Що робити, щоб уникнути раку шийки матки? Шановні читачі! Пропонуємо вам огляд настанов різних світових товариств, які з’явилися за останні роки, на тему профілактики раку шийки матки (РШМ).  Ця хвороба тривалий час посідає 2 місце серед злоякісних новоутворень органів жіночої репродуктивної системи. Частіше за все, пухлина виявляється на пізніх стадіях, при яких шанси на повне одужання є вкрай малими. Але, слід зазначити, що у сучасній медицині існують методи для ранньої діагностики захворювання, тому показники виживання значно зросли (Karsa,  2015) Розумінння ролі віруса папіломи людини (ВПЛ) у канцерогенезі РШМ спонукало до розробки двох важливих підходів до профілактики: вакцинації проти ВПЛ та ВПЛ-тестування для скринінгу та ранньої діагностики передраку та РШМ. Ризик розвитку передраку та РШМ мають лише жінки з тривалою персистенцією ВПЛ ВКР. Відповідно до керівництва «Комплексна боротьба з РШМ: керівництво з основ практики» ВООЗ 2014 р., рекомендовані вакцинація дівчаток віком від 9–13 років для профілактики інфікування ВПЛ та застосування тестів ВПЛ для скринінгу жінок з метою профілактики РШМ; при тестуванні на ВПЛ частота скринінгу знизиться (наприклад, рекомендації ASCCP (2013), PTGO 2017, МЗ РФ (2017)).

Шановні читачі! Пропонуємо вам огляд настанов різних світових товариств, які з’явилися за останні роки, на тему профілактики раку шийки матки (РШМ).  Ця хвороба тривалий час посідає 2 місце серед злоякісних новоутворень органів жіночої репродуктивної системи. Частіше за все, пухлина виявляється на пізніх стадіях, при яких шанси на повне одужання є вкрай малими. Але слід зазначити, що у сучасній медицині існують методи для ранньої діагностики захворювання, тому показники виживання значно зросли (Karsa,  2015)  Розуміння ролі віруса папіломи людини (ВПЛ) у канцерогенезі РШМ спонукало до розробки двох важливих підходів до профілактики: вакцинації проти ВПЛ та ВПЛ-тестування для скринінгу та ранньої діагностики передраку та РШМ. Ризик розвитку передраку та РШМ мають лише жінки з тривалою персистенцією ВПЛ ВКР. Відповідно до керівництва «Комплексна боротьба з РШМ: керівництво з основ практики» ВООЗ 2014 р., рекомендовані вакцинація дівчаток віком від 9–13 років для профілактики інфікування ВПЛ та застосування тестів ВПЛ для скринінгу жінок з метою профілактики РШМ; при тестуванні на ВПЛ частота скринінгу знизиться (наприклад, рекомендації ASCCP (2013), PTGO 2017, МЗ РФ (2017)).   Просівні дослідження на РШМ Сучасний скринінг патології шийки матки включає ВПЛ-тестування на різних етапах. Лабораторна цитологічна діагностика – ключовий метод скринінгу уражень шийки матки.   У 2012 році консенсусом Американського товариства клінічних патологів (ASCP) та Американського товариства кольпоскопії та цервікальної патології (ASCCP) рекомендована уніфікована гістопатологічна номенклатура з єдиним набором діагностичних термінів для всіх ВПЛ-асоційованих преінвазивних уражень нижнього віділу генітального тракту. Тепер застосовують загальноприйняті три морфологічні класифікації: за Папаніколау (ПАП-тест, Pap-smear), ВООЗ, Bethesda System з доповненням 2015 року (рідинна цитологія із застосуванням системи СytoScreen, яку для постановки цитологічного діагнозу найчастіше застосовують).   Міжнародними експертними організаціями були сформульовані рекомендації щодо застосування ВПЛ-тестування у скринінгу РШМ. Ці рекомендації передбачені для первинного скринінгу в поєднанні з цитологічними дослідженнями, а також для пацієнток із невизначеними результатами цитологічного дослідження та для моніторингу терапії цервікальних уражень. Не менш важливим залишається періодичність, вік та завершення цервікального скринінгу. ВООЗ рекомендують скринінг жінок віком віком від 25 до 65 років щорічно перші два роки, пізніше при негативних результатах – кожні 3 роки. У США, відповідно до нових рекомендацій, вперше жінок запрошують на обстеження від 21 року, але не раніше. Більшість європейських країн прагматичні щодо цього питання та у деяких країнах розпочинають скринінг з 25 років або пізніше. Наприклад, у Фінляндії, Нідерландах скринінг виконують у жінок віком від 30 років.   В останніх опублікованих європейських рекомендаціях щодо забезпечення якості при скринінгу раку шийки матки (2015 р.) дослідники стверджують, що розпочинати первинне тестування на ВПЛ у програмі скринінгу раку шийки матки доцільно з віку 35 років і більше, оскільки немає доказів обгрунтованості такого скринінгу від 30–34 років. Вік, при якому припиняють скринінг – 60–65 років. Інтервал відбору пацієнток із негативним результатом на ВПЛ тест повинен складати не менше 5 років (Karsa, 2015).            Показання до ВПЛ-тестування (підсумкові дані згідно світових настанов) цервікальний скринінг; діагностика CIN; оцінка ефективності лікування та моніторингу хворих після лікування; розділення пацієнток із аномальними результатами мазків типу ASCUS та більше віком від 25 до 65 років; визначення тактики у пацієнток із мазками типу ASCUS; оцінка ефективності екзцизійного лікування HSIL, CIN 2-3/CIS та мікроінвазивного раку у випадку органозберігаючих операцій.   Що бачить цитолог? Для розуміння принципів скринінгу та його якісного виконання для практичного лікаря важливо розуміти, що бачить цитолог при дослідженні мазка.   У молодих жінок із зони трансформації отримують зрілі клітини плоского багатошарового епітелію, що зумовлено високими рівнями естрогенів. У вагітних жінок виявляють переважно багаті на глікоген проміжні клітини, що зумовлено високим рівнем прогестерону. Цитологічні мазки періоду менопаузи складаються переважно з базальних і перибазальних клітин (причина – дефіцит естрогенів). Патологічні клітини цитологічних мазків характеризуються плеоморфізмом та співвідношенням ядра та цитоплазми. Ядра таких клітин неправильної форми, з тонкою мембраною, з протрузіями і вакуолями. У таких ядрах можуть бути добре помітні ознаки поділу. Стадія названих змін визначає тяжкість патологічного процессу. Типовими для інфекції ВПЛ є койлоцити – патологічні пласкі клітини зі збільшеним ядром, оточеним широкою смужкою світлої цитоплазми.   Причини появи таких патологічних клітин можуть бути різні, зокрема: запальний процес; або трансформація у передраковий стан після ініціації карциногенезу.   У таких випадках важливо відрізнити доброякісні зміни, які не потребують лікування, від небезпечних передракових змін, які потребують активнішої тактики (Nasierowska–Guttmejer, 2016).   Оцінюючи мазок, цитолог бере до уваги такі дані: вік жінки; фазу менструального циклу; вагітність; прийом гормональних препаратів.   Ці дані слід обов’язково зазначати у скеруванні.   Чітке дотримання всіх правил забору матеріалу з шийки матки для адекватної оцінки результату цитологічного дослідження є зрозумілим та обгрунтованим. Важливо відмітити, що мазок повинен включати епітелій перехідної зони та зони трансформації, оскільки неопластичний процес найбільш активно розвивається на місці стику епітеліїв. Оцінюючи мазок, цитолог бере до уваги наступні дані.   Алгоритм взяття мазка мазок беруть із місця переходу плаского епітелію в циліндричний (із зони трансформації); після нанесення на скло відразу фіксують (традиційний мазок), або поміщають матеріал в контейнер з розчином (рідинна цитологія); матеріал підписують, при цьому вказують вік пацієнтки, день менструального циклу, інформацію про гормональну терапію чи вагітність.   Подібності та відмінності настанов у різних країнах Щодо результату цитології ASCUS (атипові зміни плоских клітин невизначеного значення) у кожному товаристві свої настанови стосовно ведення такої групи пацієнток, які можуть мати і подібні, і відмінні пункти.   Загалом, у всіх настановах зазначено, що при виявленні ASCUS доцільним є виконання дослідження на наявність ВПЛ. Далі ці настанови можуть трохи відрізнятися. Як приклад, пропонуємо ознайомитися з окремими пунктами настанов у США та Польщі, які стосуються змін у цитологічному мазку, що трапляються найчастіше (ASCCP 2013, PTGO 2017).   Настанови Американського товариства кольпоскопії та цервікальної патології (ASCCP), 2013 рік Основною особливістю цих настанов є пропозиція двох тактик ведення пацієнток – із виконанням дослідження на ВПЛ (що є ліпшим варіантом) та без такого дослідження.   Для жінок із ASCUS та позитивним результатом на ВПЛ рекомендують кольпоскопію. Якщо при кольпоскопії не виявляють змін, повторюють цитологічне дослідження і визначення ВПЛ через 12 місяців. Якщо ці обидва дослідження негативні, повторне дослідження (ко-тестування) виконують через 3 роки. Якщо при цьому всі тести будуть негативні, повертаються до рутинного скринінгу. Вважають, що визначення ВПЛ доцільно виконувати з інтервалами не менше року.   Якщо у пацієнтки з ASCUS не виконують дослідження на ВПЛ, то цитологічне дослідження повторюють через рік. Якщо його результатом є ASCUS або гірше, рекомендують кольпоскопію. Якщо дані цитологічного дослідження нормальні, повертаються до цитологічного дослідження кожні 3 роки.   ASCUS жінок віком 21–24 роки. У таких пацієнток виконують цитологічне дослідження через кожні 12 місяців (без вірусологічного дослідження). Кольпоскопія для них не рекомендується. Якщо при черговому дослідженні виявляють гірший результат ніж ASCUS, виконують кольпоскопію. Якщо отримують два послідовні нормальні цитологічні мазки, повертаються до рутинного скринінгу.   Ендоцервікальний кюретаж виконують переважно у жінок із відсутністю змін при кольпоскопії, а також при виявленні змін у зоні трансформації.   Жінки віком понад 65 років із ASCUS потребують продовження скринінгу, а не його припинення. Стратегія спостереження у них така ж, як у загальній популяції.   У вагітних із ASCUS стратегія така ж, як у загальній популяції, за винятком того, що кольпоскопію відтерміновують до 6 тижнів після пологів. Ендоцервікальний кюретаж у вагітних не застосовують.   Інтраепітеліальні зміни легкого ступеня (LSIL) Жінки 21–24 роки Стратегія полягає у виконанні повторних цитологічних досліджень з інтервалом 12 місяців. Кольпоскопію виконують лише у тих випадках, коли результати цитологічного дослідження погіршуються. При виявленні двох послідовних нормальних цитологічних мазків повертаються до рутинного скринінгу. Вагітні жінки Якщо вік жінки 21–24 роки, скринінг виконують відповідно до загальної стратегії у цій віковій групі, як описано раніше. Допустимо застосовувати кольпоскопію, однак її можна відтермінувати до 6 тижнів після пологів. Жінки у постменопаузі При виявленні LSIL у жінки в постменопаузі можливими стратегіями є визначення ВПЛ, повторення цитологічного дослідження через 6 і 12 місяців та кольпоскопія. Якщо ВПЛ не виявляють і дані кольпоскопічного дослідження негативні, повторюють цитологічне дослідження через 12 місяців. Якщо тест на ВПЛ позитивний або повторне цитологічне дослідження дає ASCUS або гірше, рекомендується кольпоскопія. Якщо два послідовні цитологічні дослідження нормальні, повертаються до рутинного скринінгу.   Настанови Польського товариства онкологічної гінекології, 2017 рік Особливістю польських настанов є акцент на застосуванні маркерів проліферації, які вказують на активність ВПЛ.   Для диференціальної діагностики у випадках сумнівних мазків застосовують антитіла до маркерів проліферації р16 та Кі67. Виявлення обох цих білків засвідчує, що процесс злоякісної трансформації клітин шийки матки вже почався. Результат вважають позитивним, якщо ядра епітеліальних клітин забарвлюються у червоний колір (експресія Кі67), а цитоплазма – у коричневий (експресія р16). Це дає змогу відібрати пацієнток, які потребують глибшого обстеження.   Наступним кроком є застосування названих біомаркерів при дослідженні біоптатів. Імуногістохімічне дослідження із застосуванням антитіл до білка р16 дає змогу виявити неопластичну трансформацію епітеліальних клітин, у яких нормально цього білка немає або рівень його дуже низький. Рівень названого маркера суттєво зростає при інфікуванні високоонкогенними ВПЛ. Кваліфікація морфолога в інтерпретації таких мазків має вирішальне значення для точності і надійності дослідження.   Отже, згідно польських настанов: Позитивний результат імуноцитохімічного дослідження із антитілами до білків р16 та Кі67 дає змогу уточнити діагноз у випадках неоднозначної кваліфікації цитологічних мазків та відібрати пацієнток для глибшого дослідження. Таке дослідження включає кольпоскопію, при потребі біопсію та кюретаж цервікального каналу. Посилена експресія білка р16 вказує на початок неопластичного процесу. Кольпоскопія з біопсією та остаточний патогістологічний висновок дають змогу виявити зміни, які потребують висічення у межах здорових тканин. Якщо патологічного вогнища при кольпоскопії та біопсії не виявляють, а в пацієнтки позитивна реакція на р16 та Кі67, то цитологічне дослідження повторюють через 3–6 місяців. При цьому досліджують на наявність широкого спектру ВПЛ (ПЛР).      а) Нормальний результат повторного цитологічного мазка та відсутність вірусів дають змогу рекомендувати жінці рутинний цитологічний скринінг.      б) Якщо дані цитологічного дослідження та/або результат на наявність ВПЛ при повторному обстеженні позитивні, то треба повторити кольпоскопію і біопсію або спостерігати за пацієнткою, як із групи високого ризику (мазок кожні 6 місяців).   Недостатньо якісний мазок Проблемі недостатньо якісного мазка приділяють увагу, зокрема, у настановах Американського товариства кольпоскопії та патології шийки матки (2014 рік). Згідно цих настанов, недостатньо якісні мазки трапляються в 1% усіх досліджень. Недостатня якість може бути зумовлена домішками крові, запаленням та іншими процессами. Друге, недостатньо якісним вважають мазок, у якому немає достатньої кількості пласких клітин. Слід зауважити, що тест на ВПЛ може бути хибнонегативним, якщо у матеріал потрапляє недостатньо епітеліальних клітин. Для уникнення недостатньої якості мазка слід дотримуватися техніки забору матеріалу, при цьому різні інструменти (наприклад, щіточки та шпателі) можуть бути однаково ефективні. Застосування двох інструментів для забору мазка вимагає збору матеріалу в першу чергу з вагінальної частини шийки матки.   Ведення пацієнток, у яких мазок виявився недостатньо якісним У пацієнток з недостатньо якісними мазками, незалежно від результатів вірусологічного дослідження (відсутнє, позитивний або негативний результат) слід повторити цитологічне дослідження через 2–4 місяці. За наявності атрофії або запалення у цей період призначають відповідне лікування.   Для жінок віком 30 років і більше отримання неякісного мазка одночасно з позитивним тестом на ВПЛ зобов’язує до повторного цитологічного дослідження або кольпоскопії через 2–4 місяці. Кольпоскопія є обов’язковою, якщо два послідовні цитологічні результати є патологічними.   Відсутність або недостатня кількість клітин з перехідної зони При цьому мазок також вважають недостатньо якісним, оскільки недостатня кількість клітин з перехідної зони дає змогу висунути припущення, що пропустили патологію. Однак насправді жінки із відсутністю патологічних змін у таких мазках не мають вищого ризику CIN 3 порівняно з жінками, у яких мазки взяті адекватно.   При отриманні мазка з недостатньою кількістю клітин перехідної зони рекомендують: для жінок віком 21–29 років – рутинний скринінг. Дослідження на наявність ВПЛ непотрібне. для жінок віком 30 років і більше – за відсутності дослідження на ВПЛ і небажанні його виконувати повторити цитологічний мазок через 3 роки. Якщо ж дослідили наявність ВПЛ і результат негативний, повертаються до рутинного скринінгу. Якщо ж вірус виявляють, обидва дослідження повторюють через рік. Важливе також генотипування віруса: наявність ВПЛ 16 або 18 типу зобов’язує до виконання кольпоскопії. Якщо ж виявляють віруси тільки інших типів, цитологічне і вірусологічне дослідження виконують через 12 місяців.   Негативні результати цитологічного дослідження плюс позитивний тест на ВПЛ Скринінг, який поєднує цитологічне дослідження і виявлення ВПЛ, застосовують у жінок віком понад 30 років, натомість в молодшому віці він менш доцільний. Річ у тім, що наявність онкогенних ВПЛ зумовлює вищий ризик пізнішої появи CIN3+, порівняно з жінками з відсутністю цих вірусів. Звичайно, протягом періоду спостереження вірус зникає, однак його поява хоча б раз зобов’язує до певної стратегії, яка передбачає підвищений ризик захворювання у жінки.   Ризик CIN3+ особливо зростає при наявності ВПЛ 16 типу, натомість ВПЛ 18 типу асоціюється з аденокарциномою шийки матки, яка погано виявляється при цитологічному дослідженні.   У жінок віком понад 30 років з негативним результатом цитологічного дослідження і наявністю ВПЛ у будь-яких типів повторюють ці ж два дослідження через рік. Якщо через рік обидва тести негативні, їх повторюють з інтервалом 3 роки.   Якщо ж виявлені ВПЛ 16 і 18 типів, це відразу ж зобов’язує до виконання кольпоскопї.   Атипові плоскі клітини, які не виключають тяжкого ураження (ASC-H) Незалежно від віку, жінкам з таким результатом цитологічного дослідження рекомендують кольпоскопію. Інтраепітеліальні ураження тяжкого ступеня (HSIL) зобов’язують до негайної кольпоскопії або хірургічного лікування (висічення уражених тканин). Вичікувальна стратегія з виконанням повторних цитологічних досліджень і виявленням ВПЛ неприпустима. Діагностична конізація рекомендується жінкам з неоднозначними даними кольпоскопії, за винятком періоду вагітності. Однак у жінок віком 21–24 роки і HSIL виконують насамперед кольпоскопію, негайне хірургічне лікування у цій групі неприпустиме. Якщо гістологічно виявляють результат не гірший, ніж CIN2, допустиме спостереження протягом 24 місяців з виконанням цитологічного мазка і кольпоскопією що 6 місяців. Якщо протягом цього часу результати поліпшуються, повертаються до стратегії, відповідної до стадії патології. Якщо ж протягом цього періоду виявляють кольпоскопічні зміни або HSIL персистує протягом року, виконують біопсію. Якщо HSIL персистує протягом 24 місяців без ідентифікації CIN2+, рекомендують діагностичну конізацію. Таку ж процедуру рекомендують при сумнівних результатах кольпоскопії. Після двох негативних результатів цитологічного дослідження і відсутності тяжких змін при кольпоскопії повертаються до рутинного скринінгу.   Підсумки рекомендацій Американського товариства кольпоскопії та цервікальної патології щодо ведення пацієнток різного віку, 2014 рік Вік: 21–24 роки Нормальний результат мазка – рутинний скринінг кожні три роки. ASC-US – без дослідження на ВПЛ повторити мазок через 12 місяців; однак бажано виконати дослідження на ВПЛ. LSIL – повторити цитологічне дослідження через 12 місяців. ASC-H – кольпоскопія. HSIL – кольпоскопія.   Вік 25–29 років Нормальний результат мазка – рутинний скринінг кожні три роки. ASC-US – оптимально дослідження на ВПЛ. Допустимо без такого дослідження повторити цитологічне дослідження через 12 місяців. LSIL – кольпоскопія. ASC-H – кольпоскопія. HSIL – безпосередня екзцизійна терапія чи кольпоскопія.   Вік 30 та старші, HPV – негативний Нормальний результат мазка – рутинний скринінг, оптимально дослідження мазка і ВПЛ кожні 5 років. Прийнятно (бажано) цитологічний мазок постійно кожні 3 роки. ASC-US – повторити цитологічний мазок + тестування на ВПЛ через 3 роки. LSIL – оптимально повторити цитологічне дослідження через 12 місяців. Бажаною є кольпоскопія. ASC-H – кольпоскопія. HSIL – безпосередня екзцизійна терапія чи кольпоскопія.   Вік 30 та старші, HPV – позитивний Нормальний результат мазка – оптимально повторний цитологічний мазок + тестування на ВПЛ через 12 міс. Бажано визначення типів ВПЛ. ASC-US – кольпоскопія. LSIL – кольпоскопія. ASC-H – кольпоскопія. HSIL – безпосередня екзцизійна терапія чи кольпоскопія.   На закінчення В Україні існує уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Дисплазія шийки матки та рак шийки матки» 2014 року, який суперечить багатьом пунктам як європейських, так і американських настанов. Однак створена у 2017 році Українська Асоціація кольпоскопії та цервікальної патології активно працює у напрямку вирішення проблем.   У 2015 році почав реалізовуватись проект Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», щодо профілактики та ранньої діагностики патології шийки матки. Особливе значення у превентивній онкології має системне впровадження онкологічних видів скринінгу для виявлення передракових станів і ранніх стадій захворювання: цитологічного скринінгу патології шийки матки, підкріпленого інформаційними системами для ведення персоніфікованого комп’ютерного контролю та мамографічного скринінгу молочної залози.   Вирішенням цієї проблеми у рамках загальноукраїнського проекту займається субпроект «Онкопревенція та впровадження ефективних протипухлинних технологій». Згуртована та спільна робота однозначно покращить ситуацію в Україні щодо профілактики та раннього виявлення передраку та РШМ.   Повний перелік літератури знаходиться у редакції.

