Криниця — містечко дуже особливе. Перша його особливість — розташування на перехресті культур і шляхів народів як у прямому (що відображено в назві), так і в історичному значенні. На віддалених гірських шляхах можна побачити дорожні знаки, написані кирилицею зі своєрідним лемківським правописом, а по селах почути українську мову. Для мене особисто ці місця дуже близькі: кожного разу, приїжджаючи сюди, усвідомлюю, що тут, цими дорогами, колись давно їздили мої діди, а розповіді про ці дивовижні місця я пам’ятаю з дитинства (мабуть, генетична пам’ять на місцевість все-таки існує)

Щороку ранньою весною у Криницю з’їжджаються польські ендокринологи та гінекологи, цього разу – на ювілейний V з’їзд гінекологічної ендокринології. Гінекологічна і репродуктивна гінекологія рік тому відокремилася у Польщі в окрему спеціальність, із якої можна пройти спеціалізацію, і це можуть зробити як гінекологи, так і ендокринологи.

На початку «дептаку» (головної алеї, де звичайно прогулюються курортники та гості міста) нас зустрічає Никифор. Він застиг з олівцями і собакою на тому ж місці, де 70 років тому малював свої унікальні картини.

Конференція відбувається у щойно відкритому після реконструкції (за підтримкою та фінансуванням Євросоюзу) головному павільйоні з мінеральними водами. Учасників близько 500 – лікарі зі спеціалізацією у гінекологічній та репродуктивній ендокринології, а також гінекологи й ендокринологи, частина яких має намір пройти таку спеціалізацію найближчим часом. Нас з України п’ятеро.

Купіть номер журналу, щоб прочитати статтю повністю