World Endometriosis Society consensus on the classification of endometriosis

Human Reproduction, February 2017



Резюме:

Ендометріоз – це запальне захворювання, що пов’язане з тазовим болем та неплідністю і характеризується розростанням тканини, подібної до ендометрію, поза межами матки [1]. Поширеність ендометріозу розцінюється вченими у 176 мільйонів випадків захворювання серед жінок у всьому світі [2]. Труднощі ведення хворих на ендометріоз, насамперед, пов'язані з надзвичайно варіабельною клінічною картиною і тяжкістю перебігу захворювання, а тактика ведення пацієнток з ендометріозом залежить від їх віку, форми/стадії захворювання, вираженості симптомів, репродуктивних планів жінки, а також від ризиків, побічних ефектів і економічної рентабельності лікування [3]. Ще одним наріжним каменем є класифікація ендометріозу, що дозволить обрати метод лікування, спрогнозувати відповідь на лікування, відновлення фертильності та ймовірність рецидиву захворювання.

Класифікація ендометріозу залишається суперечливою та складною через велику різноманітність проявів хвороби, у ній акцентують увагу на анатомії, гістології та ступені важкості хвороби відповідно до «хірургічної стадії», а останнім часом – і на прогностичну цінність. Зусилля, які прикладають вчені, значною мірою спрямовані на пошук нових варіантів класифікації захворювання відповідно до лікування симптомів, пов’язаних з ендометріозом, прогнозування реакції на терапію, ймовірності рецидивів, асоціації з іншими порушеннями репродуктивної сфери, впливу хвороби на якість життя та інших факторів, що мають важливе значення для жінок з ендометріозом.


Ключові слова:

Ендометріоз, на основі доказів, класифікація, Консорціум Всесвітнього товариства з питань ендометріозу в Сан-Пауло, консенсус, r-ASRM, IФЕ, Enzian.

DOI
https://doi.org/10.37529/tz.2020.3/3-20-13


Що ми мали до сьогодні?

Найвідомішою системою класифікації ендометріозу є переглянута у 1997 році класифікація Американського товариства репродуктивної медицини (r-ASRM). У цій класифікаційній системі бали нараховуються у залежності від локалізації захворювання і виділяють чотири стадії: мінімальна, легка, середня і тяжка. Однак ці стадії належним чином не відображають інтенсивність больового синдрому, що супроводжує ендометріоз, та неплідність. Крім цього, згадана класифікаційна система має обмежену значимість для оцінки глибокого ендометріозу [4].

Купіть номер журналу, щоб прочитати статтю повністю