За висновками експертів ВООЗ, які ґрунтуються на результатах широкомасштабних епідеміологічних та клінічних досліджень, проведених у багатьох країнах світу, оптимальним видом харчування дітей раннього віку є виключно грудне вигодовування упродовж перших 6 місяців, своєчасне введення прикорму і розширення раціону харчування дитини відповідно до віку зі збереженням грудних годувань до 2 років і більше [10].

  Перехід від виключно молочного харчування до дорослої їжі (за сучасним визначенням – природний ланцюжок харчування дитини раннього віку) – це важливий та відповідальний етап у житті малюка, від якого залежить не тільки фізичне здоров'я у майбутньому, а й когнітивний розвиток та соціалізація дитини, формування у неї харчових звичок.

  Наукові дослідження та світовий досвід харчування немовлят продемонстрували, що оптимальним терміном початку прикорму дитини є вік 6 місяців. Відповідно до цього, у більшості країн світу, зокрема і в Україні, регламентовано початок введення прикорму після 6-ти місяців життя дитини [4, 7, 9, 12]. За рекомендаціями експертів Європейського регіонального бюро ВООЗ та Європейського товариства гастроентерологів, гепатологів та нутриціологів (ESPGHAN), допускається (за потребою дитини) введення прикорму в більш ранньому віці, але не раніше 17-го тижня [8, 12]. У педіатричній практиці введення прикорму повинно базуватись на принципі індивідуального підходу до пацієнта. Питання про початок прикорму та послідовність введення до раціону різних продуктів і страв вирішує лікар (лікар загальної практики – сімейної медицини, педіатр), який спостерігає дитину та знає особливості її розвитку та здоров'я. Про необхідність введення прикорму свідчать поява невдоволеності малюка лише грудним вигодовуванням та недостатня прибавка маси тіла протягом останніх тижнів (за умов достатньої кількості молока у матері), а також ознаки готовності малюка до споживання прикорму [6, 11].

  При консультуванні матері з питань введення прикорму необхідно обговорити з нею терміни та порядок введення прикорму, ознайомити з правилами введення прикорму, його особливостями та зберігання страв прикорму з метою гарантування безпеки харчування дитини [12].

  Необхідно також обговорювати з матір'ю, що годує, питання підтримки та збереження грудного вигодовування у другому півріччі життя дитини, наголошуючи, що продовження повноцінного грудного вигодовування має суттєве значення для забезпечення фізіологічного «ланцюжка харчування», полегшує перехід дитини на «дорослу» їжу, дозволяє уникнути небажаних реакцій на продукти. Завдяки високому вмісту специфічних та неспецифічних захисних факторів грудне молоко попереджує алергічні реакції на продукти прикорму та дозволяє без ускладнень вводити нові продукти та страви відповідно до віку.

  Годування грудьми створює у малюка відчуття емоційного комфорту та захищеності, сприяє відчуттю задоволеності під час годувань і таким чином полегшує перехід до «дорослої» їжі, особливо у дітей зі зниженим інтересом до нових смаків або негативною реакцією на введення прикорму [1, 3].

  Необхідно враховувати, що у другому півріччі життя дитини страви прикорму складають ще незначну частку від добового раціону і грудне молоко залишається основним джерелом більшості нутрієнтів, які, до того ж, мають високу біодоступність та легко перетравлюються. Дослідження психологів показали, що діти, які знаходились на тривалому грудному вигодовуванні (принаймні до 1 року), у старшому віці мали кращі показники інтелектуального розвитку та соціальної адаптації в порівнянні з дітьми, які закінчили грудне вигодовування у першому півріччі життя [12, 14].

  Згідно з рекомендаціями спеціалістів з питань грудного вигодовування, для забезпечення достатнього рівня лактації при вигодовуванні немовлят, які отримують прикорм, необхідно дотримуватись таких правил:

  • щоразу після годування прикормом ненадовго прикладати малюка до грудей – це забезпечує часте вивільнення молочних залоз від молока та стимулює лактацію, а дитина почувається задоволеною і спокійнішою;
  • прикорм давати з ложечки або чашки, а не пляшечки з соскою, що попереджує відмову дитини від грудей [1, 6].

