ПЕТРУ МИКОЛАЙОВИЧУ ВЕРОПОТВЕЛЯНУ – 85!

Петро Миколайович Веропотвелян – учений, кандидат медичних наук, талановитий керівник-адміністратор, заслужений лікар України, кавалер ордена Трудового Червоного Прапора, громадський діяч, просвітянин, надзвичайно яскрава і шанована людина, – 1 червня відзначає своє 85-ліття.

Як лікар-клініцист і вчений, свою професійну діяльність він присвятив актуальним проблемам сучасного акушерства, безпеці материнства, перинатології, медичній генетиці і репродуктології. Ним розроблено і впроваджено нові ефективні методики діагностики, лікування і реабілітації патології репродуктивної функції. Чимало наукових досліджень та практичних напрацювань вченого успішно втілено в життя і відображено у численних публікаціях.

За його ініціативою та безпосереднім керівництвом у Кривому Розі збудовано ціле медичне містечко охорони здоров’я матері і дитини: пологовий будинок, медико-генетичний центр та центр пренатальної діагностики, медицини плода і генетики репродуктивної функції людини, які мають міжобласний статус.

Петро Миколайович і нині успішно працює лікарем акушером-гінекологом кабінету репродуктивної функції людини ОКЗ «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики».

Колеги, учні та друзі бажають талановитому вченому міцного здоров'я, довгих років життя, подальших творчих успіхів та Божого благословення у всіх добрих справах! 

ДЕФІЦИТ ВІТАМІНУ D ТА ЙОГО СУЧАСНА ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА

Вступ

Недостатність вітаміну D присутня у кожному регіоні світу, збільшення його дефіциту найвище у країнах Близького Сходу та Південної Азії. Серед населення у Європі недостатність вітаміну D характерна більше для півночі, ніж півдня та більш ймовірна у жінок, ніж у чоловіків, а у жінок з остеопорозом відзначається у 50% випадків [1].

На сьогодні недостатність і більшою мірою дефіцит 25(ОН)D становить собою пандемію, котра охоплює велику частину загальної популяції, включаючи дітей і підлітків, вагітних і жінок, що годують, дорослих, жінок в менопаузі та літніх людей. При наявності остеопоротичного перелому розповсюдженість дефіциту вітаміну D може досягати 100% [2, 3, 4].

Метаболізм вітаміну Д

Вітамін D – жиророзчинний, існує в шести формах, але основними формами є вітамін D₂ (ергокальциферол, утворюється під дією сонячного світла, головним чином в рослинах, надходить в організм людини шляхом всмоктування у дванадцятипалій і тонкій кишці з харчових продуктів, основні природні джерела подані у табл. 1), і вітамін D₃ (холекальциферол, утворюється в шкірі людини під впливом сонячного ультрафіолетового випромінювання [1]). Вітамін D₂ біологічно інертний і для переходу в активну форму D-гормона (1,25(OH)2D) в організмі має пройти 2 процеси гідроксилювання.

Перший етап проходить в печінці й перетворює вітамін D в 25(ОН)D, відомий як кальцидіол. Другий етап гідроксилювання проходить переважно у нирках (за участю фермента CYP27B1-альфагідроксилази) і його результатом є синтез біологічно активного D-гормона (1,25(OH)2D – кальцитріолу) [1]. Вітамін D₃, з якого синтезуються всі активні метаболіти після його утворення у верхньому шарі шкіри людини, перш ніж він почне грати свою важливу захисну роль, трансформується в організмі за допомогою печінки та нирок. Утворившись, вітамін D₃ депонується у шкірі, жировій тканині, м'язах і печінці, це дозволяє вирішити кілька завдань: по-перше, формується депо вітаміну D₃, яке використовується у холодну пору року, коли людина проводить менше часу на сонці або його шкіра прикрита одягом, і , по-друге, це допомагає запобігти розвитку токсичних ефектів активних метаболітів вітаміну [5].

 Вироблення вітаміну D₃ залежить від ступеня вираженості шкірної пігментації та площі шкірного покриву, не прикритого одягом, який знаходиться в зоні сонячного випромінювання. Також має значення широта регіону, тривалість дня, пора року, погодні умови. Наприклад, у країнах, розташованих на північних широтах, взимку більша частина ультрафіолетового випромінювання поглинається атмосферою і в період з жовтня по березень синтез вітаміну D₃ практично відсутній.

В сучасному світі демографічна ситуація дещо змінилася в бік продовження тривалості життя, зокрема збільшення кількості осіб похилого віку. А з віком зменшується час перебування на сонці, зменшується здатність шкіри синтезувати вітамін D₃: встановлено, що у людей у віці 65 років і старше відзначається чотирикратне зниження здатності утворення вітаміну D₃ в шкірі. У зв'язку з ослабленням функції нирок знижується рівень вироблення у них активного метаболіту вітаміну D₃, що сприяє широкому поширенню дефіциту вітаміну серед літніх людей [6].