  Патологічні маткові кровотечі трапляються у жінок будь-якого віку, однак діагностика наштовхується на певні труднощі. Досить часто пацієнтки не знають, яка менструальна кровотеча є нормальною, а яка ні, і тому не надають лікарю адекватної інформації. У цьому огляді пропонуємо ознайомитися із корисними підказками щодо діагностики маткових кровотеч та сучасними підходами до їх класифікації та лікування   Маткові кровотечі – це одна з найчастіших проблем, які трапляються у практиці лікаря-гінеколога. Загалом, такі розлади бувають упродовж життя у 14% жінок репродуктивного віку [1]. Маткові кровотечі суттєво погіршують якість життя, створюють фізичний, емоційний і сексуальний дискомфорт, порушують спроможність справлятися з повсякденними справами та можуть спричинити суттєві фінансові витрати для жінки та її родини.

Шановні колеги, Вашій увазі надається матеріал із передчасного народження у найбільш критичні терміни для плода. В основі цього огляду – документ, розроблений спільно з Американським коледжем акушерів і гінекологів, з доповненнями Королівського коледжу акушерів та гінекологів та Товариства медицини матері та плода за підтримки Jeffrey L. Ecker, MD; Anjali Kaimal, MD, MAS; Brian M. Mercer, MD; Sean C. Blackwell, MD; Raye Ann O. deRegnier, MD; Ruth M. Farrell, MD, MA; William A. Grobman, MD; Jamie L. Resnik, MD; та Anthony C. Sciscione, DO Дуже ранні пологи, що відбуваються до III триместру вагітності, провокують у більшості випадків смерть новонародженого. Крім того, 40% випадків дитячої смертності також пов’язують із раннім народженням. Пологи до третього триместру відбуваються у 0,5% з усіх пологів, при цьому сім’ї та медичні бригади стикаються з необхідністю прийняття технічно складних та етично неоднозначних рішень, адже дуже ранні пологи відбуваються на межі життєздатності малюка. Клінічні обставини до та після пологів у таких випадках часто потребують швидкої адаптації. Консенсус, який взято за основу цього огляду, створений для забезпечення підтримки та надання настанов стосовно прийняття рішень, включаючи скасування та схвалення різних методів втручань і терапії, зважаючи на індивідуальні обставини та життєві цінності пацієнта. У цьому документі описані результати новонароджених у терміні на межі життєздатності, надано поточні докази та рекомендації стосовно втручань у такій ситуації та короткий огляд сімейного консультування з описом переваг для поінформованих пацієнтів.

Особливості тактики ведення вагітності (частина 1) Незважаючи на достатню кількість наукових публікацій, питання передчасних пологів, зумовлених передчасним розривом плодових оболонок, є актуальною та дискутабельною проблемою сучасного акушерства. За даними різних досліджень, частота ПРПО варіює у широких межах — від 2,7 до 43,9% і навіть досягає 56% [23]. Передчасний розрив плодових оболонок є одним з актуальних і серйозних питань, яке вирішують практичні акушери саме в контексті передчасних пологів [21, 22]. ПРПО неминуче призводить до розвитку пологової діяльності. Саме тому дане ускладнення в терміні вагітності 22–28 тижнів є дуже небезпечним, оскільки адаптаційні можливості недоношених дітей низькі, а ризик передчасних пологів дуже високий, виникає загроза респіраторного дистрес-синдрому плода, підвищується ризик інфекційно-запальних захворювань як у матері, так і плода. 

Доцільність застосування токолітиків є досить сумнівною, оскільки перейми можуть бути наслідком прихованого хоріоамніоніту, тому пригнічення пологової діяльності може сприяти поширенню інфекції. Токолітичні препарати можуть зупинити прогресування пологів за короткий час, але існує небезпека їх токсичної дії на організм матері у вигляді гіпотензії, тахікардії, затримки рідини у тканинах [1]. Не доведено, що токоліз поліпшує перинатальні результати. Зупинивши пологи, можна отримати достатньо часу для того, щоб застосувати антенатально стероїди, транспортувати жінку до перинатального центру, де є потужна реанімація новонароджених. Після 34-го тижня вагітності призначати токолітичні препарати взагалі недоцільно, адже діти народжуються життєздатними, а ризик ускладнень такої терапії значно переважає користь від її застосування. Частина акушерів взагалі не використовує токоліз при ПРПО і недоношеній вагітності, а решта застосовує лише при ризику передчасних пологів, при цьому терапія призначається лише на 48—72 год для профілактики РДС, потім токолітики відміняють і продовжують спостереження. Якщо пологова діяльність розпочалась, її не блокують.

«Сучасні підходи щодо профілактики прееклампсії (частина 1)» Ірина Васильєва Benigni A, Gregorini G, Frusca T, et al. Effect of low-dose aspirin on fetal and maternal generation of thromboxane by platelets in women at risk for pregnancy-induced hypertension. N Engl J Med 1989; 321:357. Schiff E, Peleg E, Goldenberg M, et al. The use of aspirin to prevent pregnancy-induced hypertension and lower the ratio of thromboxane A2 to prostacyclin in relatively high risk pregnancies. N Engl J Med 1989; 321:351. Wallenburg HC, Dekker GA, Makovitz JW, Rotmans P. Low-dose aspirin prevents pregnancy-induced hypertension and pre-eclampsia in angiotensin-sensitive primigravidae. Lancet 1986; 1:1. Beaufils M, Uzan S, Donsimoni R, Colau JC. Prevention of pre-eclampsia by early antiplatelet therapy. Lancet 1985; 1:840. McParland P, Pearce JM, Chamberlain GV. Doppler ultrasound and aspirin in recognition and prevention of pregnancy-induced hypertension. Lancet 1990; 335:1552. Dekker GA, Sibai BM. Low-dose aspirin in the prevention of preeclampsia and fetal growth retardation: rationale, mechanisms, and clinical trials. Am J Obstet Gynecol 1993; 168:214. Clarke RJ, Mayo G, Price P, FitzGerald GA. Suppression of thromboxane A2 but not of systemic prostacyclin by controlled-release aspirin. N Engl J Med 1991; 325:1137. Patrono C. Aspirin as an antiplatelet drug. N Engl J Med 1994; 330:1287. Cadavid AP. Aspirin: The Mechanism of Action Revisited in the Context of Pregnancy Complications. Front Immunol 2017; 8:261. LeFevre ML, U.S. Preventive Services Task Force. Low-dose aspirin use for the prevention of morbidity and mortality from preeclampsia: U.S. Preventive Services Task Force recommendation statement. Ann Intern Med 2014; 161:819. Sibai BM, Caritis SN, Thom E, et al. Prevention of preeclampsia with low-dose aspirin in healthy, nulliparous pregnant women. The National Institute of Child Health and Human Development Network of Maternal-Fetal Medicine Units. N Engl J Med 1993; 329:1213. Subtil D, Goeusse P, Puech F, et al. Aspirin (100 mg) used for prevention of pre-eclampsia in nulliparous women: the Essai Régional Aspirine Mère-Enfant study (Part 1). BJOG 2003; 110:475. Henderson JT, Whitlock EP, O'Connor E, et al. Low-dose aspirin for prevention of morbidity and mortality from preeclampsia: a systematic evidence review for the U.S. Preventive Services Task Force. Ann Intern Med 2014; 160:695. Sibai B, Dekker G, Kupferminc M. Pre-eclampsia. Lancet 2005; 365:785. Gabbay-Benziv R, Oliveira N, Baschat AA. Optimal first trimester preeclampsia prediction: a comparison of multimarker algorithm, risk profiles and their sequential application. Prenat Diagn 2016; 36:34. Skråstad RB, Hov GG, Blaas HG, et al. Risk assessment for preeclampsia in nulliparous women at 1113 weeks gestational age: prospective evaluation of two algorithms. BJOG 2015; 122:1781. Akolekar R, Syngelaki A, Sarquis R, et al. Prediction of early, intermediate and late pre-eclampsia from maternal factors, biophysical and biochemical markers at 11-13 weeks. Prenat Diagn 2011; 31:66. Park FJ, Leung CH, Poon LC, et al. Clinical evaluation of a first trimester algorithm predicting the risk of hypertensive disease of pregnancy. Aust N Z J Obstet Gynaecol 2013; 53:532. Scazzocchio E, Figueras F, Crispi F, et al. Performance of a first-trimester screening of preeclampsia in a routine care low-risk setting. Am J Obstet Gynecol 2013; 208:203.e1. CLASP: a randomised trial of low-dose aspirin for the prevention and treatment of pre-eclampsia among 9364 pregnant women. CLASP (Collaborative Low-dose Aspirin Study in Pregnancy) Collaborative Group. Lancet 1994; 343:619. Schiff E, Barkai G, Ben-Baruch G, Mashiach S. Low-dose aspirin does not influence the clinical course of women with mild pregnancy-induced hypertension. Obstet Gynecol 1990; 76:742. Roberge S, Nicolaides KH, Demers S, et al. Prevention of perinatal death and adverse perinatal outcome using low-dose aspirin: a meta-analysis. Ultrasound Obstet Gynecol 2013; 41:491. Visintin C, Mugglestone MA, Almerie MQ, et al. Management of hypertensive disorders during pregnancy: summary of NICE guidance. BMJ 2010; 341:c2207. Paller MS. Hypertension in pregnancy. J Am Soc Nephrol 1998; 9:314. Society of Obstetricians and Gynaecologists of Canada. SOGC clinical practice guideline No. 307. Diag nosis, evaluation, and management of the hypertensive disorders of pregnancy: Executive summary. htt p://sogc.org/wp-content/uploads/2014/05/gui307CPG1405Erev.pdf (Accessed on July 27, 2016). American College of Obstetricians and Gynecologists. Practice advisory on low-dose aspirin and preven tion of preeclampsia: Updated recommendations. http://www.acog.org/About-ACOG/News-Room/Practi ce-Advisories/Practice-Advisory-Low-Dose-Aspirin-and-Prevention-of-Preeclampsia-Updated-Recomme ndations (Accessed on July 25, 2016). Dentali F, Ageno W, Rezoagli E, et al. Low-dose aspirin for in vitro fertilization or intracytoplasmic sperm injection: a systematic review and a meta-analysis of the literature. J Thromb Haemost 2012; 10:2075. Schisterman EF, Silver RM, Perkins NJ, et al. A randomised trial to evaluate the effects of low-dose aspirin in gestation and reproduction: design and baseline characteristics. Paediatr Perinat Epidemiol 2013; 27:598. Meher S, Duley L, Hunter K, Askie L. Antiplatelet therapy before or after 16 weeks' gestation for preventing preeclampsia: an individual participant data meta-analysis. Am J Obstet Gynecol 2017; 216:121. Roberge S, Nicolaides K, Demers S, et al. The role of aspirin dose on the prevention of preeclampsia and fetal growth restriction: systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Gynecol 2017; 216:110. Tong S, Mol BW, Walker SP. Preventing preeclampsia with aspirin: does dose or timing matter? Am J Obstet Gynecol 2017; 216:95. Caron N, Rivard GÉ, Michon N, et al. Low-dose ASA response using the PFA-100 in women with highrisk pregnancy. J Obstet Gynaecol Can 2009; 31:1022. Rey E, Rivard GE. Is testing for aspirin response worthwhile in high-risk pregnancy? Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol 2011; 157:38. Rolnik DL, Wright D, Poon LC, et al. Aspirin versus Placebo in Pregnancies at High Risk for Preterm Preeclampsia. N Engl J Med 2017; 377:613. Wright D, Poon LC, Rolnik DL, et al. Aspirin for Evidence-Based Preeclampsia Prevention trial: influence of compliance on beneficial effect of aspirin in prevention of preterm preeclampsia. Am J Obstet Gynecol 2017; 217:685.e1. Navaratnam K, Alfirevic A, Jorgensen A, Alfirevic Z. Aspirin non-responsiveness in pregnant women at high-risk of pre-eclampsia. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol 2018; 221:144. Ayala DE, Ucieda R, Hermida RC. Chronotherapy with low-dose aspirin for prevention of complications in pregnancy. Chronobiol Int 2013; 30:260. Hermida RC, Ayala DE, Calvo C, López JE. Aspirin administered at bedtime, but not on awakening, has an effect on ambulatory blood pressure in hypertensive patients. J Am Coll Cardiol 2005; 46:975. Hirsh J, Guyatt G, Albers GW, et al. Executive summary: American College of Chest Physicians Evidence-Based Clinical Practice Guidelines (8th Edition). Chest 2008; 133:71S. Coomarasamy A, Honest H, Papaioannou S, et al. Aspirin for prevention of preeclampsia in women with historical risk factors: a systematic review. Obstet Gynecol 2003; 101:1319. Kozer E, Costei AM, Boskovic R, et al. Effects of aspirin consumption during pregnancy on pregnancy outcomes: meta-analysis. Birth Defects Res B Dev Reprod Toxicol 2003; 68:70. Roberge S, Bujold E, Nicolaides KH. Meta-analysis on the effect of aspirin use for prevention of preeclampsia on placental abruption and antepartum hemorrhage. Am J Obstet Gynecol 2018; 218:483. Schisterman EF, Silver RM, Lesher LL, et al. Preconception low-dose aspirin and pregnancy outcomes: results from the EAGeR randomised trial. Lancet 2014; 384:29. Kozer E, Nikfar S, Costei A, et al. Aspirin consumption during the first trimester of pregnancy and congenital anomalies: a meta-analysis. Am J Obstet Gynecol 2002; 187:1623. Low-dose aspirin in prevention and treatment of intrauterine growth retardation and pregnancy-induced hypertension. Italian study of aspirin in pregnancy. Lancet 1993; 341:396. Caritis S, Sibai B, Hauth J, et al. Low-dose aspirin to prevent preeclampsia in women at high risk. National Institute of Child Health and Human Development Network of Maternal-Fetal Medicine Units. N Engl J Med 1998; 338:701. Duley L, Henderson-Smart DJ, Meher S, King JF. Antiplatelet agents for preventing pre-eclampsia and its complications. Cochrane Database Syst Rev 2007; :CD004659. Askie LM, Duley L, Henderson-Smart DJ, et al. Antiplatelet agents for prevention of pre-eclampsia: a meta-analysis of individual patient data. Lancet 2007; 369:1791. Meher S, Alfirevic Z. Aspirin for pre-eclampsia: beware of subgroup meta-analysis. Ultrasound Obstet Gynecol 2013; 41:479. Roberge S, Bujold E, Nicolaides KH. Aspirin for the prevention of preterm and term preeclampsia: systematic review and metaanalysis. Am J Obstet Gynecol 2018; 218:287.   «Багатопліддя та передчасні пологи. Частина 1: особливості прогнозування у світлі сучасних рекомендацій» Наталія Титаренко, Андрій Вознюк Witteveen T, Van Den Akker T, Zwart JJ, Bloemenkamp KW, Van Roosmalen J. Severe acute maternal morbidity in multiple pregnancies: a nationwide cohort study Am J Obstet Gynecol. 2016; 214 (5): 641.e1-641. Теличко ЛВ. Перинатальні аспекти багатоплідної вагітності. Здоровье женщины. 2015; 5 (101): 163-4. Ananth CV, Chauhan SP. Epidemiology of twinning in developed countries. Semin Perinatol. 2012; 36 (3):156-61. http://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/preterm-birth Okun N, Sierra S, Genetics committee, special contributors.Pregnancy outcomes after assisted human reproduction.J Obstet Gynaecol Can. 2014; 36 (1): 64-83. Коньков ДГ, Чернов АВ, Кукуруза ІЛ. Сучасні аспекти дослідження предикторів передчасних пологів з точки зору доказової медицини. Вісн. морфології. 2012; 18 (10): 193-7. Liu L, Oza S, Hogan D, Chu Y, Perin J, Zhu J, et al. Global, regional, and national causes of under-5 mortality in 2000-15: an updated systematic analysis with implications for the Sustainable Development Goals. Lancet. 