Показатели гемостаза при беременности

В настоящее время среди существующих справочников по клинической лабораторной диагностике очень мало таких, в которых можно найти референсные интервалы, характерные для физиологического состояния беременных женщин. И часто врачи для оценки состояния здоровья и диагностики различных заболеваний беременных используют референсные интервалы, характерные для небеременных женщин, что может привести к неверной интерпретации результатов.

  Ряд авторов в различных статьях, журналах и монографиях приводят разрозненные данные по отдельным показателям гемостаза [4, 6]. Очевидно, что у практического врача акушера-гинеколога назрела необходимость иметь обобщенные сведения. В предлагаемой статье не только рассматриваются вопросы гемостазиологического контроля при беременности, но и поднимается проблема получения корректных и сравнимых результатов параметров гемостаза.

Немного теории

Биологическая система, обеспечивающая, с одной стороны, предупреждение и купирование кровотечений, с другой — сохранение жидкого состояния циркулирующей крови, обозначается как система поддержания гемостатического потенциала крови, или система гемостаза. Компонентами системы гемостаза являются:

• сосудисто-тромбоцитарное звено
• система свертывания крови (коагуляция)
• физиологические антикоагулянты
• фибринолитическая система (тромболизис)

Разработана и широко применяется международная номенклатура факторов свертывания крови (табл.1).

Следует отметить, что факторы II, VII, IX и X являются витамин К-зависимыми; факторы I, V, VIII и XIII — чувствительны к тромбину. Факторами контакта являются XII, XI, BM-кининоген и прекалликреин, асериновыми протеазами — факторы XII, XI, X, IX, VII, II и плазмин. Существуют также дополнительные факторы системы гемостаза: факторы  Виллебранда, Флетчера и Фицджеральда.

 Процесс свертывания крови представляет собой целую цепь последовательных ферментативных реакций, в которой проферменты, активируясь, способны активировать другие факторы свертывания крови. Удобно рассматривать схему коагуляции в виде каскада ферментативных реакций, условно разделенного на внутренний и внешний механизмы. Конечным продуктом коагуляционных реакций и по внешнему и по внутреннему механизму является фибрин (рис. 1, 2).

Гемостаз и беременность

При неосложненной беременности в организме женщины происходит целый ряд адаптационно-приспособительных процессов, направленных на обеспечение адекватного течения гестационного периода развития плода. Значительная перестройка жизнедеятельности организма беременной связана с изменениями в системах крови, гемостаза.

  Изменения в системе гемостаза беременной являются физиологическими и связаны с появлением маточно-плацентарного круга кровообращения. Этот процесс обусловлен различными факторами и представляет собой приспособительную реакцию организма беременной на компенсацию затрат в связи с развитием плода и возможной кровопотерей в родах.

 Оценить в динамике состояние сосудисто-тромбоцитарного, коагуляционного и фибринолитического звеньев гемостаза, опираясь на данные практически доступных тестов у беременных,— важная задача акушера-гинеколога.

 Динамика показателей гемостаза при физиологически протекающей беременности представлена в таблице 2.

Внимание!

Взятие образцов крови, транспортировку и их подготовку для исследования систем гемостаза следует рассматривать как важнейшие этапы получения корректных результатов, которым должно быть уделено немало внимания в любой лаборатории, выполняющей исследование функции тромбоцитов, коагуляции и фибринолиза [4].

Несоблюдение или незнание правил так называемого преаналитического этапа лабораторных исследований может нивелировать самый сложный и трудоемкий анализ.

Авторы, исследовавшие данные показатели гемостаза в динамике [2], при анализе количества тромбоцитов не обнаружили статистических различий при незначительном снижении средних величин в III триместре. Это можно объяснить как относительнойгемодилюцией, так и частичным физиологическим потреблением тромбоцитов в маточно-плацентарном кровотоке [3, 5, 6]. Отмечается возрастание в динамике показателей спонтанной и индуцированной агрегации тромбоцитов со всеми индукторами. Известно, что активация тромбоцитов у беременных может быть связана с дисбалансом в системе тромбоксан–простациклин, влиянием плацентарных гормонов и специфического плацентарного белка — α₂-микроглобулина, концентрация которого возрастает в течение всего периода гестации [3, 5, 9].

  Показатели АВР, АЧТВ, ПВ, судя по данным, приведенным в таблице 2 [2], не имеют динамических статистических различий по триместрам.

  Это согласуется с результатами исследования P. Szecsi и соавторов [8]: при обследовании 391 пациентки с физиологической беременностью в разные сроки гестации было выявлено, что, несмотря на возрастание уровня факторов VIII, VII, Виллебранда, II, IX, X, XII и их активности, общие коагуляционные тесты оставались в пределах нормальных величин для небеременных женщин [9]. Некоторые авторы отмечают снижение активности антитромбина III в ходе гестации [3, 5, 6]. Увеличение тромбинового времени к концу беременности статистически значимо в сравнении с показателями в I и II триместрах.

  Поскольку этот тест отражает общую антитромбиновую активность плазмы [1], то, возможно, увеличение связано с повышением уровня продуктов паракоагуляции, оказывающих антикоагулянтное действие.

  При анализе динамики состояния гемостаза прежде всего обращает на себя внимание рост уровня фибриногена в течение всей беременности, выходящего за пределы обычных значений уже к концу І триместра. Это согласуется с нашими собственными данными по увеличению концентрации фибриногена в течение беременности у пациенток клиники ISIDA.

Параллельно с гиперфибриногенемией от I к III триместру происходит замедление эуглобулинового и XIIа-зависимого лизиса сгустков, повышение содержания РФМК, Д-димера. Эти показатели значительно превышают общепринятые нормативы для небеременных женщин, приближаясь в III триместре к границе тромботического риска. Вместе с тем эти изменения считаются необходимыми для нормального функционирования фетоплацентарного комплекса и адекватного гемостаза в родах, и в условиях физиологически протекающей беременности у здоровых женщин не приводят к тромбообразованию [3-9].

 Важно, что в течение физиологической беременности основными адаптационными гемостазиологическими изменениями являются повышение спонтанной и индуцированной агрегационной активности тромбоцитов, нарастание уровня фибриногена, РФМК, Д-димера, удлинение тромбинового времени, замедление фибринолиза.

 Исходя из сказанного, исследование параметров гемостаза при беременности имеет свои особенности: невозможность использования в качестве референсных величин показателей у небеременных женщин, необходимость учета динамики состояния гемостаза в соответствии со сроком гестации, неинформативность ряда тестов, традиционно включаемых в стандартную коагулограмму [3, 5, 8].

