ЗАМКНЕНЕ КОЛО Деякі особливості оцінки об’єму післяпологової крововтрати в Україні

Проблема кровотеч у пологах та післяпологовому періоді завжди гостра та актуальна, і до сьогодні залишається однією з провідних причин материнської захворюваності та смертності (до 30% у структурі причин материнських втрат) [1, 2, 3, 5, 6, 7]. Це зумовлено раптовістю виникнення кровотечі та швидкістю крововтрати, яка може сягнути значних об’ємів та стати масивною за дуже короткий проміжок часу

Враховуючи швидкість втрати крові у разі ППК, особливо – спричиненої атонією матки, деякі автори порівнюють акушерську кровотечу з кровотечею з крупних магістральних судин (аорта, клубові, сонні артерії) [7].

У більшості випадків масивні акушерські кровотечі призводять до розвитку геморагічного шоку та синдрому ДВЗ (дисемінованого внутрішньо-судин­ного згортання).

За розвитку масивної акушерської крововтрати у більшості випадків необхідна хірургічна зупинка кровотечі [8–9].

Кожній другій-третій породіллі з масивною крововтратою видаляється матка [1, 2, 3, 7, 8].

Аналіз випадків материнської смертності від ППК свідчить про те, що затримка у виявленні надмірної крововтрати зустрічалась у більшості випадків загибелі породіль внаслідок ППК [10, 11, 12, 13].

Однією з причин субстандартної медичної допомоги та загибелі жінок була недооцінка об’єму крововтрати.