2016; 388 (10063): 3027-35. March of Dimes Perinatal Data Center. Peristats. March of Dimes. Available at https://www.marchofdimes.org/Peristats/ViewTopic.aspx?reg=99&top=3&lev=0&slev=1. Accessed: Jan 12 2015 Agarwal P, Sriram B, Lim SB, Tin AS, Tin AS, Rajadurai VS. Borderline viability — neonatal outcomes of infants in Singapore over a period of 18 years (1990–2007). Ann. Acad. Med. Singapore. 2013); 42 (7): 328-37. Multiple Pregnancy: The Management of Twin and Triplet Pregnancies in the Antenatal Period NICE Clinical Guidelines, No. 129. National Collaborating Centre for Women's and Children's Health (UK). London: RCOG Press; 2011 Sep. Венцковский БM. Фетальний фібронектин як біохімічний чинник ризику передчасних пологів. З турботою про жінку. 2014; 4 (52): 22-5. Vayssie`re С, Benoist G, Blondel В. Twin pregnancies: guidelines for clinical practice from the French College of Gynaecologists and Obstetricians (CNGOF). Eur J Obstet Gynec Reprod Biol. 2011; 156: 12-7. Committee on Practice Bulletins – Obstetrics. Practice Bulletin No. 169: Multifetal Gestations: Twin, Triplet, and Higher-Order Multifetal Pregnancies. Obstet Gynecol. 2016; 131 (2): e49-e64. Morin L, Lim K. 260-Ultrasound in Twin Pregnancies. J Obstet Gynaecol Can 2017; 39 (10): e398-e411. RANZCOG College Statement C-Obs 27: Measurement of cervical length for prediction of preterm birth. Sentilhes L, Bouhours AC, Bouet PE, Boussion F, Biquard F, Gillard P, et al. Prevention of spontaneous preterm birth in asymptomatic twin pregnancies. J Gynecol Obstet Biol Reprod. 2009; 38 (8 Suppl): S61-75. Kazemier BM, Buijs PE, Mignini L, Limpens J, de Groot CJ, Mol BW, et al. Impact of obstetric history on the risk of spontaneous preterm birth in singleton and multiple pregnancies: a systematic review. BJOG. 2014; 121 (10): 1197-208. Schaaf JM, Hof MH, Mol BW, Abu-Hanna A, Ravelli AC. Recurrence risk of preterm birth in subsequent twin pregnancy after preterm singleton BJOG. 2012; 119 (13): 1624-9. Вeckmann CA, Beckmann CR, Stanziano GJ, Bergauer NK, Martin CB. Accuracy of maternal perception of preterm uterine activity. Am J Obstet Gynecol 1996; 174: 672-5. Colton T, Kayne HL, Zhang Y, Heeren T. A metaanalysis of home uterine activity monitoring. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 1995; 173 (5): 1499-505. Reichmann JP. Home uterine activity monitoring: an evidence review of its utility in multiple gestations. J Reprod Med 2009; 54: 559- Goldenberg RL, Iams JD, Miodovnik M, Van Dorsten JP, Thurnau G, Bottoms S, et al. The preterm prediction study: risk factors in twin gestations. National Institute of Child Health and Human Development Maternal-Fetal Medicine Units Network. Am J Obstet Gynecol. 1996; 175: 1047- Wennerholm UB, Holm B, Mattsby-Baltzer I, Nielsen T, PlatzChristensen J, Sundell G. et al. Fetal fibronectin, endotoxin, bacterial vaginosis and cervical length as predictors of preterm birth and neonatal morbidity in twin pregnancies. Br J Obstet Gynaecol. 1997; 104: 1398-404. Kiefer DG, Vintzileos AM. The utility of fetal fibronectin in the prediction and prevention of spontaneous preterm birth. Rev Obstet Gynecol. 2008; 1 (3): 106-12. Abbott DS, Radford SK, Seed PT, Tribe RM, Shennan AH. Evaluation of a quantitative fetal fibronectin test for spontaneous preterm birth in symptomatic women. Am J Obstet Gynecol. 2013; 208 (2): 122 e1-6. Berghella V, Hayes E, Visintine J, Baxter JK. Fetal fibronectin testing for reducing the risk of preterm birth Cochrane Database Syst Rev. 2008; (4): Deshpande SN, van Asselt AD, Tomini F, Armstrong N, Allen A, Noake C. et al. Rapid fetal fibronectin testing to predict preterm birth in women with symptoms of premature labour: a systematic review and cost analysis Health Technol Assess. 2013; 17 (40): 1-138. Berghella V, Saccone G. Fetal fibronectin testing for prevention of preterm birth in singleton pregnancies with threatened preterm labor: a systematic review and metaanalysis of randomized controlled trials Am J Obstet Gynecol. 2016; 215 (4): 431-8. Conde-Agudelo A, Romero R. Cervicovaginal fetal fibronectin for the prediction of spontaneous preterm birth in multiple pregnancy: a systematic review and meta-analysis. J Matern Fetal Neonatal Med. 2010; 23: 1365-76. Conde-Agudelo A, Romero R. Prediction of Preterm Birth in Twin Gestations using Biophysical and Biochemical Tests. Am J Obstet Gynecol. 2014; 211 (6): 583-9. Son M, Miller ES. Predicting preterm birth: Cervical length and fetal fibronectin. Semin Perinatol. 2017; 41 (8): 445-51. McMahon KS, Neerhof MG, Haney EI, Thomas HA, Silver RK, Peaceman AM. Prematurity in multiple gestations: identification of patients who are at low risk. Am J Obstet Gynecol. 2002; 186: 1137- Fox NS, Saltzman DH, Klauser CK, Peress D, Gutierrez CV, Rebarber A. Prediction of spontaneous preterm birth in asymptomatic twin pregnancies with the use of combined fetal fibronectin and cervical length. Am J Obstet Gynecol. 2009; 201: e1–e5. Tolino A, Ronsini S, Zullo F, Pellicano M, Regine V, Nappi C. Fetal fibronectin as a screening test for premature delivery in multiple pregnancies. Int J Gynaecol Obstet. 1996; 52: 3- Morrison JC, Naef RW III, Botti JJ, Katz M, Belluomini JM, McLaughlin BN. Prediction of spontaneous preterm birth by fetal fibronectin and uterine activity. Obstet Gynecol. 1996; 87: 649- Oliveira T, de Souza E, Mariani-Neto C, Camano L. Fetal fibronectin as a predictor of preterm delivery in twin gestations. Int J Gynaecol Obstet. 1998; 62: 135- Gibson JL, Macara LM, Owen P, Young D, Macauley J, Mackenzie F. Prediction of preterm delivery in twin pregnancy: a prospective, observational study of cervical length and fetal fibronectin testing. Ultrasound Obstet Gynecol. 2004; 23: 561- Ruiz RJ, Fullerton J, Brown CE. The utility of fFN for the prediction of preterm birth in twin gestations. J Obstet Gynecol Neonatal Nurs. 2004; 33: 446- Roman AS, Koklanaris N, Paidas MJ, Mulholland J, Levitz M, Rebarber A. ‘‘Blind’’ vaginal fetal fibronectin as a predictor of spontaneous preterm delivery. Obstet Gynecol. 2005; 105: 285- Ramirez M, Turrentine M. Comparison of fetal fibronectin and home uterine monitoring as predictors of preterm delivery in twin gestations. Am J Obstet Gynecol. 1999; 180S:104S. Peaceman AM, Andrews WW, Thorp JM, Cliver SP, Lukes A, Iams JD. et al. Fetal fibronectin as a predictor of preterm birth in patients with symptoms: a multicenter trial. Am J Obstet Gynecol. 1997; 177: 13- Terrone DA, Rinehart BK, Kraeden U, Morrison JC. Fetal fibronectin in symptomatic twin gestations. Prim Care Update Ob Gyns. 1998; 5: Singer E, Pilpel S, Bsat F, Plevyak M, Healy A, Markenson G. Accuracy of fetal fibronectin to predict preterm birth in twin gestations with symptoms of labor. Obstet Gynecol. 2007; 109: 1083-7. Gonzalez N, Bige V, Kandoussi S, Graesslin O, Quereux C, Gabriel R. Ultrasonographic measurement of cervical length in twin pregnancies with preterm labor: comparison with singleton pregnancies Gynecol Obstet Fertil 2004;32:122–127. Fuchs F, Lefevre C, Senat MV, Fernandez H. Accuracy of fetal fibronectin for the prediction of preterm birth in symptomatic twin pregnancies: a pilot study. Sci Rep. 2018; 8 (1): 2160. National Institute for Health and Care Excellence. Preterm labour and birth. NICE guideline no. 25. London: NICE; 2015 [https://www.nice.org.uk/guida nce/ng25]. Iams JD, Goldenberg RL, Meis PJ, Mercer BM, Moawad A, Das A. et al. The length of the cervix and the risk of spontaneous premature delivery. National Institute of Child Health and Human Development Maternal Fetal Medicine Unit Network. N Engl J Med. 1996; 334 (9): 567-72. Goldenberg RL, Culhane JF, Iams JD, Romero R. Epidemiology and causes of preterm birth. Lancet. 2008; 371 (9606): 75-84. Souka AP, Heath V, Flint S, Sevastopoulou I, Nicolaides KH. Cervical length at 23 weeks in twins in predicting spontaneous preterm delivery. Obstetrics and Gynecology. 1999; 94 (3): 450-4. Berghella V, Baxter JK, Hendrix NW. Cervical assessment by ultrasound for preventing preterm delivery. Cochrane Database of Systematic Reviews 2013, Issue 1. Art. No.: CD007235. GordonM,RobbinsA,Mc KennaD,HowardB,BarthCervicallengthassessmentasaresourcetoidentifytwinsatriskforpretermdelivery(claritystudy).AmericanJournalofObstetricsand Gynecology.2006;195(6Suppl1):S55. Gordon MC, McKenna DS, Stewart TL, Howard BC, Foster KF, Higby K. et al. Transvaginal cervical length scans to prevent prematurity in twins: a randomized controlled trial. Am J Obstet Gynecol. 2016; 214 (2): 277.e1-7. Conde-Agudelo A, Romero R, Hassan SS, Yeo L. Transvaginal sonographic cervical length for the prediction of spontaneous preterm birth in twin pregnancies: a systematic review and metaanalysis. Am J Obstet Gynecol. 2010; 203 (2): 128.e1-12. Lim AC, Hegeman MA, Huis In ‘T Veld, MA, Opmeer BC, Bruinse HW, Mol BWJ. Cervical length measurement for the prediction of preterm birth in multiple pregnancies: a systematic review and bivariate meta-analysis. Ultrasound Obstet Gynecol. 2011; 38: 10- Liem SM, van de Mheen L, Bekedam DJ, van Pampus MG, Opmeer BC, Lim AC. Et al. Cervical Length Measurement for the Prediction of Preterm Birth in Symptomatic Women with a Twin Pregnancy: A Systematic Review and Meta-Analysis. Obstetrics and Gynecology International. 2013; 2013: 125897 Conde-Agudelo A, Romero R. Predictive accuracy of changes in transvaginal sonographic cervical length over time for preterm birth: a systematic review and metaanalysis. Am J Obstet Gynecol. 2015; 213 (6): 789-801. Kingdinger L, Poon L, Cacciatore S, MacIntyre D, Fox N, Schuit E. et al. The effect of gestational age and cervical length measurements in the prediction of spontaneous preterm birth in twin pregnancies: an individual patient level meta-analysis. BJOG. 2015; 123: 877- Kindinger LM, Poon LC, Cacciatore S, MacIntyre DA, Fox NS, Schuit E. The effect of gestational age and cervical length measurements in the prediction of spontaneous preterm birth in twin pregnancies: an individual patient level meta-analysis. BJOG. 2016; 123 (6): 877-84. Skentou C, Souka AP, To MS, Liao AW, Nicolaides KH. Prediction of preterm delivery in twins by cervical assessment at 23 weeks. Ultrasound Obstet Gynecol. 2001; 17 (1): 7- Vayssière C, Favre R, Audibert F, Chauvet MP, Gaucherand P, Tardif D. et al. Cervical length and funneling at 22 and 27 weeks to predict spontaneous birth before 32 weeks in twin pregnancies: a French prospective multicenter study. Am J Obstet Gynecol. 2002; 187 (6): 1596- Sperling L, Kiil C, Larsen LU, Qvist I, Bach D, Wøjdemann K. et al. How to identify twins at low risk of spontaneous preterm delivery. Ultrasound Obstet Gynecol. 2005; 26 (2): 138- Guzman ER, Walters C, O'reilly-Green C, Kinzler WL, Waldron R, Nigam J. et al. Use of cervical ultrasonography in prediction of spontaneous preterm birth in twin gestations. Am J Obstet Gynecol. 2000; 183 (5): 1103-7. Soriano D, Weisz B, Seidman DS, Chetrit A, Schiff E, Lipitz S. et al. The role of sonographic assessment of cervical length in the prediction of preterm birth in primigravidae with twin gestation conceived after infertility treatment. Acta Obstet Gynecol Scand. 2002; 81 (1): 39-43. Yang JH, Kuhlman K, Daly S, Berghella V. Prediction of preterm birth by second trimester cervical sonography in twin pregnancies. Ultrasound Obstet Gynecol. 2000; 15 (4): 288091 Sauvanaud C, Equy V, Faure C, Boussat B, Hoffmann P, Sergent F. Transvaginal sonographic cervical length and prediction of preterm delivery in twin pregnancies with preterm labor. J Gynecol Obstet Biol Reprod (Paris). 2013; 42 (5): 488-92. Roman A, Saccone G, Dude CM, Ward A, Anastasio H, Dugoff L. et al. Midtrimester transvaginal ultrasound cervical length screening for spontaneous preterm birth in diamniotic twin pregnancies according to chorionicity. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2018; 229: 57-63. Fichera A, Pagani G, Stagnati V, Cascella S, Faiola S, Gaini C.et al. Cervical-length measurement in mid-gestation to predict spontaneous preterm birth in asymptomatic triplet pregnancy Ultrasound Obstet Gynecol. 2018; 51 (5): 614-20. Pils S, Springer S, Wehrmann V, Chalubinski K, Ott J. Cervical length dynamics in triplet pregnancies: a retrospective cohort study. Arch Gynecol Obstet. 2017; 296 (2): 191-8.   «Вагітність і нікотин. Палити, ні, припинити» Олена Костюк Геревич Г.Й. Тютюнопаління та його вплив на перебіг вагітності, пологів, стан плода і новонародженого: Автореф. дис... канд. мед. наук. — К., 2005. — 23 с. Гунько Л.В., Ахмина К.Н. Влияние табакокурения на потомство родителей // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. — 2007. — № 4. — С. 84-90. Подольский В.В., Гуревич Г.