Internet Therapy Promising for Postnatal Depression

  

Caroline Cassels

www.medscape.com/viewarticle/813062?nlid=36883_2043&src=wnl_edit_medn_obgy&spon=16.

Дослідження оприлюднено
у Psychological Medicine
22 жовтня 2013 р.

 

Нові дослідження припускають, що для лікування жінок із постнатальною депресією (ПНД) може бути ефективною терапія через світове Павутиння.

Наслідки 2 фази випадковісного (randomized) контрольованого дослідження дозволяють припустити, що жінки, які одержували інтернет-лікування ПНД, відчули також суттєве зменшення ознак депресії, тривог та службових і соціальних порушень.

«Це перше з відомих нам випадковісних контрольованих досліджень, що виявило клінічну успішність інтернет-допомоги, навмисно розробленої для ПНД» – пишуть автори, очолювані Heather O'Mahen, PhD, з University of Exeter, Об’єднане Королівство.

  

Особливі перешкоди

Автори зазначають, що від депресії страждають близько 13% жінок. При цьому дослідники звертають увагу, що депресія має не лише значний вплив на мам, але й віддалену негативну дію на розумовий, соціальний та емоційний розвиток дітей.

Окрім того, ПНД зазвичай є недолікованою, частково через недостатнє розпізнавання цього стану медичними фахівцями, і тому лише від 17 до 25% жінок одержують потрібну допомогу. Також, зазначають автори, післяпологовий період створює особливі перешкоди лікуванню. Наприклад, багато жінок надають перевагу психотерапії замість антидепресантів, особливо, якщо вони годують грудьми, проте не можуть мати регулярні відвідування, оскільки наявність маленької дитини створює перешкоди для складання розкладу та дотримання призначеного часу зустрічей.

Більше того, деякі жінки бояться, що їхній пошук допомоги з ПНД може мати ризик відбирання у них дітей.

Системи ж на ґрунті можливостей Павутиння пропонують «альтернативний, перспективний доступ, що зможе обійти більшість складнощів одержання допомоги віч-на-віч» – зазначають автори. Також, попередні дослідження показали, що мами з більшою легкістю повідомляють через інтернет чутливо особисті дані щодо власного настрою.

Дослідження охопило 249 жінок з батьківської Web-сторінки Об’єднаного Королівства. На загал, 83 жінки відповідали критеріям Четвертого Видання Діагностичної та Статистичної Настанови з Розумових Розладів (Diagnosic and Statistical Manual for Mental Disorders, Fourth Edition (DSM-IV) значних депресивних розладів і були випадковісно відібрані для одержання або звичайного лікування (n=42) або лікування шляхом модульного, 12-сесійного інтернет-курсу (n=41) поведінкової активації (ПА).

Активне лікування складалося з п'яти інтернет-сесій ПА та сесії запобігання рецидиву. Жінки мали можливість вибору двох різних модулів з шести у списку. До того ж, щотижня жінки з групи активного лікування отримували за телефоном допомогу працівників служби розумового здоров’я. Жінкам, які не змогли приєднатися до сесії, надавалася активна допомога за телефоном та за допомогою текстових повідомлень з метою перепризначити сесію через інтернет.

Наслідки дослідження включили зміни в Едінбурзькій Шкалі Постнатальної Депресії (the Edinburgh Postnatal Depression Scale (EPDS), 7-роздільній Шкалі Розладів Загальної Тривоги (the Generalized Anxiety Disorder 7-Item Scale), Шкалі Службового та Соціального Пристосування (the Work and Social Adjustment Scale), Анкеті Постнатальних Зв’язків (the Postnatal Bonding Questionnaire) та у Шкалі Соціальних Витрат (the Social Provisions Scale).

 

Оцінка результатів

З усієї групи дослідження після лікування 86% (n=71) заповнили анкету EPDS, а 71% звернулися для спостереження через 6 місяців. У інтернет-групі більше жінок завершили повне дослідження, ніж у групі звичайного догляду (90 проти 81%). Через 6 місяців анкету EPDS заповнили 76% жінок з інтернет-групи проти 68% жінок із групи звичайного догляду.

Результати показали «надійне та клінічно значуще поліпшення» за шкалою депресії у 62,2% жінок із групи інтернет-лікування проти 29,4% з групи звичайного догляду. Після вивірення основної лінії EPDS, відношення шансів для надійного й клінічно значущого поліпшення у лікованій групі проти контрольної групи склало 0,26 (при довірчих межах 95% [ДМ], 0,10–0,71).

Дослідники повідомляють, що відмінності ефекту між групами у групі інтернет-лікування були «великими та... клінічно значущими для понад 60% користувачів».

Згідно з даними Dr. O'Mahen, ці попередні знахідки дозволяють припустити, що інтернет-лікування ПНД може поліпшити доступ до лікування та усвідомлення потреб допомоги шляхом усування перешкод, з якими стикається така популяція пацієнток. «Такий підхід є обнадійливим для груп жінок, які не мають місцевого доступу до звичного лікування чи потребують гнучкості в наданні допомоги, включно з допомогою у домашніх умовах» – роблять висновки автори.