Довідка
Ашер Башірі (Asher Bashiri) – професор, Президент Всесвітнього конгресу з невиношування, директор з материнства та акушерства Університетського медцентру Soroka. Директор клініки з проблем звичного невиношування. Зав. відділенням амбулаторної допомоги у перинатології, сонографії та акушерстві, Beer Sheva/Israel
Професор Ашер Башірі (Asher Bashiri) вже вдруге відвідує Київ. Попередній майстер-клас з невиношування вагітності надихнув організаторів на проведення масштабнішого заходу із залученням відомих та досвідчених українських та іноземних спікерів. Подія майже співпала в часі з відкриттям Центру лікування невиношування вагітності ISIDA. Тож по закінченні Профі-Лабу «Зустрічі Професіоналів: звичні втрати вагітності» пана професора запросили відівідати клініку ISIDA та поділитися досвідом зі створення подібних спеціалізованих центрів у світі
– Пане Башірі, ми знаємо, що ваш Центр існує вже понад 25 років, з них Ви очолюєте його майже 20. Як гадаєте, наскільки має сенс створення подібного вузькоспеціалізованого напрямку? Чи не варто лишати пацієнта під наглядом у свого лікаря?
Aшер Башірі: Втрата вагітності, особливо повторна – тяжке випробування для жінки, тому вона потребує низки ретельно продуманих та організованих заходів, від налагодженої послідовності медичних процесів та психологічної підтримки до логістики невідкладних питань. Справа не в недовірі місцевому лікареві, не в «пошуку винних», а скоріше в можливості якомога швидшого реагування, залучення необхідних фахівців, методів діагностики та лікування та, врешті-решт, отримання довгоочікуваного результату.
До того ж, зрозуміло, що концентрація пацієнтів з однією проблемою в межах одного закладу призводить до накопичення значного досвіду їхнього ведення і покращення корисних для лікувального процесу знань та навичок.
– Тобто, Ви вважаєте, що «передавати» пацієнтку потрібно одразу після повторної втрати, раз і назавжди?
Aшер Башірі: Далеко не завжди, я б радше виділив дві основні категорії для спрямування пацієнтки до Центру невиношування. По-перше, скерувати її можна на певному етапі діагностики чи лікування, коли проблема зрозуміла, але на місці не вистачає певних ресурсів. По-друге, це може бути «тупикова гілка», коли просто не знаєш, що робити. Проте останній висновок вимагає усвідомлення своїх можливостей, тобто – досвіду. Для малознайомих з проблемою лікарів я б радив не випробовувати долю пацієнтки і порадитися з досвідченими фахівцями. На жаль, при неправильно обраному напрямку лікування, подальші втрати збільшують негативний прогноз. Я вважаю, що вартість дитини у сучасному світі надто висока як в прямому, так і переносному сенсі, щоб бути зверхнім та надто самовпевненим.
– Що, крім досвіду, може отримати пацієнтка у спеціалізованому Центрі?
Aшер Башірі: Насправді головне, що вона отримує, – можливість комплексного підходу до проблеми втрат вагітностей, адже зрозуміло, що невиношування – мультидисциплінарна проблема, в якій акушерська складова часто спирається на інші: генетику, ендокринологію, гемостазіологію, ревматологію. Тож, коли відповідні фахівці не лише знаходяться поруч, а й є складовими однієї команди – це лише збільшує ефективність.
– Ви маєте на увазі консиліум?
Aшер Башірі: У сучасну епоху браку часу та потужних електронних технологій класичний консиліум, в якому лікарі збираються разом, сперечаються чи доходять згоди – лишився, мабуть, лише у фільмах про доктора Хауса. Інтернет багато чого спростив. Але, звісно, якщо йдеться про огляд – тут його можливостей ще не досить. Так, один раз на місяць наша команда обов’язково збирається для обговорення складних випадків та трендів напрямку.
Вкрай важливо проводити інформування пацієнтів та лікарів щодо можливостей попереджувальних заходів. На прикладі профілактичного шва на шийку матки при істміко-цервікальній недостатності, який значно ефективніший, ніж терапевтичний і тим більше, ургентний підхід, наочно зрозуміло, що всі запобіжні заходи щодо повторних втрат будут найефективнішими, якщо до Центру пацієнтка потрапить поза вагітністю.
– А як ви переконуєте лікарів скеровувати до вас пацієнтів з невиношуванням?
