Всі публікації

 

Викидень трапляється у 15–25% від усіх клінічно підтверджених вагітностей. Звичний викидень трапляється у жінок, які вагітніють, але не можуть народити дитину. Найчастішими причинами такої патології вважають хромосомні аномалії у плода, тромбофілії, вади розвитку матки та ендокринні й імунологічні фактори. І все ж таки, у половині цих випадків причина його залишається нез’ясованою (табл. 1). У таких випадках говорять про ідіопатичний звичний викидень.

Детальніше
Всі публікації

Вельмишановні колеги! У №6 (90) журналу «З турботою про Жінку» вашій увазі були представлені дані сучасних досліджень і рекомендації п’ятьох провідних медичних організацій – Національного інституту охорони здоров’я та вдосконалення медичної допомоги Великобританії, Французького коледжу акушерів-гінекологів, Американського коледжу акушерів-гінекологів, Товариства акушерів-гінекологів Канади та Королівського австралійського і новозеландського коледжу акушерів-гінекологів – з питань прогнозування передчасних пологів при багатоплодовій вагітності. У продовження цієї теми пропонуємо огляд доказової бази щодо їх профілактики у цієї категорії пацієнток, адже за наявності двох плодів передчасними пологами закінчуються 60% вагітностей, при більшій кількості – майже всі вагітності, тоді як ускладнення у результаті передчасних пологів є основною причиною смерті дітей у віці до п’яти років.

Детальніше
Всі публікації

Питання небажаної вагітності досі не втратило актуальності. За даними світової статистики, 40% вагітностей є незапланованими [1]. Непланована вагітність у 85–92% випадків закінчується штучним перериванням вагітності (абортом), що може бути причиною ускладнень, які негативно впливають на стан репродуктивного здоров’я жінки та завдають значних економічних збитків [2]. На сьогодні жінки у більшості випадків здійснюють свідомий вибір засобів контрацепції. Завдання лікаря – дати пацієнтці необхідні відомості, що дозволять зробити правильний вибір

Детальніше
Всі публікації

Кисты яичников являются достаточно широко распространенным заболеванием, которое встречается у 20% женщин на протяжении жизни. Около 10% этого контингента являются потенциальными кандидатами для оперативного лечения [4, 7]. Как правило, эти образования являются случайной находкой при проведении ультрасонографии в связи с абдоминальными или тазовыми болями неясного генеза. Хотя большинство кист даже в перименопаузальном возрасте являются доброкачественными, очень важно определить программу наблюдения в каждом случае [20, 21, 22, 24]. В репродуктивном возрасте частота возникновения злокачественных опухолей яичников составляет 1:1000, а к 50 годам увеличивается до 3:1000.

 Целью этого обзора является систематизация представлений акушера-гинеколога о современных подходах к менеджменту пациенток с кистами яичников.

Детальніше
Всі публікації

Дефект рубця на матці, чи істмоцелє або ніша, є відомим ускладненням після кесарського розтину. Цю операцію виконують у приблизно 20% від усіх пологів, а в деяких країнах навіть частіше. Відомо, що у країнах Східної Європи цей показник становить близько 40% (Wozniak 2018). При такій великій поширеності кесарського розтину його ускладнення стають відчутними для повсякденної лікарської практики. Це стосується й дефекту рубця на матці, який, як відомо, призводить до небезпечних акушерських ускладнень

 Поширеність та механізм утворення

Згідно з різними літературними даними, при ультрасонографічному дослідженні жінок, які перенесли хоча б один кесарів розтин, дефект рубця на матці виявляють у 24–70% випадків (Bij de Vaate 2014). Найчастішим місцем розташування ніші є перешийок, рідше тіло або шийка матки, що залежить від місця виконання розрізу.

  Одностайної думки про механізм утворення дефекту рубця після кесарського розтину не існує. Вважають, що певне значення можуть мати місце розрізу, кількість перенесених раніше кесарських розтинів, техніка зашивання рани та супутні захворювання матері, наприклад, цукровий діабет. Відомо, що істмоцелє частіше утворюється при розрізі матки у нижньому сегменті, при застосуванні однорядного чи неперервного шва, недостатньому глибокому захопленні стінки матки у шов, неадекватний гемостаз з накопиченням крові в стінці матки, та утворення зростів передньої стінки матки із передньою черевною стінкою та сечовим міхурем, що призводить до утворення сили, яка перешкоджає стягуванню країв рани та адекватному загоєнню рубця (Vervoort 2015, Wozniak 2018). З іншого боку, в деяких працях не виявили зв’язку між технікою зашивання стінки матки та утворенням дефекту рубця (наприклад, Hamar et al. 2007).

 

Небажані наслідки

Наявність істмоцелє асоціюється з низкою ускладнень. У цьому місці може збиратися менструальна кров, що призводить до перименструальних плямлень або кровотеч. Дефект рубця може спричинювати хронічний тазовий біль, альгоменорею та диспареунію. Кумуляція менструальної крові у перешийку або шийці матки може погіршувати якість цервікального слизу, що призводить до порушення транспорту сперматозоїдів та зниженої плідності (Vervoort 2015).

  Однак найсерйознішим ускладненням є імплантація ембріона у ділянці дефекту, що призводить до вагітності у післяопераційному рубці на матці. Така вагітність за своїм перебігом та потенційними ускладненнями прирівнюється до позаматкової. Діагностика складна, оскільки у 30% пацієнток перебіг такої вагітності не має специфічних проявів, а у 70% з’являються симптоми, характерні для позаматкової вагітності. Найточнішим методом діагностики вважають трансвагінальну ультрасонографію, чутливість якою оцінюють як 85% (Wozniak 2018).

  Дефект рубця може призвести до ускладнень і при нормальній матковій вагітності. Проблема полягає в тому, що плацента, яка нормально не проникає далі базального шару, у місці рубця проникає у глибші шари стінки матки. Це призводить до щільного прикріплення плаценти (placenta accreta), проростання плаценти в стінку матки (placenta increta) або в периметрій чи прилеглі органи (наприклад, у сечовий міхур) (Bauer 2009).

 

Діагностика

У діагностиці істмоцелє основну роль відіграє ультрасонографія. Найінформативнішою методикою є соногістерографія із застосуванням контрасту (наприклад, фізіологічного розчину), який вводять в порожнину матки, однак цей метод інвазивний, потребує дотримання певних умов і не завжди може бути застосований. Тому деякі автори цілком адекватною методикою вважають також звичайну трансвагінальну ультрасонограрфію, яку виконують у відповідний період циклу (Wozniak 2018). Таким оптимальним моментом для виконання дослідження є період закінчення менструації, коли ендометрій найтонший, а порожнина матки ще заповнена залишками менструальної крові.

  Звичайно дефект рубця на матці виглядає як ніша трикутної форми у місці післяопераційного рубця, зумовлена дефектом міометрію, глибиною щонайменше 2 мм. Нішу вважають великою, якщо її глибина становить 50–80% від товщини передньої стінки матки, або якщо товщина стінки матки у місці рубця становить 2,2 мм або менше при трансвагінальній ультрасонографії, або 2,5 мм чи менше при соногістерографії (Vervoort 2015).

 

Пошуки факторів ризику

Через те, що механізм утворення істмоцелє остаточно не зрозумілий, шлях до запобігання цьому ускладненню намагаються знайти не тільки через вдосконалення техніки операції, але й через пошуки факторів ризику. Знайдення таких факторів дало б змогу розробити превентивні стратегії для особливо схильних для цього ускладнення груп пацієнток. У низці публікацій описали чинники, які сприяють утворенню істмоцелє, зокрема, повторні кесарські розтини, пізніші стадії пологів, ретрофлексія матки (Osser 2010, Ofili 2008). Однак ці дані отримали у невеликих ретроспективних дослідженнях, тому їх значення можна трактувати як недостатньо переконливе.

  Натомість проспективних досліджень, де вивчали б цю проблему, загалом небагато. Із них найбільше дослідження Pomorski et al. (2016), де обстежили понад 400 невагітних пацієнток, які перенесли хоча б один кесарів розтин, із застосуванням звичайної трансвагінальної ультрасонографії. У більш ніж половини учасниць цього дослідження (268 із 409) виявили дефект рубця на матці. Автори засвідчують, що факторами ризику такого ускладнення виявилися кількість попередніх кесарських розтинів та ретрофлексія матки. Більш вираженим був дефект рубця при виконанні операції в більшому терміні вагітності, у другому періоді пологів та в пацієнток молодшого віку. Слабким моментом є застосування в цьому дослідженні ультрасонографії без контрастування, яка є менш інформативною в оцінці дефекту післяопераційного рубця на матці.

