Доцільність застосування токолітиків є досить сумнівною, оскільки перейми можуть бути наслідком прихованого хоріоамніоніту, тому пригнічення пологової діяльності може сприяти поширенню інфекції. Токолітичні препарати можуть зупинити прогресування пологів за короткий час, але існує небезпека їх токсичної дії на організм матері у вигляді гіпотензії, тахікардії, затримки рідини у тканинах [1].

Не доведено, що токоліз поліпшує перинатальні результати. Зупинивши пологи, можна отримати достатньо часу для того, щоб застосувати антенатально стероїди, транспортувати жінку до перинатального центру, де є потужна реанімація новонароджених. Після 34-го тижня вагітності призначати токолітичні препарати взагалі недоцільно, адже діти народжуються життєздатними, а ризик ускладнень такої терапії значно переважає користь від її застосування. Частина акушерів взагалі не використовує токоліз при ПРПО і недоношеній вагітності, а решта застосовує лише при ризику передчасних пологів, при цьому терапія призначається лише на 48—72 год для профілактики РДС, потім токолітики відміняють і продовжують спостереження. Якщо пологова діяльність розпочалась, її не блокують.

Купите номер журнала, чтобы прочитать статью полностью