ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПОЗАМАТКОВОЇ ВАГІТНОСТІ (ЧАСТИНА 3)

Шановні колеги! Продовжуємо публікацію науково-практичного керівництва з діагностики та лікування ектопічної вагітності. Це керівництво стосується наступних видів позаматкової вагітності: трубна, шийки матки, на місці рубця від кесаревого розтину, інтерстиціальна, у розі матки, яєчникова, абдомінальна та гетеротопічна. Не розглядається діагностика і ведення вагітності з невідомим місцезнаходженням (ВНМ). Це керівництво замінює Керівництво з ведення жінок з трубною вагітністю, яке було опубліковане в 2004 році

4. Чи потрібне резус D (RhD)-негативним жінкам з позаматковою вагітністю введення анти-D імуноглобуліну?

Анти-D профілактика у відповідності до національного протоколу пропонується всім резус-негативним жінкам, яким було проведене хірургічне видалення позаматкової вагітності, або коли кровотеча повторюється, є тяжкою або пов'язана з болем в животі. (D)

Було повідомлено про випадки аллоімунізації після настання позаматкової вагітності, у 25% випадків розрив трубної позаматкової вагітності призводить до потрапляння значної кількості клітин плода до материнського кровоплину. Однак, відсутні дослідження, в яких оцінюється застосування анти-D профілактики жінкам з позаматковою вагітністю. (РД 2-)

Жінки, які проходять хірургічне лікування позаматкової вагітності, можуть бути схильні до вищого ризику сенсибілізації через змішування крові плода і материнської крові. Існує брак доказів щодо ризиків, пов'язаних з аллоімунізацією при медикаментозному лікуванні позаматкової вагітності і застосуванні вичікувальної тактики. Однак, ризик змішування фетальної і материнської крові після консервативного або медикаментозного лікування вважається низьким [1]. У керівництві NICE [1] рекомендується пропонувати анти-D профілактику лише особам, що проходять хірургічне лікування, але це суперечить позиції, викладеній у керівництві Британського комітету зі стандартів у гематології [170]. (РД 4)