Застосування Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я дітей і підлітків
(МКФ-ДП, 2007) у роботі міждисциплінарних команд.

 

Використання МКФ-ДП відкриває нові шляхи допомоги  всім дітям, особливо дітям з обмеженими можливостями та їх сім'ям.  Для фахівців це перехід на новий професійний рівень погляду на дитину та її родину, а також інструмент для надійного та ефективного професійного рішення

Сучасні стандарти надання допомоги дітям з особливими потребами вимагають участі різних фахівців, активної співпраці батьків і фахівців.

Перешкодою до побудови та реалізації ефективних програм стає виникнення труднощів реалізації міждисциплінарного підходу.

Фахівці різних напрямків, що працюють з дитиною та родиною:

  • дають суперечливі рекомендації;
  • встановлюють не пов'язані між собою цілі;
  • створюють програми без урахування реальних життєвих ситуацій, з якими стикається дитина і сім'я.

У результаті діти, освоюючи навички у спеціально організованих умовах, не можуть перенести їх у реальні життєві умови, а батьки не завжди знають, як допомогти своїм дітям у повсякденному житті. Подолати ці перешкоди можливо завдяки застосуванню Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я дітей і підлітків.

МКФ-ДП є тим інструментом, який може реалізувати міждисциплінарний підхід у практичній роботі з дітьми та їх сім'ями. На сьогодні ця модель відображена у Міжнародній класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я для дітей та підлітків та прийнята як офіційний документ в Україні, затверджений Кабінетом Міністрів з 27 грудня 2017 року за №1008-р.

Дана класифікація заснована на біопсихосоциальній моделі реабілітації, це універсальний погляд на розуміння функціонування дитини з особливими потребами; вона реалізує ідеї нормалізації життя дітей та їх сімей; інтеграцію дітей до суспільства, створення доступного середовища.

У даний час МКФ-ДП використовується більш ніж у 70 країнах для оцінки функціонального стану дитини, при постановці завдань, плануванні та моніторингу реабілітації, для вимірювання результатів втручання.

Використання МКФ-ДП дає можливість вибудувати фахівцям єдиний підхід та професійну мову. Даний підхід дозволяє фахівцям ширше залучати сім'ї до планування і реалізації терапевтичних програм; діти можуть проявити свої можливості у реальних життєвих ситуаціях.

Завдяки спілкуванню у команді, фахівці отримають міждисциплінарні знання. МКФ-ДП може бути застосована усіма фахівцями, як у наукових дослідженнях, так і під час вирішення практичних задач.

Алгоритм прийняття професійних рішень та створення програм допомоги у підході МКФ-ДП підвищує якість послуг, що надаються сім’ям; надає можливість оцінювати ефективність та динаміку втручання.

Батьки прагнуть співпрацювати зі спеціалістами, бо вони мають можливість обговорити запит, актуальний для дитини та сім’ї. Разом з фахівцями вони оцінюють активність і участь дитини у повсякденному житті, мають можливість стати експертами у розвитку своєї дитини та співавторами програм допомоги, застосовують стратегії втручання у повсякденному житті.

Міжнародна класифікація функціонування дітей та підлітків належить до сім’ї класифікацій, розроблених ВООЗ.

З 2006 року МКФ-ДП офіційно прийнята як перша похідна від МКФ для сім‘ї міжнародних класифікацій ВООЗ (WHO-FIC). Генеральний директор ВООЗ у травні 2002 висловив таку думку: «МКХ класифікує хвороби, а МКФ класифікує здоров’я. Разом ці два документи надають нам виключно широкі, однак точні засоби для розуміння здоров‘я населення і те, як особа і її оточення взаємодіють, сприяючи чи перешкоджаючи цій особі жити повноцінним життям, повністю розкриваючи свій потенціал».

Класифікація описує весь комплекс життєдіяльності – функціонування дітей та підлітків та відображає всі зміни, пов’язані з ростом та розвитком.

«Складові здоров’я», які описує МКФ-ДП, визначають, із чого воно складається і таким чином МКФ-ДП визначає нейтральну позицію у відношенні до етіології захворювань, а сконцентрована винятково на класифікації здоров’я та всіх обставин, пов’язаних зі здоров’ям.

