Науково-практична конференція з міжнародною участю «Анестезіологічне забезпечення та невідкладні стани в акушерстві та гінекології»

 

Займатись лікуванням хворих, що знаходяться у критичному стані, без гармонії у поглядах різних фахівців – неможливо. Важливо, щоб така гармонія досягалась не на вибуху емоцій, які супроводжують критичні стани, а заздалегідь – у ході планових дискусій, навчань і тренінгів

 

Тому не дивно, що науково-практична конференція «Анестезіологічне забезпечення та невідкладні стани в акушерстві та гінекології», яка відбулась у Києві 5–6 листопада, зібрала біля 500 фахівців з анестезіології, акушерства та гінекології, неонатології.  Організаторами конференції виступили НМАПО ім. П. Л. Шупика, ГО «Асоціація акушерів-гінекологів України», Український державний інститут репродуктології, «Асоціація анестезіологів України». Ініціатором був професор Руслан Опанасович Ткаченко. Йому, разом зі своєю потужною командою, вдалось створити справжнє свято науки.

Конференція проходила у дводенному форматі, місце розташування сприяло навчанню. Осіння Пуща Водиця – надзвичайно гарне місце, а «Puscha Congress Hotel» дав всі можливості організувати конференцію на вищому рівні. Поділитись своїм досвідом приїхали провідні фахівці зі всіх областей України, також були вельмишановні професори з Росії та Франції. Надзвичайно цікаві лекції, можливість спілкування на актуальні теми з метрами медицини у невимушеній обстановці під час обідів, кава-брейків, перерв – ось завдяки чому конференція справді пройшла вдало. Наукова програма була насичена різноманітними доповідями, після яких тривали жваві дискусії. Працювали одночасно в чотирьох залах, за час проведення конференції було прочитано біля 120 доповідей та проведено три майстер-класи.

Вітальні слова та щирі побажання були сказані шановними професорами В. В. Камінським, Т. Ф. Татарчук, Ю. П. Вдовиченко, Ф. С. Глумчером та Р. О. Ткаченком.

Розпочалась конференція з секції «Критичні стани в акушерстві». Професор О. М. Клигуненко (Дніпропетровськ, Україна) приділила багато  уваги сучасним поглядам на емболію навколоплідними водами. Ця грізна патологія зустрічається з частотою 5 випадків на 100000 пологів, від 20 до 50% закінчується летально як для матері, так і для дитини.

Причини, на яких наголошувала шановна Олена Миколаївна, – акушерська агресія під час пологів, замалий розріз при оперативному розродженні, гіповолемія у роділлі.

Надзвичайно цікаві доповіді були виголошені метром акушерської анестезіології, шановним професором Є. М. Шифманом (Москва, Росія). Тематика була різноманітною, – судоми у вагітних, де наголошувалось на диференційній діагностиці і анестезіологічній тактиці ведення таких пацієнток, а також масивні акушерські кровотечі. Єфим Мунійович наголосив, що 75–90% всіх масивних акушерських кровотеч пов’язані з матковою атонією. При наданні допомоги потрібно обов’язково приділяти увагу температурі інфузійних розчинів, оскільки холодні інфузійні розчини у великому об’ємі посилюють або спричиняють коагулопатію.

Також у післяопераційному періоді необхідно уникати гіперволемії кристалоїдами, оскільки у 40% пацієнток когулопатія розвивається при об’ємі інфузії понад 2000 мл.

Велику зацікавленість серед акушерів-гінекологів викликала лекція на тему застосування утеротоніків. Професором Шифманом було підкреслено, що для забезпечення скорочення матки потрібні менші дози окситоцину. Введення 3 Од окситоцину протягом 15 с під час планових операцій має очевидні переваги щодо утеротонічних властивостей та гемодинамічних порушень перед постійною інфузією більших доз.

Доповідь була надзвичайно цікавою, було багато коментарів та питань, і якби не ліміт часу, дискусія тривала би до вечора. Акушерські кровотечі – надзвичайно актуальна тема, не дивно, що їй приділялось багато уваги. Член-кор. НАМН України, професор В. І. Черній (Донецьк, Україна) детально висвітлив особливості корекції порушень гемостазу в акушерській практиці.

