Кардіотокографія – метод графічного зображення частоти серцевих скорочень та частоти маткових скорочень. Інтранатальну кардіотокографію застосовують з метою оцінки ризиків для плода, спричинених асфіксією. Метод вперше було запроваджено в 60-х роках минулого сторіччя. Неінвазивність та технічна простота виконання його сприяли тому, що наразі метод є найбільш поширеним способом оцінки стану плода під час вагітності та в пологах. Оснащення пологового відділення сучасними бездротовими засобами фетального моніторингу в постійному режимі стало критерієм високого рівня акушерського стаціонару. Як будь-який метод дослідження, особливо інструментального, метод кардіотокографії має чіткі показання, техніку застосування та критерії трактування, нехтування якими призводить до його дискримінації. З огляду на це, Міжнародна асоціація акушерів та гінекологів (FIGO) 2015 року видала консенсус щодо методів спостереження за станом плода в пологах [17, 18, 19].

Купіть номер журналу, щоб прочитати статтю повністю