Всі публікації

Associations between fetal size, sex
and both proliferation and apoptosis
at the porcine feto-maternal interface

 

Автори: Claire Stenhouse, Charis O. Hogg, Cheryl J. Ashworth

Першоджерело: Placenta, 2018; 70: 15–24; www.placentajournal.org/article/S0143-4004(18)30279-0/pdf

DOI: https://doi.org/10.1016/j.placenta.2018.08.006

Переклад українською:
Олексій Соловйов.

 

Головне в роботі

  • День вагітності впливає на експресію апоптичної мРНК на материнсько-плодовій поверхні.
  • Розмір плодів пов’язаний з експресією апоптичної мРНК на материнсько-плодовій поверхні.
  • В експресії апоптичної мРНК існує статевий діморфізм.

  Початок та розвиток вагітності потребує значних змін у матковій будові та функції, включно з новоутворенням судин в ендометрії та посліді. У людських плацентах описано апоптоз як необхідний для інвазії трофобласту,  розвитку та виживання.

  Вважається, що подібно до людини, у свиней апоптоз та проліферація теж грають роль в імплантації та розвитку.

  Невідповідне зростання плода має тяжкі наслідки як для розвитку малюків, так і для дорослих. Припущено, що материнсько-плодова поверхня у найлегших плодів чоловічої статі має більше апоптозу та менше проліферації, ніж подібні показники у близьких до середньої ваги плодів жіночої статі.

  Для виконання роботи дослідники від зародків або плодів свиней порід Large White X Landrace відбирали плацентарні та ендометріальні зразки, пов’язані з найлегшими плодами та наближеними до середньої ваги (день вагітності 18 та 30) плодами чоловічої та жіночої статі (день вагітності 45, 60 та 90).

  Експресію мРНК генів-кандидатів, залучених до апоптозу або проліферації (BAX, BCL2, P53 та KI67), вивчали кількісною полімеразною ланцюговою реакцією (qPCR).

  Забарвлення TUNEL [Terminal deoxynucleotidyl transferase dUTP, що є методом визначення фрагментації ДНК – від тлумача] здійснювалось на плацентарних зразках найлегших та близьких до середньої ваги плодах (день вагітності 45 та 60), обох статей (день вагітності 60).

  Усі процедури проводились з дозволу The Roslin Institute (Університет Едінбурґу) Animal Welfare and Ethical Review Board та у відповідності до U.K. Animals (Scientific Procedures) Act, 1986.

  Одержані дані показали, що посліди, пов’язані з найлегшими плодами, мали зменшену експресію P53 та KI67 порівняно з наближеними до середньої ваги плодами на 45 день вагітності. На 60 день вагітності експресія P53 була вища у плацентах найлегших плодів, ніж у наближених до середньої ваги.

  На 45 день вагітності експресія P53 була підвищеною в ендометріальних зразках, пов’язаних з найлегшими плодами, порівняно з близькими до середньої ваги плодами на 45 день вагітності.

  На 30 та 60 дні вагітності, відповідно, експресія BAX була підвищеною, а експресія BCL2, P53 та KI67 була зменшеною в ендометріальних зразках самиць порівняно до самців їх приплоду. Забарвлення TUNEL не виявило зв’язку між розмірами плодів або статтю та кількістю клітин з апоптозом.

  Згідно з висновками авторів, це дослідження висвітлює знайдені динамічні зв’язки між розмірами плодів, статтю плодів та апоптозом і проліферацією материнсько-плодової поверхні у свиней. Слід проводити подальші дослідження, аби поліпшити розуміння механізмів, що керують ростом плодів.

 

Від упорядника розділу й тлумача Олексія Соловйова:

Переповідання цих тез вчергове звертає увагу українських дослідників, що поступово за останнє десятиріччя у світовому фаховому медичному письменництві накопичується все більше (хоча загальна їх кількість все ще обурливо мала) різноманітних наукових досліджень, в яких антенатальні явища аналізуються окремо для плодів різної статі.