Таким чином, дефіцит вітаміну D₃ розглядають у тісному зв'язку з порушеннями функцій нирок, печінки та віком (з кількістю років, прожитих жінкою після настання менопаузи). Дефіцит вітаміну D₃ може також бути зумовлений багатьма хронічними захворюваннями і станами, такими як синдром мальабсорбції (знижене всмоктування речовин у кишечнику), хвороба Крона, стани після оперативного видалення шлунка або обхідні операції на кишечнику, недостатня секреція підшлунковою залозою травних ферментів, цироз печінки, вроджені захворювання жовчних протоків, захворювання нирок, тривале застосування протисудомних препаратів (при епілепсії).

Нещодавно вченими було доведено, що надмірна вага і ожиріння призводять до дефіциту вітаміну D₃ в організмі.

Ще задовго до старіння зайвий жир починає перешкоджати нормальному виробництву та накопиченню необхідного нам вітаміну [7, 8].

Біологічні функції вітаміну D

Вітамін D сприяє абсорбції кальцію в кишківнику й підтримує необхідний рівень кальцію та фосфатів в крові для забезпечення мінералізації кісткової тканини та попередження гіпокальцемічної тетанії. Він також необхідний для росту кісток та процесу кісткового ремоделювання. Достатній рівень вітаміну попереджує розвиток рахіту у дітей і остеомаляції у дорослих. Також вітамін D разом з кальцієм застосовують для профілактики та комплексного лікування остеопорозу [11, 12].

Класичне розуміння механізмів дії вітаміну D₃ на кістки включає вплив на поглинання кальцію у кишківнику з наступною нормалізацією стану кісткової тканини. Абсолютно нові аспекти дії вітаміну D₃ були нещодавно продемонстровані в дослідженнях. Докази того, що вітамін D₃ дійсно має більш складну дію на  старіючі кістки, підтверджують гіпотезу про можливий взаємний вплив старіння і дефіциту вітаміну D₃. По-перше, вітамін D, як показали дані дослідження, збільшує формування нової кісткової тканини в старіючому організмі. По-друге, він запобігає апоптозу остеобластів. Нарешті, він запобігає і зупиняє ожиріння в кістковій тканині, обумовлене старінням [13, 14].

Функція вітаміну D не обмежена лише контролем кальцій-фосфорного обміну, він також впливає на інші фізіологічні процеси в організмі, які включають модуляцію клітинного росту, нервово-м'язову провідність, імунітет і запалення [7, 15].

Основні причини дефіциту вітаміну D і клінічні ситуації, у яких необхідний цілеспрямований скринінг даного стану [22]

Причини недостатності вітаміну D:

• зниження епідермального синтезу (в т. ч. використання сонцезахисних засобів, вік, сезон, пігментація шкіри);
• зниження доступності вітаміну D (в т. ч. при ожирінні, синдромі мальабсорбції);
• збільшення катаболізму або його втрата (у т. ч. використання антиконвульсантів, існуючі хвороби серцево-судинної системи або нефротичний синдром);
• вагітність або лактація;
• зниження синтезу 25- (OH) D (в т. ч. при печінковій недостатності);
• зниження синтезу 1,25- (OH) 2D (в т. ч. при хронічній нирковій недостатності).

Висновок

Вітамін D необхідний для широкого спектру фізіологічних процесів та оптимального стану здоров'я. У дитинстві та юності його адекватні рівні необхідні для забезпечення росту клітин, формування скелету та росту.

Вітамін D є жиророзчинним вітаміном, який міститься у небагатьох продуктах харчування. Основним його джерелом є збагачені продукти й біологічно активні добавки. Також він виробляється в організмі під дією ультрафіолетового випромінювання.

Адекватне споживання та рівень вітаміну D багато у чому залежить від віку, супутніх захворювань і використання деяких лікарських препаратів. Останні епідеміологічні та експериментальні дослідження показали, що низький рівень вітаміну D тісно пов'язаний з рівнем загальної смертності, серцево-судинною і онкологічною патологією (в основному, молочної залози, простати, товстого кишківника, артеріальною гіпертензією, метаболічним синдромом, цукровим діабетом. Абсолютно доведені захисні ефекти вітаміну D при захворюваннях кісткової системи, таких як рахіт, остеопороз, остеомаляція. Оцінка статусу вітаміну D можлива шляхом лабораторного тестування.

Про це – у наступному номері.

Перелік літератури знаходиться у редакції.

УЛЬТРАЗВУКОВЕ ПРОСІВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ СЕРЦЯ ПЛОДА (Ч. 2)

Шановні колеґи, Комітет Клінічних Стандартів Міжнародного Товариства з Ультразвуку в Положництві та Гінекології (ISUOG, International Society of Ultrasound in Obstetrics and Gynecology) створює, періодично поновлює та вільно поширює узгоджені положення та настанови щодо бажаних стандартів ультразвукової діагностики у положництві та гінекології – http://www.isuog.org/StandardsAndGuidelines/Statements+and+Guidelines/.