Стандартная коагулограмма:

• АЧТВ (активированное частичное тромбопластиновое время)
• ПТВ (протромбиновое время)
• ПТИ (протромбиновый индекс)
• МНО (международное нормализованное отношение)
• Фибриноген

Каковы же тогда скрининговые показатели гемостаза, рекомендуемые для обследования беременных женщин? Это простые, но информативные тесты лабораторного контроля, позволяющие дифференцированно подходить к углубленному контролю гемостаза у беременных. К таким показателям относятся:

• Число тромбоцитов
• Время свертывания крови
• АЧТВ
• ПТВ
• ПТИ
• МНО
• Фибриноген
• Д-димер
• Антитромбин III

Дальнейшая разработка вопросов гемостазиологического контроля при беременности, отбор клинически информативных тестов и установление их критических значений — одна из важнейших задач для специалистов клинической лабораторной диагностики в тесном содружестве с акушерами-гинекологами.

Литература

1. Баркаган З. С., Момот А. П. Диагностика и контролируемая терапия нарушений гемостаза — 3-е изд. — М.,2008.
2. Вереина Н. К., Синицын С. П., Чулков В. С. // Клиническая лабораторная диагностика — 2012. — №2. — С. 43–45.
3. Макацария А. Д., Бицадзе В. О., Акиньшина С. В. Тромбозы и тромбоэмболии в акушерско-гинекологической клинике: Молекулярно-генетические механизмы и стратегия профилактики тромбоэмболических осложнений. Руководство для врачей. — М., 2007.
4. Макацария А. Д., Бицадзе В. О., Акиньшина С. В. Тромботические состояния в акушерской практике. — М. 2001.
5. Мамаев А. Н., Гильманов А. Ж., Вавилова А. Т., Момот А. П. // Клиническая лабораторная диагностика— 2011. — №4. — С. 35–38.
6. Сидельникова В. М., Кирющенков П. А. Гемостаз и беременность. — М.:Триада-Х, 2004.
7. Сидельникова В.М., Шмаков Р.Г. Механизмы адаптации и дизадаптациигемостаза при беременности. — М., 2004.
8. Brenner B. // Thromb. Res. — 2004. — Vol. 114, N 5–6. — P. 409–414.
9. Eichinger S. // Semin. Vasc.Med. — 2005. —Vol.5, N 4. — P. 375–378.
10. Szecsi P., Jorgensen M., Klajnbard A. et al. //Thromb. Haemmst. — 2012.— Vol. 103, N4. — P. 718–727.
11. Uchikova E. H., Ledjev I. // Eur.J.Obstet. Gynecol. Reprod. Boil. — 2005. —Vol 119. N2. — P. 185–188.

Профилактика преждевременных родов и угрожающего аборта: современные подходы, направленные на снижение перинатальной заболеваемости и смертности

27 марта в Днепропетровске, 28 марта в Донецке и 30 марта в Киеве проходили научно-практические конференции, посвященные профилактике репродуктивных потерь на ранних и поздних сроках беременности.

 Немалый интерес слушателей вызвал доклад директора Института медицинских исследований и образования (г. Эссен, Германия), президента Европейской ассоциации акушеров-гинекологов, президента Европейского клуба прогестерона, вице-президента Европейской лиги эндометрия, профессора Адольфа Е. Шиндлера, который рассказал о роли прогестерона в сохранении беременности.

В самом начале своего доклада профессор представил слайд с классификацией прогестинов, которые подразделяются на две большие группы: прогестерон (идентичный по структуре прогестерону желтого тела) и синтетические аналоги (гормоны, которые были синтезированы химическим путем). Доктор Шиндлер сделал акцент на том, что синтетические гестагены не должны использоваться во время беременности: «Прогестерон — это основной гормон беременности у млекопитающих и человека. Данный гормон воздействует через ядерные и мембранные рецепторы, активирует синтез прогестерониндуцированного блокирующего фактора (PIBF), который, в свою очередь, стимулирует Th2-цитокиновый профиль. Это препятствует отторжению плода, который для матери является наполовину чужеродным из-за генетического вклада отца. Данный иммуномодулирующий эффект является неотъемлемым свойством прогестерона. Недавно выяснилось, что этим свойством могут обладать и синтетические гестагены, которые в соответствии с формулировкой иммунологов «подобно прогестерону могут индуцировать PIBF». Прогестерон сохраняет беременность не только благодаря иммунологическому действию, связанному с повышением выработки PIBF, но и за счет восстановления маточно-плацентарного кровотока и подготовки эндометрия к процессу имплантации. При нарушении процессов на этих стадиях повышается риск развития преэклампсии.

В проспективных рандомизированных исследованиях было показано достоверное увеличение частоты сохранения беременности при применении прогестерона».

Подводя итог первой части доклада, профессор сделал акцент на эффективности и безопасности вагинального введения прогестерона при угрозе прерывания беременности на ранних стадиях, сформулировав принцип данной терапии: «лучше больше прогестерона, чем недостаточное его количество».

Действие прогестерона в предотвращении преждевременных родов (ПР) реализуется в двух направлениях: влияние на миометрий и воздействие на структуру шейки матки, обеспечивающее ее состоятельность.

ПР являются главной причиной перинатальной смертности и заболеваемости и повышенных расходов в сфере здравоохранения. При этом практически всегда ПР ассоциируются с дефицитом прогестерона в организме женщины. С другой стороны, терапия, направленная на повышение уровня прогестерона, снижает повышенную сократимость миометрия и улучшает структуру шейки матки, обеспечивая ее состоятельность и таким образом позволяя значительно снизить риск ПР.

Дефицит прогестерона не только приводит к ПР, но и имеет негативные последствия для ребенка. В частности, согласно последним научным данным, доказано наличие у гормона различных нейропротекторных эффектов, которые обеспечивают функционирование синапсов клеток головного мозга и ремиелинизацию поврежденных нейронов, а также защитное действие прогестерона при различных повреждениях головного мозга, в том числе на фоне травм головы, инсульта и других заболеваний.

Применение прогестерона с целью профилактики и лечения ПР считается самым безопасным вариантом терапии, поскольку он является основным гормоном беременности и повышение его уровня во время беременности — это естественный процесс. Синтетические гестагены не могут быть потенциально более безопасными для улучшения репродуктивных функций [O'Brien, 2011]. Существуют две основные группы пациенток, которым безусловно показано применение прогестерона с целью профилактики ПР, — это женщины с ПР в анамнезе и женщины с короткой шейкой матки (КШМ), наличие которой подтверждено ультразвуковым исследованием.

По результатам наблюдения, уровень прогестерона в крови женщин, которые впоследствии имели ПР, был значительно ниже, чем в группе контроля [Lachetin et al., 2009]. Объяснить такую закономерность можно тем, что низкая концентрация прогестерона связана со снижением противовоспалительного потенциала, то есть низкой защитой от воспаления, что приводит к повышению сократимости матки.

