Закінчення травня завжди супроводжує певний передлітній клопіт: школярі та студенти складають іспити, працівники землі готуються до гарячої літньої праці, птахи зі здивуванням знаходять пташенят у своїх домівках. А українські репродуктологи збираються на традиційну щорічну зустріч.

Цього року X, ювілейний, міжнародний симпозіум УАРМ відбувся у славетній Одесі. Жартівлива та непередбачувана перлина у моря завжди рада гостям, проте робота є робота: сонце та тепле море вимкнені на час проведення засідань, лагідна погода лише «до» та «після», тому що людина — істота слабка і спокусу переборює важко.

Як завжди, проведенню основних засідань передували навчальні майстер-класи, яки вже стали не лише традиційною формою навчання для молодих лікарів, а й майданчиком для обміну досвідом усіх бажаючих. Це так звані «школи» (репродуктології, ембріології та генетики, ендоскопії), до проведення яких організатори залучають найкращих українських та закордонних фахівців і про участь в яких треба подбати заздалегідь, щоб не залишитися без місця.

Цього року на симпозіумі зібралося 250 відвідувачів, і, що приємно, – не лише з України. Слід відмітити і присутність на заході почесних гостей: російських колег, доповідачів та вчителів «шкіл» – професора В. С. Корсака та О. А. Калініної.

Важко вже навіть уявити щорічні збори УАРМ без делегації з Казахстану, яка цього року налічувала 14 лікарів і хоча і з осторогою, але таки наважилася відвідати Україну в якості доповідачів та слухачів, за що їм уклінна подяка. Сподіваюсь, колеги повезли додому не тільки отриманий практичний досвід, а й розуміння деяких важливих для нас політичних моментів, без обговорення яких за лаштунками, звісно, не обходилося.

Альберто Равеллі (Італія), окрім  участі у проведенні школи репродуктології, висвітлював новітні стратегії, спрямовані на максимізацію кінцевих результатів у пацієнтів ДРТ.

Георг Грізінгер (Німеччина) розповів про можливі варіанти індивідуалізації у сучасних протоколах контрольованої оваріальної стимуляції.

Гі Кассуто (Франція), П. Іциксон (Ізраїль) були залучені до проведення школи ембріології та генетики, а також секції з ембріологічних аспектів ДРТ, на яку за такими поважними доповідачами потягнулася і частина акушерів-гінекологів.

До речі, як завжди на подібних заходах, питання вибору профілю засідання є надзвичайно складним для справді зацікавлених в отриманні знань лікарів, а в якийсь момент нещасним відвідувачам довелося обирати між гінекологічними, ембріологічними аспектами ДРТ, а також надцікавою секцією стосовно актуальних питань репродуктивного здоров’я. На останній були представлені доповіді на тему моніторингу багатоплідної вагітності після ДРТ, помилок у діагностиці та веденні пацієнток з тромбофілічними станами, а також важливого алгоритму прийняття рішення про збереження онкофертильності при РМЗ.

Цікавих доповідей та результатів досліджень протягом трьох днів було представлено чимало. Проте найяскравішим, на мій, і не лише мій погляд, став виступ (не доповідь, а саме виступ!) Віктора Веселовського з клініки «Надія», який проаналізував з усіх боків перспективи тотального кріоконсервування всіх отриманих під час контрольованої оваріальної стимуляції зародків з наступним відкладеним ембріотрансфером, і зробив це у суто «одеській» неординарній та дотепній манері.

Тож ідея «freeze all для кожного», яка останнім часом, з вдосконаленням технологій кріоконсервування, набуває все більшої популярності серед репродуктологів, відтепер не лише «надійно» (від назви місця роботи автора :)) осіла у головах репродуктологів, а й викликає позитивні асоціації – чи варто чекати кращого ефекту від доповіді!

Колежанка В. Веселовського професорка Ірина Судома виступила з цікавою презентацією «Ембріобанкінг для неперспективних пацієнтів».

Ідея накопичення ембріонів у програмах IVF сама по собі не нова, але приваблива для поганих відповідачів, проте кінцевий результат з урахуванням співвідношення «кількість: витрачений час» у пацієнток старшого віку майже завжди недостатньо ефективний.

Для значного підвищення ймовірності настання вагітності доповідач запропонувала використовувати накопичення суто для подальшої передімплантаційної діагностики ембріонів методом CGH і переносу в порожнину матки еуплоідних зародків, що, звісно, має вирішальне значення для успішної імплантації у старшій віковій групі.

Жваве обговорення викликало питання кількості рекомендованих для накопичення зародків, що учасники пов’язали з наявністю в назві доповіді економічної складової («банкінг»), та, врешті-решт, зійшлися на цифрі 5.

Улюбленець репродуктологів і не лише репродуктологів, професор В. І. Медведь, послухати якого залюбки «тікають» з профільно-тематичних секцій всі акушери-гінекологи, презентував аналіз протипоказань для використання ДРТ.

Ця тема достатньо заплутана для пересічного репродуктолога, оскільки наявні накази залишають багато запитань, що робити з тією чи іншою екстрагенітальною патологією у пацієнтів, які звернулися з приводу неплідності.

Тому уклінна подяка пану професору за тлумачення та як завжди цілком зрозуміле «розкладання по полицях».

Тема можливостей покращення ефективності проведення контрольованої оваріальної стимуляції у поганих відповідачів завжди викликає жваву зацікавленість в слухачів. Репродуктолог Любов Михайлишин надала як завжди цікавий аналіз літератури та власні дані стосовно можливостей ад’ювантної терапії у вигляді андрогенів, хоріонічного гонадотропіну та додавання ЛГ для кращої оваріальної відповіді.

Одночасно на засіданнях ембріологів та цитогенетиків обговорювалися питання аналізу морфокінетики ембріонів та їх відбору за допомогою Time lipse, особливостей ембріональної біопсіі на різних стадіях для проведення передімплантаційної генетичної діагностики, а також нюансів останньої.

Репродуктологи та ембріологи – народ амбіційний та завзятий, напрямків для розвитку та вдосконалення безліч. Хочу тільки побажати нам миру та спокою, щоб українці мали бажання і можливості народжувати діточок, а ми їм — натхненно допомогати.