(Prevention of perinatal death and adverse perinatal out come using low-dose aspirin: a meta-analysis)

 Розміщено у Павутинні 22.04.13.

Джерело: http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/uog.12421/abstract, Ultrasoundin Obstetrics&Gynecology, Volume 41, Issue 5, pages 491-499, May 2013.

Автори: S. Roberge, K. H. Nicolaides, S. Demers, P. Villa, E. Bujold;

переклад Олексія Соловйова.

 

Мета. Порівняти вплив низьких доз аспірину від раннього чи пізнішого віку вагітности на ризик перинатальної смертности та перинатальних ускладнень.

 Методи. Було досліджено бази даних (EMBASE, PubMed, the Cochrane Central Register of Controlled Trials (CENTRAL) and Web of Science) ключовими словами, дотичними до аспірину та вагітности. Оглянуто лише випадковісні (randomized) перевірені дослідження оцінки запобіжного використання низьких доз аспірину (50–150 мг/день) впродовж вагітности. Первинні наслідки поєднували смерті плодів та новонароджених. Було порівняно сукупні відносні ризики (ВР) з довірчими межами (ДМ) у 95% щодо віку вагітности та призначення низьких доз аспірину (≤16 тиж. проти > 16 тиж. вагітности).

Наслідки. В аналіз було включено 8377 цитат, 42 дослідження (27222 жінки). Мірилом включення були чинники ризику прееклямпсії: відсутність попередніх пологів, багатоплодова вагітність, хронічна гіпертензія, серцево-судинні чи ендокринні хвороби, попередні гіпертензія під час вагітности або затримка росту плода, та/або аномальні допплерівські показчики маткових артерій. Після порівняння з контролем визначено, що ранній початок вживання низьких доз аспірину (≤16 тиж.) був пов'язаний із суттєвішим зменшенням, ніж пізніший початок (>16 тиж.), перинатальної смертности (ВР = 0,41 (95% ДМ, 0,19–0,92), проти ВР = 0,93 (95% ДМ, 0,73–1,19), P = 0,02), прееклямпсії (ВР = 0,47 (95% ДМ, 0,36–0,62) проти ВР = 0,78 (95% ДМ, 0,61–0,99), P<0,01), тяжкої прееклямпсії (ВР = 0,18 (95% ДМ, 0,08–0,41) проти ВР = 0,65 (95% ДМ, 0,40–1,07), P<0,01), затримки росту плода (ВР = 0,46 (95% ДМ, 0,33–0,64) проти 0,98 (95% ДМ, 0,88–1,08), P<0,001) та передчасних пологів (ВР = 0,35 (95% ДМ, 0,22–0,57) проти 0,90 (95% ДМ, 0,83–0,97), P<0,001).

 

Висновки. Вживання низьких доз аспірину, розпочате ≤16 тижнів вагітности, пов'язане із суттєвішим зменшенням перинатальної смертности та инших небажаних перинатальних наслідків, ніж початок уживання низьких доз аспірину >16 тижнів.

 Copyright © 2013 ISUOG.

Published by John Wiley&Sons Ltd.

 Нова ознака допомагає визначити ризик прееклямпсії під час вагітности

Novel marker helps identify preeclampsia risk in pregnancy

 Розміщено у Павутинні 07.03.13.

Джерело: http://www.eurekalert.org/pub_releases/2013-03/acoc-nmh030613.php.

Автор: Beth Casteel, American College of  Cardiology; San Francisco, California;
переклад Олексія Соловйова.

 Вимірювання відносних змін у кількості підшкірних капілярів є точнішим провісником ймовірности розвитку прееклямпсії. Вагітні жінки зі зменшеною кількістю підшкірних капілярів під час вагітности можуть мати підвищений ризик прееклямпсії, – було повідомлено дослідниками на 62-й Щорічній Науковій Сесії Американського Товариства Кардіології (American College of Cardiology's 62nd Annual Scientific Session). Дослідники кажуть, що спостереження за такими змінами дрібних судин у ранніх термінах вагітности можуть дозволити вжити медичні заходи задовго до появи ознак цього небезпечного для життя ускладнення.

