Placenta, December 2015, Volume 36, Issue 12, Pages 1352-1361

DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.placenta.2015.09.015

Автори: Stefan Hutter, Julia Knabl, Ulrich Andergassen, Doris Mayr, Simone Hoffman, Christina Kuhn, Sven Mahner, Petra Arck, Udo Jeschke

Переклад українською: Андрій Шинкарук, Олексій Соловйов

 

 

Fetal gender specific expression of tandem-repeat galectins in placental tissue from normally progressed human pregnancies and intrauterine growth restriction (IUGR)

 

Основні моменти

  • Ми визначили дисрегуляцію галектинів тандемного типу, пов’язану зі статтю плода.
  • Галектини 4, 9 та 12 пригнічуються у плацентах плодів чоловічої статі із ЗРП.
  • Галектини 9 та 12 підвищуються в екстраворсинчастому трофобласті плодів жіночої статі із ЗРП.
  • Галектини 4 пригнічуються в децидуальних стромальних клітинах при затримці росту плодів чоловічої статі.
  • Галектини 12 підвищуються в ендотеліальній тканині при затримці росту плодів жіночої статі.

 

Тези

Галектини, що включають галектини 4, 6, 8, 9 та 12, входять до підсімейства тандемного типу.

Експресія галектинів 6 спостерігається лише у гризунів, тоді як инші 4 галектини тандемного типу виявляються й у людських тканинах.

Хоч плацентарна експресія окремих членів сімейства галектинів тандемного типу стає все більше й більше відомою, досі бракує системного порівняльного аналізу, особливо в людському посліді при звичайному та патологічному перебігові вагітностей.

 

Матеріали й методи

У цьому дослідженні були проаналізовані посліди, одержані після пологів у третьому триместрі (14 при затримці росту плода й 15 контрольних, розділені порівну на плаценти хлопчиків та дівчаток), щодо експресії галектинів 4, 8, 9 та 12 імуногістологічним та імуногістохімічним способами, дані були одержані за допомогою напівкількісної системи оцінки.

Для визначення ко-експресії у відпадній оболонці (decidua) була використана подвійна імунофлюоресценція зі специфічними маркерами трофобласту.

 

Результати

Ми визначили, що дисрегуляція галектинів тандемного типу послідів при затримці росту плодів тісно пов’язана зі статтю плода. Ми ідентифікували значно нижчу експресію галектинів 4 і 9 у тканинах ворсинчастого трофобласту плацент при затримці росту плодів чоловічої статі та пригнічення виділення галектинів 4 і 8 в екстраворсинчастому трофобласті плодів чоловічої статі з затримкою росту.

Натомість, була вищою експресія галектинів 9 і 12 в екстраворсинчастому трофобласті плодів жіночої статі з затримкою росту. Подвійна імунофлюоресценія з використанням цитокератіну-7 підтвердила експресію галектинів тандемного типу в екстраворсинчастому трофобласті.

 

Обговорення та висновок

Послід людини виділяє галектини тандемного типу у ворсинчастому трофобласті, екстраворсинчастому трофобласті, ендотеліальних клітинах та в клітинах відпадної оболонки (decidua).

Підсумовуючи всі дані, можна висловити, що існує суттєве пригнічення галектинів 4, 8 та 9 в трофобласті плодів чоловічої статі з затримкою росту. Навпаки, у плодів з затримкою росту жіночої статі стимулюються галектини 9 і 12 в екстраворсинчастому трофобласті та галектини 12 в ендотеліальних клітинах. Саме тому ми радимо здійснювати пошук галектинів тандемного типу в плацентах при затримці росту залежно від статі плодів.

 

Від тлумачів: ці тези є продовженням низки оприлюднених останніми роками в часописі «З турботою про Жінку» перекладів наукових праць, що вкотре доводять необхідність розподілу всіх науково-дослідницьких даних щодо перебігу вагітностей відповідно до статі виношуваних плодів та здійснення аналізу одержаних даних окремо для плодів чоловічої та жіночої статі.

Галектини є сімейством протеїнів, особливих щодо властивостей зв'язування з b-галактозидними цукрами, як N-acetyllactosamine (Galβ1-3GlcNAc чи Galβ1-4GlcNAc), що можуть зв'язуватися з протеїнами азотистою чи кисневою гліколізацією. Їх також називають лектинами S-типу через їх залежність від дисульфідних поєднань для забезпечення стійкости та карбогідратних сполучень.

У ссавців знайдено 15 галектинів, що пронумеровані в послідовному порядку, залежно від кодування генами LGALS.

У людей знайдено лише галектини 1, 2, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 12 і 13.

Вперше галектини було знайдено в рослинах ще на початку 1970-х років. У хребетних виділені в 1976 р. з м'язів та легень, і надалі знайдені практично у всіх організмах.

Галектини становлять собою велике сімейство з відносно широкою специфічністю, включаючи функції посередництва міжклітинних взаємодій, клітинної адгезії матриці та черезоболонкову передачу сигналів. Вони, наприклад, беруть участь в процесах апоптозу клітин, пригніченні рецепторів Т-клітин, адгезії тощо. Вони часто залучаються до різноманітних патологічних процесів, наприклад, злоякісних пухлин, ВІЛ, аутоімунних хвороб, хронічних запалень та алергічних реакцій.

Стає цілком зрозумілою необхідність окремого для плодів чоловічої та жіночої статі вивчення усіх різноманітних хворобливих проявів  впродовж вагітності, якщо вже на такому засадничому рівні міжклітинної взаємодії доводять відмінність патологічних реакцій, дій та станів.