В 2003 году были получены результаты достоверного снижения наступления ПР в группе женщин, у которых они были в анамнезе: в группе плацебо роды в сроке до 34 недель были практически в 7 раз чаще — 18,6%, чем в группе Утрожестана — 2,7% (интравагинально 100 мг/сут в качестве метода профилактики ПР). При наступлении ПР в сроке гестации до 34 недель наблюдается самая высокая детская инвалидность и смертность. Кроме того, было отмечено различие в сократительной активности матки (23,6% в группе прогестерона и 54,3% в группе плацебо) [da Fonseca et al., 2003], что свидетельствует о выраженном токолитическом эффекте.

В другом проспективном плацебо-контролируемом исследовании было показано, что частота ПР среди женщин с КШМ, которые использовали Утрожестан в дозе 200 мг/сут с 24-й по 34-ю недели гестации, составила 19,2 против 34,3%, что в 2 раза ниже, чем в группе плацебо [Fonseca et al., 2007]. Доказано, что у пациенток с укорочением шейки матки применение прогестерона имеет преимущество перед установлением пессария и проведением цервикального серкляжа.

Терапию прогестероном с целью профилактики ПР следует начинать с 16-й недели и можно продолжать до 37-й недели беременности. Также прогестерон может быть использован для острого токолиза с целью снижения концентрации в крови потенциально токсических токолитических препаратов [Di Renzo et al., 2004].

Была определена экономическая выгодность терапии прогестероном у пациенток высокого риска [Armstrong et al., 2011], и подсчитано, что благодаря применению препаратов прогестерона в США в течение года можно предотвратить 10 тысяч ПР, для чего терапию необходимо назначить 139 тысячам женщин. Такая ежегодная профилактика 10 тысяч ПР может сохранить около 519 млн долларов общих медицинских затрат.

Подытожив вышесказанное, профессор  сделал следующие выводы:

• ПР — растущая проблема здравоохранения развитых и развивающихся стран.
• ПР — основная причина неонатальной смертности, заболеваемости и отдаленных последствий для новорожденного.
• Риск ПР целесообразно определять в начале II триместра беременности.
• Существует много факторов риска ПР, таких как ПР в анамнезе, КШМ, вагинальные инфекции, низкий уровень прогестерона, прием оральных контрацептивов за 30 дней до зачатия, стресс, депрессия в ранних сроках беременности и другие психопатологические факторы.
• Профилактика ПР — это оптимальный и гораздо более эффективный подход, чем лечение.
• Применение Утрожестана — обоснованный и научно доказанный метод профилактики ПР, который оказывает долговременный позитивный эффект на течение беременности.
• Утрожестан – единственный прогестерон в Украине, в инструкции которого имеется показание «преждевременные роды».

По материалам газеты

«Здоров'я України»

Методи контрацепції: путівник для лікаря

Планування сім’ї — важливий етап у житті жінки, який передбачає народження лише бажаних дітей. У нашій країні висока частота штучних абортів, що протягом багатьох років традиційно є головним методом планування сім'ї. Виходячи з ускладнень, які виникають після штучних абортів (запальні процеси органів малого таза, безплідність, невиношування вагітності, кровотечі, аномалії пологової діяльності, третина причин материнської смертності), зниження кількості абортів може суттєво вплинути на акушерську та гінекологічну захворюваність і знизити рівень материнської смертності.

Один із шляхів зниження кількості абортів — широке впровадження засобів контрацепції. Питаннями контрацепції мають займатись не лише центри планування сім’ї, які останнім часом широко розповсюджуються в Україні, але й дільничні лікарі, акушерки; санітарно-просвітницьку роботу з цього питання можуть проводити медичні сестри, тому вони мають бути компетентними щодо цієї проблеми. Застосування контрацептивних засобів має важливе значення для охорони здоров’я жінки репродуктивного віку ще й тому, що використання деяких з них (презервативи, піхвові контрацептиви) дає можливість запобігти виникненню захворювань, що передаються статевим шляхом, — гонореї, хламідіозу, мікоплазмозу, трихомонозу, гарднерельозу, герпетичної і цитомегаловірусної інфекції, у розвитку яких має значення інфекційний фактор. Пропагуючи контрацептиви, медпрацівники повинні пояснювати, що негативного впливу на народжуваність вони не мають, а лише запобігають абортам.

Історичний огляд

Здавна зачаттю намагалися запобігти самими різними способами, причому далеко не завжди вдалими, а деколи такими, що завдають істотної шкоди здоров'ю жінки або чоловіка. Історія протизаплідних засобів сягає своїм корінням в глибоку старовину. Цілком очевидно, що першим способом запобігання вагітності стали перервані статеві зносини (лат. coitus interruptus). До числа найбільш древніх спеціалізованих протизаплідних засобів відносять настої і відвари. У старокитайських трактатах згадані настої і відвари різних трав, вживання яких позбавляло жінок дітородної здатності. Ще Овідій і Лукрецій згадували чохли (презервативи), які надягають на статевий член при зносинах. Матеріал, з якого вони виготовлялися, був найрізноманітнішим — тканина зі спеціальним просоченням, риб'ячі міхури, пергамент. Найкращі, але більш дорогі, презервативи виготовляли зі сліпих кишок тварин. Стародавні араби практикували різні тампони, просочені бальзамами, які вводили глибоко в піхву. У деяких племен основним засобом попередження подальших вагітностей було тривале годування грудьми (протягом кількох років).

  Використання протизаплідних засобів зустрічало різку протидію з боку служителів релігії. У стародавніх євреїв протизаплідні засоби були заборонені взагалі, винятки були лише для жінок молодше 12 років і матерів-годувальниць. У середньовічній Європі застосування протизаплідних засобів також було різко обмежено християнською церквою. Але перед церквою після відкриття Америки виник незаперечний аргумент на користь презерватива — це був сифіліс. Першим європейським лікарем, який відкрито запропонував використовувати презерватив як спосіб запобігання від зараження сифілісом, був італійський анатом Фаллопіо (1564), а в XVII столітті англійський лікар Кондом запропонував його для оберігання від небажаної вагітності. Протизаплідні засоби найбільш широко стали застосовувати в епоху Французької революції. Видний жирондист Кондорсе (1795) закликав до обмеження дітонародження і вказував, що «люди повинні нарешті зрозуміти, що по відношенню до майбутніх поколінь їхній обов'язок не лише давати їм життя, а й щастя». У ці ж роки (1798) в Англії зі своїми поглядами щодо статевої стриманості виступив Мальтус, і, як наслідок, в 1813 році в Англії з'явилася книга невідомого автора з запобігання небажаної вагітності. Інша книга (доктора Уотерса) вийшла в 1823 році. Велике значення в історії контрацепції мало відкриття сперматозоїдів. Зокрема, швейцарський зоолог Келлікер (1841) довів, що вони є статевими клітинами, а не паразитами, як вважали раніше, і, впливаючи на сперматозоїди різними хімічними речовинами, досягав сперміцидного ефекту. І з цього моменту всі засоби контрацепції розділилися на механічні та хімічні.