Всі помічені за цей час публікації ми намагаємось переповідати читачам «З турботою про Жінку» [№5(71)/2016; №7(73)/2016; №7(82)/2017; №3(87)/2018], закликаючи науковців також вивчати будь-які власні накопичені дані не лише спільно для досліджуваних груп та груп порівняння, але й груп плодів чи новонароджених окремо для хлопчиків та дівчаток – це, безсумнівно, призведе до точніших висновків наукових праць та їх практичних наслідків.

Робиться це з переконання та бажання переконати інших, що за таким підходом не лише майбутнє! Вже тепер ми самі роками користуємося прекрасним практичним прикладом, яким є калькулятор команди професора E. Gratacos’a (Університет Барселони, Іспанія, Каталонія), де оцінка стану плодів при затримці їх розвитку, наприклад, відбувається, залежно від статі плодів – це робить точнішими прогноз та поради щодо подальшого спостереження чи планового або ургентного розродження.

Доступ до цих калькуляторів у Павутинні ви легко знайдете на е-сторінці «Фонду Медицини Плода, Україна» http://www.fmfua.com/fmc/ у розділі «Корисні е-стежки для лікарів».

 

Детальніше
Всі публікації

Комбинированные оральные контрацептивы (КОК) – препараты, которые относятся к группе гормональных контрацептивов, содержащие два основных гормона (эстрогены и прогестины). Основной областью применения КОК является предупреждение нежелательных беременностей. Второй большой областью является лечение репродуктивных нарушений, в первую очередь, при СПКЯ

Исключение синдрома Кушинга (гиперкортизолемии)

На первом этапе обследования женщины для исключения синдрома Кушинга (гиперкортизолемии) согласно руководству «The diagnosis of Cuching’s syndrome: Аn Endocrine Society Clinical Practice Guideline, 2008 г.», необходимо определять уровни кортизола и ориентироваться на диагностические пороги вероятного синдрома Кушинга:

  • в слюне (сбор материала в 23:00) более 145 нг/дл (4 нмоль/л);
  • в суточной моче – уровни выше верхнего предела референтных значений для соответствующей методики (согласно данным лаборатории);
  • в крови (сбор материала в 8:00) более 1,8 мг/дл (50 нмоль/л) после приема 1 мг дексаметазона накануне или пробе, взятой в 24:00.

  Для постановки диагноза вероятного синдрома Кушинга или его исключения необходимо оценить степень вероятности синдрома Кушинга у пациента и провести тестирование минимум двумя вышеперечисленными тестами.

  В зависимости от результатов данного этапа тестирования алгоритм дальнейшего обследования пациента следующий:

  1. Не рекомендуется дальнейшее обследование при отрицательных результатах двух разных тестов. Исключение только у тех категорий пациентов, где подозревается редкая форма данной патологии – циклический синдром Кушинга.
  2. При положительных в отношении синдрома Кушинга результатах двух тестов, рекомендуется дообследование для определения причины синдрома Кушинга при условии, что проведена оценка вероятности положительных результатов вследствие наличия состояний, ассоциированных с гиперкортизолизмом при отсутствии синдрома Кушинга:
  • состояния, при которых есть некоторые клинические признаки синдрома Кушинга: беременность, депрессия и другие психические нарушения, алкогольная зависимость, ожирение, плохо контролируемый сахарный диабет;
  • состояния, при которых нет клинических признаков синдрома Кушинга: стресс (госпитализации, операции, боль), анорексия, интенсивные нагрузки, гипоталамическая аменорея.
  1. Дальнейшее обследование рекомендовано для пациентов с подозрением на циклический синдром Кушинга или если есть дискордантные результаты двух тестов (один положительный и отрицательный в отношении синдрома Кушинга результат).