  В іншому дослідженні цих же авторів (Pomorski et al., 2017) нижчий ризик утворення дефекту рубця виявився у старших за віком жінок, при меншій масі тіла новонародженого та при більшій віддалі розрізу від внутрішнього вічка матки. Автори наголошують, що лише один із цих чинників, а саме локалізація розрізу на матці, піддається модифікації.

 

Недавні проспективні дослідження

Зовсім недавно – у листопаді 2018 року – в журналі American Journal of Obstetrics and Gynaecology з’явилася публікація про результати проспективного дослідження Antila-Långsjö та співавторів, які вивчали поширеність, фактори ризику утворення дефекту рубця після кесарського розтину та наслідки цього ускладнення (результати останнього пункту будуть опубліковані пізніше, після достатньо тривалого періоду спостереження). Це було проспективне дослідження за участю понад 400 жінок, виконане в університетській клініці Тампере у Фінляндії. Групу учасниць набирали на 3 день після кесарського розтину та отримували їх інформовану згоду для участі у дослідженні. Факторами виключення були вік до 18 років, аномалії матки, або неспроможність адекватного спілкування та повторна вагітність у період спостереження. За період спостереження від дальшої участі в дослідженні відмовилися 26 жінок, 3 були вагітні, а 1 вибула через виражену вульводинію, яка спричинила неможливість виконання соногістероскопії. Жінок обстежували через 6 місяців після пологів із застосуванням трансвагінальної ультрасонографії та соногістерографії. Дані цих обстежень аналізували водночас із клінічними даними про пацієнток, які брали з медичної документації.

  Загалом, із 371 пацієнток, яких обстежили через 6 місяців після пологів, у 83 виявили дефект рубця на матці за допомогою ультрасонографії, а у 169 за допомогою соногістероскопії. Отже, поширеність істмоцелє згідно цього дослідження становила 22% при застосування самого лише трансвагінального ультразвукового дослідження, та приблизно удвічі більша (46%) при застосуванні соногістероскопії. Більшість дефектів мали трикутну форму, проте траплялися овальні, круглі або тотальні дефекти. У дальшому статистичному аналізі автори спиралися лише на дані соногістерографії.

 

Найважливіші фактори ризику

Кількість попередніх операцій і пологів

Як виявилося, не було статистично значущої різниці у групі з істмоцелє і нормальним рубцем на матці щодо планових та ургентних операцій. На ризик істмоцелє також не впливали попередні вагінальні пологи, проте цей ризик значуще зростав, якщо попередні пологи відбулися також шляхом кесарського розтину. Автори виявили залежність між ризиком неповноцінного рубця і кількістю перенесених раніше операцій. Зокрема, якщо шанси дефекту рубця у жінок із першим кесарським розтином становили 35%, то після 1, 2 і 3 попередніх операцій цей показник зростав до 63%, 76% і 88% відповідно. Подібно до цього, ризик дефекту рубця значуще зростав і при більшій кількості попередніх пологів.

 

Індекс маси тіла

У групі жінок із дефектом рубця був вищий індекс маси тіла (ІМТ) до вагітності і на момент пологів, і ця різниця була статистично значуща. Кожна додаткова одиниця ІМТ збільшувала ризик істмоцелє на 6%. Однак абсолютний приріст ваги жінки протягом вагітності не впливав на шанс утворення неповноцінного рубця.

 

Цукровий діабет до вагітності та гестаційний діабет

У жінок із гестаційним діабетом ризик дефекту рубця був значуще вищим, ніж у жінок без цього ускладнення. Однак наявність діабету 1 типу, діагностованого ще до вагітності, не збільшувала ризику цього ускладнення.

 

Інші чинники

Позиція матки у ретроверсії підвищувала ризик істмоцелє.

  Вплив способу зашивання матки оцінити не було можливим, оскільки в усіх випадках стінку матки зашивали дворядним неперервним швом, як це загальноприйнято у цій лікарні.

  У підгрупі жінок із ургентним кесарським розтином оцінили вплив тривалості пологів. Кількість годин регулярних переймів була більшою у групі жінок із істмоцелє (16,3 порівняно із 13,9). Статистично значущий зв’язок виявили із появою істмоцелє та попереднім кесарським розтином, віком матері, наявністю інфекції в перед- і післяпологовому періоді. Натомість механічне розширення шийки матки, висота стояння передлеглої частини, індукція пологів, багатоплодова вагітність та неуспішне застосування вакуум-екстрактора не впливали на ризик дефекту рубця.

  Далі, при застосуванні багатофакторного аналізу виявилося, що незалежними чинниками ризику дефекту рубця були попередні кесарські розтини (відносний ризик (ВР) 3,14, 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,90–5,17), індекс маси тіла матері (ВР 1,06, 95% ДІ 1,01–1,11) та гестаційний діабет (ВР 1,73, 95% ДІ 1,02–2,92).

  У підгрупі пацієнтів із ургентним кесарським розтином незалежним фактором ризику виявилася тривалість пологів (ВР 1,06, 95% ДІ 1,01–1,11).

  При оцінці глибини дефекту рубця виявилося, що факторами глибшого дефекту були інфекція у близькому до пологів періоді та більше відкриття шийки матки на момент операції. Натомість кількість попередніх пологів та перенесених кесарських розтинів не впливали на глибину істмоцелє.

 

Шанхайське дослідження

Одночасно із публікацією Antila-Långsjö у листопаді 2018 року з’явилася подібна праця Pan et al. Це було проспективне дослідження, яке охоплювало 514 жінок. Моментом включення в дослідження був післяпологовий період, а оцінку стану рубця на матці оцінювали через 6 тижнів після пологів, для чого застосовували трансвагінальну ультрасонографію. При цьому дефект рубця виявили у 43% (223 із 514) жінок.

  Основними предикторами утворення дефекту рубця на матці в цьому дослідженні виявилися інфекція в пологах, гарячка після пологів та потреба застосування антибіотиків, хоча багаторазове введення антибіотиків мало певний протекторний ефект щодо утворення цього дефекту порівняно з одноразовим застосуванням антибіотиків. Ургентне виконання кесарського розтину та розкриття шийки матки більше 3 см були основними чинниками, які змушували до застосування антибіотиків. Предикторами дефекту рубця були також мала кількість тромбоцитів (менше 150х109) та високий рівень фібриногену (більше 4,5 г/л) перед операцією.

  Висновки авторів полягали в тому, що основними предикторами утворення дефекту рубця були інфекційні ускладнення та гіперкоагуляція в періоді, близькому до операції.

 

Висновки

У цих досить великих проспективних дослідженнях, виконаних у різних частинах світу, дефект рубця на матці після кесарського розтину виявився дуже частим ускладненням, яке виникало у більш ніж половини оперованих жінок. Автори виявили кілька незалежних факторів ризику утворення дефекту рубця (табл. 1).

  Ідентифікація гестаційного діабету і надмірної ваги пацієнтки як факторів ризику утворення дефекту рубця на матці є новим у медичній літературі. Ці дані дають змогу припустити, що зі збільшенням поширеності надмірної ваги у сучасних жінок репродуктивного віку та гестаційного діабету поширеність дефекту рубця на матці також буде зростати, що у свою чергу призведе до зростання поширеності акушерських та гінекологічних захворювань, які асоціюються із цим дефектом.

  Слід пам’ятати, що надмірна вага матері асоціюється і з іншими акушерськими ускладненнями, зокрема, мертвонародженням та загибеллю дитини в пологах і в періоді новонародженості (Hemond 2016), гестаційного діабету, гестаційної гіпертензії, прееклампсії (Schummers 2015), тромбоемболій та септичних захворювань (ACOG 2015). Із вад розвитку у новонароджених від матерів з надмірною вагою найчастіше трапляються дефекти нервової трубки, вади серця, розщеплення губи і піднебіння, гідроцефалія та вади розвитку кінцівок (Mission 2015). З другого боку, надмірна маса тіла матері та гестаційний діабет з притаманною для нього макросомією дитини є самі собою чинниками ризику для завершення пологів шляхом кесарського розтину (Schummers 2015), що в певному сенсі замикає це «хибне коло». Усвідомлення такої закономірності дуже важливе, оскільки маса тіла жінки є одним з небагатьох чинників, на які можливо вплинути.