Aшер Башірі: Ми нікого не переконуємо! Адже лікарі самі зацікавлені в тому, щоб така пацієнтка отримала фахові рекомендації та лікування, ліпше поза вагітністю. Це ж очевидно! Якщо є можливість зменшити ризики вагітності, запобігти ускладненням та отримати кращі перинатальні наслідки, чому б нею не скористатися?
– Пане професор, організація Центру лікування невиношування вимагає низки діагностичних та лікувальних можливостей закладу у відповідності до позицій доказової медицини. Що Ви вважаєте найголовнішим?
Aшер Башірі: Головне – це команда, яка впроваджує мультидисциплінарний підхід. Справді, є доведені, можливі та ймовірні причини звичних втрат вагітності. До того ж, існує певний відомий розподіл у структурі причин, відповідно до якого і варто організовувати роботу Центру, для того, щоб пацієнт міг пройти усі необхідні етапи діагностики та лікування в одному місці.
Тобто, для Центру недостатньо одного чи навіть десяток акушерів-гінекологів. До ведення пацієнтки у будь-який момент можуть бути залучені ендокринолог, терапевт, ревматолог та інші фахівці. Враховуючи місце генетичного чинника – проведення цитогенетичних та молекулярно-генетичних досліджень є неодмінною складовою. До того ж, під час вагітності пацієнтка з несприятливим анамнезом має бути забезпечена пренатальною діагностикою експертного рівня.
– Ваш Центр лікування невиношування має вже зрілий вік та сталу організацію процесів. Які сучасні тренди ви вбачаєте в цьому напрямку?
Aшер Башірі: Мені дуже подобається ваша ідея (клініки ISIDA. – Ред.) об’єднати лікування невиношування та неплідності «під одним дахом». Це абсолютно інший підхід, пов’язаний із вдосконаленням репродуктивних технологій, проривом в напрямку репродуктивної генетики та можливістю надавати допомогу тим пацієнтам з невиношуванням, які раніше не мали змоги покращити репродуктивний прогноз. Адже ви маєте налагоджену систему та великий досвід лікування пацієнтів з неплідністю, що нерідко має з невиношуванням спільне коріння. Тут і досвід ендоскопічних втручань, який грунтується на постійному балансуванні між необхідністю радикальної чи принаймні достатньої хірургії, яка одночасно має бути безпечною для фертильності, і ведення пацієнток з поєднанням різних репродуктивних проблем.
– Наскільки важлива наявність акушерського стаціонару?
Aшер Башірі: Я би ліпше казав, що його відсутність вкрай ускладнюватиме не лише логістику, а й весь процес лікування та кінцевий результат. Можливість висококваліфікованої перинатальної допомоги замикає коло необхідних для даної групи пацієнтів напрямків.
– Які напрямки допомоги пацієнтам Центру ви вважаєте важливими та перспективними?
Aшер Башірі: Створення спеціалізованих центрів – це значний крок у організації допомоги пацієнтам з невиношуванням.
Проте хочу ще раз підкреслити, що кількість таких пацієнток надто велика та розсереджена по усій території країни, тож ані один, ані десять подібних центрів не зможуть всіх прийняти. Тому важливо об’єднувати лікарів, які займаються проблемою, заради розвитку та навчання, підтримки та консультування. Складні пацієнти, отримавши спеціалізовану консультацію чи лікування, у переважній більшості вертатимуться додому, тож важливо дати змогу місцевому лікарю відчути підтримку у продовженні нелегкої справи їхнього ведення.
Крім того, важливий напрямок роботи – інформування пацієнтів щодо своєчасності звернення за допомогою, адже зрозуміло, що збільшення кількості втрат лише погіршує репродуктивний прогноз. Вважаю, що лідери напрямку мають бути Ініціаторами різнопланових навчальних заходів, адже проблема повторних втрат вагітності настільки багатогранна, сучасний світ загалом та медичний зокрема змінюється настільки швидко, що можливість отримання нової інформації безпосередньо корелює з кінцевим результатом лікування.
Щойно проведений Профі-Лаб «Зустрічі Професіоналів: звичні втрати вагітності», на мій погляд, був винятково вдалим у цьому плані як у змісті та формі, так і у зацікавленості лікарів, котрі займаються проблемою (Профі-Лаб було організовано журналом «З турботою про Жінку» у партнерстві з клінікою ISIDA. – Ред.). Мені здається, попри те, що ми намагалися дати відповіді на численні запитання практичних лікарів, їх, як і тем для обговорення, лишилася ще сила-силенна. А враховуючи те, що як українські, так і закордонні спікери також були задоволені спілкуванням, думаю, подібні зустрічі мають стати традиційними.
Розмовляла Ксенія Хажиленко.
коментариев