Згідно International Statistical Classification of Disease та пов'язаного з нею МКХ-10, блювання вагітних визначається як постійне або надмірне блювання, починаючи з настання клінічної вагітності до кінця 22-го тижня вагітності та поділяється за станом на легке, помірне та надмірне. Захворювання пов'язане з метаболічними порушеннями, такими як вуглеводне виснаження, зневоднення або електролітний дисбаланс.

 

Упорядник рубрики – Дмитро Коньков

 

Клінічно, блювання вагітних є діагнозом виключення, що характеризується тривалою та важкою нудотою і блюванням, зневодненням, кетонурією, втратою понад 5% маси тіла.

Блювання вагітних є найпоширенішим показанням для госпіталізації у першій половині вагітності та у якості причини госпіталізації під час вагітності поступається лише передчасним пологам.

 

Профілактика

 Їсти невелику кількість їжі кілька разів на день, уникати впливу запахів, харчових продуктів або добавок, які викликають нудоту, особливо жирної або гострої їжі, також пігулок, що містять залізо.

Рекомендовано:

Піридоксин (вітамін B6) 10–25 мг per os

Доксиламін 12,5 мг per os

Імбир 1–4 г/добу в розділених дозах per os

 

Показання для консультації вузьких фахівців

  • терапевт – з метою виключення супутньої соматичної патології;
  • гастроентеролог – з метою виключення захворювань шлунково-кишкового тракту;
  • хірург – з метою виключення гострої хірургічної патології;
  • уролог – в цілях виявлення обструкції або інфекції сечовивідних шляхів;
  • онколог – з метою виключення пухлинних утворень шлунково-кишкового тракту;
  • інфекціоніст – з метою виключення інфекційної патології;
  • ендокринолог – з метою виключення ендокринної патології;
  • невропатолог – з метою виключення захворювань нервової системи – спинного і головного мозку, периферичних нервів.

 

ЛІКУВАННЯ

 Цілі лікування: регідратація; корекція електролітного дисбалансу; профілактика ускладнень

  1. Корекція дегідратації та електролітних порушень
  • лактат натрію (Hartmanns) розчин для швидкої початкової гідратації і повільної гідратації. В/в може бути використано 0,9% хлорид натрію для повільної гідратації (протягом 6–8 год.).
  • 1 літр протягом 2-х год., а потім 1 л протягом 4 год., а потім 1 л протягом 6 год. і 1 л протягом 8 год.
  • Розглянути додавання 20 ммоль хлориду калію.
  • Уникати розчинів, що містять декстрозу (можуть прискорити розвиток енцефалопатії Верніке), уникати швидкого введення фізрозчину (може призвести до дуже швидкої корекції натрію та стати причиною розвитку центрального понтонного міелінолізису).

 

  1. Протиблювальні засоби

Якщо немає медикаментозної алергії, призначають кожен з препаратів протягом 24 год., перш ніж перейти до наступної лінії терапії. Як правило, вагітні жінки потребують комбінації протиблювальних засобів.

Перша лінія

Прометазин перорально per os, в/м 25 мг тричі на добу (3 р./д) і/або циклізин per os, в/м, в/в 50 мг 3 р./д.

Дименгідринат, 50–100 мг що 4–6 год., перорально або ректально (але не більше 400 мг на добу, доза не повинна перевищувати 200 мг на добу, якщо пацієнт також приймає доксиламін).

Друга лінія

Прохлорперазин в/м 3 р./д 12,5 мг; per os 10 мг 3 р./д./трансбукально 3–6 мг; або Метоклопрамід в/м, в/в 10 мг 3 р./д.

Будь ласка, занотуйте:

  • Метоклопрамід та прохлорперазин можуть викликати екстрапірамідні побічні ефекти (гострі дистонічні реакції, окулогірний криз).
  • Термінове лікування – в/в Проциклідин 10 мг, який можна повторити через 20 хв., якщо це необхідно, або аміназін 1 мл в/м + 2 мл кордіаміну.

Третя лінія

Ондансетрон в/м, повільно в/в 4–8 мг; потім per os 4–8 мг 2 р./д.

Хлорпромазин в/м 25 мг/ per os 10–25 мг 3 р./д.

Четверта лінія

Стероїди

  • Розглянути при важкому блюванні вагітних резистентність до попередньої протиблювальної терапії, ³3+ кетонурія, ³3 госпіталізацій з приводу надмірного блювання.
  • рішення має приймати консиліум лікарів.

Після того, як блювання стає контрольованим та споживання їжі відновлюється, продовжити необхідну дозу преднізолону 7 діб, потім щотижня варто знижувати дозу по 5 мг у залежності від стану вагітної жінки. Якщо відбувається рецидив блювання – негайно повернутися до попередньої дози.

III. Вітамінотерапія

Тіамін та високі дози фолієвої кислоти потрібно використовувати у випадках надмірного блювання, або у жінок, які мали повторні (>2) госпіталізації, щоб запобігти розвитку енцефалопатії Верніке.

  • Тіамін 50 мг per os або в/в у 100 мл 0,9% NaCL – інфузія 30–60 хв., 1 раз на тиж. до тих пір, доки є парентеральна необхідність у гідратації. Як правило, тяжкість блювання знижується після 12–14 тиж. гестації.
  • Фолієва кислота 5 мг щодня однодозово.

 

  1. Антирефлюксні заходи

Перша лінія – альгінати.

Друга лінія – Ранітидин в/в 50 мг 3 р./д., per os 150 мг 2 р./д.

Третя лінія – Омепразол 20 мг 1 р./д.

  1. Тромбопрофілактика
  • Оцінка ризику розвитку венозної тромбоемболії.
  • Компресійні панчохи.
  • Підшкірний Еноксапарин, якщо високий ризик розвитку ВТЕ.
  1. Інша тактика
  2. Психологічна підтримка.
  3. Дієтичні рекомендації
    при виписці.

Рекомендовані сухе печиво, хліб або пластівці, перш ніж вставати вранці; встати з ліжка повільно та уникати різких рухів.

Пити рідину між прийомами їжі, а не під час їжі, щоб зменшити обсяг споживання.

Уникати жирної або гострої їжі.

Необхідно добре провітрювати кімнату, запобігати розповсюдженню різких та неприємних запахів.

  1. Хірургічне втручання – мед. аборт:

За неефективності проведеної терапії вагітність слід перервати.

Рішення про переривання вагітності приймається лише консиліумом: лікуючий акушер-гінеколог спільно з терапевтом, хірургом, онкологом, психіатром і ін. після обстеження пацієнтки в умовах стаціонару.

 

Показання для медичного аборту:

  • безперервне блювання
    протягом трьох діб в умовах лікування ВРІТ;
  • зниження діурезу до 300 мл/добу;
  • прогресуюча кетонурія протягом 3–4 діб;
  • прогресуюче зниження маси тіла;
  • вираж. тахікардія (100–120/хв.);
  • порушення функцій нервової системи (адинамія, апатія, марення, ейфорія);
  • жовтяничне забарвлення склер і шкіри;
  • зміна КЛС, гіпербілірубінемія (до 100 мкмоль/л).