  Новим у дослідженні Antila-Långsjö було також знаходження залежності між ризиком дефекту рубця на матці та тривалістю активної фази пологів до початку операції. Автори припускають, що в цій ситуації, при витонченому нижньому сегменті матки. умови для загоєння рубця погіршуються. Однак вони припускають, що така залежність може бути зумовлена невеликою кількістю пацієнток у їхньому дослідженні, які перебували в активній фазі пологів, і при більшій кількості спостережень можна отримати дещо відмінні результати. Подібно до цього, у китайському дослідженні відмітили негативний вплив інфекції та гіперкоагуляції на загоєння рубця.

  Зрештою, автори наголошують, що клінічне значення дефекту рубця на матці у дослідженні Antila-Långsjö поки що перебуває на стадії вивчення і стане темою для майбутніх публікацій.

 

Література

 

Bij de Vaate AJ, van der Voet LF, Naji O, Witmer M, Veersema S, Brölmann HA et al: Prevalence, potential risk factors for development and symptoms related to the presence of uterine niches following Cesarean section: systematic review. Ultrasound Obstet Gynecol 2014; 43:

372–382.

 

Vervoort AJ, Uittenbogaard LB, Hehenkamp WJ, Brölmann HA, Mol BW, Huirne JA: Why do niches develop in Caesarean uterine scars? Hypotheses on the aetiology of niche development. Hum Reprod 2015; 30: 2695–2702.

 

Bauer ST, Bonanno C: Abnormal placentation. Semin Perinatol 2009; 33: 88–96. Hamar BD, Saber SB, Cackovic M, Magloire LK, Pettker CM, Abdel-Razeq SS et al: Ultrasound evaluation of the uterine scar after cesarean delivery: A randomized controlled trial of one- and two-layer closure. Obstet Gynecol 2007; 110: 808–813.

 

Hongjie Pan,  Ming Zeng, Tianyi Xu  et al. The prevalence and risk predictors of cesarean scar defect at 6 weeks postpartum in Shanghai, China: a prospective cohort study/ Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica. doi:10.1111/aogs.13505

 

Woźniak A, Pyra K, Rio Tinto H, Woźniak S: Ultrasonographic criteria of cesarean scar defect evaluation. J Ultrason 2018; 18: 162–165.

 

Antila-Långsjö RM1, Mäenpää JU, Huhtala HS, Tomás EI, Staff SM. Cesarean scar defect: a prospective study on risk factors. Am J Obstet Gynecol. 2018 Nov;219(5):458.e1-458.e8. doi: 10.1016/j.ajog.2018.09.004. Epub 2018 Sep 18.

 

Pomorski M, Fuchs T, Rosner-Tenerowicz A, Zimmer M. Standardized ultrasonographic approach for the assessment of risk factors of incomplete healing of the cesarean section scar in the uterus. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2016 Oct;205:141-5. doi: 10.1016/j.ejogrb.2016.08.032. Epub 2016 Aug 24.

 

Pomorski M1, Fuchs T, Rosner-Tenerowicz A, Zimmer M. Morphology of the cesarean section scar in the non-pregnant uterus after one elective cesarean section.  Ginekol Pol. 2017;88(4):174-179. doi: 10.5603/GP.a2017.0034.

 

Hemond J, Robbins RB, Young PC. The effects of maternal obesity on neonates, infants, children, adolescents, and adults. Clin Obstet Gynecol 2016;59:216-27.

 

Mission JF, Marshall NE, Caughey AB. Pregnancy risks associated with obesity. Obstet Gynecol Clin North Am. 2015;42: 335–353.

 

Schummers L, Hutcheon JA, Bodnar LM, et al. Risk of adverse pregnancy outcomes by body mass index: a population-based study to inform prepregnancy weight loss counseling // Obstet Gynecol. 2015 Jan;125(1):133-43

 

ACOG practice bulletin no. 156: obesity in pregnancy. Obstet Gynecol. 2015;126:e112–e126.

 

 

 

Детальніше
Всі публікації

«Сучасні підходи щодо профілактики прееклампсії (частина 1)»