  У 1902 році німецький вчений Холвег запропонував песарії вже для внутрішньоматкового застосування. На жаль, частота інфікування була дуже висока, і з того часу при застосуванні внутрішньоматкових засобів на перший план вийшла проблема попередження інфекції. Не вдалося її вирішити і німецькому гінекологу Ріхтеру (в 1909 році він запропонував поміщати всередину порожнини матки кільце, скручене з двох шовкових ниток). У 1929 році німецький вчений Грефенберг опублікував перший вдалий досвід практичного застосування спеціального кільця (модифіковане кільце Ріхтера), що розміщується в порожнині матки (виготовлялося зі срібла, золота, сталі) з метою запобігання вагітності. Згодом це кільце було названо його ім'ям. Він був першим, хто винайшов, застосував, описав показання та протипоказання до застосування внутрішньоматкових засобів. На жаль, націонал-соціалістична партія Німеччини різко виступала проти контрацепції в будь-якому варіанті, тому берлінське суспільство акушерів-гінекологів заборонило цей метод, і навіть сам Грефенберг в 1941 році публічно відмовився від нього.

  І тільки в 1942 році Руссель Е. Маркер (США) вперше синтезував жіночий статевий гормон прогестерон. Але в США, незважаючи на настійні рекомендації Маркера, відкриття не було запатентовано, а без патенту жодна фармацевтична фірма не стала б виробляти препарат. Тому Маркеру довелося виїхати до Мексики, де за допомогою юриста Емеріка Сомло, терапевта Фредеріка Лемана, а також чотирьох напівграмотних жінок і було синтезовано кілька кілограмів прогестерону. У 1944 році була організована фармацевтична компанія «Синтекс», яка приносила солідний дохід. А відкриття Маркера не було запатентовано аж до 80-х років. У 1952 році Жорж Пінкус запропонував використовувати прогестерон з метою запобігання небажаної вагітності, що і було вперше здійснено в 1954 році. Причому перші протизаплідні таблетки містили дуже високу за сучасними мірками дозу гормонів — тоді жінка за один раз отримувала кількість, яка сучасна жінка бере приблизно протягом року. У 1956 році були застосовані перші комбіновані протизаплідні таблетки, а в 1960 році вони були дозволені для повсюдного застосування, почалася епоха протизаплідних таблеток.

Пропонуємо вашій увазі путівник по методам захисту від небажаної вагітності. Він допоможе виділити основні аспекти ефективності того чи іншого методу контрацепції, принципу його дії і порядку застосування. Словом, все, що може знадобитись для розмови з жінкою, яка обирає протизаплідний засіб.

Способи контрацепції

1. Презервативи (жіночі та чоловічі)
2. Діафрагми і протизаплідні ковпачки зі сперміцидом
3. Комбіновані протизаплідні таблетки
4. Таблетки на основі прогестину
5. Контрацептиви-імпланти
6. Вагінальне кільце
7. Контрацептиви у вигляді ін'єкцій
8. Контрацептивний пластир
9. Екстрена контрацепція
10. Внутрішньоматкова система
11. Спіралі
12. Природне планування сім'ї
    (календарний метод)
13. Метод переривання статевого акту
14. Стерилізація (чоловіча та жіноча)

Види контрацептичних засобів

Чоловічі і жіночі презервативи

Опис

• Чохол з латексу або поліуретану, який розташовується на статевому члені (чоловічий презерватив) або ж всередині піхви (жіночий презерватив)

Принцип дії

• Перешкоджають попаданню сперми в піхву
• При правильному використанні захищають від зараження ЗПСШ

Переваги

• Необхідні виключно під час статевого контакту
• Захищають обох партнерів від ЗПСШ, включаючи ВІЛ-інфекцію
• Без побічних ефектів (крім випадків виникнення алергічної реакції на латекс)
• Досяжні, представлені різноманітними брендами, бувають різних текстур і розмірів

Недоліки

• Для надягання презервативів потрібно відволікатися від сексу
• Іноді презерватив може порватися або зіскочити
• Після еякуляції з презервативом треба бути гранично обережним

Діафрагми і ковпачки

Опис

• Ковпачок у вигляді півсфери з гуми або силікону, який вводиться всередину піхви, його установка здійснюється лікарем
• Покритий спеціальним сперміцидним мастилом для подвоєного захисту
• Необхідно, щоб він залишався всередині мінімум 6 годин після статевого акту (але не більше 24 годин)

Принцип дії

• Створюється бар'єр, що перешкоджає попаданню сперми в канал шийки матки

Переваги

• Потрібні лише безпосередньо при статевому контакті
• Немає значного ризику для здоров'я
• Можуть встановлюватися в будь-який зручний час перед статевим контактом

Недоліки

• Сперміцидне мастило може завдавати незручності
• Для введення і вилучення необхідна практика
• Може викликати подразнення піхви, а також в деяких випадках запалення сечового міхура та цистит

Оральна контрацепція — комбіновані препарати

• Існує близько 70 різних типів препаратів оральної контрацепції, в яких містяться гормони в різних дозах і поєднаннях

Опис

• Таблетки для вживання всередину, в яких міститься два види гормонів: естроген і прогестин

Принцип дії

• Перешкоджають процесу виходу яйцеклітини з яєчників (овуляції), який кожен місяць повторюється в організмі жінки
• Згущують слиз в каналі шийки матки, ускладнюючи таким чином проникнення сперматозоїдів
• Стоншують слизову оболонку (ендометрій) і роблять її несприйнятливою

Переваги

• У партнерів немає необхідності відволікатися для підготовки до статевого контакту або ж міняти сексуальні звички
• Добре переносяться більшістю жінок
• Знижують ризик таких серйозних захворювань, як рак яєчників, рак матки, а також доброякісні захворювання молочних залоз
• Можуть зменшувати біль при болісних менструаціях
• Регулюють менструальний цикл
• Можуть полегшити період під час менструації, а також скоротити період її протікання
• Здатність до зачаття відновлюється після того, як жінка перестає приймати препарат
• Легкі у використанні
• Можуть мати додатковий позитивний вплив на шкіру, наприклад покращувати стан шкіри при акне

Недоліки

• Не захищають від ЗПСШ
• Не підходять для жінок-годувальниць, жінок, які страждають від надмірної ваги або мають спадкову схильність до тромбозу (підвищене згортання крові в кровоносних судинах)
• Можуть стати причиною деяких рідкісних, але небезпечних ускладнень
• Незначно збільшують ризик розвитку венозного тромбозу
• У деяких випадках можуть викликати перепади настрою у жінки
• У деяких жінок можуть стати причиною розвитку таких побічних ефектів, як головна біль і посилена кровотеча
• Необхідний обов'язковий щоденний прийом препарату