МКФ-ДП описує функціонування новонароджених дітей, дітей раннього віку, дошкільного та шкільного віку, підлітків до 18 років.

МКФ-ДП призначена для використання практичними лікарями, медичними працівниками, педагогами, психологами, реабілітологами, батьками, науковцями, політиками та соціальними робітниками для всіх, кому потрібно документальне підтвердження характеристик здоров’я та функціонування дітей та підлітків.

Всеохопна мета МКФ – забезпечити уніфікованою стандартною мовою та визначити рамки для опису показників здоров’я та показників, пов’язаних зі здоров’ям.

При переважаючому характері функціональності МКФ-ДП вона все ж є різноплановою класифікацією з багатоаспектною взаємодією. З філософської точки зору МКФ-ДП описує здоров’я та функціонування дітей і є основою фундаментальних прав людини з інвалідністю, обмеженням життєдіяльності, визначені Конвенцією ООН про права інвалідів (ООН, 2006).

В основі МКФ-ДП є відображення холістичного підходу (whole – цілий, цілісний) з фокусом уваги не на хворобу або проблему, а на особистість, яка має потреби тіла, духу та соціальної взаємодії.

У цій класифікації послуговуються такими важливими поняттями як «активність» — виконання завдання або дії дитиною; «участь» — залучення дитини або підлітків до певної життєвої ситуації; «обмеження активності» — труднощі у здійсненні активності, які може відчувати дитина; «обмеження можливості участі» — проблеми, які можуть позначитися на особистості при участі у життєвій ситуації; «функції організму» — фізіологічні функції систем організму (включаючи психічні); «структури організму» — анатомічні частини організму (органи, кінцівки, їх компоненти) та ін., фактори навколишнього середовища та особистісні фактори.

Домени для складової активності та участі надано в одному переліку, що охоплює повний діапазон сфер життєдіяльності (від базисних навичок до можливостей дитини або підлітків щодо самореалізації та самоактуалізації):

  1. Навчання і застосування знань.
  2. Загальні задачі та вимоги.
  3. Спілкування.
  4. Мобільність.
  5. Самообслуговування.
  6. Побутове життя.
  7. Міжособистісні взаємодії та відносини.
  8. Головні сфери життя.
  9. Соціальне і громадське життя у суспільстві.

Отже, домени, описані з позиції організму, індивіда та суспільства, надають змогу спеціалістам аналізувати функціонування та обмеження життєдіяльності дитини або підлітків і формувати концептуальну модель щодо прийняття відповідних рішень.

МКФ-ДП окреслює фактори навколишнього середовища, які взаємодіють зі всіма цими доменами і допомагають користувачеві практично відобразити профіль функціонування та обмежень життєвих функцій дитини. До того ж, вказана класифікація є практичним інструментом для створення програми допомоги дітям з особливими потребами та їхнім сім’ям виховувати, прищеплювати, виробляти які-небудь якості та навички.

Програма допомоги сім'ї, що виховує дитину з особливими потребами, складається з декількох етапів:

  1. Виявлення первинного запиту.
  2. Діагностика потреб дитини та сім'ї.
  3. Узгодження запиту на функціональному рівні.
  4. Поглиблена діагностика розвитку дитини відповідно до запиту сім'ї.
  5. Командне обговорення, виявлення ключової проблеми, постановка мети у SMART-форматі (команда фахівців – лікар, психолог, логопед, фізичний терапевт застосовують алгоритм прийняття рішення, що базується на проблемно-орієнтованому підході та рекомендований експертами ВООЗ).
  6. Обговорення з батьками терапевтичної програми.
  7. Реалізація програми.
  8. Оцінка ефективності втручання. Обговорення з батьками результатів втручання. Обговорення подальшої роботи.

Використання МКФ реабілітаційними командами при роботі з сім'ями, які виховують дітей з особливими потребами, дозволяє реалізувати принцип міждисциплінарності на практиці, на доказовому рівні. Впровадження в Україні Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків дозволить консолідувати зусилля фахівців, батьків та громади; створить умови функціонування сучасної системи раннього втручання, інклюзивної освіти, абілітації, реабілітації та паліативної допомоги.

 

Повний перелік літератури знаходиться у редакції.