Ірина Васильєва

  1. Benigni A, Gregorini G, Frusca T, et al. Effect of low-dose aspirin on fetal and maternal generation of thromboxane by platelets in women at risk for pregnancy-induced hypertension. N Engl J Med 1989; 321:357.
  2. Schiff E, Peleg E, Goldenberg M, et al. The use of aspirin to prevent pregnancy-induced hypertension and lower the ratio of thromboxane A2 to prostacyclin in relatively high risk pregnancies. N Engl J Med 1989; 321:351.
  3. Wallenburg HC, Dekker GA, Makovitz JW, Rotmans P. Low-dose aspirin prevents pregnancy-induced hypertension and pre-eclampsia in angiotensin-sensitive primigravidae. Lancet 1986; 1:1.
  4. Beaufils M, Uzan S, Donsimoni R, Colau JC. Prevention of pre-eclampsia by early antiplatelet therapy. Lancet 1985; 1:840.
  5. McParland P, Pearce JM, Chamberlain GV. Doppler ultrasound and aspirin in recognition and prevention of pregnancy-induced hypertension. Lancet 1990; 335:1552.
  6. Dekker GA, Sibai BM. Low-dose aspirin in the prevention of preeclampsia and fetal growth retardation: rationale, mechanisms, and clinical trials. Am J Obstet Gynecol 1993; 168:214.
  7. Clarke RJ, Mayo G, Price P, FitzGerald GA. Suppression of thromboxane A2 but not of systemic prostacyclin by controlled-release aspirin. N Engl J Med 1991; 325:1137.
  8. Patrono C. Aspirin as an antiplatelet drug. N Engl J Med 1994; 330:1287.
  9. Cadavid AP. Aspirin: The Mechanism of Action Revisited in the Context of Pregnancy Complications. Front Immunol 2017; 8:261.
  10. LeFevre ML, U.S. Preventive Services Task Force. Low-dose aspirin use for the prevention of morbidity and mortality from preeclampsia: U.S. Preventive Services Task Force recommendation statement. Ann Intern Med 2014; 161:819.
  11. Sibai BM, Caritis SN, Thom E, et al. Prevention of preeclampsia with low-dose aspirin in healthy, nulliparous pregnant women. The National Institute of Child Health and Human Development Network of Maternal-Fetal Medicine Units. N Engl J Med 1993; 329:1213.
  12. Subtil D, Goeusse P, Puech F, et al. Aspirin (100 mg) used for prevention of pre-eclampsia in nulliparous women: the Essai Régional Aspirine Mère-Enfant study (Part 1). BJOG 2003; 110:475.
  13. Henderson JT, Whitlock EP, O'Connor E, et al. Low-dose aspirin for prevention of morbidity and mortality from preeclampsia: a systematic evidence review for the U.S. Preventive Services Task Force. Ann Intern Med 2014; 160:695.
  14. Sibai B, Dekker G, Kupferminc M. Pre-eclampsia. Lancet 2005; 365:785.
  15. Gabbay-Benziv R, Oliveira N, Baschat AA. Optimal first trimester preeclampsia prediction: a comparison of multimarker algorithm, risk profiles and their sequential application. Prenat Diagn 2016; 36:34.
  16. Skråstad RB, Hov GG, Blaas HG, et al. Risk assessment for preeclampsia in nulliparous women at 1113 weeks gestational age: prospective evaluation of two algorithms. BJOG 2015; 122:1781.
  17. Akolekar R, Syngelaki A, Sarquis R, et al. Prediction of early, intermediate and late pre-eclampsia from maternal factors, biophysical and biochemical markers at 11-13 weeks. Prenat Diagn 2011; 31:66.
  18. Park FJ, Leung CH, Poon LC, et al. Clinical evaluation of a first trimester algorithm predicting the risk of hypertensive disease of pregnancy. Aust N Z J Obstet Gynaecol 2013; 53:532.
  19. Scazzocchio E, Figueras F, Crispi F, et al. Performance of a first-trimester screening of preeclampsia in a routine care low-risk setting. Am J Obstet Gynecol 2013; 208:203.e1.
  20. CLASP: a randomised trial of low-dose aspirin for the prevention and treatment of pre-eclampsia among 9364 pregnant women. CLASP (Collaborative Low-dose Aspirin Study in Pregnancy) Collaborative Group. Lancet 1994; 343:619.
  21. Schiff E, Barkai G, Ben-Baruch G, Mashiach S. Low-dose aspirin does not influence the clinical course of women with mild pregnancy-induced hypertension. Obstet Gynecol 1990; 76:742.
  22. Roberge S, Nicolaides KH, Demers S, et al. Prevention of perinatal death and adverse perinatal outcome using low-dose aspirin: a meta-analysis. Ultrasound Obstet Gynecol 2013; 41:491.
  23. Visintin C, Mugglestone MA, Almerie MQ, et al. Management of hypertensive disorders during pregnancy: summary of NICE guidance. BMJ 2010; 341:c2207.
  24. Paller MS. Hypertension in pregnancy. J Am Soc Nephrol 1998; 9:314.
  25. Society of Obstetricians and Gynaecologists of Canada. SOGC clinical practice guideline No. 307. Diag nosis, evaluation, and management of the hypertensive disorders of pregnancy: Executive summary. htt p://sogc.org/wp-content/uploads/2014/05/gui307CPG1405Erev.pdf (Accessed on July 27, 2016).
  26. American College of Obstetricians and Gynecologists. Practice advisory on low-dose aspirin and preven tion of preeclampsia: Updated recommendations. http://www.acog.org/About-ACOG/News-Room/Practi ce-Advisories/Practice-Advisory-Low-Dose-Aspirin-and-Prevention-of-Preeclampsia-Updated-Recomme ndations (Accessed on July 25, 2016).
  27. Dentali F, Ageno W, Rezoagli E, et al. Low-dose aspirin for in vitro fertilization or intracytoplasmic sperm injection: a systematic review and a meta-analysis of the literature. J Thromb Haemost 2012; 10:2075.
  28. Schisterman EF, Silver RM, Perkins NJ, et al. A randomised trial to evaluate the effects of low-dose aspirin in gestation and reproduction: design and baseline characteristics. Paediatr Perinat Epidemiol 2013; 27:598.
  29. Meher S, Duley L, Hunter K, Askie L. Antiplatelet therapy before or after 16 weeks' gestation for preventing preeclampsia: an individual participant data meta-analysis. Am J Obstet Gynecol 2017; 216:121.
  30. Roberge S, Nicolaides K, Demers S, et al. The role of aspirin dose on the prevention of preeclampsia and fetal growth restriction: systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Gynecol 2017; 216:110.
  31. Tong S, Mol BW, Walker SP. Preventing preeclampsia with aspirin: does dose or timing matter? Am J Obstet Gynecol 2017; 216:95.
  32. Caron N, Rivard GÉ, Michon N, et al. Low-dose ASA response using the PFA-100 in women with highrisk pregnancy. J Obstet Gynaecol Can 2009; 31:1022.
  33. Rey E, Rivard GE. Is testing for aspirin response worthwhile in high-risk pregnancy? Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol 2011; 157:38.
  34. Rolnik DL, Wright D, Poon LC, et al. Aspirin versus Placebo in Pregnancies at High Risk for Preterm Preeclampsia. N Engl J Med 2017; 377:613.
  35. Wright D, Poon LC, Rolnik DL, et al. Aspirin for Evidence-Based Preeclampsia Prevention trial: influence of compliance on beneficial effect of aspirin in prevention of preterm preeclampsia. Am J Obstet Gynecol 2017; 217:685.e1.
  36. Navaratnam K, Alfirevic A, Jorgensen A, Alfirevic Z. Aspirin non-responsiveness in pregnant women at high-risk of pre-eclampsia. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol 2018; 221:144.
  37. Ayala DE, Ucieda R, Hermida RC. Chronotherapy with low-dose aspirin for prevention of complications in pregnancy. Chronobiol Int 2013; 30:260.
  38. Hermida RC, Ayala DE, Calvo C, López JE. Aspirin administered at bedtime, but not on awakening, has an effect on ambulatory blood pressure in hypertensive patients. J Am Coll Cardiol 2005; 46:975.
  39. Hirsh J, Guyatt G, Albers GW, et al. Executive summary: American College of Chest Physicians Evidence-Based Clinical Practice Guidelines (8th Edition). Chest 2008; 133:71S.
  40. Coomarasamy A, Honest H, Papaioannou S, et al. Aspirin for prevention of preeclampsia in women with historical risk factors: a systematic review. Obstet Gynecol 2003; 101:1319.
  41. Kozer E, Costei AM, Boskovic R, et al. Effects of aspirin consumption during pregnancy on pregnancy outcomes: meta-analysis. Birth Defects Res B Dev Reprod Toxicol 2003; 68:70.
  42. Roberge S, Bujold E, Nicolaides KH. Meta-analysis on the effect of aspirin use for prevention of preeclampsia on placental abruption and antepartum hemorrhage. Am J Obstet Gynecol 2018; 218:483.
  43. Schisterman EF, Silver RM, Lesher LL, et al. Preconception low-dose aspirin and pregnancy outcomes: results from the EAGeR randomised trial. Lancet 2014; 384:29.
  44. Kozer E, Nikfar S, Costei A, et al. Aspirin consumption during the first trimester of pregnancy and congenital anomalies: a meta-analysis. Am J Obstet Gynecol 2002; 187:1623.
  45. Low-dose aspirin in prevention and treatment of intrauterine growth retardation and pregnancy-induced hypertension. Italian study of aspirin in pregnancy. Lancet 1993; 341:396.
  46. Caritis S, Sibai B, Hauth J, et al. Low-dose aspirin to prevent preeclampsia in women at high risk. National Institute of Child Health and Human Development Network of Maternal-Fetal Medicine Units. N Engl J Med 1998; 338:701.
  47. Duley L, Henderson-Smart DJ, Meher S, King JF. Antiplatelet agents for preventing pre-eclampsia and its complications. Cochrane Database Syst Rev 2007; :CD004659.
  48. Askie LM, Duley L, Henderson-Smart DJ, et al. Antiplatelet agents for prevention of pre-eclampsia: a meta-analysis of individual patient data. Lancet 2007; 369:1791.
  49. Meher S, Alfirevic Z. Aspirin for pre-eclampsia: beware of subgroup meta-analysis. Ultrasound Obstet Gynecol 2013; 41:479.
  50. Roberge S, Bujold E, Nicolaides KH. Aspirin for the prevention of preterm and term preeclampsia: systematic review and metaanalysis. Am J Obstet Gynecol 2018; 218:287.

 

«Багатопліддя та передчасні пологи. Частина 1: особливості прогнозування у світлі сучасних рекомендацій»