Надзвичайно цікавою для акушерських анестезіологів була тема застосування низькомолекулярних гепаринів під час нейроаксіальної анестезії. Дане питання висвитлювали як зарубіжні, так і вітчизняні лікарі, в тому числі і я особисто. Всіма авторами було наголошено, що потрібно утриматись від пункції епідурального простору при рівні тромбоцитів нижче 100000, а також від спінальної пункції при рівні тромбоцитів нижче 70000. Передопераційний старт низькомолекулярних гепаринів повинен бути за 10–12 годин до операції, а видалення епідурального катетера – через 10–12 годин після останньої дози низькомолекулярного гепарину.

Акушери-гінекологи багато уваги приділяли венозному тромбоемболізму. Член-кор. НАМН України, професор В. І. Медведь приділив увагу стратифікації ризику та особливостям профілактики венозного тромбоемболізму в акушерстві.

Також цікаві лекції по даній темі були прочитані шановними професорами Т. Ф. Татарчук, Ю. В. Давидовою, С. Є. Савченко. Багато говорилось про сучасні протоколи: «Зменшення ризику тромбозів та емболій під час вагітності та у післяпологовому періоді» – Керівництво №37a. Лондон. Королівський коледж акушерів і гінекологів (RCOG), 2015 та «Венозні тромбоемболії та антитромботична терапія при вагітності» – Керівництво №308. Товариство акушерів та гінекологів Канади (SOGC), 2014.

На відміну від нашого протоколу «Профілактика тромботичних ускладнень в хірургії, ортопедії і травматології, акушерстві та гінекології» № 329, в сучасних Європейських протоколах рекомендовані більші дози НМГ як для профілактики, так і для лікування. Також рекомендовані лише два (з представлених в Україні) НМГ – еноксапарин та дельтапарин для застосування в акушерстві.

Завдяки особистим, теплим стосункам професора Р. О. Ткаченка ми мали можливість спілкування з нашими французькими колегами. Професор Claude Martine (Марсель, Франція) приділив багато уваги діагностиці та сучасному лікуванню сепсису та поліорганній недостатності. Були представленні сучасні підходи до інфузійної терапії септичного шоку.

Скажімо, рекомендації з мета-аналізу Wiedermann et al., 2014:

  • уникнення перевантаження розчинами;
  • збалансовані розчини та альбумін;
  • норепінефрін;
  • цільовий СAТ 60–65 mmHg;
  • контроль лактату.

Неординарна лекція, яка визвала жваву дискусію, була прочитана професором Є. Д. Чумаченком (Париж, Франція): «Рання реабілітація після кесаревого розтину». Професор поділився досвідом роботи пологового відділення за системою «fast track program». Середній час перебування в стаціонарі після кесаревого розтину становить 48 годин.

Існує певний протокол, за яким породілля потрапляє в програму швидкої реабілітації. Це жінки, яким проведений неускладнений плановий чи ургентний кесарів розтин, за ASA І чи ІІ під спінальною чи епідуральною анестезією. Більшість оперативних втручань проводяться під спінальною анестезією з використанням 10 мг гіпербаричного бупівакаїну з додаванням 0,1 мг морфіну та 2,5–5 мкг суфентанілу. Така анестезія передбачає довготривалу післяопераційну аналгезію. Харчування та піднімання з ліжка відбувається через 6 годин після закінчення операції.

Професор Ю. Ю. Кобиляцький (Дніпропетровськ, Україна) висвітлив досить цікаву тему: «Доказові підходи до анестезії та аналгезії в акушерстві». Мова йшла про вибір методу реґіонарної анестезії при кесаревому розтині.

Були чітко зазначені переваги кожного методу анестезії при різних акушерських ситуаціях. Детально висвітлений матеріал по комбінованій спіно-епідуральній анестезії, яка вже сьогодні є досить популярною серед акушерських анестезіологів. Також цікавою та змістовною була доповідь щодо сучасних принципів у післяопераційному знеболенні професора Р. О. Ткаченка (Київ, Україна). Всі автори підкреслювали важливість впровадження у практику принципів мультимодального підходу до знеболення.

Було ще багато цікавих лекцій, гарних дискусій та повчальних майстер-класів. На мою особисту думку, конференція пройшла вдало, кожен з учасників мав можливість поділитись своїми напрацюваннями та почерпнути нові знання.

На закритті конференції Руслан Опанасович Ткаченко щиро подякував всім присутнім за проявлений інтерес та повідомив, що конференція «Анестезіологічне забезпечення та невідкладні стани в акушерстві та гінекології» буде проходити один раз на два роки. Отже, до зустрічі у 2017 році.