Julian K. Christians, David Grynspan Placental villous hypermaturation is associated with improved neonatal outcomes // Placenta, Volume 76, 15 January 2019, Pages 1–5. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2019.01.012.

Огляд Олексія Соловйова.

 

Головне в роботі

  • Прискорене (accelerated) дозрівання посліду (placenta) розглядається як компенсаторна відповідь на гіпоксію.
  • Надмірним дозрівання (hyper­matu­ration) торочок посліду вважають у випадку, якщо вони набувають такого вигляду, як перед доношеною вагітністю.
  • Надмірне дозрівання пов’язане з ліпшими виживанням та балами Apgar.
  • Надмірне дозрівання пов’язане з більшою вагою при народженні.
  • Надмірне дозрівання пов’язане з ліпшим виживанням навіть відносно ваги при народженні.

Прискорене дозрівання посліду вважається ознакою порушеної материнської перфузії й часто розцінюється як пристосувальна, компенсаторна відповідь посліду. Автори перевірили таку інтерпретацію за допомогою порівняння наслідків вагітностей із ознаками та без ознак прискореного дозрівання плаценти.

 

Методи

Використовуючи дані Національного спільного перинатального проекту (the National Collaborative Perinatal Project), оцінювались передчасно народжені посліди (від 24 до 34 тижнів включно; 2525 народжень) щодо наявності ознак надмірного дозрівання плацентарних торочок (НДТ), себто, при мікроскопічному огляді мали такий вигляд, як у послідів терміном 37 тижнів чи більше. Також проводилась оцінка, чи НДТ були пов’язані з расою матерів, материнським індексом тіла, статтю плода [виділено тлумачем], типом передчасних пологів, прееклямпсією, ознаками інфекції або запалення чи відшарування плаценти. Крім того, вивчалось, чи посліди з ознаками НДТ були пов’язані з поліпшеними наслідками з погляду виживання, балів Apgar чи використання кисню.

 

 

Результати

НДТ частіше зустрічалося при прееклямптичних вагітностях і рідше при вагітностях, ускладнених відшаруванням послідів, або при наявності ознак плацентарної інфекції чи запалення.

Мультифакторний аналіз показав, що НДТ пов’язане зі зменшенням імовірності смерті плода, смерті між народженням та 120 днями життя, низьких балів Apgar та використання кисню. Також НДТ було пов’язане з більшою вагою тіла при народженні для свого віку вагітности.

Після корекції з ефектом ваги при народженні зв’язок між НДТ та зменшенням частоти плодової чи неонатальної смерті залишився значним.

 

Обговорення

Прискорене дозрівання посліду, як прояви НДТ, пов’язане з кращими наслідками. Таким чином, наведена робота підтримує ту гіпотезу, що прискорене дозрівання плаценти є компенсаторною відповіддю посліду – поліпшення власних транспортних можливостей при специфічних ускладненнях вагітности.

 

Від упорядника розділу й тлумача Олексія Соловйова

Я далекий від думки, що ця інформація хоч би чимось допомогла тим нашим колеґам, які досі «діагностують» за допомогою ультразвукового дослідження (яке вони вперто називають «УЗІ») та «успішно лікують» так званий «гіпертонус (або локальний гіпертонус) матки». Вони як шукали, так і шукають «передчасне старіння плаценти» з безліччю по тому непотрібних «контрольних УЗІ» та непотрібним і шкідливим матері й дитині «лікуванням ХФПН» (яке вони тепер перейменували на «дисфункцію плаценти» та «компенсований дистрес плода»), включно зі стаціонарним перебуванням і «профілактичним» призначенням непотрібних та шкідливих зайвих доз сильнодіючих речовин – кортикостероїдів…

Користуючись нагодою цих тез, хочу наголосити решті читачів, які НЕ належать до згаданих вище лікарів: використайте наведені в тезах дані як аргументи «закордонних дослідників» (бо ж відомо, що в кожній землі не може бути своїх власних пророків ;) для професійних розмов зі своїми керівниками, що, як правило, користуються «старими добрими» радянськими знаннями.

Поліпрагмазія, масові непотрібні дослідження вагітних жінок, тримання їх у стаціонарах, недостатньо обґрунтовані призначення кортикостероїдів (що є сильно­діючими речовинами з безліччю віддалених наслідків), пошук «гіпертонусів матки» та «передчасного старіння плаценти», спроби «лікування» корисних для плода пристосувальних реакцій, процесів і станів Є ШКІДЛИВИМИ як для матері, так і для плода.