Оральні контрацептиви — препарати на основі прогестину

Опис

• Оральні контрацептиви, в яких міститься тільки гормон прогестин

Принцип дії

• Згущують слиз в каналі шийки матки, ускладнюючи таким чином проникнення сперматозоїдів
• Змінюють слизову оболонку матки
• Перешкоджають овуляції

Переваги

• Мінімум побічних ефектів
• Не треба відволікатися від сексу
• Можуть бути використані в період годування груддю
• Оптимальний варіант для тих, кому не можна приймати естрогени
• Можуть застосовуватися в будь-якому віці

Недоліки

• Можуть викликати порушення циклу і кров'янисті виділення
• Не захищають від ЗПСШ
• Необхідно приймати їх щодня в один і той же час
• На початковому етапі можуть викликати тимчасові побічні ефекти, такі як вугрі і зайва сальність шкіри, підвищена чутливість грудей, здуття живота і головна біль

Контрацептивний пластир

Опис

• Пластир, який, перебуваючи на шкірі, поступово виділяє гормон естроген або прогестин
• Приклеюється на стопу, стегно, живіт або на верхню частину тіла
• Замінювати пластир слід щотижня — крім четвертого тижня циклу, коли пластир не слід використовувати

Принцип дії

• Перешкоджає овуляції
• Згущує слиз у каналі шийки матки, ускладнюючи таким чином проникнення сперматозоїдів
• Стоншує слизову оболонку та внутрішню оболонку матки (ендометрій) і робить її несприйнятливою

Переваги

• Немає необхідності застосовувати його щоденно (заміна пластиру здійснюється раз на тиждень)
• Немає необхідності переривати статевий контакт для використання пластиру
• Простота у використанні
• Ефективність не знижується внаслідок блювання або діареї

Недоліки

• Не підходить для жінок-годувальниць, жінок, які страждають від надмірної ваги або мають спадкову схильність до тромбозу (підвищена згортання крові в кровоносних судинах)
• В окремих випадках може викликати подразнення шкіри
• Не захищає від ЗПСШ
• На початковому етапі можуть виникати головний біль, підвищена чутливість грудей, кровотечі між менструаціями, що з часом минають

Контрацептивні ін'єкції

Опис

• Розчин для ін'єкції, що містить лише прогестин або поєднання прогестину і естрогену, який вводиться раз на місяць або ж раз на три місяці. Розчин може вводитися лікарем або ж самостійно.

Принцип дії

• Перешкоджає овуляції

• Згущує слиз в каналі шийки матки, ускладнюючи таким чином проникнення сперматозоїдів

Переваги

• Гормональний метод тривалої дії, який виключає необхідність щоденного застосування
• Не відволікає від сексу
• Може послаблювати симптоми болючих менструацій, а також передменструальний синдром

Недоліки

• Після припинення їх використання залежно від типу ін'єкцій на процес відновлення менструацій і здатності до зачаття може піти до одного року
• Може викликати головний біль, запаморочення, вугровий висип і зайву сальність шкіри, підвищену чутливість грудей, перепади настрою, збільшення маси тіла і здуття живота. Оскільки гормони не виводяться з організму відразу після ін'єкції, побічні ефекти можуть тривати ще деякий час
• Не захищають від ЗПСШ
• При використанні ін'єкцій, що містять у складі тільки прогестин, не вивчений до кінця ризик зниження маси кісткової тканини, який присутній при використанні препарату молодими жінками, що може призвести до переломів у подальшому житті (незважаючи на те, що маса кісткової тканини нормалізується після того, як введення ін'єкцій припиняється)

Вагінальне кільце

Опис

• Містить у собі естроген і прогестин, вводиться у піхву. Там воно перебуває впродовж трьох тижнів, після чого витягується на один тиждень. Нове кільце вводиться після тижневої перерви

Принцип дії

• Перешкоджає щомісячному виходу яйцеклітини в жіночому організмі
• Згущує слиз в каналі шийки матки, ускладнюючи таким чином проникнення сперматозоїдів
• Стоншує слизову оболонку та внутрішню оболонку матки (ендометрій), робить її несприйнятливою

Переваги

• Альтернативна форма гормональної контрацепції, що підтримується протягом трьох тижнів і видаляється для перерви тривалістю в 1 тиждень
• Допомагає зробити менструації більш регулярними, полегшує симптоми при болісних менструаціях, послаблює спазми

Недоліки

• Може викликати подразнення піхви, дискомфорт або виділення
• Може провокувати нудоту і підвищену чутливість грудей
• Деякі жінки можуть відчувати присутність кільця всередині
• Кільце не захищає від ЗПСШ
• Не підходить для жінок-годувальниць, жінок, які страждають від надмірної ваги або мають спадкову схильність до тромбозу (підвищене згортання крові в кровоносних судинах)

Екстрена контрацепція

Види

• Таблетки, застосовувані для екстреної контрацепції, необхідно приймати як можна швидше після незахищеного статевого контакту — ідеально, якщо жінка приймає їх через 12 годин, але не пізніше, ніж через 72 години. Однак, чим раніше жінка їх прийме, тим більшу ефективність вони мають. Містять в собі поєднання естрогену і прогестину або ж тільки прогестин.
• ВМС (внутрішньоматковий засіб) — може бути встановлений протягом не більше ніж 120 годин (5 діб) після незахищеного статевого контакту. Вводиться кваліфікованим лікарем або медичним персоналом

Опис

• Екстрений метод використовується у випадку, якщо мав місце незахищений статевий контакт, або ж у випадку непередбаченої ситуації при використанні інших методів контрацепції (наприклад розрив презерватива)
• Використання екстреної контрацепції передбачається винятково як резервний засіб, не призначений для регулярного використання

Принцип дії

• В основному дія методу екстреної контрацепції ґрунтується на тому, що не відбувається процесу овуляції і запліднення
• Також може місцево впливати на матку
• Неефективний метод в тому випадку, якщо вже почався процес запліднення і впровадження яйцеклітини в матку

Імпланти-контрацептиви

Опис

• Маленькі м'які туби з гормоном прогестином, які вводяться у верхні шари шкіри на внутрішній стороні передпліччя кваліфікованим лікарем
• Дія імпланта триває протягом трьох років

Принцип дії

• Згущує слиз в каналі шийки матки, ускладнюючи таким чином проникнення сперматозоїдів
• Змінює слизову оболонку матки
• Перешкоджає овуляції