Наталія Титаренко, Андрій Вознюк

  1. Witteveen T, Van Den Akker T, Zwart JJ, Bloemenkamp KW, Van Roosmalen J. Severe acute maternal morbidity in multiple pregnancies: a nationwide cohort study Am J Obstet Gynecol. 2016; 214 (5): 641.e1-641.
  2. Теличко ЛВ. Перинатальні аспекти багатоплідної вагітності. Здоровье женщины. 2015; 5 (101): 163-4.
  3. Ananth CV, Chauhan SP. Epidemiology of twinning in developed countries. Semin Perinatol. 2012; 36 (3):156-61.
  4. http://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/preterm-birth
  5. Okun N, Sierra S, Genetics committee, special contributors. Pregnancy outcomes after assisted human reproduction. J Obstet Gynaecol Can. 2014; 36 (1): 64-83.
  6. Коньков ДГ, Чернов АВ, Кукуруза ІЛ. Сучасні аспекти дослідження предикторів передчасних пологів з точки зору доказової медицини. Вісн. морфології. 2012; 18 (10): 193-7.
  7. Liu L, Oza S, Hogan D, Chu Y, Perin J, Zhu J, et al. Global, regional, and national causes of under-5 mortality in 2000-15: an updated systematic analysis with implications for the Sustainable Development Goals. Lancet. 2016; 388 (10063): 3027-35.
  8. March of Dimes Perinatal Data Center. Peristats. March of Dimes. Available at https://www.marchofdimes.org/Peristats/ViewTopic.aspx?reg=99&top=3&lev=0&slev=1. Accessed: Jan 12 2015
  9. Agarwal P, Sriram B, Lim SB, Tin AS, Tin AS, Rajadurai VS. Borderline viability — neonatal outcomes of infants in Singapore over a period of 18 years (1990–2007). Ann. Acad. Med. Singapore. 2013); 42 (7): 328-37.
  10. Multiple Pregnancy: The Management of Twin and Triplet Pregnancies in the Antenatal Period NICE Clinical Guidelines, No. 129. National Collaborating Centre for Women's and Children's Health (UK). London: RCOG Press; 2011 Sep.
  11. Венцковский БM. Фетальний фібронектин як біохімічний чинник ризику передчасних пологів. З турботою про жінку. 2014; 4 (52): 22-5.
  12. Vayssie`re С, Benoist G, Blondel В. Twin pregnancies: guidelines for clinical practice from the French College of Gynaecologists and Obstetricians (CNGOF). Eur J Obstet Gynec Reprod Biol. 2011; 156: 12-7.
  13. Committee on Practice Bulletins – Obstetrics. Practice Bulletin No. 169: Multifetal Gestations: Twin, Triplet, and Higher-Order Multifetal Pregnancies. Obstet Gynecol. 2016; 131 (2): e49-e64.
  14. Morin L, Lim K. 260-Ultrasound in Twin Pregnancies. J Obstet Gynaecol Can 2017; 39 (10): e398-e411.
  15. RANZCOG College Statement C-Obs 27: Measurement of cervical length for prediction of preterm birth.
  16. Sentilhes L, Bouhours AC, Bouet PE, Boussion F, Biquard F, Gillard P, et al. Prevention of spontaneous preterm birth in asymptomatic twin pregnancies. J Gynecol Obstet Biol Reprod. 2009; 38 (8 Suppl): S61-75.
  17. Kazemier BM, Buijs PE, Mignini L, Limpens J, de Groot CJ, Mol BW, et al. Impact of obstetric history on the risk of spontaneous preterm birth in singleton and multiple pregnancies: a systematic review. BJOG. 2014; 121 (10): 1197-208.
  18. Schaaf JM, Hof MH, Mol BW, Abu-Hanna A, Ravelli AC. Recurrence risk of preterm birth in subsequent twin pregnancy after preterm singleton BJOG. 2012; 119 (13): 1624-9.
  19. Вeckmann CA, Beckmann CR, Stanziano GJ, Bergauer NK,
    Martin CB. Accuracy of maternal perception of preterm uterine activity. Am J Obstet Gynecol 1996; 174: 672-5.
  20. Colton T, Kayne HL, Zhang Y, Heeren T. A metaanalysis of home uterine activity monitoring. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 1995; 173 (5): 1499-505.
  21. Reichmann JP. Home uterine activity monitoring: an evidence review of its utility in multiple gestations. J Reprod Med 2009; 54: 559-
  22. Goldenberg RL, Iams JD, Miodovnik M, Van Dorsten JP, Thurnau G, Bottoms S, et al. The preterm prediction study: risk factors in twin gestations. National Institute of Child Health and Human Development Maternal-Fetal Medicine Units Network. Am J Obstet Gynecol. 1996; 175: 1047-
  23. Wennerholm UB, Holm B, Mattsby-Baltzer I, Nielsen T, PlatzChristensen J, Sundell G. et al. Fetal fibronectin, endotoxin, bacterial vaginosis and cervical length as predictors of preterm birth and neonatal morbidity in twin pregnancies. Br J Obstet Gynaecol. 1997; 104: 1398-404.
  24. Kiefer DG, Vintzileos AM. The utility of fetal fibronectin in the prediction and prevention of spontaneous preterm birth. Rev Obstet Gynecol. 2008; 1 (3): 106-12.
  25. Abbott DS, Radford SK, Seed PT, Tribe RM, Shennan AH. Evaluation of a quantitative fetal fibronectin test for spontaneous preterm birth in symptomatic women. Am J Obstet Gynecol. 2013; 208 (2): 122 e1-6.
  26. Berghella V, Hayes E, Visintine J, Baxter JK. Fetal fibronectin testing for reducing the risk of preterm birth Cochrane Database Syst Rev. 2008; (4):
  27. Deshpande SN, van Asselt AD, Tomini F, Armstrong N, Allen A, Noake C. et al. Rapid fetal fibronectin testing to predict preterm birth in women with symptoms of premature labour: a systematic review and cost analysis Health Technol Assess. 2013; 17 (40): 1-138.
  28. Berghella V, Saccone G. Fetal fibronectin testing for prevention of preterm birth in singleton pregnancies with threatened preterm labor: a systematic review and metaanalysis of randomized controlled trials Am J Obstet Gynecol. 2016; 215 (4): 431-8.
  29. Conde-Agudelo A, Romero R. Cervicovaginal fetal fibronectin for the
    prediction of spontaneous preterm birth in multiple pregnancy: a systematic review and meta-analysis. J Matern Fetal Neonatal Med. 2010; 23: 1365-76.
  30. Conde-Agudelo A, Romero R. Prediction of Preterm Birth in Twin Gestations using Biophysical and Biochemical Tests. Am J Obstet Gynecol. 2014; 211 (6): 583-9.
  31. Son M, Miller ES. Predicting preterm birth: Cervical length and fetal fibronectin. Semin Perinatol. 2017; 41 (8): 445-51.
  32. McMahon KS, Neerhof MG, Haney EI, Thomas HA, Silver RK, Peaceman AM. Prematurity in multiple gestations: identification of patients who are at low risk. Am J Obstet Gynecol. 2002; 186: 1137-
  33. Fox NS, Saltzman DH, Klauser CK, Peress D, Gutierrez CV, Rebarber A. Prediction of spontaneous preterm birth in asymptomatic twin pregnancies with the use of combined fetal fibronectin and cervical length. Am J Obstet Gynecol. 2009; 201: e1–e5.
  34. Tolino A, Ronsini S, Zullo F, Pellicano M, Regine V, Nappi C. Fetal fibronectin as a screening test for premature delivery in multiple pregnancies. Int J Gynaecol Obstet. 1996; 52: 3-
  35. Morrison JC, Naef RW III, Botti JJ, Katz M, Belluomini JM, McLaughlin BN. Prediction of spontaneous preterm birth by fetal fibronectin and uterine activity. Obstet Gynecol. 1996; 87: 649-
  36. Oliveira T, de Souza E, Mariani-Neto C, Camano L. Fetal fibronectin as a predictor of preterm delivery in twin gestations. Int J Gynaecol Obstet. 1998; 62: 135-
