Всі публікації

Перинатальна охорона плода є провідним завданням акушера-гінеколога, що спостерігає жінку протягом її вагітності. І, якщо ультразвукова анатомічна візуалізація та пренатальна діагностика хромосомної патології крокує впевнено уперед, оцінка функціонального стану плода ще має багато чорних плям і є досить недосконалою. З розвитком медичної візуалізації з’являються нові можливості та методології оцінки стану плода. Вдосконалюються знання щодо патогенезу функціональних розладів, особливо асоційованих із гіпоксемією, яка має негативний вплив на якість постнатального прогнозу. Представлений матеріал має на меті ознайомлення з новими можливостями пренатальної функціональної оцінки кардіоваскулярної системи плода та їх клінічного застосування

 

Одним із завдань фетальної ехокардіо­графії є функціональна оцінка стану серцево-судинної системи. Навіть у разі структурно нормального серця плода існує багато серцевих та позакардіальних патологій, які можуть впливати на здатність серця доставляти кисень у мозок та інші системи організму плода. До цих патологічних станів відносяться: перинатальна інфекція (найчастіше – парвовірусна інфекція), наявність цукрового діабету у матері, вплив різноманітних токсинів, анемія у плода (імунного та не­імунного генезу), аутоімунні захворювання матері та плода, врод­жені аномалії розвитку, фетальні аритмії, спадкова або ідіопатична кардіоміопатія плода, підвищене фетальне перед- або постнавантаження внаслідок судинних пухлин або плацентарної дисфункції, або гуморальні фактори [2, 5]. І у таких випадках оцінка некардіальної патології, наявної у плода, є головною для визначення етіології серцево-судинної дисфункції, що існує.

Детальніше
Всі публікації

Введення

Синдром міжблизнюкового перетікання представляє собою внутрішньоматкове явище, притаманне виключно близнюковим вагітностям, що мають спільний послід, який фактично є системою життєзабезпечення близнюків для двох (чи навіть більше) плодів. Зустрічається у так званих одноторочкових (monochorionic) двохоплідних (diamniotic) двієнь.

Розвивається цей синдром винятково у тих випадках, коли створюються умови для порушення рівноваги обміну крови між близнюками через спільні судини чи/та анастомози на плодовій поверхні спільного посліду.

Внаслідок порушення розподілу крови в одного з близнюків (більшого, реципієнта) розвиваються явища повнокров’я, поліцитемії, надмірного навантаження кров’ю серця й судин, нирок, а тоді – поліурія, що спричиняє гостре багатоводдя,  та серцево-судинна недостатність через переобтяження правого серця. 

Детальніше
Всі публікації

Огляд матеріалів консенсусної Міжнародної групи аналізу глибокого ендометріозу IDEA (International Deep Endometriosis Analysis group) та пропозицій щодо їх практичного застосування

 

Ендометріоз – це захворювання, що уражає переважно жінок дітородного віку з поширеністю 4,7–5% (Falcone, 2018; Bazot, 2017). Це гетерогенне захворювання з типовими і атиповими ураженнями, що зустрічаються у різних його видах від перитонеальних імплантатів до ендометріоми яєчників, глибоких інфільтративних ендометріоїдних вузлів (Deep Infiltrating Endometriosis – DIE). Такі вузли інфільтрують очеревину на глибину понад 5 мм і можуть спричинити ретроцервікальну облітерацію (Guerriero, 2016). Такі ураження виникають у результаті відкладання тканини ендометрію поза порожниною матки: у яєчниках, на очеревині тазу, в дугласовому просторі, прямій кишці, ректосигмоїдному відділі, ректовагінальній перегородці, на крижово-маткових зв’язках, у стінках піхви та сечовому міхурі (Ajossa, 2015). Ендометріоз може бути як безсимптомним, так і проявлятися хронічним тазовим болем та субфебрилітетом, з неплідністю або без неї.

У сучасній клінічній практиці золотим стандартом для остаточної діагностики та планування лікування симптомного ендометріозу є лапароскопія. Правильно встановлений діагноз має принципово важливе значення для вибору оптимальної стратегії та лікувальної тактики (Tompsett, 2018). 

Детальніше
Всі публікації

Сепсис залишається значущою проблемою в акушерстві та, незважаючи на значні зусилля з боку медичної громадськості, однією з провідних причин материнської летальності. Зміни дефініцій сепсису та септичного шоку з прийняттям Третього міжнародного консенсусу (Sepsis-3) [1] змусили переглянути визначення та критерії материнського сепсису, що має на меті поліпшити показники його діагностики та своєчасної терапії. Пропонуємо вашій увазі останні зміни у термінології та уявленнях про фактори ризику й етіологію акушерського сепсису, а також особливості оцінки органної недостатності у вагітних.

 

Інфекція – найпідступніше і найпоширеніше ускладнення, з яким зустрічається акушер.