При направлении на определение уровня кортизола необходимо учитывать:

  • суточную вариабельность кортизола в норме и при синдроме Кушинга. Максимальные уровни кортизола в норме наблюдаются в утренние часы с последующим снижением и минимальными уровнями в полночь. При синдроме Кушинга изменяется циркадность ритма – максимальные уровни наблюдаются в полночь. Это определяет рекомендацию оценивать уровни кортизола в слюне или крови в 23:00–24:00. Оценка в суточной моче нивелирует данное изменение ритма секреции, оценивая уровень синтеза кортизола за сутки;
  • вариабельность  при определении на приборах и реагентах разных производителей. Оценку необходимо проводить в одной лаборатории (на аппарате и реагентах одного производителя), т. к. минимальные отличия в определяемом уровне присутствуют;
  • лекарственный анамнез. Любые препараты с глюкокортикоидной активностью должны быть при возможности отменены. Прием эстрогенсодержащих оральных контрацептивов дает ложноположительные результаты приблизительно у половины женщин за счет увеличения уровня кортизол-связывающего глобулина в кровотоке. Поэтому, необходимо при возможности отменить их прием за 6 недель до тестирования или если получены повышенные результаты на фоне препаратов, провести повторное тестирование через 6 недель после отмены;
  • клиническое состояние пациента. Гипоальбуминемия, наличие отеков (нефротического синдрома) может вести к ложноотрицательным результатам.

При интерпретации уровня кортизола необходимо учитывать:

  • референтные пределы – указаны для здоровой популяции с учетом циркадности ритма утро и вечер. Однако, для постановки диагноза необходимо ориентироваться не на референтные пределы, а на диагностические пороги с учетом времени суток и типа биологического материала;
  • диагностические пороги – в руководстве по диагностике синдрома Кушинга указаны диагностические пороги кортизола для соответствующего биологического материала с учетом времени суток, которых необходимо строго придерживаться;
  • лекарственный анамнез;
  • вероятность наличия циклического синдрома Кушинга. Исследования необходимо проводить два и более раз для выявления периода гиперкортизолемии, сменяющегося периодами нормализации уровня синтеза гормона.

 

Исключение акромегалии (соматотропиномы)

На первом этапе обследования женщины для исключения акромегалии, одним из первых клинических проявлений которой могут быть нарушения репродуктивного здоровья и поликистозные яичники, согласно руководству «Medical Guidelines for clinical practice for the diagnosis and treatment of acromegaly–2011 Update”, American Association of clinical endocrinologists, 2011 г., является определение уровня:

  • инсулиноподобного фактора роста-1 (ИФР – 1) – теста первой линии скрининга, который наиболее корректно оценивает уровень продукции СТГ за сутки, обладает высокой диагностической чувствительностью с ранних стадий нарушений синтеза гормона роста, достаточно однократного определения. Повышенные уровни ИФР-1 (выше референтного предела лаборатории) свидетельствуют о биохимической акромегалии;
  • соматотропного гормона (СТГ) – определять СТГ в течение 3 часов каждые 30 минут. При получении, по крайней мере, одного результата менее 1 нг/мл можно говорить о нормальной секреторной активности гипофиза;
  • СТГ в пероральном тесте нагрузки глюкозой 75 г – «золотой стандарт» диагностики биохимической акромегалии. Уровень СТГ определяется в начале исследования, а затем каждые 30 минут (в общей сложности до 120 минут) после введения 75 г глюкозы. Неспособность подавить секрецию СТГ до менее 1 нг/мл после введения глюкозы является диагностическим критерием акромегалии. Однако, на сегодняшний день обсуждается рекомендация ввести как порог отсечки уровень в 0,4 нг/мл, учитывая, что в нескольких исследованиях (Dimaraki и др.) было показано наличие у 50% пациентов с акромегалией уровня СТГ ниже 1нг/мл при повышенных уровнях ИФР-1. Диагноз акромегалии, однако, может быть исключен при СТГ менее 1 нг/мл и нормальных уровнях ИФР-1. Но данный тест имеет свои ограничения в применении у пациентов с сахарным диабетом.