Наразі хотіли б надати вам оновлену практичну настанову ISUOG, перекладену українською мовою завдяки ініціативі нашої київської колежанки пані Марини Соколової, за що їй уклінна подяка!

Оригінал статті в електронному вигляді можете завантажити за стежкою www.isuog.org/NR/rdonlyres/5A48BADF-2767-41DD-A0 CC-222065B48D3A/0/Cardiac_ISUOG_UKRtranslation.pdf або на сайті www.babyscan.com.ua

З повагою, Олексій Соловйов

Настанови ISUOG (МіжнародногоТовариства Ультразвуку в Акушерстві та Гінекології)

Міжнародне товариство ультразвуку в акушерстві та гінекології (The International Society of Ultrasound in Obstetrics and Gynecology [ISUOG]) є науковою організацією, що сприяє безпечній клінічній практиці та високоякісному викладанню й дослідженням, пов'язаним із медичними зображеннями у сфері охорони здоров'я жінки. Комітет з Клінічних Стандартів (CSC) Міжнародного товариства ультразвуку в акушерстві та гінекології (ISUOG) має обов'язок розробляти Практичні Настанови та Узгоджені Тверд­ження, що надають практикуючим медикам узгоджені підходи щодо діагностичних зображень. В них описуються методи, які на думку ISUOG, є найкращими для практики на час видання

Продовження.

Початок у №3 (60) 2015

PLENTY OF CALORIES OVERLOADING SUBCUTANEOUS TISSUE: ЗМІНА ПАРАДИГМ*

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) (в англомовній літературі PCOS – PolyCystic Ovary Syndrome) описали Штейн і Левенталь у 1935 році, отже, саме тепер відмічаємо його 80-річний ювілей.

Однак цей термін вже давно піддається критиці експертів, оскільки він не відображає сучасних уявлень про патогенез цього стану і дезорієнтує лікаря у виборі лікування.

Перенесення акцентів з гінекологічної ланки на метаболічну неминуче потребує пошуку адекватнішої термінології.

Один із варіантів — «синдром надміру калорій, який перевантажує жирову тканину» (Plenty of Calories Overloading Subcutaneous tissue) — зосереджує увагу на патогенезі названого стану та спонукає до раціонального вибору у його лікуванні та профілактиці.

ТРАНСФУЗІЙНО-АСОЦІЙОВАНЕ ГОСТРЕ ПОШКОДЖЕННЯ ЛЕГЕНЬ В АКУШЕРСТВІ

Введення

Трансфузійно-асоційоване гостре пошкодження легень (Transfusion-Related Acute Lung Injury, TRALI) – це:

• патологічний стан, пов’язаний з трансфузією крові чи її компонентів,
• респіраторний дистрес-синдром, що розвивається у відповідь на переливання крові чи її компонентів,
• клінічна картина включає гостру появу диспное та/або тахіпное під час або протягом 6 годин після трансфузії, максимальна тривалість симптомів – 96 годин,
• визначається у пацієнтів, що не мають інших факторів ризику пошкодження легень (Cherry T., 2008 [3], Silliman C. S. [7]).

КОНГРЕС НА ПЕРЕХРЕСТІ ШЛЯХІВ. V з’їзд з гінекологічної ендокринології, Польща, Криниця, 19–21 березня 2015 року

Криниця — містечко дуже особливе. Перша його особливість — розташування на перехресті культур і шляхів народів як у прямому (що відображено в назві), так і в історичному значенні. На віддалених гірських шляхах можна побачити дорожні знаки, написані кирилицею зі своєрідним лемківським правописом, а по селах почути українську мову. Для мене особисто ці місця дуже близькі: кожного разу, приїжджаючи сюди, усвідомлюю, що тут, цими дорогами, колись давно їздили мої діди, а розповіді про ці дивовижні місця я пам’ятаю з дитинства (мабуть, генетична пам’ять на місцевість все-таки існує)

Щороку ранньою весною у Криницю з’їжджаються польські ендокринологи та гінекологи, цього разу – на ювілейний V з’їзд гінекологічної ендокринології. Гінекологічна і репродуктивна гінекологія рік тому відокремилася у Польщі в окрему спеціальність, із якої можна пройти спеціалізацію, і це можуть зробити як гінекологи, так і ендокринологи.

На початку «дептаку» (головної алеї, де звичайно прогулюються курортники та гості міста) нас зустрічає Никифор. Він застиг з олівцями і собакою на тому ж місці, де 70 років тому малював свої унікальні картини.

Конференція відбувається у щойно відкритому після реконструкції (за підтримкою та фінансуванням Євросоюзу) головному павільйоні з мінеральними водами. Учасників близько 500 – лікарі зі спеціалізацією у гінекологічній та репродуктивній ендокринології, а також гінекологи й ендокринологи, частина яких має намір пройти таку спеціалізацію найближчим часом. Нас з України п’ятеро.