Переваги

• Не заважають сексу
• Корисні для тих, хто не може приймати естрогени
• Допомагають пом'якшити симптоми при важких, болісних менструаціях

Недоліки

• Можуть викликати нерегулярні кровотечі протягом перших місяців використання
• Можуть викликати такі побічні ефекти, як головний біль, підвищена чутливість грудей, коливання настрою і сексуального потягу, а також здуття живота
• Не захищають від ЗПСШ

Внутрішньоматкова система

Опис

• Маленький м'який пластиковий пристрій з резервуаром, наповненим прогестином. Вводиться в порожнину матки кваліфікованим лікарем, де може перебувати до 5 років

Принцип дії

• Забезпечує постійне виділення в матку прогестину
• Згущує слиз в каналі шийки матки, ускладнюючи таким чином проникнення сперматозоїдів
• Витончує слизову оболонку (ендометрій) і робить її несприйнятливою

Переваги

• Ефективна протягом всього періоду — до 5 років
• Не відволікає від сексу
• Альтернатива для тих, хто не переносить естроген, а також для жінок-годувальниць
• Менструації мають більш легкий перебіг і проходять швидше, стають менш болючими
• Здатність до зачаття швидко відновлюється після того, як ВМС видаляється з матки
• Використання ВМС сумісно з використанням інших ліків

Недоліки

• Може призводити до нерегулярних чи безладних кровотеч, особливо протягом перших 3-х місяців
• Може викликати такі побічні ефекти, як головний біль, болючість грудей і нудота, які з часом минають
• Не захищає від ЗПСШ

Внутрішньоматкові спіралі

Опис

• Маленький м'який пристрій з мідною ниткою або мідним циліндром, який вводиться в порожнину матки кваліфікованим лікарем

Принцип дії

• Перешкоджає злиттю сперматозоїдів і яйцеклітини, знерухомлює сперматозоїди на шляху до фаллопієвих труб

Переваги

• Ефективні протягом періоду до 5 років
• Не відволікають від сексу
• Здатність до зачаття відновлюється відразу після вилучення спіралі

Недоліки

• Можуть викликати важкі, тривалі і болісні менструації
• Не захищають від ЗПСШ

Метод перерваного статевого акту

Принцип дії

• Статевий член витягується з піхви перед настанням еякуляції

Переваги

• Не потрібне використання хімічних речовин або спеціальних пристроїв

Недоліки

• Метод перерваного статевого акту є найбільш ненадійним, оскільки невелика кількість сперми може потрапити в піхву ще до настання еякуляції
• Вимагає від чоловіка жорсткого самоконтролю
• Може знижувати задоволення від сексу

Календарний метод

Принцип дії

• Жінка утримується від сексу в періоди фертильності свого циклу
• Періоди фертильності жінка визначає, використовуючи такі способи: веде календар температури тіла, застосовуючи спеціальний термометр, або стежить за змінами у в'язкості виділень, або підраховує дні після останньої менструації, коли саме овуляція найбільш імовірна

Переваги

• Може використовуватися не тільки для запобігання небажаної вагітності, але і для планування вагітності
• Не потрібне використання хімічних речовин або спеціальних пристроїв
• Без побічних ефектів
• Дозволяє жінкам бути в курсі періодів своєї фертильності

Недоліки

• Періоди фертильності не можливо визначити до тих пір, поки не пройде від трьох до шести циклів
• Необхідно щодня вести календар
• Такі фактори, як хвороба, стрес, переїзд, можуть змінити періоди фертильності
• Під час періодів фертильності необхідно утримуватися від сексу
• Не захищає від ЗПСШ

Стерилізація

Опис

• Незворотний метод контрацепції для тих, хто не хоче мати дітей ані в даний момент часу, ані в майбутньому

Принцип дії

Чоловіча стерилізація

• Канали, по яких проходить сперма, обрізуються і блокуються таким чином, щоб під час еякуляції не виділялася сперма

Жіноча стерилізація

• Фаллопієві труби перерізуються або блокуються таким чином, що яйцеклітина не може прийняти сперматозоїд

Переваги

• Постійний та ефективний на 100% спосіб
• Не знижує рівень відчуттів при сексі

Недоліки

• Незворотний метод (крім випадків складних і потенційно небезпечних хірургічних операцій, які не завжди призводять до бажаного результату)
• Не захищає від ЗПСШ

 Вибір методів контрацепції проводиться з урахуванням багатьох факторів — неконтрацептивних властивостей, які можна використати для покращання здоров’я жінки і профілактики низки захворювань, ефективності методу, його безпеки, а також індивідуального ставлення жінки до протизаплідного засобу. Жінку слід детально проінформувати про переваги того чи іншого контрацептиву, про показання та протипоказання до застосування тих чи інших засобів. Знання жінки і можливість власного вибору підвищують ефективність методу.

 Ефективність будь-якого контрацептиву виражається індексом Перля, названого на честь американського біолога Реймонда Перля (1879–1940). Він визначається кількістю вагітностей у 100 жінок, що використовували цей метод протягом року. Чим нижче цей показник, тим надійніше метод контрацепції.

 Зі 100 жінок репродуктивного віку 36 не використовують ніяких контрацептивних засобів: 4 — тому що вони безплідні, 7 — пройшли стерилізацію, 5 — через вагітність, 13 — через відсутність партнера, 7 — з інших різних причин. А 64 жінки практикують контрацепцію.

 Внутрішньоматкові спіралі використовують 17% жінок.

 Гормональні таблетки використовують 32% жінок. Жінка, яка постійно користується тільки хімічними протизаплідними засобами, за своє життя прийме 8820 таблеток.

 Презервативами користуються 4% чоловіків. У всьому світі щорічно виробляється 2,5 мільярди кондомів, причому половину їх купують японці. У Франції поріг у 100 мільйонів презервативів на рік був подоланий у 1992 році.

Судак–2012

Традиційно Міжнародна конференція «Актуальні питання акушерства, гінекології і перинатології» відбулась у Судаку на початку травня. Поза міською суєтою інформація з легкістю сприймалась учасниками конференції, у яких була змога не тільки гарно попрацювати, але й сповна насолодитись південним сонцем і цілющими властивостями морської води.

На конференції було представлено більше 150 доповідей, кожна з яких викликала широкий інтерес аудиторії.

  Відкрив конференцію д. м. н., професор, член-кореспондент НАМН України, головний спеціаліст з акушерства та гінекології МОЗ України В. В. Камінський. Його доповідь була присвячена ролі сучасних технологій у зменшенні рівня материнської смертності.

  Серед причин материнської смертності у 2010–2011 роках, за словами доповідача, перше місце займала ЕГП, друге — кровотечі, третє — сепсис, четверте — ТЕЛА, п’яте — емболія навколоплідними водами.