При направлении на определение уровня ИФР-1 необходимо учитывать:

  • отсутствие суточной вариабельности;
  • вариабельность при определении на приборах и реагентах разных производителей. Оценку необходимо проводить в одной лаборатории (на аппарате и реагентах одного производителя), т. к. минимальные отличия в определяемом уровне присутствуют;
  • лекарственный анамнез. Прием эстрогенсодержащих оральных контрацептивов может вести к ложноотрицательным результатам (нормальным уровням ИФР-1 при наличии гиперсекреции СТГ), поэтому необходимо по возможности отменить их прием до тестирования;
  • клиническое состояние пациента. К снижению уровня ИФР-1, т. е. к ложноотрицательным значениям, приводят системные заболевания, катаболические состояния, печеночная или почечная недостаточности, недостаточное питание и сахарный диабет. У пациентов с плохо контролируемым диабетом нормальные уровни ИФР-I должны оцениваться с большой осторожностью, есть необходимость повторной оценки после улучшения гликемического профиля. Повышение уровня (ложноположительные результаты) могут наблюдаться при тиреотоксикозе.

При интерпретации уровня ИФР-1 необходимо учитывать:

  • референтные пределы –для постановки диагноза биохимической акромегалии необходимо ориентироваться на повышение уровня выше верхнего предела лаборатории с учетом возраста и пола;
  • лекарственный анамнез;
  • наличие заболеваний, которые могут вести к ложноположительным и ложноотрицательным вариантам.

При интерпретации уровня СТГ необходимо учитывать:

  • референтные пределы – для постановки диагноза биохимической акромегалии необходимо ориентироваться не на референтные значения, а на диагностические пороги;
  • диагностические пороги – признанным порогом биохимической акромегалии признан уровень более 1 нг/мл в пробе с 75 г глюкозы;
  • высокую вариабельность уровня гормона, что требует определения нескольких проб и выявлении рекомендуемого порога, по крайней мере, в одной пробе.

 

Выводы

КОК являются эффективными методами контрацепции и лечения при некоторых заболеваниях, связанных с репродуктивной сферой. Перед их назначением необходимо обязательно провести оценку рисков развития осложнений и провести дифференциальную диагностику целого ряда заболеваний, имеющих клинику подобную СПКЯ, но требующие специфического лечения, отличного от лечения данного синдрома.

Детальніше
Всі публікації

Моніторинг плода є невід’ємною частиною антенатального догляду, що сприяє покращенню перинатальних наслідків. Згідно з концепцією «плодового програмування», більшість із захворювань людини (серцево-судинних, метаболічних, когнітивних) пов’язана з порушенням стану автономної нервової системи [3]. Вивчення варіабельності серцевого ритму (ВСР) плода дає змогу вивчити вплив автономної нервової регуляції у її проекціях на систему гемодинаміки [3, 4, 6, 7].

  Кардіотокографія (КТГ) є відомим методом оцінки серцевого ритму плода, що базується на ультразвуковій реєстрації тривалості механічних кардіоциклів. На сьогодні відомо, що інтерпретація КТГ має значний рівень хибнопозитивних результатів. Це сприяє надвисокому рівню абдомінального розродження і не має прояву у зниженні частоти виникнення гіпоксично-ішемічної енцефалопатії та дитячого церебрального паралічу [1, 6]. Причиною низької діагностичної значущості КТГ є наявність декількох стаціонарних станів плоду. Ареактивність регуляторних систем плоду під час його спокою – «сну» потребує диференціації з дистресом плоду. Тому необхідним є пошук показників, які є універсальними незалежно від стаціонарного стану.

  Неінвазивна електрокардіографія (ЕКГ) плода є перспективним методом реєстрації серцевої діяльності, що базується на первинних біоелектричних процесах у міокарді. У показниках тривалості кардіоциклів не використовується усереднення, на відміну від КТГ [4, 5, 7]. Тому використання тривалості інтервалів RR для вивчення показників ВСР плода з подальшою обробкою за допомогою нечіткої логіки може бути зручним рішенням проблеми діагностики стану плода. Алгоритми нечіткої логіки дозволяють використовувати можливості лінгвістичної інтерпретації у складних завданнях, коли немає простої моделі рішення або точної математичної моделі [2]. Таким завданням може бути діагностика стану плода.