Дослідження, здійснене англійськими фахівцями, включило оцінку дрібних судин на різних ділянках 305 жінок від ранньої вагітности впродовж її перебігу з метою пошуку провісників підвищеного ризику розвитку прееклямпсії. Це дослідження стало продовженням попереднього від 2001 року, коли та сама група дослідників вивчала жінок із визначеною прееклямпсією у пізніх термінах вагітности. При цьому дослідженні визначено, що жінки з розвитком прееклямпсії навіть до 20 тижнів вагітности мали суттєво меншу кількість капілярів порівняно з очікуваною кількістю у тих, хто не мав прееклямпсії. Ці дані показують, що використання таких новітніх і простих вимірювань, схоже, виявляють 87% жінок, схильних до розвитку прееклямпсії, і є покращенням просівних (screening) проб, які використовуються тепер. Повторні такі вимірювання впродовж вагітности у 27 тиж. і пізніше показали меншу точність (75%).

«Ми знайшли, що передбачувальна цінність вимірювання [відносних] змін значно випереджає точність передбачення за допомогою [допплерівського дослідження маткових артерій], яке використовується зараз» – сказав Tarek Antonios, лікар зі St. George's University of London, провідний дослідник групи. «Якщо результати дослідження підтвердяться у більшій групі, ця техніка зможе змінити клінічну практику й використовуватиметься як новітній шлях до передбачення прееклямпсії, таким чином більш завчасно можна буде надати медичну допомогу і запобігти тисячам смертей жінок та сотням тисяч смертей малюків внаслідок цієї хвороби».

Прееклямпсія характеризується стрімким зростанням кров'яного тиску, виділенням білку через сечу та набряком ніг після 20 тиж. вагітности. Наразі точна причина прееклямпсії не зовсім зрозуміла, проте накопичуються докази щодо поширених аномалій дрібних судин, мікроциркуляції, що передують прееклямпсії. Коли капіляри закриті або зменшені у своїй кількости, порушується звичайний кровоплин і тканини тіла страждають від браку кисню. Брак кисню (чи hypoxia) вважають запуском порушень, що спричиняють прееклямпсію.

Прееклямпсія уражає до 7% усіх вагітностей. Вона також є другою найпоширенішою причиною смерти впродовж вагітности після ускладнень у пологах. Цей стан ушкоджує судини тіла і, нелікований, підвищує ймовірність розвитку еклямпсії, що грецькою означає спалахи світла, оскільки з'являється раптово. Еклямпсія може спричиняти небезпечні греці (апоплексичні удари), параліч та ушкодження багатьох органів. До того ж, прееклямпсія може припиняти кровопостачання плоду та спричиняти передчасне розродження або навіть смерть. Д-р Antonios каже, що багато жінок у країнах, які розвиваються, гинуть від цього стану невдовзі після його діагностики внаслідок неможливости надати відповідну медичну допомогу.

Тепер для визначення жінок із підвищеним ризиком прееклямпсії користуються допплером маткових артерій, вивчаючи у них матковий кровоплин. Проте, д-р Antonios каже, що цей спосіб має точність лише 50%. У цьому дослідженні лікарі вимірювали щільність шкірних капілярів згідно добре спланованому протоколу під час п'яти послідовних, заздалегідь визначених відвідувань 322 жінок европейського походження, з яких 305 особам було здійснено повне обстеження. «Ми знайшли, що вивчення мікроциркуляції й вимірювання змін у капілярах може передбачити прееклямпсію точніше, і це є вражаючою новиною» – сказав д-р Antonios. «Така оцінка є цілком неінвазивною, безболісною, триває лише 20 хвилин, доки пацієнтка зручно сидить, розмістивши свої долоні під спеціально спроектованим мікроскопом». Він додав, що поєднання новітнього підходу з допплерометрією показника поштовху (pulsatility index) маткових артерій підвищить точність передбачення.

Чинниками підвищеного ризику прееклямпсії є попередня прееклямпсія чи хронічна гіпертензія в анамнезі, підвищені показники поштовху при допплерометрії маткових артерій, але найкращим провісником прееклямпсії була капілярна розрідженість у 27–32 тижні. Инші відомі чинники ризику прееклямпсії включають: вік понад 40 років, першу вагітність, багатоплодову вагітність, ожиріння, цукрицю (diabetes mellitus) або хронічні хвороби нирок, прееклямпсію у родинному анамнезі.

Д-р Antonios сказав, що для підтвердження одержаних попередніх результатів потрібно ще більше дослідження із залученням до нього різноманітніших жінок.