ЭКССУДАТИВНАЯ ЭНТЕРОПАТИЯ У ДЕТЕЙ

Экссудативная энтеропатия (ЭЭ) или диарея с потерей белка (рrotein-losing enteropathy – PLE) — клинический синдром, при котором вследствие различных причин происходит потеря сывороточных белков через желудочно-кишечный тракт. Несмотря на то, что термин «энтеропатия» предполагает поражение тонкой кишки, потеря белка при ЭЭ может также происходить через толстую кишку, а также желудок и иногда пищевод. Механизм потери белка при ЭЭ у детей ничем не отличается от такового у взрослых, однако структура причин этого состояния в детском возрасте имеет определенные отличия

АТОПИЧЕСКИЙ ДЕРМАТИТ: во главе угла – наружная терапия

Атопический дерматит (АД) – хроническое воспалительное заболевание кожи, сопровождающееся зудом. Распространенность его довольно высока и составляет около 10% (от 2% в Иране и Китае до 20% в Скандинавии, Англии и Австралии). Чаще всего, пациенты с АД – это дети раннего возраста. Заболевание в 65% случаев манифестирует до 1 года жизни, и у 85% пациентов – до 5 лет. Понятно, что при такой распространенности основное бремя ведения пациентов с АД ложится на плечи врачей первичного звена. Безусловно, дерматологи и аллергологи могут обеспечить более квалифицированный подход к лечению пациентов с АД, но этих специалистов просто не хватает. Тем более что в обычных случаях АД вполне успешно можно лечить и на первичном уровне.

За последние годы был опубликован целый ряд руководств по диагностике и лечению АД, в том числе, адресованных врачам общей практики (последнее руководство – в 2014 г.). Кроме того, благодаря новым данным о патогенезе АД изменился подход к его лечению – акцент сместился на наружную терапию. В данной статье мы попытались обобщить современные сведения об АД, в большей мере необходимые именно врачам первичного звена.

МОВА ЕКГ. Доброякісні варіанти чи аномалії, що загрожують життю? (частина 2)

Шановні читачі!

Ми продовжуємо матеріал-тренінг у нашій новій рубриці, вперше презентованій у попередньому номері журналу.

І надалі ми будемо публікувати клінічні завдання з докладними аргуметованими відповідями. Все це буде забезпечено якісними ілюстраціями. Сподіваємось, що рубрика сподобається нашій шановній аудиторії. Будемо вдячні вам за відгуки та пропозиції щодо тематики наступних тренінгів.

Упорядник розділу Тіна Бордій

Хоча більшість лікарів знайомі з нормальними межами інтервалів ЕКГ для дорослих, слід нагадати, що у педіатрії нормальні значення можуть відрізнятися. Популяційні дослідження допомогли сформулювати загальноприйняті нормальні значення для дітей різного віку, які можуть бути референсними при тлумаченні ЕКГ. Однак, навіть маючи ці значення, поставити діагноз може бути складно. Варіації ЕКГ зустрічаються у дітей в залежності від віку та статі, проте при більшості патологічних станів вони виходять за межі норми. Подивіться, чи можете ви визначити: ЕКГ у наступних випадках є доброякісними варіантами норми або приводом для занепокоєння?
Зображення надані Wikimedia Commons.

ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ АНЕМИЯ. Практические аспекты диагностики и лечения

Дефицит железа – наиболее распространенный пищевой дефицит в мире. Около 30% населения земного шара имеет железодефицитную анемию (ЖДА), хотя большая часть этих людей проживает в развивающихся странах. Но даже в социально благополучных обществах недостаток железа испытывают 9–10% детей в возрасте 12–36 месяцев, а у трети из них дефицит железа прогрессирует до ЖДА

Наиболее часто железодефицит развивается вследствие недостаточного поступления железа с пищей. В организме доношенного новорожденного содержится приблизительно 0,5 г железа, у взрослого – 5 г. Чтобы обеспечить такой прирост запасов железа, в организм ребенка ежедневно на протяжении первых 15 лет жизни должно поступать 0,8 мг железа, а с учетом суточных потерь – 1 мг. Поскольку из пищи абсорбируется менее 10% железа, то содержание железа в суточном рационе должно быть не менее 8–10 мг. Молоко, которым вскармливаются дети на первом году жизни, содержит около 1 мг/л железа. При этом если из коровьего молока и молочных смесей усваивается не более 10% железа, то из грудного молока железо всасывается в 4–6 раз эффективнее.

ХИРУРГИЯ БЕЗ ДЕТСКИХ СЛЕЗ

В начале апреля этого года в Универсальной клинике «Оберіг» состоялось событие, которое в календаре многих детских хирургов было отмечено загодя. И это не случайно — ежегодные научно-практические конференции с международным участием, проводимые в клинике, уже успели завоевать среди специалистов высокое доверие ввиду информативности и практической значимости для профессионального роста врача. А, во-вторых, тема нынешней конференции – «Малоинвазивная хирургия и урология детского возраста» – оказалась актуальной и востребованной украинскими специалистами

ВІТРЯНА ВІСПА У ДІТЕЙ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ

Впродовж останніх п’яти років в Україні, особливо серед дітей раннього віку та підлітків, реєструється збільшення хворих на вітряну віспу, тяжкі та ускладнені форми захворювання. Вітряна віспа відноситься до числа найбільш поширених захворювань дитячого віку і є убіквітарною інфекцією. Частота її у структурі загальної інфекційної захворюваності за останні 5 років у світі складає 1,5–3%, з них 95% припадає на долю дітей

Вступ

Летальність при вітряній віспі серед дітей 1–14 років в світі становить близько 2 на 100 тис. випадків. Вітряна віспа на сьогодні в Україні розглядається як важлива медико-соціальна проблема, оскільки в складних соціально-політико-економічних умовах, в яких наразі перебуває Україна, спостерігається підвищення захворюваності як серед цивільного населення, так і серед військовослужбовців. Середній показник захворюваності на 100 тис. населення у великих містах України становить від 500 до 1100, у сільській місцевості захворюваність у 3–4 рази нижча.