  Метою дослідження було вивчення точності діагностики дистресу плода за даними ВСР з використанням нечіткої логіки.

 

Матеріали та методи

Робота виконана за підтримки національної ради науки та технологій Мексики. На першому етапі було проведено ретроспективне дослідження записів неінвазивної ЕКГ плода, що були отримані у 49 жінок у ІІІ триместрі вагітності. Серед них було 25 пацієнток, що мали задовільний стан плоду та новонародженого (І група) і 24 жінки, у яких був дистрес плода, який підтверджено народженням немовляти у стані асфіксії. Реєстрацію ЕКГ плоду проводили у абдомінальному відведенні за допомогою електрокардіографічно-програмного модуля Cardiolab Babycard (НТЦ «ХАІ-Медика», Харків, Україна). Тривалість записів – від 10 до 30 хвилин. Для створення системи нечіткої логіки усі отримані записи було розподілено на відрізки тривалістю 2 хвилини.

  Усього було отримано 296 зразків записів ЕКГ плода, що мали достатню якість для подальшої обробки. Раніше було проведено визначення лінійної кореляції між показниками ВСР плода та оцінкою за шкалою Апгар на 1 хвилині життя [4]. У даній роботі було вперше було вперше вивчено чутливість (Se) і специфічність (Sp) показників ВСР за допомогою програми MedCalc.

  На другому етапі було створено алгоритм для діагностики стану плода з використанням нечіткої логіки типу Мамдані з трьома входами (задовільний стан, дистрес плода або невизначений стан) і єдиним виходом. Проведено аналіз обраних показників ВСР плоду у відповідності до їх значень при задовільному стані плоду. Результат оцінювали як задовільний стан, коли всі чотири показника ВСР плоду на вході мали нормальні значення. З іншого боку, невідповідність цих показників задовільному стану плода призводила до діагнозу «дистрес». Дефазифікацію нечіткої множини було проведено за методом центру максимумів. Для задовільного стану плода на виході були значення від 0 до 0,4; дистресу плода – від 0,6 до 1,0; невизначеного стану – від 0,4 до 0,6 [2]. Статистична обробка результатів роботи була проведена за допомогою пакету програм SPSS for Windows Release 19,0 (SPSS Inc. Chicago, Illinois, ліцензія № 15G09207000A), адаптованих для медико-біологічних досліджень.

 

Результати

У ході проведених досліджень було встановлено, що найкращі показники діагностичної точності мали: SI (стресовий індекс), AMo (амплітуда моди RR інтервалів), STV (короткострокові варіації) і LTV (довгострокові варіації). Se і Sp цих показників були максимальними і складали відповідно: 0,99 і 1,0; 0,99 і 0,81; 0,98 і 1,0; 0,99 і 1,0. Тому їх було обрано для подальшої обробки в алгоритмі нечіткої логіки. Аналіз отриманих даних дав змогу встановити наступні значення SI, AMo, LTV і STV при задовільному стані та дистресі плоду (табл. 1).

Проведений аналіз показників ВСР плоду за допомогою нечіткої логіки дозволив встановити, що діагностика стану плода була вірною у 98,0% випадків. Діагноз мав наступні показники точності: Se – 0,99 і Sp – 1,0. Остаточно, з 188 найбільш показових записів дистрес плоду був вірно діагностований у 82 випадках і лише 3 спостереженнях мав місце хибно-позитивний результат. У всіх 103 випадках задовільний стан плоду був підтверджений за допомогою розробленого алгоритму обробки даних. Матриця неточностей результатів оцінки стану плода зображена на рис. 1.

Проведена робота дозволяє вважати, що показники SI, AMo, STV і LTV не залежать від стаціонарного стану плода, а їх використання у алгоритмі нечіткої логіки дозволяє диференціювати спокій – «сон» і дистрес плода.

