Основними несприятливими наслідками перинатальних інфекцій є: затримка розвитку плода; мимовільне переривання/завмирання вагітності (викидні) у пізньому фетальному періоді; передчасні та ускладнені пологи; гострі та персистуючі інфекції у новонародженого, зокрема їх віддалені клінічні прояви; пізня діагностика захворювань у новонароджених і як наслідок – зростання їх питомої ваги у структурі ранньої дитячої інвалідизації.

Частка внутрішньоутробних інфекцій у структурі перинатальної смертності в Україні становить майже 25%, при цьому трансплацентарна інфекція плода вважається однією з найімовірніших причин 80% вроджених вад розвитку, які, в свою чергу, становлять близько 30% всіх смертей дітей до 1 року [27]. Тому в сучасному акушерстві та гінекології приділяється особлива увага діагностиці та лікуванню перинатальних інфекцій під час вагітності та пологів 

Клінічні прояви антенатальних  та інтранатальних інфекцій

Безсимптомна бактеріурія, згідно з визначенням Європейської асоціації урологів, характеризується наявністю 105 (100 тис.) колоній патогенних мікроорганізмів одного штаму бактерій (у клінічній практиці зазвичай визначають тільки вид) в 1 мл у двох пробах сечі, взятих з проміжком більше 24 годин [1, 25, 26]. У вагітних безсимптомна бактеріурія виявляється при рутинному скринінгу випадково, іноді вона супроводжується лейкоцитурією. Оскільки безсимптомна бактеріурія може переходити в інфекцію нижніх і верхніх сечових шляхів (цистит, пієлонефрит), а основною їх відмінною рисою у вагітних є переважання стертих форм з мінімальною кількістю клінічних проявів і лабораторних маркерів, але значним негативним впливом на перебіг вагітності та розвиток плода (високий ризик передчасних пологів, недоношеність, гіпотрофія новонародженого), на питання своєчасної діагностики та контролю безсимптомної бактеріурії слід звертати особливу увагу [1, 25].

Купіть номер журналу, щоб прочитати статтю повністю