Й. Стан ендокринної функції плаценти та гормональний баланс у вагітних під впливом тютюнопаління // Перинатологія і педiатрiя. — 2004. — № 2. — С. 7-10. American College of Obstetricians and Gynecologists. Committee opinion no. 471: smoking cessation during pregnancy. Obstet Gynecol 2010; 116: 1241-1244. Ananth C.V., Savitz D.A., Luther E.R. Maternal cigarette smoking as risk factor for placental abruption, placenta previa, and uterine bleeding in pregnancy // Am. J. Epidemiol. — 2002. — Vol. 9. — Р. 543-547. Aurrekoetxea JJ, Murcia M, Rebagliato M, Fernández-Somoano A, Castilla AM, Guxens M, López MJ, Lertxundi A, Espada M, Tardón A, Ballester F, Santa-Marina L. Factors associated with second-hand smoke exposure in non-smoking pregnant women in Spain: self-reported exposure and urinary cotinine levels. Sci Total Environ 2014; 1: 1189-96. Bar-Zeev Y, Michelle B, Gould GS. Indigenous Counselling And Nicotine (ICAN) Quit in Pregnancy educational resource package. Callaghan: University of Newcastle University; 2016. Bar-Zeev Y, Lim LL, Bonevski B, Gruppetta M, Gould GS. Nicotine replacement therapy for smoking cessation in pregnancy. Narrative review. MJA 2017 Baxter S et al. The effectiveness of interventions to establish smoke-free homes in pregnancy and in theneonatal period: a systematic review. Health Education Research, 2011, 26(2):265 — Canadian Action Network for the Advancement, Dissemination and adoption of practice-informed tobacco treatment. Canadian smoking cessation clinical practice guideline. Toronto, Canada: CAN-ADAPTT; 2011. https://www.peelregion.ca/health/professionals/events/ pdf/2013/canadaptt-summary-statements.pdf (accessed May 2017). Chamberlain C, O’Mara-Eves A, Porter J. Psychosocial interventions for supporting women to stop smoking in pregnancy. Cochrane Database Syst Rev 2017; (2): Current tobacco use and secondhand smoke exposure among women of reproductive age — 14 countries, 2008—2010. Centers for Disease Control and Prevention (CDC), Morbidity and Mortality Weekly Report (MMWR), 2012, Nov 2;61:877—82. El-Mohandes AAE et al. An intervention to reduce environmental tobacco smoke exposure improves pregnancy outcomes. Pediatrics, 2010, 125(4):721— Fildinq J.E. Smoking and women: Tragedy of the majority // New Engl. J. Med. — 2006. — Vol. 317. — P.1343-1345. Fiore MC, Jaén CR, Baker TB, et al. Treating tobacco use and dependence: 2008 update. Clinical practice guideline. Rockville, MD: US Department of Health and Human Services. Public Health Service; 2008.https://bphc.hrsa.gov/buckets/treatingtobacco.pdf (accessed May 2017). Flemming K, Graham H, Heirs M, Fox D, Sowden A. Smoking in pregnancy: systematic review of qualitative researchof women who commence pregnancy as smokers. J Adv Nurs 2013;69:1023-36. Fingerhut L.A., Kleinman J.C., Kendrick J.S. Smoking before, during, and after pregnancy // Am. J. Public Health. — 2003. — Vol. 80. — Р. 541-544. Fried P.A. Prenatal exposure to tobacco and marijuana: effects during pregnancy, infancy, and early childhood // Clin. Gynecol. — 2002. — Vol. 36. — P. 319-337. Global report on the tobacco use and second-hand smoke exposure in pregnancy. Geneva, World Health Organization [in press]. Hemsing N et al. Partner support for smoking cessation In pregnancy: a systematic review. Nicotine & Tobacco Research, 2012.14(7):767—776 Kurklund-Blomberg N.B., Cnattingius S.K. Preterm birth and maternal smoking: Risks related to gestational age and onset of delivery // Am. J. Obstet. Gynecol. — — Vol. 70. — Р. 1051‑1055. Ministry of Health. Background and recommendations of the New Zealand guidelines for helping people to stop smoking. Wellington, New Zealand: Ministry of Health; 2014. https://www.health.govt.nz/system/files/ documents/publications/backgroundrecommendations- new-zealand-guidelines-for-helpingstop- smoking-mar15-v2.pdf (accessed May 2017). Nafeesa N. Dhalwani, Lisa Szatkowski, Tim Coleman, Linda Fiaschi, Laila J. Tata, Nicotine Replacement Therapy in Pregnancy and Major Congenital Anomalies in Offspring. PEDIATRICS Volume 135, number 5, May 2015 National Institute for Health and Care Excellence. Smoking: stopping in pregnancy and after childbirth. London: NICE; 2010. https://www.nice.org.uk/guidance/ ph26/resources/smoking-stopping-in-pregnancy-andafter- childbirth-pdf-1996240366789 (accessed May 2017). Nicotine replacement therapy and other interventions for pregnant smokers: Pregnancy Risk Assessment Monitoring System, 2009–2010. Martha Kapayaa, Van Tongb, and Helen Ding. United States. Prev Med. 2015 September ; 78: 92–100. doi:10.1016/j.ypmed. 2015.07.008. Royal Australian and New Zealand College of Obstetricians and Gynaecologists. Women and smoking. Sydney: RANZCOG; 2014. ranzcog.edu.au/ RANZCOG_SITE/media/RANZCOG-MEDIA/Women%27s %20Health/Statement%20and%20guidelines/Clinical- Obstetrics/Women-and-Smoking-(C-Obs-53)-Review-November-2014.pdf?ext..pdf(accessed May 2017). Siu AL, US Preventive Services Task Force. Behavioral and pharmacotherapy interventions for tobacco smoking cessation in adults, including pregnant women: US Preventive Services Task Force recommendation statement. Ann Intern Med 2015; 163: 622-634. Smoking during pregnancy: a difficult problem to face. Results of a French multi-center study. Blanquet, S.Leger, L.Gerbaud1, F.Vendittelli.J prev med hyg 2016; 57: E95-E101 Tong et al. Preliminary report of a systematic review commission by WHO on: Interventions to reduce second-hand smoke at home among non-smoking pregnant women. Unpublished, 2012. Windsor R, Clark J, Cleary S, Davis A, Thorn S, Abroms L, Wedeles J. Effectiveness of the Smoking Cessation and Reduction in Pregnancy Treatment (SCRIPT) Dissemination Project: a science to prenatal care practice partnership. Matern Child Health 2014;18,180-90. WHO recommendations for the prevention and management of tobacco use and second-hand smoke exposure in pregnancy 2013 WHO Monograph - Gender, women, and the tobacco epidemic. Geneva, World Health Organization, 2010.[available at:http://who.int/tobacco/publications/gender/women_tob_epidemic/en/index.html). Zwar N, Richmond R, Borland R, et al. Supporting smoking cessation: a guide for health professionals [website]. Melbourne: RACGP; 2011 (updated July 2014). http://www.racgp.org.au/your-practice/guidelines/ smoking-cessation (accessed May 2017). ARTICLE     «Ліки в гінекології: про що писали влітку 2018 року?» Зореслава Городенчук https://www.medscape.com/viewarticle/898736?nlid=123555_3901&src=wnl_newsalrt_180629_MSCPEDIT&uac=204221PY&impID=1672816&faf=1 Trial Halted After 11 Infants Die in the Netherlands - Medscape - Jul 25, 2018. BMJ 2018;362:k3247 Obstet Gynecol.2014 Jun;123(6):1272-9. doi: 10.1097/AOG.0000000000000242. Ondansetron compared with metoclopramide for hyperemesis gravidarum: a randomized controlled trial. Abas MN1, Tan PC, Azmi N, Omar SZ. Richard A. Anderson; David H. Brewster et al. The Impact of Cancer on Subsequent Chance of Pregnancy: A Population-Based Analysis. Hum Reprod. 2018;33(7):1281-1290.  Folic Acid in Pregnancy May Prevent Language Delay With AEDs - Medscape - Aug 03, 2018.   «Психоемоційний стан жінок під час фізіологічного та патологічного перебігу вагітності» Володимир Сюсюка Акушерство та гінекологія : у 4 т. : нац. підручник / за ред. акад. НАМН України, проф. В. М. Запорожана. Т. 1: Акушерство. В. М. Запорожан та ін. Київ : ВСВ «Медицина», 2013. 1032 с. Астахов В. М., Бацылева О. В., Пузь И. В. Психодиагностика в репродуктивной медицине. Винница : ООО «Нилан-ЛТД», 2016. 380 с. Вдовиченко Ю. П., Жук С. И., Щуревская О. Д. Поддержка беременности и родов в условиях социальных стрессов. К. : ЧП «Принт Лайн», 2014. 64 с. Венцківська І. Б., Майданник О. Ф., Вітовський Я. М. Вплив психоемоційного навантаження на перебіг вагітності. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ : Інтермед, 2010. С. 20-24. Давидова Ю. В., Баранова В. В., Апресова К. Г. Психологічний стан жінок, які втратили або народили дитину-інваліда. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ : Інтермед, 2011. С. 238-234. Дослідження психологічного стану вагітних з урахуванням психосоматичного компоненту: навчальний посібник / В. О. Потапов, В. В. Чугунов, В. Г. Сюсюка Н. О. Губа, Ю. В. Котлова. Дніпро; Запоріжжя: ТОВ «Карат» 126 с. Дубоссарская З. М. Проблемы репродуктивного здоровья с позиций перинатальной психологи. Мед. аспекты здоровья женщины. 2010. № 1 (28). С. 21-29. Експериментально-психологічне дослідження в загальній практиці – сімейній медицині: навч. посіб. 5-е вид., перероб. та доп. / Б. В. Михайлов, О. І. Сердюк, В. В. Чугунов та ін.; за заг. ред. Б. В. Михайлова. Харків : ХМАПО, 2014. 328 с. Жук C. І., Щуревська О. Д. Психологiчний статуc вагiтних i piвeнь автоантитiл до нейроантигенiв у ІІІ триместрi вагітності. Здоровье женщины. 2016. № 4(110). С. 67-70. Жук І. С., Щуревська О. Д., Вітер В. П. Пренатальний стрес та його наслідки (огляд літератури). Здоровье женщины. 2015. № 1. С. 41-44. Жук І. С., Щуревська О. Д., Вітер В. П. Психологічні аспекти невиношування вагітності (огляд літератури). Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. № 2. С. 132-136. Запорожан В. М., Подольський Вл. В. Репродуктивне здоров’я жінок з соматоформними захворюваннями та порушенням вегетативного гомеостазу. Київ, 2016. 520 с. Знаменская С. И., Блох М. Е., Киселев А. Г. Динамика изменений эмоциональных состояний в течение беременности. Журн. акушерства и женских болезней. 2011. Т. 60, № 3. С. 138-145. Ильин Е. П. Психофизиология состояний человека. СПб. : Питер, 2005. 412 с. Ковалюк Т. В., Бенюк В. О. Особливості психоемоційної та нейровегетативної адаптації вагітних з аліментарною недостатністю маси тіла. Здоровье женщины. 2014. № 3. С. 87-90. Корнацька А. Г., Даниленко О. Г., Біль І. Психоемоційний стан жінок з втратами плода. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. № 1. С. 64-66. Макарчук О. М., Аль Канакрі Мухамед Особливості психоемоційного статусу у жянок зі звиклим не виношуванням. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2010. С. 702-705. Мальгина Г. Б., Шафиева К. А., Шихова Е. П. Клинико-психологические аспекты сверхранних преждевременных родов. Журн. акушерства и женских болезней. 2015. Т. 64, спецвыпуск. С. 60-61. Медведь В. И. Экстрагенитальная патология беременных как мультидисциплинарная проблема. Мед. аспекты здоровья женщины. 2016. № 3. С. 15-18. Менделевич В. Д. Клиническая и медицинская психология: учебное пособие. М. : МЕДпресс-информ, 2008. 432 с. Миронова Е. Е. Сборник психологических тестов. Часть I : Пособие. Мн. : Женский институт ЭНВИЛА, 2005. 155 с. Михалевич С. И., Андреева Н. Л. Психосоциальные нарушения у беременных после преодоления бесплодия. Охрана материнства и детства. № 1 (11). С. 10-20. Морфофункциональные особенности плацентарной ткани у беременных с хроническим психоэмоциональным напряжением / В. М. Астахов и др. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ : Інтермед, 2008. С. 68-74. Нагорная В. Ф., Татарова А. М., Гура Л. Н. Психоэмоциональный статус и его коррекция при угрозе прерывания беременности. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. № 2. С. 83-86. Особливості психоемоційного стану у вагітних з загрозою недоношування / В. О. Половинка та ін. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ : Інтермед, 2006. С. 551-554. Паращук Ю. С., Тучкіна І. О. Особливості перебігу вагітності у неповнолітніх із урахуванням змін фетоплацентарного комплексу і характеру психоемоційного стану. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ : Інтермед, 2005. С. 326-329. Подольський В. В. Функціональні захворювання серцево-судинної системи і вагітність : монографія. Київ : Видавництво «Експерт», 2005. 248 с. Проблемы репродуктивного здоровья с позиции перинатальной психологии / З. М. Дубоссарская и др. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ : Інтермед, 2014. Вип. 1-2. С. 129-133. Психология и психоанализ беременности. Хрестоматия / ред.-сост. Д. Я. Райгородский. Самара : Бахрах-М, 2013. 784 с. Психосоциальный дистресс у родильниц группы высокого перинатального риска с тяжелой экстрагенитальной патологией / Ю. В. Давыдова и др. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ : Інтермед, 2009. С. 205-208. Сюсюка В. Г. Оценка баланса кортизол/инсулин у беременных с различным уровнем тревожности. Сучасні мед. технології. 2015. № 1. С. 65-70. Сюсюка В. Г. Оценка взаимовлияния симпато-адреналовой системы и психоэмоционального состояния беременных. Запорож. мед. журн. 2015. № 1. С. 66-69. Сюсюка В. Г. Оценка роли дегидроэпиндростерона сульфата в механизмах адаптации беременных с нарушениями психоэмоционального состояния. Вестник ВГМУ. 2015. Т. 14, № 3. C. 50-57. Сюсюка В. Г. Психоэмоциональный статус и изменения гормонального профиля беременных женщин. Акушерство и гинекология. 2016. № 5. С. 76-81. Швець О. А. Пологи як чинник зміни механізмів психологічного захисту та рівня тривожності жінки. Наукові студії із соціальної та політичної психології : зб. ст. Київ : Міленіум, 2008. С. 190-197. Шелестова Л. П. Психоемоційний стан у вагітних з аліментарно-конституціональним ожирінням. Питання експерим. та клініч. медицини. 2012. Т. 3, № 16. С. 22-28. Яремчук Н. В. Проблема материнства у психологічних дослідженнях. Педагогічний процес: теорія і практика. 2009. № 1. С. 258-265. Association of antenatal depression symptoms and antidepressant treatment with preterm birth / K. Venkatesh et al. Obstet. Gynecol. 2016. Vol. 127, N 5. Р. 926-933. Associations of depression and depressive symptoms with preeclampsia: results from a Peruvian case-control study / C. I. Qiu et al. BMC Womens Health Womens Health. 2007. Vol. 7. Р. 15. Depression and anxiety during pregnancy: a risk factor for obstetric, fetal and neonatal outcome? A critical review of the literature / J. Alder et al. J. Matern. Fetal Neonatal. 2007. Vol. 20, N 3. Р. 189-209. Effect of antenatal depression on maternal dietary intake and neonatal outcome: a prospective cohort / A. Saeed et al. Nutr J. Vol. 15, N 1. Р. 64. https://doi.org/10.1186/s12937-016-0184-7 Huizink A. , Mulder E. J. H., Buitelaar J. K. Prenatal stress and risk for psychopathology: specific effects or induction of general susceptibility? Psychological Bulletin.2004. Vol. 130. P. 115-142. Kelly R., Zatzick D., Anders T. The detection and treatment of psychiatric disorders and substance use among pregnant women cared for in obstetrics. J. Psychiatry. 2001. Vol. 158, N 2. Р. 213-219. Maternal antenatal anxiety and behavioural/emotional problems in children: a test of a programming hypothesis / T. G. O'Connor et al. J. of Child Psychology and Psychiatry. Vol. 44. P. 1025-1036. Maternal anxiety during pregnancy and adverse birth outcomes: a systematic review and meta-analysis of prospective cohort studies / X. X. Ding et al. Affect Disord. 2014. Vol. 159. P. 103-110. Mood changes during pregnancy and the postpartum period: development of a biopsychosocial model / L. E. Ross et al. Psychiatr. Scand. 2004. Vol. 109, N 6. Р. 457-466. Preeclampsia and depression: a case-control study in Tehran / R. Kharaghani et al. Gynecol. Obstet. 2012. Vol. 286, N 1. Р. 249-253. Prenatal depression and stress - risk factors for placental pathology and spontaneous abortion / I. P. Marinescu et al. J. Morphol Embryol. 2014. Vol. 55, Suppl 3. P. 1155-1160. Prenatal pshychosocial factors and the neuroendocrine axis in human pregnancy / P. D. Wadhwa et al. Psychosom Med. Vol. 58, N 5. P. 432-446. Psychosocial factors predicting postnatal anxiety symptoms and their relation to symptoms of postpartum depression / L. E. Navarrete et al. Invest. Clin. 2012. Vol. 64, N 6. Pt 2. Р. 625-633. Rose M. S., Pana G., Premji S. Prenatal maternal anxiety as a risk factor for preterm birth and the effects of heterogeneity on this relationship: a systematic review and meta-analysis. Biomed Res Int. 2016: 8312158. https://doi.org/10.1155/2016/8312158. Ryan D., L Milis., Misri N. Depression during pregnancy. Fam. Physician. 2005. Vol. 51, N 8. Р. 1087-1093. The impact of maternal depression during pregnancy on perinatal outcomes: a systematic review and meta-analysis / S. Grigoriadis et al. Clin Psychiatry. 2013. Vol. 74, N 4. Р. e321-341. The prevalence of perinatal depression and its associated factors in two different settings in Brazil / E. Melo et al. J. Affect Disord. 2012. Vol. 136, N 3. Р. 1204-1208. Van Den Bergh B. R., Marcoen A. High antenatal maternal anxiety is related to ADHD symptoms, externalizing problems and anxiety in 8 and 9 year olds. Child Development. Vol. 75. P. 1085-1097.