  З позицій доказової медицини доведено, що для забезпечення фізіологічного «ланцюжка харчування», який має на увазі плавний перехід від лактотрофного типу харчування, при якому всі метаболічні та травні механізми розраховані на молоко власної матері, до дефінитивного типу травлення, притаманного дорослому організму, оптимальним є продовження грудного вигодовування на другому-третьому році життя дитини.

  Між тим, у нашому суспільстві і досі залишається досить розповсюдженим міф про відсутність користі і навіть шкоду грудного вигодовування для дітей, старших 1 року. Подекуди і від медичних працівників, які здійснюють медичний супровід дітей раннього віку, чути рекомендації про доцільність припинення грудного вигодовування після досягнення однорічного віку. Аргументами на користь цього стають відсутність реальної користі грудного вигодовування для дитини, формування її надмірної прихильності до матері, негативні наслідки тривалої лактації для здоров'я жінки.

  Результати наукових досліджень та висновки професійних товариств щодо світової практики грудного вигодовування спростовують ці твердження. За даними Американської академії педіатрів, верхньої межі тривалості грудного вигодовування немає, а доказів того, що годування дитини на другому році життя і довше супроводжується шкодою для фізичного та психічного здоров’я малюка, не отримано [13].

  Доведено, що на другому році життя дитини грудне молоко залишається цінним джерелом білків, жирів, кальцію та вітамінів. У віці 12–23 місяці дитина з грудним годуванням отримує до 500 мл материнського молока, яке забезпечує її добову потребу в енергії на 29%, у білках – на 43%, у кальції – на 36%, у вітаміні А – на 75%, у фолатах – на 76%, у вітаміні В12 – на 94%, у вітаміні С – на 60% [14]. Враховуючи високу залежність концентрації вітамінів у грудному молоці від їх аліментарного надходження до організму матері, при консультуванні з питань організації грудного вигодовування дітей старше 1 року необхідно звертати увагу матері на повноцінність її раціону, при необхідності рекомендувати вживання полівітамінних комплексів. Особливо важливим є продовження грудного вигодовування дітей зі схильністю до алергії. Захисні імунологічні фактори грудного молока створюють у кишечнику дитини своєрідний бар’єр для потенційних алергенів.

  Після досягнення однорічного віку діти більше контактують як із дорослими, так і з однолітками, активно досліджують довкілля, і батьки не завжди можуть уберегти малюка від небажаних контактів та забезпечити достатній рівень гігієни, що підвищує ризик бактеріальних та вірусних інфекційних захворювань. На цьому етапі розвитку малюка вагоме значення має захисна роль материнського молока. Встановлено, що зі зменшенням добового об'єму лактації концентрація захисних імунологічних факторів у грудному молоці збільшується. Таким чином, середньодобове надходження цих компонентів до дитячого організму на другому-третьому році життя залишається на високому рівні, навіть за умов нечастих грудних годувань. Це забезпечує достатній рівень пасивного імунітету, попереджує розвиток інфекцій, уберігає власну імунну систему малюка від перенапруження. За висновками Американської асоціації лікарів загальної практики, відлучення дитини від грудей у віці від 1 до 2 років збільшує ризик інфекційних захворювань [16].

  Встановлено, що тривале грудне вигодовування сприяє правильному формуванню щелепно-лицевого апарату, зменшує частоту формування неправильного прикусу. За висновками дослідження Johns Hopkins (School of Public Health), серед дітей, які отримували грудне вигодовування менше 1 року, порушення прикусу зустрічалось на 40% частіше, ніж у дітей, які отримували грудне вигодовування на 2–3 році життя [2].

  Дослідження у галузі психології показали, що тривале годування грудьми позитивно впливає на психо-інтелектуальний розвиток дитини, її емоційний стан та соціальну адаптацію, зменшує частоту розладів поведінки у старшому віці [3, 10, 14]. Порівняльними дослідженнями психологів показана відсутність різниці у формуванні надмірної прихильності дитини до матері між дітьми на грудному та штучному вигодовуванні. Причиною формування патологічної залежності від матері вважають помилки у поведінці матері та несприятливий психологічний клімат у родині.