  В’ячеслав Володимирович повідомив, що основними шляхами зниження материнської смертності є впровадження цілого комплексу заходів, які передбачають своєчасну допологову госпіталізацію та надання медичної допомоги вагітним з високим та вкрай високим ступенем перинатального та материнського ризику; удосконалення надання медичної допомоги жінкам з екстрагенітальною патологією; створення комплексних бригад швидкого реагування для надання ургентної акушерсько-гінекологічної та реанімаційної допомоги в регіонах та ін.

  Професор зазначив, що в рамках реалізації проекту «Нове життя» протягом наступних 4–5 років в усіх регіонах України буде створено 27 високотехнологічних перинатальних центри, кожен з яких планується забезпечити найсучаснішим обладнанням.

  У своїй доповіді В. В. Камінський детально зупинився на основних принципах і ризиках реформування акушерсько-гінекологічної галузі.

  Особливий резонанс викликали доповіді вчених з кафедри акушерства, гінекології і перинатології Російського університету дружби народів (м. Москва).

  На сучасному етапі розвитку акушерства існує цілий ряд помилкових, науково необґрунтованих уявлень і підходів. Саме про них і розповіла к. м. н., доцент Т. В. Галіна. Базуючись на даних доказової медицини, вона систематизувала типові помилки лікаря і розробила рекомендації щодо їх уникнення.

  Наслідкам хибних дій лікаря була присвячена доповідь д. м. н., професора В. Є. Радзинського. Він наголосив на тому, що за даними ВООЗ, 50 тисяч випадків тільки материнської смертності (кожна десята смерть) стали наслідком лікарських помилок. За словами професора, половина з них це результат акушерської агресії — ятрогенних, нічим не обґрунтованих дій, спрямованих нібито на користь, і які в результаті приносять тільки шкоду: збільшення ускладнень вагітності та пологів, зростання перинатальної, дитячої, материнської захворюваності та смертності. Він закликав до використання тільки тих засобів і лікувальних втручань, які засновані на даних доказової медицини, а також до стандартизації акушерсько-гінекологічної роботи.

  Д. м. н., доцент І. М. Костін розповів про впровадження стратегії перинатальних ризиків. Ця стратегія, за словами доповідача, дозволяє достовірно прогнозувати перебіг вагітності та пологів в залежності від ступеня ризику, обґрунтувати проведення програмованих пологів або планове абдомінальне розродження, знизити кількість кесаревих розтинів і материнську смертність, домогтися двократного зниження перинатальної смертності.

  Ця доповідь викликала запеклу дискусію. Представник української школи акушерів-гінекологів професор І. І. Іванов наголосив на тому, що в Україні давно відмовились від визначення груп середнього, високого і низького ризиків, бо ускладнення з’являються навіть у тих вагітних, у яких ризик був дуже низьким.

  До дискусії долучився В. Є. Радзинський, який розповів, що на одному з останніх конгресів FIGO було зазначено, що коли при зростанні частоти кесарських розтинів не знижується перинатальна смертність, це означає, що кесарський розтин проводять не тим вагітним. За даними FIGO, у світі проводять 25% зайвих кесарських розтинів і не проводять 15% вагітним, які цього потребують.

  Віктор Євсейович повідомив, що гарного результату можна досягти за допомогою примітивного вербального підрахунку факторів ризику, адже ще в 1958 році Бетсон порахував, що надлишкова вага вагітної на 25%, її вища освіта і чоловік, що палить, поряд з іншими факторами відіграють принципове значення щодо перебігу пологів. Сьогодні в арсеналі сучасного лікаря існують десятки шкал підрахунку акушерських ризиків.

  На завершення дискусії професор В. Є. Радзинський підкреслив значення раціональних, математично вивірених підходів, які дозволяють оцінити перинатальні ризики на рівні будь-якого родопомічного закладу і допомагають визначити доцільність проведення кесарського розтину.

  Серед доповідей російських колег потрібно відзначити виступ д. м. н., професора, заступника директора з наукової роботи Російського центру Інституту мікроелементів ЮНЕСКО (Москва) О. О. Громової. У своєму огляді вона представила світовий досвід застосування органічних солей магнію в акушерстві.

  Доповідач підкреслила, що сучасне харчування характеризується ростом споживання натрію у вигляді солі, зменшенням вживання калію і магнію, і не тільки за рахунок зменшення магнієвмісних продуктів у раціоні, а й за рахунок вживання агресивних до магнію речовин. Так, глютамат натрію — один із підсилювачів смаку — сприяє розвитку міопії. Це особливо шкідливо впливає на вагітну, адже, за даними Гельмгольця, зір протягом вагітності в середньому знижується на 0,87 діоптрій.

  Тому, коли мова йде про вагітність, слід пам’ятати, що це більш вимогливий щодо магнію період життя. Щоб попередити такі ускладнення під час вагітності, як судоми м’язів, аритмії, ожиріння і гестаційний діабет, передчасні пологи, кровотечі при пологах, потрібно призначати таку схему прийому препаратів магнію, при якій створюється його депо в організмі.

  Досвідом роботи відділення профілактики і лікування невиношування вагітності ФДБО «Науковий центр акушерства, гінекології і перинатології імені академіка В. І. Кулакова» Мінздравсоцрозвитку Росії (Москва) поділилась з українськими колегами його керівник, д. м. н. Н. К. Тетруашвілі.

  Доповідач зазначила, що ризик втрати вагітності зростає після збільшення кількості невдач і складає до 50% після трьох попередніх викиднів. На сьогодні не існує єдиної причини невиношування вагітності, проте є певні негативні фактори, такі як ендокринологічні, анатомічні, імунологічні, інфекційні, хромосомні причини та інші, які при поєднанні здатні викликати повторні втрати вагітності. Проблема невиношування вагітності — багатофакторна, тому необхідно досліджувати жінок із втратами вагітності за визначеним алгоритмом і передбачати всі можливі фактори схильності до втрати плода.

  Унікальність роботи відділення, яке очолює Н. К. Тетруашвілі, полягає в послідовності супроводження лікарем пацієнтки протягом усього терміну вагітності: з першого звернення до розродження.

  Досить успішно у відділенні проводять лазерні операції при фето-фетальному трансфузійному синдромі — це стосується пересікання судин, анастомозів при синдромі зворотної артеріальної перфузії та при класичному фето-фетальному синдромі.

  Ряд доповідей на конференції був представлений українським Інститутом клітинної терапії. Доповідь заступника директора інституту О. В. Шаверського була присвячена клінічному застосуванню стовбурових клітин пуповинної крові. Він розповів про успіхи застосування стовбурових клітин та перебіг клінічних випробувань в Україні, а також про методи лікування стовбуровими клітинами.

  Під час обговорення різнопланових напрямків акушерства, гінекології та перинатології була сформульована резолюція конференції.