  37. Gibson JL, Macara LM, Owen P, Young D, Macauley J, Mackenzie F. Prediction of preterm delivery in twin pregnancy: a prospective, observational study of cervical length and fetal fibronectin testing. Ultrasound Obstet Gynecol. 2004; 23: 561-
  38. Ruiz RJ, Fullerton J, Brown CE. The utility of fFN for the prediction of preterm birth in twin gestations. J Obstet Gynecol Neonatal Nurs. 2004; 33: 446-
  39. Roman AS, Koklanaris N, Paidas MJ, Mulholland J, Levitz M, Rebarber A. ‘‘Blind’’ vaginal fetal fibronectin as a predictor of spontaneous preterm delivery. Obstet Gynecol. 2005; 105: 285-
  40. Ramirez M, Turrentine M. Comparison of fetal fibronectin and home uterine monitoring as predictors of preterm delivery in twin gestations. Am J Obstet Gynecol. 1999; 180S:104S.
  41. Peaceman AM, Andrews WW, Thorp JM, Cliver SP, Lukes A, Iams JD. et al. Fetal fibronectin as a predictor of preterm birth in patients with symptoms: a multicenter trial. Am J Obstet Gynecol. 1997; 177: 13-
  42. Terrone DA, Rinehart BK, Kraeden U, Morrison JC. Fetal fibronectin in symptomatic twin gestations. Prim Care Update Ob Gyns. 1998; 5:
  43. Singer E, Pilpel S, Bsat F, Plevyak M, Healy A, Markenson G. Accuracy of fetal fibronectin to predict preterm birth in twin gestations with symptoms of labor. Obstet Gynecol. 2007; 109: 1083-7.
  44. Gonzalez N, Bige V, Kandoussi S, Graesslin O, Quereux C, Gabriel R. Ultrasonographic measurement of cervical length in twin pregnancies with preterm labor: comparison with singleton pregnancies Gynecol Obstet Fertil 2004;32:122–127.
  45. Fuchs F, Lefevre C, Senat MV, Fernandez H. Accuracy of fetal fibronectin for the prediction of preterm birth in symptomatic twin pregnancies: a pilot study. Sci Rep. 2018; 8 (1): 2160.
  46. National Institute for Health and Care Excellence. Preterm labour and birth.
    NICE guideline no. 25. London: NICE; 2015 [https://www.nice.org.uk/guida
    nce/ng25].
  47. Iams JD, Goldenberg RL, Meis PJ, Mercer BM, Moawad A, Das A. et al. The length of the cervix and the risk of spontaneous premature delivery. National Institute of Child Health and Human Development Maternal Fetal Medicine Unit Network. N Engl J Med. 1996; 334 (9): 567-72.
  48. Goldenberg RL, Culhane JF, Iams JD, Romero R. Epidemiology and causes of preterm birth. Lancet. 2008; 371 (9606): 75-84.
  49. Souka AP, Heath V, Flint S, Sevastopoulou I, Nicolaides KH. Cervical length at 23 weeks in twins in predicting spontaneous preterm delivery. Obstetrics and Gynecology. 1999; 94 (3): 450-4.
  50. Berghella V, Baxter JK, Hendrix NW. Cervical assessment by ultrasound for preventing preterm delivery. Cochrane Database of Systematic Reviews 2013, Issue 1. Art. No.: CD007235.
  51. GordonM,RobbinsA,Mc KennaD,HowardB,BarthCervicallengthassessmentasaresourcetoidentifytwinsatriskforpretermdelivery(claritystudy).AmericanJournalofObstetricsand Gynecology.2006;195(6Suppl1):S55.
  52. Gordon MC, McKenna DS, Stewart TL, Howard BC, Foster KF, Higby K. et al. Transvaginal cervical length scans to prevent prematurity in twins: a randomized controlled trial. Am J Obstet Gynecol. 2016; 214 (2): 277.e1-7.
  53. Conde-Agudelo A, Romero R, Hassan SS, Yeo L. Transvaginal sonographic cervical length for the prediction of spontaneous preterm birth in twin pregnancies: a systematic review and metaanalysis. Am J Obstet Gynecol. 2010; 203 (2): 128.e1-12.
  54. Lim AC, Hegeman MA, Huis In ‘T Veld, MA, Opmeer BC, Bruinse HW, Mol BWJ. Cervical length measurement for the prediction of preterm birth in multiple pregnancies: a systematic review and bivariate meta-analysis. Ultrasound Obstet Gynecol. 2011; 38: 10-
  55. Liem SM, van de Mheen L, Bekedam DJ, van Pampus MG, Opmeer BC, Lim AC. Et al. Cervical Length Measurement for the Prediction of Preterm Birth in Symptomatic Women with a Twin Pregnancy: A Systematic Review and Meta-Analysis. Obstetrics and Gynecology International. 2013; 2013: 125897
  56. Conde-Agudelo A, Romero R. Predictive accuracy of changes in transvaginal sonographic cervical length over time for preterm birth: a systematic review and metaanalysis. Am J Obstet Gynecol. 2015; 213 (6): 789-801.
  57. Kingdinger L, Poon L, Cacciatore S, MacIntyre D, Fox N, Schuit E. et al. The effect of gestational age and cervical length measurements in the prediction of spontaneous preterm birth in twin pregnancies: an individual patient level meta-analysis. BJOG. 2015; 123: 877-
  58. Kindinger LM, Poon LC, Cacciatore S, MacIntyre DA, Fox NS, Schuit E. The effect of gestational age and cervical length measurements in the prediction of spontaneous preterm birth in twin pregnancies: an individual patient level meta-analysis. BJOG. 2016; 123 (6): 877-84.
  59. Skentou C, Souka AP, To MS, Liao AW, Nicolaides KH. Prediction of preterm delivery in twins by cervical assessment at 23 weeks. Ultrasound Obstet Gynecol. 2001; 17 (1): 7-
  60. Vayssière C, Favre R, Audibert F, Chauvet MP, Gaucherand P, Tardif D. et al. Cervical length and funneling at 22 and 27 weeks to predict spontaneous birth before 32 weeks in twin pregnancies: a French prospective multicenter study. Am J Obstet Gynecol. 2002; 187 (6): 1596-
  61. Sperling L, Kiil C, Larsen LU, Qvist I, Bach D, Wøjdemann K. et al. How to identify twins at low risk of spontaneous preterm delivery. Ultrasound Obstet Gynecol. 2005; 26 (2): 138-
  62. Guzman ER, Walters C, O'reilly-Green C, Kinzler WL, Waldron R, Nigam J. et al. Use of cervical ultrasonography in prediction of spontaneous preterm birth in twin gestations. Am J Obstet Gynecol. 2000; 183 (5): 1103-7.
  63. Soriano D, Weisz B, Seidman DS, Chetrit A, Schiff E, Lipitz S. et al. The role of sonographic assessment of cervical length in the prediction of preterm birth in primigravidae with twin gestation conceived after infertility treatment. Acta Obstet Gynecol Scand. 2002; 81 (1): 39-43.
  64. Yang JH, Kuhlman K, Daly S, Berghella V. Prediction of preterm birth by second trimester cervical sonography in twin pregnancies. Ultrasound Obstet Gynecol. 2000; 15 (4): 288091
  65. Sauvanaud C, Equy V, Faure C, Boussat B, Hoffmann P, Sergent F. Transvaginal sonographic cervical length and prediction of preterm delivery in twin pregnancies with preterm labor. J Gynecol Obstet Biol Reprod (Paris). 2013; 42 (5): 488-92.
  66. Roman A, Saccone G, Dude CM, Ward A, Anastasio H, Dugoff L. et al. Midtrimester transvaginal ultrasound cervical length screening for spontaneous preterm birth in diamniotic twin pregnancies according to chorionicity. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2018; 229: 57-63.
  67. Fichera A, Pagani G, Stagnati V, Cascella S, Faiola S, Gaini C.et al. Cervical-length measurement in mid-gestation to predict spontaneous preterm birth in asymptomatic triplet pregnancy Ultrasound Obstet Gynecol. 2018; 51 (5): 614-20.
  68. Pils S, Springer S, Wehrmann V, Chalubinski K, Ott J. Cervical length dynamics in triplet pregnancies: a retrospective cohort study. Arch Gynecol Obstet. 2017; 296 (2): 191-8.

