Всі публікації

Гемолітичний стрептокок групи В (БГС) – група грампозитивних коків, що часто колонізують статевий та травний тракт людини. Колонії цього грампозитивного аеробного диплококу при рості на кров’яному агарі продукують вузьку зону гемолізу. Залежно від будови капсульного полісахариду, групу поділяють на 10 серотипів

Частота виявлення цього мікроорганізму у вагітних у 1991 році була визначена, як 15–40% [1], у 2008 році Nandyal R. засвідчив, що 15–45% вагітних є носіями збудника, тобто за 20 років епідеміологічна ситуація не змінилась. В абсолютній більшості випадків це носійство є безсимптомним.

Ще 1973 року було описано зв‘язок між колонізацією БГС та розвитком неонатального сепсису [2]. Вагітні, ідентифіковані як носії БГС, мають у 25 разів вищий ризик народження дитини з раннім дебютом неонатального сепсису. Кожне друге немовля, народжене вагінальним шляхом від матері, що є носієм БГС, також є контамінованим, проте клінічні прояви захворювання виникають лише у 1–2% із них.

Детальніше
Всі публікації

Шановні колеги! Надаємо Вашій увазі поради науковців Американського та Королівського коледжів акушерів та гінекологів, а також поради світових профільних організацій з практики перетискання пуповини після народження. У даному матеріалі представлені рекомендації з правильної техніки перетискання пуповини та віддалені наслідки як для матері, так і для новонародженого

Вступ

Після народження кровоток в артеріях та венах пуповини зазвичай триває протягом кількох хвилин. Додатковий об’єм крові, що передається в організм малюка протягом цього часу, відомий під назвою плацентарної трансфузії. Традиційно рекомендується проведення негайного перетискання пуповини як частини активного ведення третього періоду пологів, разом із застосуванням утеротоніків і контрольованих тракцій за пуповину, щоб зменшити післяпологову кровотечу [31]. Профілактичне використання утеротоніків явно знижує ризик розвитку значних кровотеч [32]. Терміни перетискання пуповини не чинять суттєвий вплив на втрати крові під час народження [33].

Детальніше
Всі публікації

та їх відлуння в Ендокринологічній школі в Закопане, 23-25 листопада 2017 року

Ендокринологічне Товариство (Endocrine Society1) – це найстаріша і найбільша міжнародна організація фахівців у галузі ендокринології та метаболізму, заснована у 1916 році як Асоціація із вивчення внутрішньої секреції. У 1952 році змінила назву на теперішню. Ця організація об’єднує провідних фахівців світу – понад 17 тисяч осіб зі 120 країн. Місія організації полягає у «поширенні досконалої практики в ендокринології та інтегративній ролі у наукових дослідженнях, медичній практиці та охороні здоров’я людини». У квітні 2017 року в Орландо відбулася майже ювілейна 99-та щорічна зустріч цього товариства.

Про що йшлося на цьому з’ їзді найавторитетнішого товариства ендокринологів, якому недавно минуло 100 років? Інформацію з нього переповідали на Осінній ендокринологічній школі в Закопане 23-25 листопада 2017 року. Пропонуємо ознайомитися з гінекологічними аспектах виголошених там доповідей.

Детальніше
Всі публікації

Вступ

Вроджена дисфункція кори наднирників (ВДКН) (адреногенітальний синдром, вроджена гіперплазія кори наднирників) – група гетерогенних спадкових захворювань, в основі яких лежить первинне порушення стероїдогенезу в кірковій речовині наднирникових залоз, що призводить до різноманітних метаболічних розладів і, найчастіше, виявляється клінічними проявами зміни темпів і характеру статевого дозрівання та порушенням росту.

Вроджена дисфункція кори наднирників – найчастіша патологія наднирників у дитячому віці. Розповсюдженість класичної недостатності 21-гідроксилази, що зустрічається дуже часто, за даними світового неонатального скринінгу, складає 1 випадок на 10 000–18 000 живонароджених.  Інші форми ВДНК зустрічаються значно рідше. Патологія спостерігається однаково часто у хлопчиків і дівчаток.

Детальніше
Всі публікації

Шановні колеги! Вашій увазі надаємо останні світові поради науковців стосовно вродженої цитомегаловірусної інфекції. У цьому матеріалі буде розглянуто проблеми, пов’язані зі скринінгом, діагностикою та лікуванням ЦМВ під час вагітності, з використанням найкращих наявних доказів та висвітленням останніх наукових досягнень

Інфікування цитомегаловірусом (ЦМВ), який належить до сімейства вірусів герпесу людини, є найпоширенішою причиною конгенітальної вірусної інфекції, що зустрічається серед 0,2–2,2% всіх живонароджених [1–3]. Вона є причиною значної захворюваності, особливо у симптоматичних в неонатальному періоді немовлят. Інфікування ЦМВ є провідною негенетичною причиною сенсоневральної приглухуватості (СНП) і головною причиною неврологічної інвалідності. У близько 10–15% новонароджених з конгенітальною ЦМВ інфекцією симптоми захворювання проявляються при народженні, в аналогічного відсотка малюків проблеми розвинуться пізніше, у дитинстві [4]. Серед інфекцій з групи TORCH вона є найпоширенішою та посідає одне з провідних місць у структурі перинатальної смертності. Європейським регіональним бюро ВООЗ (ЦМВІ) віднесена до групи хвороб, які визначають майбутнє інфекційної патології. За даними серологічних досліджень, проведених у різних країнах Європи та Америки, маркери ЦМВ виявляють у 40–60% дітей у віці до 5 років. Наявні дані дозволяють зробити висновок, що в Україні цю інфекцію фіксують не менш часто, ніж в інших регіонах, що дозволяє вважати її важливою медико-соціальною проблемою [45].

Детальніше
Всі публікації

За останні роки у всьому світі значно зросла кількість випадків вагітності двійнею. У цій популяції відсоток передчасних пологів становить 41% в терміні гестації до 37 тижнів, та 7% в терміні гестації до 32 тижнів (Makrydimas 2014).

Декілька рандомізованих досліджень і мета-аналізів виявили, що введення антенатальних кортикостероїдів (АКС) жінкам з ризиком передчасних пологів, ефективно знижує неонатальну смертність та розвиток таких ускладнень, як респіраторний дистрес-синдром, внутрішньошлуночкові крововиливи та некротизуючий ентероколіт при одноплодовій вагітності (Roberts 2017).

Детальніше