Щодо проблем вагітності:

• Оптимізувати ведення багатоплідної вагітності шляхом накладання акушерського песарію або шва на шийку матки в комплексі з адекватною двохетапною санацією статевих шляхів.
• Знизити частоту штучного переривання вагітності.
• Впроваджувати сучасні психосоматичні перинатальні методи роботи з вагітними.
• Застосовувати донаторів оксиду азоту у вагітних з прееклампсією і плацентарною дисфункцією і затримкою внутрішньоутробного розвитку плода.
• Застосовувати органічні солі магнію при його дефіциті й магній-залежних станах, цукровому діабеті другого типу, дисплазії сполучної тканини, анемії та інших.

Щодо пологів високого ризику:

• Наполегливо і систематично знижувати частоту операцій кесарського розтину за рахунок таких показань, як аномалія пологової діяльності, рубець на матці, екстрагенітальна патологія.
• Операції кесарського розтину проводити за суворими показаннями.
• Подати звернення до ААГУ про вдосконалення наукових розробок процесу раціонального ведення пологів і присвятити цьому один із майбутніх пленумів акушерів-гінекологів України.
• Звернути увагу на те, що серйозною акушерською проблемою залишається HELP-синдром, проте він зустрічається в Україні не частіше 0,1–0,2% випадків, і для нього є характерною гіпердіагностика. Враховувати, щодіагноз HELP-синдрому потребує родорозрішення не пізніше ніж протягом наступних 6 годин з наданням переваги оперативному розродженню шляхом операції кесарського розтину. Лікування даної патології без родорозрішення неприпустимо в будь-якому терміні гестації.
• Враховуючи несприятливий вплив медикаментозної терапії на плід, що проявляється численними метаболічними порушеннями новонароджених, продовжити стратегію демедикалізації.
• Рекомендувати виявлення жінок високого перинатального ризику, проведення передгравідарної підготовки подружніх пар, забезпечення індивідуального підходу до ведення вагітності з первинним невиношуванням, а також комплексний підхід до діагностики загрозливого переривання вагітності у всіх термінах гестації із врахуванням рекомендацій доказової медицини і наказів МОЗ України.

У сфері оперативної гінекології:

• Продовжити впровадження програми скринінгу з метою виявлення патологічних процесів у шийці матки.
• При встановленні діагнозу «цервікальна інтраепітеліальна неоплазія» вважати обов’язковим скерування пацієнта до онкогінеколога на консультацію для вироблення подальшої тактики лікування і подальшого спостереження в лікарні.
• З метою профілактики папіломо-асоційованих захворювань шийки матки рекомендувати впровадження профілактичної вакцинації на державному рівні.
• Рекомендувати організацію кабінетів профілактики онкопатології репродуктивної системи жінки на базі раніше створених кабінетів патології шийки матки. Освітні програми щодо профілактики раку шийки матки мають бути розширені із залученням НДІ та громадських організацій.
• При виробленні тактики в лікуванні хворих з утвореннями в придатках чітко дотримуватись відбору хворих на лапароскопічні операції із врахуванням даних УЗД і пухлинних маркерів, а також проведення даних операцій при обов’язковій терміновій цитодіагностиці операційного матеріалу.
• При виявленні злоякісних новоутворень у яєчниках у молодих жінок репродуктивного віку під час оперативного лікування необхідно проводити хірургічне стадіювання, біопсію контрлатерального яєчника, змиви черевної порожнини, біопсію очеревини і резекцію сальника.
• З метою профілактики злукової хвороби після оперативних втручань широко використовувати протиспайкові бар’єрні методи.

Щодо проблеми безпліддя:

• При діагностиці трубного фактора перевагу надавати ендоскопічним технологіям, при віці пацієнтки більше 35 років перевагу надавати ВРТ.
• З позицій перинатології прогнозування фетоплацентарної недостатності має проводитись на рівні передгравідарної підготовки як визначення спадкової схильності й базуватись на виявленні в генах ферментів ендотеліальної синтетази.
• Корекцію дисфункціональних змін плаценти показано проводити при виявленні патогенетично обґрунтованої причини інфікування, метаболічного синдрому, анемії тощо з використанням фізіологічних ангіопротекторів, які мають мембраностабілізуючу дію.
• Для покращення конкурентоздатності досліджень у галузі акушерства, гінекології і перинатології проводити багатоцентрові рандомізовані плацебо-контрольовані дослідження під егідою національних університетів, МОЗ і Фармкомітету України.

Вищенаведені тезиси рекомендовані до широкого використання в практичній сфері охорони здоров’я і внесені у протоколи.

Проведення Міжнародної конференції «Актуальні питання акушерства, гінекології і перинатології» сприяло обміну інформацією та останніми науковими результатами, встановленню тісних зв’язків між вченими України, Росії, Білорусії та Казахстану.

По завершенню конференції у душі кожного учасника залишилися найкращі враження від знайомств із цікавими людьми, корисної програми, теплоти прийому організаторів, а ще від мальовничих краєвидів Судака.

Синдром близнюкового перетікання

Шановні колеґи!

Радо вітаємо Вас у новій рубриці «Обмін досвідом». Щоправда, не в такій вже й новій: ми й раніше час від часу зверталися до цього формату, оскільки жодні теоретичні розклади не дають можливості так наочно уявити і запам’ятати діагностичні підходи, хворобливі стани та ознаки і, звичайно, наслідки.

  Це нагадує детективний роман: знаєш усі обставини, розвиток подій, можеш про щось собі здогадуватись, робити висновки, а потім — бац… і тобі подають розгадку на тарілочці з блакитним обідком. У справжньому житті Ви самі і є тими детективами, самі ведете слідство (чи то пак прийом пацієнтів), Вам потрібно запланувати питання для допиту (зібрати анамнез), продумати послідовність слідчих експериментів (обстеження та аналізи), знайти винних (поставити вірний діагноз) і зрештою поганявшись за ними (призначаючи та виправляючи лікування), засадити їх надовго чи назавжди (то вже як пощастить з одужанням).

 Отож, шановні панове слідчі (даруйте, панове лікарі), приємного Вам читання, порівняння, роздумів й вдалого використання отриманих знань, а головне — щасливих наслідків для Ваших пацієнтів!

Положения женщины во время родов: история и современные практики

Рождение ребенка – одно из наиболее значительных событий в жизни женщины. Поэтому практики, связанные с процессом рождения, важны для здоровья и благополучия женщины, а также для успешного исхода беременности.

В большинстве культур во всем мире использовались и все еще используются такие положения для родов, как на коленях, на корточках, сидя или стоя. Самые ранние артефакты, демонстрирующие положения женщины в родах, изображают родильницу в вертикальном положении, как правило, в положении на корточках или на коленях (рис. 1-5).