 

«Вагітність і нікотин. Палити, ні, припинити»

Олена Костюк

  1. Геревич Г.Й. Тютюнопаління та його вплив на перебіг вагітності, пологів, стан плода і новонародженого: Автореф. дис... канд. мед. наук. — К., 2005. — 23 с.
  2. Гунько Л.В., Ахмина К.Н. Влияние табакокурения на потомство родителей // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. — 2007. — № 4. — С. 84-90.
  3. Подольский В.В., Гуревич Г.Й. Стан ендокринної функції плаценти та гормональний баланс у вагітних під впливом тютюнопаління // Перинатологія і педiатрiя. — 2004. — № 2. — С. 7-10.
  4. American College of Obstetricians and Gynecologists. Committee opinion no. 471: smoking cessation during pregnancy. Obstet Gynecol 2010; 116: 1241-1244.
  5. Ananth C.V., Savitz D.A., Luther E.R. Maternal cigarette smoking as risk factor for placental abruption, placenta previa, and uterine bleeding in pregnancy // Am. J. Epidemiol. — 2002. — Vol. 9. — Р. 543-547.
  6. Aurrekoetxea JJ, Murcia M, Rebagliato M, Fernández-Somoano A, Castilla AM, Guxens M, López MJ, Lertxundi A, Espada M, Tardón A, Ballester F, Santa-Marina L. Factors associated with second-hand smoke exposure in non-smoking pregnant women in Spain: self-reported exposure and urinary cotinine levels. Sci Total Environ 2014; 1: 1189-96.
  7. Bar-Zeev Y, Michelle B, Gould GS. Indigenous Counselling And Nicotine (ICAN) Quit in Pregnancy educational resource package. Callaghan: University of Newcastle University; 2016.
  8. Bar-Zeev Y, Lim LL, Bonevski B, Gruppetta M, Gould GS. Nicotine replacement therapy for smoking cessation in pregnancy. Narrative review. MJA 2017
  9. Baxter S et al. The effectiveness of interventions to establish smoke-free homes in pregnancy and in theneonatal period: a systematic review. Health Education Research, 2011, 26(2):265 —
  10. Canadian Action Network for the Advancement, Dissemination and adoption of practice-informed tobacco treatment. Canadian smoking cessation clinical practice guideline. Toronto, Canada: CAN-ADAPTT; 2011. https://www.peelregion.ca/health/professionals/events/ pdf/2013/canadaptt-summary-statements.pdf (accessed May 2017).
  11. Chamberlain C, O’Mara-Eves A, Porter J. Psychosocial interventions for supporting women to stop smoking in pregnancy. Cochrane Database Syst Rev 2017; (2):
  12. Current tobacco use and secondhand smoke exposure among women of reproductive age — 14 countries, 2008—2010. Centers for Disease Control and Prevention (CDC), Morbidity and Mortality Weekly Report (MMWR), 2012, Nov 2;61:877—82.
  13. El-Mohandes AAE et al. An intervention to reduce environmental tobacco smoke exposure improves pregnancy outcomes. Pediatrics, 2010, 125(4):721—
  14. Fildinq J.E. Smoking and women: Tragedy of the majority // New Engl. J. Med. — 2006. — Vol. 317. — P.1343-1345.
  15. Fiore MC, Jaén CR, Baker TB, et al. Treating tobacco use and dependence: 2008 update. Clinical practice guideline. Rockville, MD: US Department of Health and Human Services. Public Health Service; 2008.https://bphc.hrsa.gov/buckets/treatingtobacco.pdf (accessed May 2017).
  16. Flemming K, Graham H, Heirs M, Fox D, Sowden A. Smoking in pregnancy: systematic review of qualitative researchof women who commence pregnancy as smokers. J Adv Nurs 2013;69:1023-36.
  17. Fingerhut L.A., Kleinman J.C., Kendrick J.S. Smoking before, during, and after pregnancy // Am. J. Public Health. — 2003. — Vol. 80. — Р. 541-544.
  18. Fried P.A. Prenatal exposure to tobacco and marijuana: effects during pregnancy, infancy, and early childhood // Clin. Gynecol. — 2002. — Vol. 36. — P. 319-337.
  19. Global report on the tobacco use and second-hand smoke exposure in pregnancy. Geneva, World Health Organization [in press].
  20. Hemsing N et al. Partner support for smoking cessation In pregnancy: a systematic review. Nicotine & Tobacco Research, 2012.14(7):767—776
  21. Kurklund-Blomberg N.B., Cnattingius S.K. Preterm birth and maternal smoking: Risks related to gestational age and onset of delivery // Am. J. Obstet. Gynecol. — — Vol. 70. — Р. 1051‑1055.
  22. Ministry of Health. Background and recommendations of the New Zealand guidelines for helping people to stop smoking. Wellington, New Zealand: Ministry of Health; 2014. https://www.health.govt.nz/system/files/ documents/publications/backgroundrecommendations- new-zealand-guidelines-for-helpingstop- smoking-mar15-v2.pdf (accessed May 2017).
  23. Nafeesa N. Dhalwani, Lisa Szatkowski, Tim Coleman, Linda Fiaschi, Laila J. Tata, Nicotine Replacement Therapy in Pregnancy and Major Congenital Anomalies in Offspring. PEDIATRICS Volume 135, number 5, May 2015
  24. National Institute for Health and Care Excellence. Smoking: stopping in pregnancy and after childbirth. London: NICE; 2010. https://www.nice.org.uk/guidance/ ph26/resources/smoking-stopping-in-pregnancy-andafter- childbirth-pdf-1996240366789 (accessed May 2017).
  25. Nicotine replacement therapy and other interventions for pregnant smokers: Pregnancy Risk Assessment Monitoring System, 2009–2010. Martha Kapayaa, Van Tongb, and Helen Ding. United States. Prev Med. 2015 September ; 78: 92–100. doi:10.1016/j.ypmed. 2015.07.008.
  26. Royal Australian and New Zealand College of Obstetricians and Gynaecologists. Women and smoking. Sydney: RANZCOG; 2014. ranzcog.edu.au/ RANZCOG_SITE/media/RANZCOG-MEDIA/Women%27s %20Health/Statement%20and%20guidelines/Clinical- Obstetrics/Women-and-Smoking-(C-Obs-53)-Review-November-2014.pdf?ext..pdf(accessed May 2017).
  27. Siu AL, US Preventive Services Task Force. Behavioral and pharmacotherapy interventions for tobacco smoking cessation in adults, including pregnant women: US Preventive Services Task Force recommendation statement. Ann Intern Med 2015; 163: 622-634.
  28. Smoking during pregnancy: a difficult problem to face. Results of a French multi-center study. Blanquet, S.Leger, L.Gerbaud1, F.Vendittelli.J prev med hyg 2016; 57: E95-E101
  29. Tong et al. Preliminary report of a systematic review commission by WHO on: Interventions to reduce second-hand smoke at home among non-smoking pregnant women. Unpublished, 2012.
  30. Windsor R, Clark J, Cleary S, Davis A, Thorn S, Abroms L, Wedeles J. Effectiveness of the Smoking Cessation and Reduction in Pregnancy Treatment (SCRIPT) Dissemination Project: a science to prenatal care practice partnership. Matern Child Health 2014;18,180-90.
  31. WHO recommendations for the prevention and management of tobacco use and second-hand smoke exposure in pregnancy 2013
  32. WHO Monograph - Gender, women, and the tobacco epidemic. Geneva, World Health Organization, 2010.[available at:http://who.int/tobacco/publications/gender/women_tob_epidemic/en/index.html).
  33. Zwar N, Richmond R, Borland R, et al. Supporting smoking cessation: a guide for health professionals [website]. Melbourne: RACGP; 2011 (updated July 2014). http://www.racgp.org.au/your-practice/guidelines/ smoking-cessation (accessed May 2017). ARTICLE

 

 

«Ліки в гінекології: про що писали влітку 2018 року?»

Зореслава Городенчук

  1. https://www.medscape.com/viewarticle/898736?nlid=123555_3901&src=wnl_newsalrt_180629_MSCPEDIT&uac=204221PY&impID=1672816&faf=1 Trial Halted After 11 Infants Die in the Netherlands - Medscape - Jul 25, 2018. BMJ 2018;362:k3247
  2. Obstet Gynecol.2014 Jun;123(6):1272-9. doi: 10.1097/AOG.0000000000000242. Ondansetron compared with metoclopramide for hyperemesis gravidarum: a randomized controlled trial. Abas MN1, Tan PC, Azmi N, Omar SZ.
  3. Richard A. Anderson; David H. Brewster et al. The Impact of Cancer on Subsequent Chance of Pregnancy: A Population-Based Analysis. Hum Reprod. 2018;33(7):1281-1290.  Folic Acid in Pregnancy May Prevent Language Delay With AEDs - Medscape - Aug 03, 2018.

 

«Психоемоційний стан жінок під час фізіологічного та патологічного перебігу вагітності»