Patrick Duff Gabbe: Obstetrics – Normal and Problem Pregnancies, 4th ed. 2002

 

Основні факти

  • На теперішній час в структурі причин материнської смертності (МС) у світі інфекційні фактори посідають третє місце та обумовлюють 10,7% (5,9–18,6) материнських втрат [2]. Частота варіює між країнами з високим (4,7%, 2,4–11,1) і низьким рівнем доходу (10,7%, 5,9–18,6) [3].
  • Згідно з оцінкою ВООЗ 2018 року, сепсис є безпосередньою причиною понад 260 000 випадків МС щорічно (кожна десята смерть у зв’язку з вагітністю та пологами) [2, 4]. Щороку в зв’язку з материнськими інфекціями, зокрема материнським сепсисом, помирає 1 млн. новонароджених [5].
  • Дослідження, проведене у 2009–2012 рр. у Великобританії, у рамках повної конфіденційності, показало, що майже у 25% жінок, які померли під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді, був сепсис [6].
  • У США захворюваність сепсисом, пов’язаним з вагітністю, збільшилася з 2001 до 2010 рр. на 236% [7].
  • Хронічні захворювання печінки, застійна серцева недостатність, низький рівень життя, зловживання наркотиками і відсутність медичного страхування є важливими чинниками зростання частоти сепсису [7].
  • Септичні ускладнення матері можуть призвести до ускладнень у плода, включаючи внутрішньоутробну інфекцію, передчасне народження і антенатальну загибель. При материнській лихоманці під час пологів ймовірність неонатальної загибелі збільшується приблизно у 10 разів [8].

Огляд

Детальніше
Всі публікації

Користь від грудного вигодовування для здоров’я дитини переконливо довели. Доказів корисності лактації для здоров’я матері набагато менше, проте їх перелік постійно поповнюється. Особливу увагу привертають наслідки лактації для метаболічного і кардіологічного здоров’я жінки. Ризики і переваги репродуктивних подій у житті жінки неможливо оцінювати окремо, отже, вагітність, пологи і лактацію можна розглядати лише у контексті послідовних і поєднаних подій. Кожна з цих ланок може мати свій вплив. Зокрема, вважають, що вагітність і пологи самі собою підвищують ризик кардіологічних захворювань жінки у майбутньому. Ризик серцево-судинних захворювань у жінок, які народили більше дітей, є вищим (Gunderson, 2009, Fowler-Brown, 2010). Однак цей ризик суттєво змінюється під впливом лактації, про що засвідчують численні дослідження, згадані далі.

 

Метаболізм, вагітність та лактація

Розподіл жирової тканини до вагітності незалежно асоціюється із загальним і абдомінальним ожирінням, приростом ваги під час вагітності, окружністю талії та ІМТ. При цьому всі перераховані показники взаємопов’язані (Kirkegaard 2015). При вагітності збільшується маса тіла, і цей надлишок маси частково зберігається після пологів, що зумовлене посиленням інсулінорезистентності (Gunderson 2009, Fowler-Brown 2010). Відомо, що найбільша частка новоутвореної під час вагітності жирової тканини кумулюється у ділянці тулуба (Sohlstro 1995). Саме ця вісцеральна жирова тканина спричинює інсулінорезистентність та зумовлені неї особливості метаболізму. Слід зауважити, що розподіл додаткової жирової тканини суттєво впливає на названий ефект. Через цю причину сам лише індекс маси тіла (ІМТ) не є інформативним індикатором ризику надлишку маси тіла для метаболізму (Gunderson 2004, Coutinho 2013).

Детальніше
Всі публікації

Захворювання, що передаються статевим шляхом, є потужною проблемою системи охорони здоров’я, оскільки вони впливають на якість життя, спричинюють захворюваність та смертність. Ці захворювання чинять прямий вплив на репродуктивне здоров’я та рівень дитячого здоров’я, головним чином за рахунок порушення фертильності, онкологічних захворювань та ускладнень вагітності. Непрямий вплив на популяційне здоров’я полягає у властивості захворювань, що передаються статевим шляхом, сприяти передачі вірусу імунодефіциту людини, що впливає і на національну та особисту економіку. Щодня в світі відбувається близько 1 млн нових випадків захворювань, що передаються статевим шляхом.

 

Попередження та контроль захворювань, що передаються статевим шляхом, є невід’ємною складовою збереження репродуктивного та сексуального здоров’я, досягнення якої є необхідним для реалізації програми Ери Стабільного розвитку.

Програму було затверджено Організацією Об’єднаних Націй 2015 року на зміну програмі Цілі Тисячоліття, яку було визнано вдалим проектом щодо планування та узгодження дій у різних країнах.

Ера Стабільного розвитку передбачає досягнення до 2030 року 17 цілей, серед яких 3 має стосунок до репродуктивного та сексуального здоров’я, а саме пункти:

3.2.    зупинити непопереджувані випадки смертей новонароджених та дітей до 5 років;

3.3.    зупинити епідемію ВІЛ;

3.4.    знизити передчасну смертність від неінфекційних захворювань, забезпечивши високий рівень ментального здоров’я;

3.7.    забезпечити універсальний доступ до сервісів репродуктивного та сексуального здоров’я;

3.8.    досягнення загального охоплення здоров’я.

З часу публікації 2003 року Всесвітньою організацією охорони здоров’я рекомендацій щодо ведення захворювань, що передаються статевим шляхом, відбулись значні зміни в епідеміології цих захворювань, а також зрушились погляди на діагностику, лікування та профілактику. 

Детальніше