«Акценты в использовании витаминно-микроэлементных комплексов у беременных» Игорь Лахно Грищенко О. В., Лахно И. В. Неспецифическая коррекция осложнений беременности препаратом Магнефар // Ліки України. – 2011. – №  2. – С.138-142. Зелинская Н. Б., Маменко М. Е. Йододефицитные заболевания в Украине: современное состояние проблемы и возможные пути ее решения // Здоров’я України. – 2007. –  № 1. – С. 37. Паньків В. І. Йодний дефіцит і вагітність: стан проблеми та засоби профілактики // Здоров’я України. – 2008. – № 8(1).  –  С. 10-12. Bibbins-Domingo K., Grossman D. C., Curry S. J. et al. Folic Acid Supplementation for the Prevention of Neural Tube Defects: US Preventive Services Task Force Recommendation Statement // JAMA. – 2017. – Vol. 317, No 2. – P. 183-189. Borekci B., Gulaboglu M., Gul M.  Iodine and magnesium levels in maternal and umbilical cord blood of preeclamptic and normal pregnant women // Biol. Trace Element Res.   – 2009. – Vol. 129, N 1–3. – P. 1-8. Greene N. D., Stanier P., Moore G. E. The emerging role of epigenetic mechanisms in the etiology of neural tube defects //Epigenetics. – 2011. – Vol. 6, No 7. – P. 875-883. Gulaboglu M., Borekci B., Delibas I. Urine iodine levels in preeclamptic and normal pregnant women // Biol Trace Elem Res. –2010. – Vol.136, No 3. – P. 249-257. Gulaboglu M., Borekci B., Halici Z. Placental tissue iodine level and blood magnesium concentration in pre-eclamptic and normal pregnancy // Int J Gyn Obstet. – 2007. – Vol. 98. – P. 100-104. Hamułka J., Wawrzyniak A., Pawłowska R. [Assessment of vitamins and minerals intake with supplements in pregnant women] // Rocz Panstw Zakl Hig. – 2010. – Vol. 61, No 3. – P. 269-275. Hovdenak N., Haram K. Influence of mineral and vitamin supplements on pregnancy outcome // Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. – 2012. – Vol. 164, No 2. – P. 127-132. Ji Y., Diao J., Han Y. et al. Pyridoxine prevents dysfunction of endothelial cell nitric oxide production in response to low-density lipoprotein // Atherosclerosis. – 2006. – Vol.188, No1. – P. 84-94. Makedos G. , Papanicolaou A., Hitoglou A. et al. Homocysteine, folic acid and B12 serum levels in pregnancy complicated with preeclampsia // Arch Gynecol Obstet. – 2007. – Vol. 275. – P. 121–124. Manousou S., Dahl L., Heinsbaek Thuesen B. et al. Iodine deficiency and nutrition in Scandinavia // Minerva Med. – 2017. – Vol. 108, No 2. – P. 147-158. Mazur A., Maier J.A., Rock E., et al. Magnesium and the inflammatory response: potential physiopathological implications // Arch Biochem Biophys.- 2007. – Vol. 458, No 1. – P. 48-56. McCabe D., Lisy K., Lockwood C., Colbeck M. The impact of essential fatty acid, B vitamins, vitamin C, magnesium and zinc supplementation on stress levels in women: a systematic review // JBI Database System Rev Implement Rep. – 2017. – Vol. 15, No 2. – P. 402-453. Mujawar S. A., Patil V. W., Daver R. G. Study of serum homocysteine, folic acid and vitamin B(12) in patients with preeclampsia //Indian J Clin Biochem. –2011. – Vol. 26, No 3. – P. 257-260.  Nunes V. D., Sawyer L., Neilson J. et al. Diagnosis and management of the epilepsies in adults and children: summary of updated NICE guidance //BMJ. –2012. – Vol. 344. – e281.  Prado E. L., Dewey K. G. Nutrition and brain development in early life // Nutr Rev. – 2014. – Vol. 72, No 4. – P. 267-284. Wang Y., Zhao N., Qiu J. et al. Folic acid supplementation and dietary folate intake, and risk of preeclampsia //Eur J Clin Nutr. – 2015. – Vol. 69. – P. 1145–1150. Wen S. W., Chen X. K. , Rodger M. et al. Folic acid supplementation in early second trimester and the risk of pre-eclampsia //Am. J. Obstet. Gynecol. –2008. – Vol. 198, No 1. –  45e41–47e41.   «Психологічні порушення у жінок після пологів» Софія Влох The World Health Report 2001: Determinants of mental and behavioural disorders // World Health Organization. [Електронний ресурс]. – 2001. – Режим доступу: http: // www.who.int. Бюлетень ВООЗ. 2009 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.who.int/bulletin/volumes/ru. — Назва з екрана. Скринінгові дослідження в практиці сімейного лікаря: обстеження на схильність до самогубства та депресії : [метод. реком.] / за ред. Г. О. Слабкого. – Київ, 2011. – 32 с. Postpartum depression: literature review of risk factors and interventions / Е. Donna, Е. Stewart, Robertson [et al.] // University Health Network Women’s Health Program 2003 / Prepared for: Toronto Public Health . – October 2003.– P.15–70. Giardinelli L, Innocenti A, Benni L, et al. Depression and anxiety in perinatal period: Prevalence and Risk factors in an Italian sample. Archives of Women’s Mental Health. 2012;15(1):21-30. US Department Health Human Services, 2000 / Healthy People 2010 // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.cdc.gov/nchs/healthy_people/hp2010.htm Bagedahl-Strindlund M. Postnatal depression: a hidden illness / M. Bagedahl-Strindlund, K.M. Borjesson // Acta Psychiatrica Scandinavica. – 1998. – N. 4. – P. 272–275. O'Hara M.W. Rates and risks of postpartum depression: a meta-analysis / M.W. O'Hara, A.M. Swain // Int. Rev. Psychiatry. 1996. – № 8. – P. 37–54. Miller L. J. Postpartum depression / L.J. Miller // JAMA. – 2002. –№ 287. – P. 762–765. Васюк Л. В. «Послеродовые психозы. ЧастьI». Психиатрия (научнопрактическийжурнал), №1 2010г., ст. 71 – 84. Hippocrates, On the Sacred Disease / Internet Classics Archive: The University of Adelaide Library 2006. [Електронний ресурс] //  – Режим доступу:    https://web.archive.org/web/20070926213032/ Grant M. Galen on Food and Diet / Mark Grant. – New York: Routledge, – 2000. – 214 p. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Депресія (легкий, помірний, тяжкий) депресивні епізоди без соматичного або з соматичним синдром, рекурентний депресивний розлад, дистимія / метод. рекомендації з впровадження // Міністерство охорони здоров'я України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/docfiles/dn_20141225_1003dod.pdf American Psychiatric Association. Diagnostic and statistical manual of mental disorders. Fifth edition ed. Arlington, VA: American Psychiatric Association; 2013. Wisner K.L. Clinical practice. Postpartum depression / K.L. Wisner, B.L. Parry B. L. & C.M. Piontek // N.Engl.J.Med. – 2002. – № 347. – P. 194–199. Nager A, Johansson LM, Sundquist K. Are sociodemographic factors and year of delivery associated with hospital admission for postpartum psychosis? A study of 500,000 first-time mothers. Acta Psychiatr Scand. 2005; 112:47–53. [PubMed: 15952945] Sharma V, Mazmanian D. Sleep loss and postpartum psychosis. Bipolar Disord. 2003; 5:98–105. [PubMed: 12680898] Sharma V, Smith A, Khan M. The relationship between duration of labour, time of delivery, and puerperal psychosis. J Affect Disord. 2004; 83:215–20. [PubMed: 15555716] Terp IM, Engholm G, Moller H, Mortensen PB. A follow-up study of postpartum psychoses: prognosis and risk factors for readmission. Acta Psychiatr Scand. 1999; 100:40–6. [PubMed: 10442438] Reeves RR, Pinkofsky HB. Postpartum psychosis induced by bromocriptine and pseudoephedrine. J Fam Pract. 1997; 45:164–6. [PubMed: 9267376] Mahe V, Dumaine A. Oestrogen withdrawal associated psychoses. Acta Psychiatr Scand. 2001; 104:323–31. [PubMed: 11722312] Brockington I. Postpartum psychiatric disorders. Lancet. 2004; 363:303–10. [PubMed: 14751705] Kendell RE, Chalmers JC, Platz C. Epidemiology of puerperal psychoses. Br J Psychiatry. 1987; 150:662–73. [PubMed: 3651704] Sit D, Rothschild AJ, Wisner KL. A review of postpartum psychosis. J Womens Health. 2006; 15:352–68. Nager A, Sundquist K, Ramirez-Leon V, Johansson LM. Obstetric complications and postpartum psychosis: a follow-up study of 1.1 million first-time mothers between 1975 and 2003 in Sweden. Acta Psychiatr Scand. 2008; 117:12–9. [PubMed: 17941968] Blackmore ER, Jones I, Doshi M, Haque S, Holder R, Brockington I, et al. Obstetric variables associated with bipolar affective puerperal psychosis. Br J Psychiatry. 2006; 188:32–6. [PubMed: 16388067] Пушкарьова Т. М. Депресивні та тривожні розлади непсихотичного рівня у жінок під час вагітності, після пологів та охорона психічного здоров'я немовлят (rлініка, діагностика, терапія, профілактика): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.16 «Психіатрія» / Т.М. Пушкарьова. – Київ, 2006. – 45 с. Павленко Г.В., Барінова Н.В. Особливості материнської ідентичності у жінок із загрозою переривання вагітності / Г.В. Павленко, Н.В. Барінова // Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна, серія «Психологія», № 1121, м. Харків – 2014. – с.110-115 Швед А.Д. Особливості психологічної готовності жінки до материнства: дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня – спеціаліст психології: спеціальність 7.040101 “Психологія”, форма навчання – заочна, науковий керівник: Голєв С.В., ад’юнкт-професор психології / А.Д.Швед. –Херсон: ВМУРол «Україна» ХФ, 2009. - 79 с. Брутман В.И. Динамика психического состояния женщины во время беременности и после родов / В.И. Брутман, Г.Г. Филиппова, И.Ю. Хамитова // Вопросы психологии. – 2002. – №1. – C.59-69. – №3. – C.109–117. Troutman B. R. Nonpsychotic postpartum depression among adolescent mothers / B.R. Troutman & C.E. Cutrona // Journal of Abnormal Psychology. – 1990. – №99. – P. 69–78. O'Hara M. W. Social support, life events, and depression during pregnancy and the puerperium / M.W. O'Hara // Arch.Gen.Psychiatry. – 1986. – №43. – P. 569–573. Perceived Partner Support in Pregnancy Predicts Lower Maternal and Infant Distress / Lynlee R., Tanner Stapleton, Christine Dunkel Schetter, Erika Westling [et al.] // J. Fam. Psychol. Author manuscript. – 2012. – № 26(3). – P. 453–463. Філіпова Г.Г. Психология материнства / Г.Г. Філіпова. — Москва, 2002. — С. 33. Кульчицький Д. В.  Визначення показника якості життя як інтегральної ознаки фізичного та психічного здоров'я жінки після оперативного розродження за удосконаленою методикою / Д. В. Кульчицький // Перинатология и педиатрия. - 2017. - № 1. - С. 80-83. Hodnett E. D., Fredericks S. Support during pregnancy for women at increased risk of low birthweight babies // Cochrane Database Syst. Rev.— 2003.— Vol. 3.— P. 241–249. Depression and Anxiety in Early Pregnancy and Risk for Preeclampsia / Kurki Tapio, Hiilesmaa Vilno, Raitasalo Raimo [et al.] //Obstetrics & Gynecology. – 2000. – № 95 (4). – P.487–490. Неотложные состояния в акушерстве и гинекологии / [Г. К. Степанковская, Б. М. Венцковский, Л. В. Тимошенко и др.] ; под ред. Г. К. Степанковской, Б. М. Венцковского. – Киев : Здоров’я, 2000. – 672 с. Ушакова В.Р.  Психоемоційний стан жінок із різним перебігом вагітності / В.Р. Ушакова // Психологічні перспективи. - 2014 - №24 Кочарян О. С. Особливості особистості жінок з ускладненнями вагітності / О. С. Кочарян, В. І. Кузнєцова // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Сер. : Психологія. – 2009. – № 8. – Вип. 42. – С. 70–77. Баранова В. В. Особливості психоемоційного стану жінок, які мають репродуктивні втрати в анамнезі, в умовах теперішньої вагітності / В. В. Баранова // Перинатология и педиатрия. - 2017. - № 1. - С. 70-73. Нікогосян, Л. Р.  Використання психодрами для роботи з сім’єю, в якій очікують дитину [Текст] / Л. Р. Нікогосян. - Электрон. журн. // Архів психіатрії. - 2015. - Т. 21, № 1. - С. 119-121 Practice Support Program. Mental health - making in real practice guide. Impact BC. 2009. Cox JL, Holden J, Sagovsky R. Detection of postnatal depression. Development of the 10-item Edinburgh Postnatal Depression Scale. The British Journal ofPsychiatry. 1987; 150(6):782-786. Dennis C, Doswell T. Psychosocial and psychological interventions for preventing postpartum depression.The Cochrane Collaboration; 2013. Cuijpers P, Geraedts AS, van Oppen P, Andersson G, Markowitz JC, van Stratten A. Interpersonal psychotherapy of depression: A meta-analysis. Am J Psychiatry. 2011;168:581-592. Haring M. Coping with depression during pregnancy and following the birth: A cognitive behaviour therapy-based resource and self-management guide for women and health care providers. BC Mental Health and Addiction Services. 2011. Teasdale J, Segal Z, Williams J, Ridgeway V, Soulsby J, Lau M. Prevention of relapse/recurrence in major depression by mindfulness-based cognitive therapy. J Consult Clin Psychol. 2000; 68:615-623. Miller LJ. Postpartum depression. JAMA 2002 Feb 13;287(6):762-5. Cogill SR, Caplan HL, Alexandra H, Robson KM, Kumar R. Impact of maternal postnatal depression on cognitive development of young children. Br Med J (Clin Res Ed) 1986 May 3;292(6529):1165-7. PubMed Perinatal Services BC. Antidepressant use during pregnancy: Considerations for the newborn exposed to SSRI’s/SSNIs (guideline). 2013. Newport DJ, Hostetter A, Arnold A, et al. The treatment of 26. Vedernikov Y, Bolanos S, Bytautiene E, et al. Effects of fluoxepostpartum depression: minimizing infant exposure. J Clin tine on contractile activity of pregnant rat uterine rings. Am J Psychiatry 2002; 63 Suppl. 7: 31-44 Gentile, S. (2005). The safety of newer antidepressants in pregnancy and breast feeding. Drug Safety, 28, 137–152.   «Знеболення пологів у жінок із рубцем на матці» Наталія Титаренко Epidural analgesia. Effect on the likelihood of a successful trial of labor after cesarean section / EP Sakala, S Kaye, RD Murray, LJ. Munson J Reprod Med. 1990;35:886-90. Risk factors for uterine rupture among women who attempt a vaginal birth after a previous cesarean: a case-control study / MK Barger, J Weiss, A Nannini et al. J Reprod Med. 2011;56:313-20. Vaginal birth after cesarean delivery: results of a 5-year multicenter collaborative study / BL Flamm, LA Newman, SJ Thomas et al. Obstet Gynecol. 1990;76:750- Analgesia for labour: an evidence-based insight for the obstetrician / DI Alleemudder, Y Kuponiyi, C Kuponiyi et al. The Obstetrician & Gynaecologist. 2015;17:147- Does pain relief during delivery decrease the risk of postnatal depression? / P Hiltunen, T Raudaskoski, H Ebeling et al. Acta Obstet Gynecol Scand. 2004;83:257e61. Tocophobia: a new indication for cesarean delivery? / GC Di Renzo. J Matern Fetal Neonatal Med.2003;13:217. Practice Guidelines for Obstetric Anesthesia; An Updated Report by the American Society of Anesthesiologists Task Force on Obstetric Anesthesia and the Society for Obstetric Anesthesia and Perinatolog Anesth. 