Володимир Сюсюка

  1. Акушерство та гінекологія : у 4 т. : нац. підручник / за ред. акад. НАМН України, проф. В. М. Запорожана. Т. 1: Акушерство. В. М. Запорожан та ін. Київ : ВСВ «Медицина», 2013. 1032 с.
  2. Астахов В. М., Бацылева О. В., Пузь И. В. Психодиагностика в репродуктивной медицине. Винница : ООО «Нилан-ЛТД», 2016. 380 с.
  3. Вдовиченко Ю. П., Жук С. И., Щуревская О. Д. Поддержка беременности и родов в условиях социальных стрессов. К. : ЧП «Принт Лайн», 2014. 64 с.
  4. Венцківська І. Б., Майданник О. Ф., Вітовський Я. М. Вплив психоемоційного навантаження на перебіг вагітності. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ : Інтермед, 2010. С. 20-24.
  5. Давидова Ю. В., Баранова В. В., Апресова К. Г. Психологічний стан жінок, які втратили або народили дитину-інваліда. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ : Інтермед, 2011. С. 238-234.
  6. Дослідження психологічного стану вагітних з урахуванням психосоматичного компоненту: навчальний посібник / В. О. Потапов, В. В. Чугунов, В. Г. Сюсюка Н. О. Губа, Ю. В. Котлова. Дніпро; Запоріжжя: ТОВ «Карат» 126 с.
  7. Дубоссарская З. М. Проблемы репродуктивного здоровья с позиций перинатальной психологи. Мед. аспекты здоровья женщины. 2010. № 1 (28). С. 21-29.
  8. Експериментально-психологічне дослідження в загальній практиці – сімейній медицині: навч. посіб. 5-е вид., перероб. та доп. / Б. В. Михайлов, О. І. Сердюк, В. В. Чугунов та ін.; за заг. ред. Б. В. Михайлова. Харків : ХМАПО, 2014. 328 с.
  9. Жук C. І., Щуревська О. Д. Психологiчний статуc вагiтних i piвeнь автоантитiл до нейроантигенiв у ІІІ триместрi вагітності. Здоровье женщины. 2016. № 4(110). С. 67-70.
  10. Жук І. С., Щуревська О. Д., Вітер В. П. Пренатальний стрес та його наслідки (огляд літератури). Здоровье женщины. 2015. № 1. С. 41-44.
  11. Жук І. С., Щуревська О. Д., Вітер В. П. Психологічні аспекти невиношування вагітності (огляд літератури). Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. № 2. С. 132-136.
  12. Запорожан В. М., Подольський Вл. В. Репродуктивне здоров’я жінок з соматоформними захворюваннями та порушенням вегетативного гомеостазу. Київ, 2016. 520 с.
  13. Знаменская С. И., Блох М. Е., Киселев А. Г. Динамика изменений эмоциональных состояний в течение беременности. Журн. акушерства и женских болезней. 2011. Т. 60, № 3. С. 138-145.
  14. Ильин Е. П. Психофизиология состояний человека. СПб. : Питер, 2005. 412 с.
  15. Ковалюк Т. В., Бенюк В. О. Особливості психоемоційної та нейровегетативної адаптації вагітних з аліментарною недостатністю маси тіла. Здоровье женщины. 2014. № 3. С. 87-90.
  16. Корнацька А. Г., Даниленко О. Г., Біль І. Психоемоційний стан жінок з втратами плода. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. № 1. С. 64-66.
  17. Макарчук О. М., Аль Канакрі Мухамед Особливості психоемоційного статусу у жянок зі звиклим не виношуванням. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2010. С. 702-705.
  18. Мальгина Г. Б., Шафиева К. А., Шихова Е. П. Клинико-психологические аспекты сверхранних преждевременных родов. Журн. акушерства и женских болезней. 2015. Т. 64, спецвыпуск. С. 60-61.
  19. Медведь В. И. Экстрагенитальная патология беременных как мультидисциплинарная проблема. Мед. аспекты здоровья женщины. 2016. № 3. С. 15-18.
  20. Менделевич В. Д. Клиническая и медицинская психология: учебное пособие. М. : МЕДпресс-информ, 2008. 432 с.
  21. Миронова Е. Е. Сборник психологических тестов. Часть I : Пособие. Мн. : Женский институт ЭНВИЛА, 2005. 155 с.
  1. Михалевич С. И., Андреева Н. Л. Психосоциальные нарушения у беременных после преодоления бесплодия. Охрана материнства и детства. № 1 (11). С. 10-20.
  2. Морфофункциональные особенности плацентарной ткани у беременных с хроническим психоэмоциональным напряжением / В. М. Астахов и др. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ : Інтермед, 2008. С. 68-74.
  3. Нагорная В. Ф., Татарова А. М., Гура Л. Н. Психоэмоциональный статус и его коррекция при угрозе прерывания беременности. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. № 2. С. 83-86.
  4. Особливості психоемоційного стану у вагітних з загрозою недоношування / В. О. Половинка та ін. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ : Інтермед, 2006. С. 551-554.
  5. Паращук Ю. С., Тучкіна І. О. Особливості перебігу вагітності у неповнолітніх із урахуванням змін фетоплацентарного комплексу і характеру психоемоційного стану. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ : Інтермед, 2005. С. 326-329.
  6. Подольський В. В. Функціональні захворювання серцево-судинної системи і вагітність : монографія. Київ : Видавництво «Експерт», 2005. 248 с.
  7. Проблемы репродуктивного здоровья с позиции перинатальной психологии / З. М. Дубоссарская и др. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ : Інтермед, 2014. Вип. 1-2. С. 129-133.
  8. Психология и психоанализ беременности. Хрестоматия / ред.-сост. Д. Я. Райгородский. Самара : Бахрах-М, 2013. 784 с.
  1. Психосоциальный дистресс у родильниц группы высокого перинатального риска с тяжелой экстрагенитальной патологией / Ю. В. Давыдова и др. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ : Інтермед, 2009. С. 205-208.
  2. Сюсюка В. Г. Оценка баланса кортизол/инсулин у беременных с различным уровнем тревожности. Сучасні мед. технології. 2015. № 1. С. 65-70.
  3. Сюсюка В. Г. Оценка взаимовлияния симпато-адреналовой системы и психоэмоционального состояния беременных. Запорож. мед. журн. 2015. № 1. С. 66-69.
  4. Сюсюка В. Г. Оценка роли дегидроэпиндростерона сульфата в механизмах адаптации беременных с нарушениями психоэмоционального состояния. Вестник ВГМУ. 2015. Т. 14, № 3. C. 50-57.
  5. Сюсюка В. Г. Психоэмоциональный статус и изменения гормонального профиля беременных женщин. Акушерство и гинекология. 2016. № 5. С. 76-81.
  6. Швець О. А. Пологи як чинник зміни механізмів психологічного захисту та рівня тривожності жінки. Наукові студії із соціальної та політичної психології : зб. ст. Київ : Міленіум, 2008. С. 190-197.
  7. Шелестова Л. П. Психоемоційний стан у вагітних з аліментарно-конституціональним ожирінням. Питання експерим. та клініч. медицини. 2012. Т. 3, № 16. С. 22-28.
  8. Яремчук Н. В. Проблема материнства у психологічних дослідженнях. Педагогічний процес: теорія і практика. 2009. № 1. С. 258-265.
  9. Association of antenatal depression symptoms and antidepressant treatment with preterm birth / K. Venkatesh et al. Obstet. Gynecol. 2016. Vol. 127, N 5. Р. 926-933.
  10. Associations of depression and depressive symptoms with preeclampsia: results from a Peruvian case-control study / C. I. Qiu et al. BMC Womens Health Womens Health. 2007. Vol. 7. Р. 15.
  11. Depression and anxiety during pregnancy: a risk factor for obstetric, fetal and neonatal outcome? A critical review of the literature / J. Alder et al. J. Matern. Fetal Neonatal. 2007. Vol. 20, N 3. Р. 189-209.
  12. Effect of antenatal depression on maternal dietary intake and neonatal outcome: a prospective cohort / A. Saeed et al. Nutr J. Vol. 15, N 1. Р. 64. https://doi.org/10.1186/s12937-016-0184-7
  13. Huizink A. , Mulder E. J. H., Buitelaar J. K. Prenatal stress and risk for psychopathology: specific effects or induction of general susceptibility? Psychological Bulletin. 2004. Vol. 130. P. 115-142.
  1. Kelly R., Zatzick D., Anders T. The detection and treatment of psychiatric disorders and substance use among pregnant women cared for in obstetrics. J. Psychiatry. 2001. Vol. 158, N 2. Р. 213-219.
  2. Maternal antenatal anxiety and behavioural/emotional problems in children: a test of a programming hypothesis / T. G. O'Connor et al. J. of Child Psychology and Psychiatry. Vol. 44. P. 1025-1036.
  1. Maternal anxiety during pregnancy and adverse birth outcomes: a systematic review and meta-analysis of prospective cohort studies / X. X. Ding et al. Affect Disord. 2014. Vol. 159. P. 103-110.
  2. Mood changes during pregnancy and the postpartum period: development of a biopsychosocial model / L. E. Ross et al. Psychiatr. Scand. 2004. Vol. 109, N 6. Р. 457-466.
  3. Preeclampsia and depression: a case-control study in Tehran / R. Kharaghani et al. Gynecol. Obstet. 2012. Vol. 286, N 1. Р. 249-253.
  4. Prenatal depression and stress - risk factors for placental pathology and spontaneous abortion / I. P. Marinescu et al. J. Morphol Embryol. 2014. Vol. 55, Suppl 3. P. 1155-1160.
  5. Prenatal pshychosocial factors and the neuroendocrine axis in human pregnancy / P. D. Wadhwa et al. Psychosom Med. Vol. 58, N 5. P. 432-446.
  6. Psychosocial factors predicting postnatal anxiety symptoms and their relation to symptoms of postpartum depression / L. E. Navarrete et al. Invest. Clin. 2012. Vol. 64, N 6. Pt 2. Р. 625-633.
  7. Rose M. S., Pana G., Premji S. Prenatal maternal anxiety as a risk factor for preterm birth and the effects of heterogeneity on this relationship: a systematic review and meta-analysis. Biomed Res Int. 2016: 8312158. https://doi.org/10.1155/2016/8312158.
  8. Ryan D., L Milis., Misri N. Depression during pregnancy. Fam. Physician. 2005. Vol. 51, N 8. Р. 1087-1093.
  9. The impact of maternal depression during pregnancy on perinatal outcomes: a systematic review and meta-analysis / S. Grigoriadis et al. Clin Psychiatry. 2013. Vol. 74, N 4. Р. e321-341.
  10. The prevalence of perinatal depression and its associated factors in two different settings in Brazil / E. Melo et al. J. Affect Disord. 2012. Vol. 136, N 3. Р. 1204-1208.
  11. Van Den Bergh B. R., Marcoen A. High antenatal maternal anxiety is related to ADHD symptoms, externalizing problems and anxiety in 8 and 9 year olds. Child Development. Vol. 75. P. 1085-1097.
Детальніше