Ведення монохоріальної вагітності двійнею (частина 3)

Ми продовжуємо публікацію рекомендацій Королівського коледжу акушерів та гінекологів з ведення монохоріальної вагітності двійнею. Мета даного керівництва полягає в оцінці та наданні найкращих практичних рекомендацій з вирішення проб­лем, пов'язаних з монохоріальною плацентацією та її впливом на багатоплодову вагітність. Використання УЗД для визначення хоріальності та амніальності є головною умовою під час ведення багатоплодової вагітності, а також при визначенні потенційних ризиків для плода 

ПІСЛЯПОЛОГОВІ КРОВОТЕЧІ: Профілактика і ведення хворих (частина 2)

До вашої уваги продовження скороченого викладу другого видання керівництва з післяпологових кровотеч (грудень, 2016), яке вперше було опубліковане в 2009 році під тією ж назвою. Керівництво 2009 р. базувалось на більш ранньому керівництві, розробленому 1998 р. під егідою Шотландського комітету Королівського коледжу акушерів і гінекологів (RCOG) і оновленому 2002 року

Pares cum paribus maxime congregantur або Як часто у житті бувають випадкові збіги?

Закликаємо читачів надсилати свої статті до розділу «Обмін досвідом», що виходить спільно з «Фондом Медицини Плода, Україна».

Матеріали прошу надсилати на електронну адресу

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Упорядник розділу Олексій Соловйов

Бувають такі клінічні випадки, продовження яких може бути навіть цікавішим за початок. А початком була публікація Людмили Шупенок «Адреногенітальний синдром: випадок з практики та огляд письменництва» (журнал «З турботою про жінку», 7 (73) за 2016 рік). Коротко нагадаємо історію.

Під час вагітності, за даними УЗД, у 25 тижнів у плода з нормальним жіночим каріотипом було відмічено сумнівний вигляд зовнішніх статевих органів. Запідозрено наявність адреногенітального синдрому (АГС). Діагноз сільвтрачаючої форми АГС був підтверджений після народження дитини клініко-лабораторними методами (ДНК-діагностика не проводилася). Обговорювалися можливості внутрішньоутробного лікування плодів з АГС, проблемні питання пренатальної верифікації діагнозу та ведення таких вагітностей.

І ось пані Людмила для медико-генетичного консультування скеровує рідну сестру цієї жінки, 30 років. У неї є здорова донька п’яти років, наразі друга вагітність терміном 7–8 тижнів. Пацієнтка ставить питання – чи є у неї ризик мати дитину з АГС?

ВРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ, АСОЦІЙОВАНІ З ГЕНЕТИЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Вступ

Вроджені вади серця (ВВС) є найчастішою аномалією розвитку та провідною неінфекційною причиною смертності у новонароджених. Основні вади серця трапляються з частотою до 10 випадків на 1000 пологів, що в абсолютних числах складає близько 1,2 мільйона дітей по всьому світу щороку [6]. При цьому кожна третя вада є важкою з вкрай високою смертністю та рівнем інвалідизації [6].

На даному етапі, практично, основним методом, який дозволяє лікарю-педіатру запідозрити ВВС до початку яскравих клінічних проявів захворювання, є аускультація.

Проте, слід враховувати значну неточність цього методу, оскільки аускультативно вислухані серцеві шуми в 70–90% випадків є фізіологічними, в той час як близько третини випадків ВВС характеризуються відсутністю або ж мінімальними змінами аускультативної картини [3]. Тому навіть в розвинених країнах світу в 9% випадків звернення за високоспеціалізованою медичною допомогою є пізнім і значно погіршує прогноз виживання [5].

Вакцинація проти вірусу папіломи людини

Висновок Комітету здоров’я підлітків Американського товариства акушерів-гінекологів 

Вступ

Вірус папіломи людини (ВПЛ) асоціюється з онкологічними захворюваннями аногенітальної зони (шийки матки, піхви, вульви, статевого члена, анального каналу), ротоглотки і гострокінцевими кондиломами.

Вакцинація проти ВПЛ значуще знижує захворюваність на новотвори аногенітальної зони та на гострокінцеві кондиломи. Незважаючи на переваги вакцинації проти ВПЛ, тільки 41,9% дівчат і 28,1% чоловіків у рекомендованій віковій групі отримали щеплення в повній мірі.

Революційний прогрес в прогнозі прееклампсії?

Від 2 до 8% всіх вагітностей ускладнюється прееклампсією. На щастя, не більше 0,5% вагітних спіткає доля завчасного розродження з приводу тяжких форм прееклампсії, проте наслідки цієї специфічної лише для вагітності хвороби можуть бути як швидкими, так і відділеними. Численні спроби досконало вивчити патогенез прееклампсії не принесли успіху, принаймні людству наразі невідомий ефективний спосіб прогнозування та, відповідно, профілактики цього ускладнення.