Шановні колеги! Вашій увазі надається практичне керівництво Королівського коледжу акушерів та гінекологів з терапії, направленої на полегшення хронічного тазового болю у жінок шляхом використання препаратів, які впливають, перш за все, на центральну нервову систему

 1. Коротка довідка

Хронічний тазовий біль (ХТБ) визначається Королівським коледжем акушерів і гінекологів як переривчастий або постійний біль у нижній частині живота або тазу жінки, тривалістю принаймні 6 місяців, який не пов’язаний з менструацією, статевим актом, або вагітністю [1]. Жінки з ХТБ можуть відчувати постійний або циклічний біль, який не був спровокований або пов'язаний зі специфічною активністю, яка включає сечовипускання (дизурія), дефекацію або статевий акт (диспареунія).

Більше одного мільйона жінок у Великобританії страждають на ХТБ [2]. Цей стан часто тяжко піддається терапії і для багатьох пацієнток адекватного знеболення неможливо досягти навіть після багатьох років лікування [3].

ХТБ, як відомо, виникає у зв'язку з низкою гінекологічних патологій, у тому числі ендометріозом, аденоміозом, хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу і пролапсом тазових органів, однак у багатьох випадках причини патології не можуть бути ідентифіковані (синдром хронічного тазового болю [СХТБ]) [4]. Крім того, навіть коли причину встановлено, симптоми, які спостерігаються, можуть зберігатися після оптимального лікування [5].

Виникнення відчуття болю вимагає залучення центральної нервової системи (ЦНС). З'являється все більше доказів того, що біль, незалежно від сприйняття локалізації його походження, може генеруватись і фіксуватись самою ЦНС [6]. Крім того, хронічний біль асоціюється з довготривалими змінами структури та функцій ЦНС, які є порівняно незалежними від основної причини болю [6].

На сьогодні немає переконливих доказів того, що такі зміни в ЦНС відбуваються при найрізноманітніших гінекологічних захворюваннях, пов'язаних з ХТБ, в тому числі ендометріозом, інтерстиціальним циститом/больовим синдромом сечового міхура (ІЦ/БССМ) та дисменореєю [7]. Крім того, дисфункція ЦНС також може бути відповідальною за більшість симптомів, пов'язаних з ХТБ, в тому числі зміни функції органів, що ведуть до збільшення частоти/затримки сечовипускання і розвитку діареї/закрепів, та ендокринної дисфункції, зокрема змін в діяльності гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, що потенційно може призвести до збільшення поширення інфекцій і розвитку аутоімунних станів.

Жінки з ХТБ часто бувають на прийомі у гінекологів, більшість з яких зосереджені на встановленні діагнозу і лікуванні тазових органів. Тому у цьому документі будуть розглядатись наявні методи лікування ХТБ, орієнтовані на нервову систему, а не на тазові органи. Хоча більшість з цих методів лікування вже стали або стають звичайним явищем в клініках терапії хронічного болю, більшості гінекологів вони незнайомі. Не буде спеціально розглядатись лікування ХТБ, асоційованого з раком або ізольованою дисменореєю чи диспареунією, оскільки вони не підпадають під визначення ХТБ RCOG [1].

Тим не менше, велика частина обговорень з іншими організаціями, такими як Міжнародна асоціація з вивчення болю (МАВБ) та Європейська асоціація урологів (ЄАУ) залишається актуальною для цих станів. Останні дві у своїх визначеннях [4, 8] дисменореї, зокрема, вважають її пов'язаною зі значними центральними змінами [7].

Купите номер журнала, чтобы прочитать статью полностью