 

Висновок

Створений алгоритм з використанням нечіткої логіки демонструє точну діагностику стану плода у 98,0% випадків. Це дає змогу вважати перспективним використання даного підходу в перинатології.

 

 

Повний перелік літератури
на сайті extempore.info

 

 

 

Детальніше
Всі публікації

Список умовних скорочень:

АМГ   антимюллерів гормон;

А        андростендіон;

АГ      артеріальна гіпертензія;

АТ      артеріальний тиск;

ВШ     відношення шансів;

ВР      відносний ризик;

Е2      естрадіол;

ІМТ    індекс маси тіла;

КОК   комбіновані оральні контрацептиви;

ЛГ      лютеїнізуючий гормон;

МС     метаболічний синдром;

СПКЯ  синдром полікістозних яєчників;

С-РБ   С-реактивний білок;

ССЗ    серцево-судинні захворювання;

Т        тестостерон;

ФСГ   фолікулостимулюючий гормон;

ЦД     цукровий діабет;

IL      interleukin (англ., інтерлейкін)

TNF   tumor necrosis factor (англ., фактор некрозу пухлин)

Серед багатьох захворювань людини артеріальна гіпертензія (АГ) займає особливе місце. Це обумовлено широким спектром факторів ризику підвищення артеріального тиску (АТ), численними патогенетичними механізмами розвитку АГ, а також віковими та гендерними особливостями даної патології. Нейрогуморальна регуляція АТ має певні відмінності у жіночому і чоловічому організмах. Оскільки функціонування жіночої репродуктивної системи має чітку ієрархічну організацію, необхідно розглянути основні механізми регуляції, що забезпечують участь яєчників у процесах життєдіяльності.

Детальніше
Всі публікації

Взаимодействие организма матери и плодного яйца приводит к многочисленным изменениям регуляторных механизмов, необходимых для нормального течения беременности. Прежде всего, гестационная перестройка затрагивает сердечно-сосудистую систему. Изменение режима центральной материнской гемодинамики определяется возрастанием объема циркулирующей крови и снижением общего периферического сопротивления сосудов с формированием дополнительного маточно-плацентарного контура кровообращения [1, 12, 13]. Наличие зоны пониженной сосудистой резистентности в области плацентарной площадки является одним из ключевых условий физиологической гестации. Дисморфоз спиральных сосудов матки приводит к утрате эндотелиальной выстилки и мышечно-соедительнотканных элементов. Это значительно увеличивает их просвет и обеспечивает рефрактерность к действию вазоконстрикторов уже к концу I триместра. Достаточный уровень гемодинамики в плаценте обеспечивает продукцию ангиогенных, дезагрегантных и вазодилататорных веществ [5]. Ишемия плаценты сопровождается синтезом и высвобождением в системный кровоток вазоконстрикторов, запускает каскад провоспалительных и прокоагулянтных реакций. Это приводит к эндотелиальной дисфункции, оксидативному стрессу и системной васкулопатии [7, 8].

Детальніше
Всі публікації

Стаття написана за мотивами доповіді, яку пані Світлана Муравська подала на щорічну Жіночу різдвяну премію-2018 від пані професорки Ірини Судоми.

Істміко-цервікальна недостатність – не пов’язане зі скоротливою діяльністю матки мимовільне згладжування та розкриття шийки, що призводить до повторного переривання вагітності, частіше у ІІ триместрі (з наказу МОЗ України №624).

  Розширення шийки матки більше ніж на 1 см у ІІ триместрі (від 16 до 28 тижнів) пов’язане з поганим прогнозом, а саме зі збільшеним на 90% ризиком спонтанних передчасних пологів, незалежно від довжини шийки матки, акушерського анамнезу та інших факторів ризику передчасних пологів (Аlthuisius, 2003; Daskalakis, 2006); є причиною 10–25% втрат вагітностей у ІІ триместрі.

Детальніше