  Епідеміологічними дослідженнями підтверджено позитивний вплив тривалого грудного вигодовування на здоров‘я жінки – встановлений зворотній корелятивний зв’язок між тривалістю годування грудьми та ризиком розвитку раку молочної залози, ішемічної хвороби серця, ревматоїдного артриту, депресивних станів у жінки [2, 12, 15]. Виявлено, що тривала лактація не збільшує ризик остеопорозу, а навпаки – жінки, які не годували грудьми або годували недовго, мають більший ризик перелому шийки стегна в періоді менопаузи.

  Зі зростанням дитини збільшується соціальна активність матері. Досить багато жінок, які мають дітей старше 1 року та навіть другого півріччя життя, виходять на роботу або навчаються. Існує міф, що поєднувати роботу або навчання з годуванням грудьми дуже складно, це слугує причиною передчасного припинення грудного вигодовування. Між тим, як показує міжнародний досвід, жінки, які працюють або навчаються, можуть успішно продовжувати вигодовування малюка грудьми. Спеціалісти з питань підтримки лактації та грудного вигодовування в такій ситуації рекомендують дотримуватись таких правил:

  • прикорм або зціджене молоко давати дитині з ложечки або чашки, не застосовувати пляшечку із соскою. Як правило, діти легко навчаються пити молоко з чашки. Розпочати навчання малюка потрібно приблизно за 1 тиждень до виходу на роботу або навчання;
  • продовжувати годувати дитину вночі або в будь-який інший час, коли мати перебуває вдома;
  • якщо є умови для відвідування дитини протягом дня, мати повинна розпланувати свій час таким чином, щоб максимальну кількість разів годувати дитину грудьми. Якщо режим роботи або навчання не дозволяє цього робити, при можливості бажано зціджувати грудне молоко кожні 3 години;
  • перед виходом на роботу або заняття зціджувати молоко для годування дитини під час відсутності матері, а після зціджування погодувати дитину грудьми. Це забезпечує найбільш повне звільнення грудей від молока та підтримує лактацію [1, 6].

  Для швидкого та ефективного зціджування грудного молока найкращим вибором є застосування сучасних молоковідсмоктувачів. Молоковідсмоктувачі нового покоління Philips Avent максимально точно відтворюють фізіологічний процес смоктання, мають сучасний дизайн, що робить процес зціджування ефективним та комфортним, без потреби матері нахилятися під час зціджування [5]. Молоковідсмоктувачі Philips Avent імітують природну перистальтичну активність немовлят під час смоктання завдяки комбінації двох дій — компресії (стискання) груді та делікатного ефекту всмоктування (вакууму). Досягти схожості з природним смоктанням вдається за допомогою клінічно підтвердженої масажної накладки-подушки з м’якими пелюстками, які ніжно стискають ареолу та частину груді навколо неї для стимуляції молока [17, 18]. При зціджуванні грудного молока поза домом можна рекомендувати ручний молоковідсмоктувач Philips Avent. Його використання полегшує процес зціджування, уберігає молочну залозу від можливого травмування, забезпечує гігієнічну безпеку зцідженого молока. Для зціджування грудного молока перед виходом на роботу переваги має електричний молоковідсмоктувач, за допомогою якого жінка може швидко та максимально повно зцідити груди. Для зручності зберігання та транспортування зцідженого молока Philips Avent випускає спеціальні пакети та контейнери.

  Таким чином, з позицій доказової медицини, доведена доцільність тривалого грудного вигодовування. Міжнародні професійні товариства рекомендують продовжувати грудне вигодовування дитини до 2 років та більше за умов своєчасного введення прикорму та розширення раціону харчування малюка відповідно до віку. При консультуванні дітей другого півріччя життя та старше 1 року необхідно інформувати матерів, що годують груддю, про переваги продовження грудного вигодовування щонайменше до 2-річного віку дитини та особливості організації годування грудьми дітей старше 6 місяців, заохочувати жінок до збереження лактації, надавати практичні поради у складних ситуаціях.

 

Повний перелік літератури

знаходиться у редакції.