкалою оцінки становили 1,86 (±1.24) проти 6,41 (±2.41) при мамографії (Stephen Zintsmaster, BS зі співавт., Differences in Pain Perceptions between Automated Breast Ultrasound and Digital Screening Mammography, Journal of Diagnostic Medical Sonography, 2013, 29(2), 62–65; DOI: 10.1177/8756479313476920).