2016;124(2):270-300. PracticeBulletin 184: VaginalBirthAfterCesareanDelivery / Committee on Practice Bulletins – Obstetrics. Obstet Gynecol. 2017;130(5):e217-e233. The MFMU Cesarean Registry: factors affecting the success of trial of labor after previous cesarean delivery. National Institute of Child Health and Human Development Maternal – Fetal Medicine Units Network / MB Landon, S Leindecker, CY Spong et al. Am J Obstet Gynecol.2005;193:1016- Trial of labor in previous cesarean section patients, excluding classical cesarean sections / TG Stovall, DC Shaver, SK Solomon, GD Anderson. Obstet Gynecol. 1987;70:713- Extradural block in patients who have previously undergone caesarean section / C Carlsson, G Nybell-Lindahl. Br J Anaesth. 1980;52:827-30. Meehan FP, Burke G, Kehoe Jt: Update on delivery following prior cesarean section: A 15-year review 1972–1987. int J Gynaecol obstet 1989; 30:205-12. RCOG Greentop Guideline No 45 Birth after Caesarean Section October 2015. https://www.rcog.org.uk/globalassets/documents/guidelines/gtg_45.pdf Delivery for women with a previous cesarean: guidelines for clinical practice from the French College of Gynecologists and Obstetricians (CNGOF) / L Sentilhes, C Vayssière, G Beucher et al. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2013;170(1):25-32. Anesthetic management in case of previous cesarean section /P Diemunsch, J Pottecher, D Chassard. J Gynecol Obstet Biol Reprod. 2012;4:817- Delivery after prior cesarean: maternal morbidity and mortality / YW Cheng, KB Eden, N Marshall et al. Clin Perinatol. 2011; 38(2):297-309. Deciding on the mode of birth after a previous caesarean section - An online survey investigating women's preferences in Western Switzerland / M Bonzon, MM Gross, A Karch, S Grylka-Baeschlin. 2017;50:219-27. Estimating success of vaginal birth after caesarean section in a regional Australian population: Validation of a prediction model / SS Mooney, R Hiscock, ID Clarke et al. J Obstet Gynaecol. 2018 [Epub ahead of print]. Vaginal birth after caesareansection: Current status and where to from here? / GA Ryan, SM Nicholson, JJ Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol.2018;224:52-7. Sonographic measurement of lower uterine segment thickness to predict uterine rupture during a trial of labor in women with previous Cesarean section: a meta analysis / N Kok, IC Wiersma, BC Opmeer et al. Ultrasound Obstet Gynecol. 2013; 42(2):132-9. Predicting successful intended vaginal delivery after previous caesarean section: external validation of two predictive models in a Dutch nationwide registration-based cohort with a highintended vaginal delivery rate / EN Schoorel, S Melman, SM van Kuijk et al. BJOG. 2014;121:840-7. Rates and success rates of trial of labor after cesarean delivery in the United States, 1990-2009 / SF Uddin, AE Simon. Matern Child Health J. 2013;17(7):1309-14. Vaginal birth after caesarean section: a cohort study investigating factors associated with its uptake and success / HE Knight, I Gurol-Urganci, JH van der Meulen et al. 2014; 121(2):183-92. Clinical interventions that increase the uptake and success of vaginal birth after caesarean section: a systematic review / C Catling-Paull, R Johnston, C Ryan et al. J Adv Nurs. 2011;67(8):1646-61. Vaginal birth after cesarean delivery. A common-sense approach / Scott. Obstet Gynecol. 2011;118:342-50. The intriguing association between epidural anesthesia and mode of delivery among women in trial of labor after a previous cesarean delivery / A. Shmueli, L. Salman, D. Nassie1 et al. Am J Obstet Gynecol. 2017; 216(1):S536-7. Labor progression in women attempting vaginal birth after previous cesarean delivery in relation to parity and epidural anesthesia / N. Miller, M. Peleg, N. Hag-Yahia et al. Am J Obstet Gynecol. 2017; 216(1):S432 Epidural analgesia is safe at TOLAC for the mother and neonate / M Bas-Lando, F Haouzi, A Ioscovich. Am J Obstet Gynecol. 2015: S332. Epidural analgesia at trial of labor after cesarean (TOLAC): a significant adjunct to successful vaginal birth after cesarean (VBAC) / S Grisaru-Granovsky, M Bas-Lando, L Drukker et al. J Perinat Med. 2018; 46(3):261-9. Uterine rupture by intended mode of delivery in the UK: a national case-control study / KE Fitzpatrick, JJ Kurinczuk, Z Alfirevic et al. PLoS Med. 2012;9:e1001184. Uterine rupture without previous caesarean delivery: a population-based cohort study / DL Thisted, LH Mortensen, L Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2015;195:151-5. Guise JM, Eden K, Emeis C et al. Vaginal Birth After Cesarean: New Insights. Evidence Reports/ Technology Assessments, No. 191. Rockville, Maryland, USA: Agency for Healthcare Research and Quality; 2010. Risk of uterine rupture in Australian women attempting vaginal birth after one prior caesarean section: a retrospective population-based cohort study / GA Dekker, A Chan, CG Luke et al. BJOG. 2010;117:1358–65. Uterine rupture in The Netherlands: a nationwide population-based cohort study / JJ Zwart, JM Richters, F Ory et al. BJOG. 2009;116:1069-78; discussion 1078- Intrapartum predictors of uterine rupture / E Craver Pryor, HL Mertz, BW Beaver et al. Am J Perinatol. 2007;24:317-21. Signs, symptoms and complications of complete and partial uterine ruptures during pregnancy and delivery / M Guiliano, E Closset, D Therby et al. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2014;179:130-4. Trial of labor compared to repeat cesarean section in women with no other risk factors than a prior cesarean delivery / A Studsgaard, M Skorstengaard, J Glavind et al. Acta Obstet Gynecol Scand. 2013;92(11):1256-63. Considerations of Epidural Analgesia in a Patient With Suspected Uterine Rupture / SD Truax-Waits. AANA Journal. 2017; 85(2):136-9. Risk factors for uterine rupture during a vaginal birth after one previous caesarean section: a case–control study / CHE Weimar, C Lima, ML Bots et al. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2010;151:41- The role of epidural anesthesia in trial of labor / C Johnson, N Oriol. Reg Anesth. 1990: 304-8. Kamel J. Can you feel a uterine rupture with an epidural?, 2012. VBAC Facts. http://vbacfacts.com/2012/06/22/can-you-feel-auterine-rupture-with-an-epidural/ Uterine Rupture in Pregnancy, 2012 / GG Nahum. Medscape Reference. http://emedicine.medscape.com/article/275854overview#aw2aab6b6. 13 myths about VBAC. http://vbacfacts.com/13-myths-aboutvbac. Accessed March 17, 2015. Updated link accessed What is a uterine rupture and how often does it occur? http://www. vbac.com/what-is-a-uterine-rupture-and-how-often-does-it-occur/. Updated February 23, 2016. Updated link accessed March 8, 2015. Fetal heart rate changes associated with uterine rupture / JJ Ridgeway, DL Weyrich, TJ Benedetti. Obstet Gynecol. 2004;103:506- Frequent epidural dosing as a marker for impending uterine rupture in patients who attempt vaginal birth after cesarean delivery / AG Cahill, AO Odibo, JE Allsworth, GA Macones. Am J Obstet Gynecol. 2010;202:355.e1- Pain management for women in labour: an overview of systematic reviews / L Jones, M Othman, T Dowswell et al. Cochrane Database Syst Rev. 2012;3:CD009234.     «Використання нечіткої логіки у діагностиці стану плода» Ігор Лахно Clark S. L., Hamilton E. F., Garite T. J., et al. The limits of electronic fetal heart rate monitoring in the prevention of neonatal metabolic acidemia // American journal of obstetrics and gynecology. – 2016. – Vol. 216, No 2. – P. 163e1 -163e6. Czabanski R., Jezewski J., Wrobel J., et al. Application of fuzzy inference systems for classification of fetal heart rate tracings in relation to neonatal outcome // Ginecol Pol. – 2013. – Vol. 84, No 1. – P. 38-43. Hoyer D.,  Zebrowski J., Cysarz D., et al. Monitoring fetal maturation – objectives, techniques and indices of autonomic function // Physiol Meas. – 2017. – Vol. 38, no 5. – P. 61-88. Lakhno I. Fetal non-invasive electrocardiography contributes to better diagnostics of fetal distress: a cross-sectional study among patients with pre-eclampsia // Ann Acad Med Singapore. – 2015. – Vol. 44, No 11. – P. 519–523. Lakhno I.,  Behar J. A.,  Oster J., et al. The use of non-invasive fetal electrocardiography in diagnosing second-degree fetal atrioventricular block // Matern Health Neonatol Perinatol. – 2017. – Vol. 3, No 14. Redman C. 45 years of fetal heart rate monitoring in BJOG // BJOG. – 2015. – Vol. 122, No 4. – P.536. Reinhard J., Hayes-Gill B. R., Yi Q., et al. Comparison of non-invasive fetal electrocardiogram to Doppler cardiotocogram during the 1st stage of labor // Journal of perinatal medicine. – 2010. – Vol. 38, No 2. – P. 179-185.  

Перелік літератури для №8-2018 «З турботою про Жінку» «Послеродовое кровотечение и хирургические подходы, позволяющие сохранить матку» Uzel Kemine, Ahmet Kale, Gulfem Basol, Chora Aifer WHO. Reducing the Global Burden: Postpartum Haemorrhage. Making Pregnancy Safer. 2007. [Full Text].        2.American College of Obstetricians and Gynecologists. ACOG Practice Bulletin: Clinical Management Guidelines for Obstetrician-Gynecologists Number 76, October 2006: postpartum                      hemorrhage. Obstet Gynecol. 2006 Oct. 108(4):1039-47. [Medline]. Lutomski J, Byrne B, Devane D, Greene R. Increasing trends in atonic postpartum haemorrhage in Ireland: an 11-year population-based cohort study. BJOG. 2012 Feb. 119(3):306-14. [Medline]. Baskett TF. Complications of the third stage of labour. Essential Management of Obstetrical Emergencies. 3rd ed. Bristol, England: Clinical Press; 1999. 196-201. Sentilhes L, Vayssière C, Deneux-Tharaux C, et al. Postpartum hemorrhage: guidelines for clinical practice from the French College of Gynaecologists and Obstetricians (CNGOF): in collaboration with the French Society of Anesthesiology and Intensive Care (SFAR). Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2016 Mar. 198:12-21. [Medline]. Jackson KW Jr, Allbert JR, Schemmer GK, Elliot M, Humphrey A, Taylor J. A randomized controlled trial comparing oxytocin administration before and after placental delivery in the prevention of postpartum hemorrhage. Am J Obstet Gynecol. 2001 Oct. 185(4):873-7. [Medline]. Society of Obstetrics and Gynecology of Canada. Postpartum hemorrhage. ALARM Manual. 15th Ed. 2008.        8.Jaleel R. Khan A. Post-partum haemorrhage--a risk factor analysis. Mymensingh Medical Journal: MMJ. 19(2):282-9, 2010 Apr. Abstract Rogers MS, Yuen PM, Wong S. Avoiding manual removal of placenta: evaluation of intra-umbilical injection of uterotonics using the Pipingas technique for management of adherent placenta. Acta Obstet Gynecol Scand. 2007. 86(1):48-54. [Medline].      10.Visually estimated and calculated blood loss in vaginal and cesarean delivery Irene Stafford, MD; Gary A. Dildy; Steven L. Clark; Michael A. Belfort,            http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/18639209 Rogers J, Wood J, McCandlish R, Ayers S, Truesdale A, Elbourne D. Active versus expectant management of third stage of labour: the Hinchingbrooke randomised controlled trial. Lancet. 1998 Mar 7. 351(9104):693-9. [Medline]      12.[Guideline] James AH, Kouides PA, Abdul-Kadir R, et al. Von Willebrand disease and other bleeding disorders in women: consensus on diagnosis and management from an international                 expert panel. Am J Obstet Gynecol. 2009 Jul. 201(1):12.e1-8. [Medline].      13.Baskett TF. Complications of the third stage of labour. Essential Management of Obstetrical Emergencies. 3rd ed. Bristol, England: Clinical Press; 1999. 196-201.      14.O’Leary JA.Uterine artery ligation in the control of postcesarean hemorrhage.JReprod Med 1995;40:189. Pelvic arterial ligations for severe post-partum hemorrhage. Indications and techniques. Morel O Malartic C Muhlstein J ,Gayat E, Judlin P, Soyer P, Barranger E. J Visc Surg. 2011 Apr;148(2):e95-102. Doi: 10.1016/j.jviscsurg.2011.02.002.Epub 2011 Apr 7. Tsirulnikov MS. Ligation of the uterine vessels during obstetrical hemorrhages. Immediate and long-term results. J Gynecol Obstet Biol Reprod 1979;8:751-3. AbdRabbo SA. Stepwise uterine devascularization: a novel technique for management of uncontrolled postpartum hemorrhage with preservation of the uterus. Am J Obstet Gynecol 1994; 171:694. Sentilhes L, Trichot C Resch B, et al. Fertility and pregnancy outcomes following uterine devascularization for severe postpartum haemorrhage. Hum Reprod 2008;23:1087. AbdRabbo SA. Stepwise uterine devascularization: a novel technique for management of uncontrolled postpartum hemorrhage with preservation of the uterus. Am J Obstet Gynecol. 1994 Sep. 171(3):694-700. [Medline]. The B-Lynch technique for postpartum haemorrhage: an option for every gynaecologist. Holtsema H, Nijland R, Huisman A, Dony J, van den Berg PP. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2004 Jul 15;115(1):39-42. Gottlieb G, Pandipati S, Davis KM, Gibbs RS. Uterine necrosis: a complication of uterine compression sutures. Obstet Gynecol 2008;112:429. Gizzo S, Saccardi C, Patrelli TS, et al. Fertility rate and subsequent pregnancy outcomes after conservative surgical techniques in postpartum hemorrhage: 15 years of literature. Fertil Steril 2013;99:2097 Doumouchtsis SK, Nikolopoulos K, Talaulikar V, et al. Menstrual and fertility outcomes following the surgical management of postpartum haemorrhage: a systematic review. BJOG 2014; 121:382. Technical description of the B-Lynch brace suture for treatment of massive postpartum hemorrhage and reviev of published cases. Price N, B-Lynch C.      25.Dildy GA, Belfort MA, Adair CD, et al. Initial experience with a dual-balloon catheter for the management of postpartum hemorrhage. Am J Obstet Gynecol 2014; 210:136.el. Joshi VM, Otiv SR, Majumder R, et al. Internal iliac artery ligation for attesting postpartum haemorrhage. BJOG 2007;114:356. Vedantham S, Goodwin SC, McLucas B, Mohr G. Uterine artery embolization: an underused method of controlling pelvic hemorrhage. Am J Obstet Gynecol. 1997 Apr. 176(4):938-48. [Medline]. Pelage JP, Le Dref O, Mateo J, et al. Life-threatening primary postpartum hemorrhage: treatment with emergency selective arterial embolization. Radiology. 1998 Aug. 208(2):359-62. [Medline]. Park HS, Shin JH, Yoon HK, et al. Transcatheter Arterial Embolization for Secondary Postpartum Hemorrhage: Outcome in 52 Patients at a Single Tertiary Referral Center. J Vasc Interv Radiol. 2014 Jun 27. [Medline].   «Профілактика артеріальної гіпертензії у жінок із СПКЯ. Міждисциплінарний підхід» Ігор Лахно Грищенко О. В., Лахно И. В. Гинекологическая эндокринология: исторический очерк (лекция для будущих акушеров-гинекологов) // Вiсник Харкiвського нацiонального унiверситету iм. В.Н. Каразiна. – 2000. – № 494. Сер.: Медицина. – Вип. 1. – С. 10 – 13. Лахно И. В. Повышение эффективности методов индукции овуляции у женщин с поликистозом яичников // Здоровье женщины. – 2014. – № 5. – С. 122-125. Миронова М. П., Фазлыева Э. А. Особенности индукции овуляции у женщин различного возраста с синдромом поликистозных яичников // Акушерство, гинекология и репродукция. – 2013. – № 3 – С. 9-12. Морчиладзе А. З., Савина В. А., Ткаченко Н. Н., Ярмолинская М. И. Применение ингибитора ароматазы летрозола для индукции овуляции у женщин с синдромом поликистозных яичников // Журнал акушерства и женских болезней. – 2011.– № 2. – С. 52-57. Рыбалка А.Н., Памфамиров Ю.К., Заболотнов В.А. и др. Индукция овуляции у больных с синдромом поликистозных яичников // Медицинские аспекты здоровья женщины. – 2009. – Т. 25, №8. – С. 12-20. Azziz R. Introduction: Determinants of polycystic ovary syndrome // Fertil Steril. – 2016. – Vol. 106, No 1. – P. 4-5. Badawy A., Elnashar A. Treatment options for polycystic ovary syndrome. Review // International Journal of women Health. – 2011. –Vol.3. – P.25-35. Cahil D. J., O’Brien K. Polycystic ovary syndrome (PCOS): metformin // BMJ Clin Evid. – 2015. – P. 1408. Costabile L. High dose of phytoestrogens can reverse the antiestrogenic effects of clomiphene citrate on the endometrium in patients undergoing intrauterine insemination: a randomized trial // – 2003. – Vol. 44, Suppl 1. – P. 9-20. Frossing S., Nylander M., Kistorp C., Skouby S. O., Faber J. Effect of liraglutide on atrial natriuretic peptide, adrenomedullin, and copeptin in PCOS // Endocr Connect. – 2018. – Vol. 7, No 1. – P. 115-123. Gerhard I. I., Patek A., Monga B. et al. Mastodynon bei weiblicher Sterilitat // Forsch Komplementarmed. – 1998. – Vol. 5. – P. 272-278. Glintborg D., Rubin K. H., Nybo M., Abrahamsen B., Andersen M. Cardiovascular disease in a nationwide population of Danish women with polycystic ovary syndrome // Cardiovasc Diabetol. – 2018. – Vol. 17, No 37. Homburg R., Gudi A., Amit Shah A., Layton A. M. A novel method to demonstrate that pregnant women with polycystic ovary syndrome hyper-expose their fetus to androgens as a possible stepping stone for the developmental theory of PCOS. A pilot study // Reproductive Biology and Endocrinology. – – Vol. 15, No 61.  Kamel H. H. Role of phyto-oestrogens in ovulation induction in women with polycystic ovarian syndrome // Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. – – Vol. 168, No 1. – P. 60-63. Kianbakht S., Dabaghian F. H. Improved glycemic control and lipid profile in hyperlipidemic type 2 diabetic patients consuming Salvia officinalis L. leaf extract: a randomized placebo. Controlled clinical trial // Complement Ther Med. - 2013. - Vol. 21, No 5. - P. 441-446. Kim M. W., Ahn K. H., Ryu K. J. et al. Preventive effects offolic Acid supplementation on adverse maternal and fetal outcomes // PLoS One. – 2014. – Vol. 9, No 5. – e 97273.  Legro R. S., Barnhart H. X., Schlaff W. D. et al. Clomiphene, metformin, or both for infertility in the polycystic ovary syndrome // New England Journal of Medicine. – 2007. – Vol. 356. – P. 551-566. Marciniak A., Nawrocka Rutkowska J., Brodowska A., Wiśniewska B., Starczewski A. Cardiovascular system diseases in patients with polycystic ovary syndrome - the role of inflammation process in this pathology and possibility of early diagnosis and prevention // Ann Agric Environ Med. – 2016. – Vol. 23, No 4. – P. 537-541. Moll E., Bossuyt P. M., Korevaar J.C. et al. Effect of clomifene citrate plus metformin and clomifene citrate plus placebo on induction of ovulation in women with newly diagnosed polycystic ovary syndrome: randomised double blind clinical trial // BMJ. – 2006. –Vol. 332. – P. 1485- 1490. Patel S. S., Truong U., King M., et al. Obese adolescents with polycystic ovarian syndrome have elevated cardiovascular disease risk markers // Vasc Med . 2017 April ; 22(2): 85–95. Wiweko B., Indra I., Susanto C., Natadisastra M., Hestiantoro A. The correlation between serum AMH and HOMA-IR among PCOS phenotypes // BMC Res Notes. – 2018. – Vol. 11, No 114. Wuttke W., Jarry H., Becker T. et al. Phytoestrogens: endocrine disrupters or replacement for hormone replacement therapy? // Ther Adv Endocrinol Metab. – – Vol.  3, No 1. – P. 27-47.   «СTLA-4 та PD-1 – захист ракових клітин від імунної системи заблоковано Нобелівська премія в галузі медицини та фізіології 2018 року» Ольга Боженко        1. Cancer Today (powered by GLOBOCAN 2018) IARC; Cancer Base No. 15 Edited by Ferlay J, Ervik M, Lam F, Colombet M, Mery L, Piñeros M, Znaor A, Soerjomataram I, Bray FISBN-13                (Database) Wei SC, Duffy CR, Allison JP. Fundamental Mechanisms of Immune Checkpoint Blockade Therapy. 2018 Sep;8(9):1069-1086. doi: 10.1158/2159-8290.CD-18-0367. Epub 2018 Aug 16. Chamoto K, Al-Habsi M, Honjo T. Role of PD-1 in Immunity and Diseases. Curr Top Microbiol Immunol.2017;410:75-97. doi: 10.1007/82_2017_67. Iwai Y, Hamanishi J, Chamoto K, Honjo T. Cancer immunotherapies targeting the PD-1 signaling pathway. J2017 Apr 4;24(1):26. doi: 10.1186/s12929-017-0329-9. Salama AK, Hodi FS. Cytotoxic T-lymphocyte-associated antigen-4. Clin Сancer Res.2011 Jul 15;17(14):4622-8. doi: 10.1158/1078-0432.CCR-10-2232. Epub 2011 Apr 5. nobelprize.org   «Гостра кишкова непрохідність у вагітних» Євген Гріжимальський, Дмитро Шадлун, Олександр Іоффе, Андрій Гарга, Євгеній Суліменко Айламазян Э.К., Семенова И.И., Старовойтов В.А. Особенности терапевтической и акушерской тактики при острой кишечной непроходимости у беременных. Вестн. Рос. ассоц. акуш. и гин. 1995; 1 (3): 42–8. Сотниченко Б.А., Макаров В.И. Ошибки диагностики и хирургической тактики при острой кишечной непроходимости у беременных. Хирургия. 1990; 3: 83–6. Kehlet H. Fast-track surgery-the role of anaesthesiologist and perioperative pain management. Refresher course lectures. Munich, 2007, pp 153-155   «Синдром полікістозних яєчників з точки зору ендокринолога» Aleksandra Kruszynska Rotterdam ESHRE/ASRM – sponsored PCOS consensus workshop group. Revised 2003 consensus on diagnostic criteria and long-term health risks related to polycystic ovary syndrome (PCOS). Hum Reprod 2004; 19: 41-47. Fauser BC, Tarlatzis BC, Rebar RW et al. Consensus on women's health aspects of polycystic ovary syndrome (PCOS): the Amsterdam ESHRE/ASRM-Sponsored 3rd PCOS Consensus Workshop Group. Fertil Steril 2012; 97(1):28-38. Neil F. Goodman, Rhoda H. Cobin, Walter Futterweit, Jennifer S. Glueck, Richard S. Legro, Enrico Carmina, AACE/ACE Disease State Clinical Review AACE/ACE: Disease State Clinical Review: Guide to the Best Practices in the Evaluation and Treatment of Polycystic Ovary Syndrome-Part 1, ENDOCRINE PRACTICE Vol 21 No. 11 November 2015; 1291. Neil F. Goodman, Rhoda H. Cobin, Walter Futterweit, Jennifer S. Glueck, Richard S. Legro, Enrico Carmina, AACE/ACE Disease State Clinical Review AACE/ACE: Disease State Clinical Review: Guide to the Best Practices in the Evaluation and Treatment of Polycystic Ovary Syndrome-Part 2, ENDOCRINE PRACTICE Vol 21 No. 12 December 2015; 1415. Azziz R, Carmina E et al. Criteria for Defining Polycystic Ovary Syndrome as a Predominantly Hyperandrogenic Syndrome: An Androgen Excess Society Guideline. J Clin Endocrinol Metab 2006; 91: 4237 – 4245. Ferriman D, Gallwey JD. Clinical assessment of body hair growth in women. J Clin Endocrinol Metab 1961; 21:1440–1447. Stein I, Leventhal M. Amenorrhoea associated with bilateral polycystic ovaries. Am J Obstet Gynecol 1935; 29: 181–185. Balen AH, Laven JS, Tan SL, Dewailly D. Ultrasound assessment of the polycystic ovary: international consensus definitions. Hum Reprod Update 2003; 9: 505–514. Barbieri RL, Smith S, Ryan KJ. The role of hyperinsulinemia in the pathogenesis of ovarian hyperandrogenism. Fertil Steril 1988; 50: 197–212. Urbanek M, Legro RS, Driscoll DA, Azziz R, Ehrmann DA, Norman RJ, Strauss 3rd JF, Spielman RS, Dunaif A. Thirty-seven candidate genes for polycystic ovary syndrome: strongest evidence for linkage is with follistatin. Proc Natl Acad Sci USA 1999; 96: 8573-8578. Aleksandra Kruszyńska, Jadwiga Słowinska-Srzednicka, Aleksandra Wycisk, Piotr Glinicki, Katarzyna Podkowska, Renata Kapuścińska, High prevalence of autoimmune thyroiditis in Polish PCOS women and its association with insulin resistance Postępy Nauk Medycznych 12/2016, s. 873-877. Aleksandra Kruszyńska, Jadwiga Słowińska-Srzednicka, Wojciech Jeske, Wojciech Zgliczyński Proinsulin, adiponectin and hsCRP in reproductive age women with polycystic ovary syndrome (PCOS) — the effect of metformin treatment Endokrynologia Polska 2014;65(1):2-10. Dunaif A. Insulin resistance and the polycystic ovary syndrome: mechanism and implications for pathogenesis. Endocr Rev 1997; 18(6):774-800. Ehrmann DA. Polycystic ovary syndrome. N Engl J Med 2005; 352(12):1223-1236. Salley KE, Wickham EP, Cheang KI, Essah PA, Karjane NW, Nestler JE. Glucose intolerance in polycystic ovary syndrome--a position statement of the Androgen Excess Society. J Clin Endocrinol Metab 2007; 92(12):4546-4556. American Diabetes Association 2007 Standards of medical care in diabetes-2007. Diabetes Care 30 (Suppl 1): S4-S41. 2007. ACOG Practice Bulletin. Clinical Management Guidelines for Obstetrician-Gynecologists: number 41, December 2002. Obstet Gynecol 2002; 100(6):1389-1402. Conway GS, Agrawal R, Betteridge DJ, Jacobs HS. Risk factors for coronary artery disease in lean and obese women with the polycystic ovary syndrome. Clin Endocrinol (Oxf) 1992; 37(2):119-125. Shroff R, Kerchner A, Maifeld M, Van Beek EJ, Jagasia D, Dokras A. Young obese women with polycystic ovary syndrome have evidence of early coronary atherosclerosis. J Clin Endocrinol Metab 2007; 92(12):4609-4614. Shaw LJ, Bairey Merz CN, Azziz R et al. Postmenopausal women with a history of irregular menses and elevated androgen measurements at high risk for worsening cardiovascular event-free survival: results from the National Institutes of Health—National Heart, Lung, and Blood Institute sponsored Women's Ischemia Syndrome Evaluation. J Clin Endocrinol Metab 2008; 93(4):1276-1284. Sam S, Dunaif A. Polycystic ovary syndrome: syndrome XX? Trends Endocrinol Metab 2003; 14(8):365-370. Ibáñez L, Dimartino-Nardi J, Potau N, Saenger P. Premature adrenarche--normal variant or forerunner of adult disease? Endocr Rev. 2000;21:671-696. Janssen OE, Mehlmauer N, Hahn S et al.: High prevalence of autoimmune thyroiditis in patients with polycystic ovary syndrome. Eur J Endocrinol 2004; 150(3): 363-369.   «Дефіцит вітамінуD у дорослих (частина 2)» Наталія Товстолиткіна Bikle D.D. Vitamin D: Newly Discovered Actions Require Reconsideration of Physiologic Requirements [Текст] / D.D. Bikle // Trends Endocrinol. Metab. — 2010. — Vol. 21(6). — P. 375­384. Дефіцит вітаміну D у населення України та фактори ризику його розвитку Журнал "Біль. Суглоби. Хребет" 4 (08) 2012 Wortsman J, Matsuoka LY, Chen TC, Lu Z, Holick MF (2000) Decreased bioavailability of vitamin D in obesity. Am J Clin Nutr 72(3) 690–693. Cheng S, Massaro JM, Fox CS, Larson MG, Keyes MJ, et al. (2010) Adiposity, cardiometabolic risk, and vitamin D status: The Framingham heart study. Diabetes 59(1) 242–246. Delvin EE, Lambert M, Levy E, O'Loughlin J, Mark S, et al. (2010) Vitamin D status is modestly associated with glycemia and indicators of lipid metabolism in french-canadian children and adolescents. J Nutr 140 (5) 987–991. Freedman BI, Wagenknecht LE, Hairston KG, Bowden DW, Carr JJ, et al. (2010) Vitamin D, adiposity, and calcified atherosclerotic plaque in African-Americans. J Clin Endocrinol Metab 95 (3) 1076–1083. Підкреслено - ожиріння Heaney RP, Recker RR, Grote J, Horst RL, Armas LAG (2011) Vitamin D3 is more potent than vitamin D2 in humans. J Clin Endocrinol Metab 96 (3) E447–E452. Rosenblum JL, Castro VM, Moore CE, Kaplan LM (2012) Calcium and vitamin D supplementation is associated with decreased abdominal visceral adipose tissue in overweight and obese adults. Am J Clin Nutr 95 (1) 101–108. Plotnikoff GA, Quigley JM. Prevalence of severe hypovitaminosis D in patients with persistent, nonspecific musculoskeletal pain. Mayo Clin Proc. 2003;78:1463-1470 [PubMed] Arvold DS, Odean MJ, Dornfeld MP, et al. Correlation of symptoms with vitamin D deficiency and symptom response to cholecalciferol treatment: a randomized controlled trial. Endocr Pract. 2009;15:203-212 [PubMed] Haddad JG, Matsuoka LY, Hollis BW, Hu YZ, Wortsman J. Human plasma transport of vitamin D after its endogenous synthesis. J Clin Invest. 1993 Jun. 91(6):2552-5. [Medline]. [Full Text]. Krzyścin JW, Jarosławski J, Sobolewski PS. A mathematical model for seasonal variability of vitamin D due to solar ra diation. J Photochem Photobiol B (2011) 105(1):106–12.10.1016/j.jphotobiol.2011.07.008 [PubMed] [Cross Ref] Spiro A, Buttriss JL. Vitamin D: an overview of vitamin D status and intake in Europe. Nutr Bull (2014) 39:322–50.10.1111/nbu.12108 [PMC free article] [PubMed] [Cross Ref] Mayo Clin Proc. 2010 Aug; 85(8): 752–758. Vitamin D Deficiency in Adults: When to Test and How to Treat. .Ross AC, Manson JE, Abrams SA, Aloia JF, Brannon PM, Clinton SK, et al. The 2011 report on dietary reference intakes for calcium and vitamin D from the Institute of Medicine: what clinicians need to know. J Clin Endocrinol Metab (2011) 96(1):53–8.10.1210/jc.2010-2704 [PMC free article] [PubMed] [Cross Ref Reusch J, Ackermann H, Badenhoop K. Cyclic changes of vitamin D and PTH are primarily regulated by solar radiation: 5-year analysis of a German (50 degrees N) population. Horm Metab Res. 2009;41:402-407 Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA, Gordon CM, Hanley DA, Heaney RP, et al. Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab (2011) 96(7):1911–30.10.1210/jc.2011-0385 [PubMed] [Cross Ref] Norman AW. From vitamin D to hormone D: fundamentals of the vitamin D endocrine system essential for good health. Am J Clin Nutr (2008) 88(2):491S–9S.10.1093/ajcn/88.2.491S [PubMed] [Cross Ref] Hollis BW, Wagner CL, Drezner MK, Binkley NC. Circulating vitamin D3 and 25-hydroxyvitamin D in humans: an important tool to define adequate nutritional vitamin D status. J Steroid Biochem Mol Biol (2007) 103(3–5):631–4.10.1016/j.jsbmb.2006.12.066 [PMC free article] [PubMed] [Cross Ref Priemel M, von Domarus C, Klatte TO, Kessler S, Schlie J, Meier S, et al. Bone mineralization defects and vitamin D deficiency: histomorphometric analysis of iliac crest bone biopsies and circulating 25-hydroxyvitamin D in 675 patients. J Bone Miner Res (2010) 25(2):305–12.10.1359/jbmr.090728 [PubMed] Hollis BW, Wagner CL. New insights into the vitamin D requirements during pregnancy. Bone Res (2017) 5:17030.10.1038/boneres.2017.30 [PMC free article] [PubMed] [Cross Ref] Hollis BW, Wagner CL. Vitamin D supplementation during pregnancy: improvements in birth outcomes and complications through direct genomic alteration. Mol Cell Endocrinol (2017) 453:113–30.10.1016/j.mce.2017.01.039 [PubMed] [Cross Ref] Wagner CL, Hollis BW, Kotsa K, Fakhoury H, Karras SN. Vitamin D administration during pregnancy as prevention for pregnancy, neonatal and postnatal complications. Rev Endocr Metab Disord (2017) 18(3):307–22.10.1007/s11154-017-9414-3 [PubMed] [Cross Ref] Глобальні рекомендації консенсусу щодо запобігання та менеджменту харчового рахіту The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, Volume 101, Issue 2, 1 February 2016, Pages 394–415 Vitamin D Supplementation Guidelines for General Population and Groups at Risk of Vitamin D Deficiency in Poland—Recommendations of the Polish Society of Pediatric Endocrinology and Diabetes and the Expert Panel With Participation of National Specialist Consultants and Representatives of Scientific Societies—2018 Update Pepper KJ, Judd SE, Nanes MS, Tangpricha V. Evaluation of vitamin D repletion regimens to correct vitamin D status in adults. Endocr Pract. 2009;15:95-103 Ginde AA, Scragg R, Schwartz RS, Camargo CA., Jr Prospective study of serum 25-hydroxyvitamin d level, cardiovascular disease mortality, and all-cause mortality in older U.S. Adults. J Am Geriatr Soc. 2009;57:1595-1603 Chandra P, Wolfenden LL, Ziegler TR, et al. Treatment of vitamin D deficiency with UV light in patients with malabsorption syndromes: a case series. Photodermatol Photoimmunol PhotoMed. 2007;23:179-185 WHO • Guideline Vitamin D supplementation in pregnant women, 2012 Hathcock JN et al. Risk assessment for vitamin D. American Journal of Clinical Nutrition 2007, 85:6–18. Heaney RP. Vitamin D: criteria for safety and efficacy Nutrition Reviews, 2008, 66(Suppl. 2):S178–S181. Vieth R, Chan PC, MacFarlane GD. Efficacy and safety of vitamin D3 intake exceeding the lowest observed adverse effect level American Journal of Clinical Nutrition2001, 73:288–294. Aloia JF et al. Vitamin D intake to attain a desired serum 25-hydroxyvitamin D concentration. American Journal of Clinical Nutrition2008, 87:1952–1958. Hollis BW et al. Vitamin D supplementation during pregnancy: double-blind, randomized clinical trial of safety and effectiveness Journal of Bone and Mineral Research2011, 26:2341–23 Vitamin D Toxicity: A 16-Year Retrospective Study at an Academic Medical Center John P Lee, DO Michael Tansey, MD Jennifer G Jetton, MD Volume 49, Issue 2, 21 March 2018, Pages 123–129, https://doi.org/10.1093/labmed/lmx07713 January 2018 Czech-Kowalska J, Dobrzanska A, Pleskaczynska A, Malinowska E, Gruszfeld D, Karczmarewicz E, et al. Vitamin D status in premature infants at term. Bone (2009) 45(Suppl 2):S107.10.1016/j.bone.2009.04.181 Jones G. Pharmacokinetics of vitamin D toxicity. Am J Clin Nutr. 2008;88:582S-586S [PubMed] Binkley N, Gemar D, Engelke J, Gangnon R, Ramamurthy R, Krueger D. Dosing with ergocalciferol or cholecalciferol, 1,600 IU daily or 50,000 IU monthly, is safe but does not assure vitamin D adequacy. J Bone Miner Res. 2009;24 (suppl 1). Robien K, Oppeneer SJ, Kelly JA, Hamilton-Reeves JM. Drug-vitamin D interactions: a systematic review of the literature. Nutr Clin Pract (2013) 28(2):194–208.10.1177/0884533612467824 [PMC free article] [PubMed] [Cross Ref] Arora E, Singh H, Gupta YK. Impact of antiepileptic drugs on bone health: need for monitoring, treatment, and prevention strategies. J Family Med Prim Care (2016) 5(2):248–53.10.4103/2249-4863.192338 [PMC free article] [PubMed] [Cross Ref] Fan HC, Lee HS, Chang KP, Lee YY, Lai HC, Hung PL, et al. The impact of anti-epileptic drugs on growth and bone metabolism. Int J Mol Sci (2016) 17(8):E1242.10.3390/ijms17081242 [PMC free article] [PubMed] [Cross Ref] Armas LA, Hollis BW, Heaney RP. Vitamin D2 is much less effective than vitamin D3 in humans. J Clin Endocrinol Metab. 2004;89:5387-5391 [PubMed] Holick MF, Biancuzzo RM, Chen TC, et al. Vitamin D2 is as effective as vitamin D3 in maintaining circulating concentrations of 25-hydroxyvitamin D. J Clin Endocrinol Metab. 2008;93:677-681 [PMC free article] [PubMed] Binkley N, Gemar D, Engelke J, Gangnon R, Ramamurthy R, Krueger D. Dosing with ergocalciferol or cholecalciferol, 1,600 IU daily or 50,000 IU monthly, is safe but does not assure vitamin D adequacy. J Bone Miner Res. 2009;24 (suppl 1). Estimating Vitamin D Status and the Choice of Supplementation DoseCédric Annweiler, MD, PhD1; Guillaume Duval, MD, MS1; Cyrille P. Launay, MD, PhD2 JAMA Intern Med. 2016;176(6):865. doi:10.1001/jamainternmed.2016.1612 Less Is More June 2016 Estimating Vitamin D Status and the Choice of Supplementation Dose Cédric Annweiler, MD, PhD1; Guillaume Duval, MD, MS1; Cyrille P. Launay, MD, PhD2 Author Affiliations JAMA Intern Med. 2016;176(6):865. doi:10.1001/jamainternmed.2016.1612 https://jamanetwork.com/journals/jama/fullarticle/2678622 Vitamin D, Calcium, or Combined Supplementation for the Primary Prevention of Fractures in Community-Dwelling AdultsUS Preventive Services Task Force Recommendation Statement Garland CF, Kim JJ, Mohr SB, Gorham ED, Grant WB, Giovannucci EL, et al. Meta-analysis of all-cause mortality according to serum 25-hydroxyvitamin D. Am J Public Health (2014) 104(8):e43–50.10.2105/AJPH.2014.302034 [PMC free article] [PubMed] [Cross Ref] Sun YQ, Langhammer A, Skorpen F, Chen Y, Mai XM. Serum 25-hydroxyvitamin D level, chronic diseases and all-cause mortality in a population-based prospective cohort: the HUNT Study. Norway BMJ Open (2017) 7(6):e017256.10.1136/bmjopen-2017-017256 [PMC free article] [PubMed] [Cross Ref Gaksch M, Jorde R, Grimnes G, Joakimsen R, Schirmer H, Wilsgaard T, et al. Vitamin D and mortality: individual participant data meta-analysis of standardized 25-hydroxyvitamin D in 26916 individuals from a European consortium. PLoS One (2017). Quraishi SA, Bittner EA, Blum L, McCarthy CM, Bhan I, Camargo CA, Jr. Prospective study of vitamin D status at initiation of care in critically ill surgical patients and risk of 90-day mortality. Crit Care Med (2014) 42:1365–71.10.1097/CCM.0000000000000210 [PMC free article] [PubMed] [Cross Ref] Helde-Frankling M, Höijer J, Bergqvist J, Björkhem-Bergman L. Vitamin D supplementation to palliative cancer patients shows positive effects on pain and infections-results from a matched case-control study. PLoS One (2017) 12(8):e0184208.10.1371/journal.pone.0184208 [PMC free article] [PubMed] [Cross Ref] Serum 25-Hydroxyvitamin D Values and Risk of All-Cause and Cause-Specific Mortality: A Population-Based Cohort Study Daniel V. Dudenkov, MDCorrespondence information about the author MD Daniel V. DudenkovЦя електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. document.getElementById('cloak5f44414af377c9d41107fe8b3dfafd7e').innerHTML = ''; var prefix = 'ma' + 'il' + 'to'; var path = 'hr' + 'ef' + '='; var addy5f44414af377c9d41107fe8b3dfafd7e = 'dudenkov.daniel' + '@'; addy5f44414af377c9d41107fe8b3dfafd7e = addy5f44414af377c9d41107fe8b3dfafd7e + 'mayo' + '.' + 'edu'; var addy_text5f44414af377c9d41107fe8b3dfafd7e = 'Email the author MD Daniel V. Dudenkov';document.getElementById('cloak5f44414af377c9d41107fe8b3dfafd7e').innerHTML += ''+addy_text5f44414af377c9d41107fe8b3dfafd7e+''; Tuohimaa P (March 2009). "Vitamin D and aging". The Journal of Steroid Biochemistry and Molecular Biology. 114 (1–2): 78–84. doi:1016/j.jsbmb.2008.12.020. PMID 19444937. Tuohimaa P, Keisala T, Minasyan A, Cachat J, Kalueff A (December 2009). "Vitamin D, nervous system and aging". Psychoneuroendocrinology. 34 Suppl 1: S278–86. doi:1016/j.psyneuen.2009.07.003. PMID19660871. Bi WG, Nuyt AM, Weiler H, Leduc L, Santamaria C, Wei SQ (May 2018). "Association Between Vitamin D Supplementation During Pregnancy and Offspring Growth, Morbidity, and Mortality: A Systematic Review and Meta-analysis". JAMA Pediatrics. doi:1001/jamapediatrics.2018.0302. PMID29813153. Institute of Medicine (US) Committee to Review Dietary Reference Intakes for Vitamin D and Calcium, Ross AC, Taylor CL, Yaktine AL, Del Valle HB. 2011. [Medline]. Evidence Does Not Support Vitamin D Supplements for All, Marlene Busko, November 29, 2016 Medscape Medical News  

Профі-Лаб «Східноєвропейські зустрічі професіоналів: звичні втрати вагітності», проведений у Києві видавництвом «Екстемпоре» у партнерстві з клінікою «ISIDA», вдало відкрив новий навчальний Профі-Лаб-рік. Якщо згадати прикмету «як зустрінеш…», то розпочатий сезон обіцяє бути непересічним та щедрим на нові відкриття. Зануритись в певну тематику від звичних та улюблених загальних Профі-Лабів з акушерства, гінекології, медицини плода та неонатології спонукала не лише цікавість до питань втрат вагітності, що не зменшується після проведення менш масштабних майстер-класів на цю тему. Невиношування вагітності – неосяжна проблема, спроби вирішення якої можуть бути успішними лише після розв’язання рівняння з багатьма невідомими. Усвідомлення цього факту вимагає від лікаря, який нею займається, безперервного самовдосконалення не лише у звичному акушерсько-гінекологічному напрямку, а й занурення у генетику, намагання зрозуміти репродуктивну імунологію, вивчення гемостазіології та ендокринології. Професор Asher Bashiri з Ізраїлю, президент Світового Конгресу із RPL, відкрив захід, навівши сучасні дані щодо розповсюдженності та причин втрат вагітностей. Новий погляд на розв’язання завжди складної задачки – лише трансформоване старе (не стільки добре забуте, скільки дещо спрощене та знецінене). Якщо звична передконцепційна підготовка в пацієнтів з невиношуванням зводиться до рутинної консультації генетика та призначення фолієвої кислоти, то нова версія радше концентрує увагу на периімплантаційних подіях, куди сягає коріння значної частини втрат вагітності. Саме таку точку зору репродуктолога на тлумачення невиношування та його спорідненість з іншими розладами фертильності (неплідністю, субфертильністю, повторними невдалими імплантаціями) запропонувала та обґрунтувала у своїй клінічній доповіді Світлана Шиянова. Ця ідея взята за основу комплексного підходу до діагностики та лікування невиношування вагітності в умовах спеціалізованого центру, інтегрованого у процес лікування неплідності. Керівник Центру та автор цього матеріалу розповіла, як виникла ідея саме такого підходу та як налагоджено процес ведення пацієнтів з невиношуванням під час вагітності та поза нею. Цікаво, що Asher Bashiri, керівник найстарішого в Ізраїлі Центру, продемонстрував на клінічних випадках, як саме проходить розв’язання клінічних задач з невиношування та чому це ліпше робити саме в умовах спеціалізованого закладу. Можна погоджуватися чи ні з ідеєю спорідненості розладів фертильності, проте неможливо не визнати, що напрямком, який напевно об’єднує невиношування та неплідність, є генетика – двигун сучасної репродуктологіі. Саме тому учасникам була надана непересічна можливість почути кілька доповідей абсолютно різного напрямку: про існуючі методи генетичноі діагностики (Юлія Кременська) та батьківські патології та їхній вплив на повторні втрати (Микола Веропотвелян). Можливості та переваги Передімплантаційноі генетичної діагностики при невиношуванні доводив Krzysztof Lukaszuk (Польща), а зв’язок ПГД з хромосомними патологіями попередніх вагітностей та хромосомні дослідження продуктів запліднення у своїй блискучій доповіді висвітлив Nasser Al-Asmar (Іспанія). Яка справжня розповсюдженість маткових аномалій та як їх діагностувати? Чи варто проводити гістероскопічну метропластику, як це ліпше робити та коли потім вагітніти? Що корисного може дати ембріоскопія при втратах вагітності? Матковій анатомії та ендоскопії була присвячена окрема сесія, де кожна з зіркових доповідей професорів Миколи Грищенка, Vasilios Tanos з Кіпру та Asher Bashiri заслуговує на окреме переповідання. Спроби підкорити нездоланні вершини імунології репродукції мали різну успішність залежно від досвіду підкорювачів. Надто це складна галузь, де немає однозначних відповідей. Борис Донськой занурився у вир імунологічних досліджень, декого заплутавши остаточно, тоді як професор Ірина Судома від філософії повернулася до практичних аспектів імунотропної терапії при невиношуванні.      Чи можна розповісти про антенатальну загибель плода так, щоб слухачі боялись поворухнутися та пропустити принаймні слово? Віктор Ошовський майже годину протримав в напрузі зал, викладаючи власні висновки щодо проблеми загалом та її аспектів в Україні зокрема. Наприкінці другого дня найстійкіші та найвідданіші учасники були нагороджені можливістю нарешті розібратися в тому, «що», «де» та «як» у діагностиці та лікуванні тромбофілічних станів при невиношуванні. Висновки щодо «ЗУСТРІЧЕЙ ПРОФЕСІОНАЛІВ: звичні втрати вагітності» неосяжні та суперечливі, як сама проблема. З одного боку, інформаційна насиченість заходу така, що неможливо було піддатися спокусі відволіктись та щось пропустити. З іншого – багато про що ще можна і треба говорити та сперечатись. Тож, мабуть, – далі буде?..   Ці та інші фото: photos.app.goo.gl/ROX6NnHNNzdRaI7S2