Резюме:

Нейроендокринна регуляція полягає в перетворенні швидких сигналів електричної природи, які генеруються і обробляються головним мозком, у  гормональні сигнали, які відповідають за гомеостаз і репродуктивну функцію. Центральну роль тут відіграє гіпоталамус, який виробляє рилізинг-гормони, що у свою чергу, відповідають за утворення гіпофізарних гормонів, які безпосередньо регулюють функцію статевих залоз. Така трансмісія відповідає за адекватне реагування організму в мінливих умовах, а з іншого боку — пристосовує зовнішню активність організму до його внутрішніх можливостей. Важливу роль тут відіграють як вищі відділи центральної нервової системи, так і речовини, які виробляються в інших залозах та тканинах. Збалансоване утворення таких речовин забезпечує, зокрема, нормальну функцію статевих залоз, натомість розлади такої регуляції супроводжують цілу низку гінекологічних та репродуктивних розладів, зокрема, СПКЯ та інші гіперандрогенії, ефект стресу, прояви менопаузи тощо.


Ключові слова:

Гіпоталамус, гіпофіз, кіспептини, пролактин, KNDy нейрони, лептини, естрогени, прогестерон, ендорфіни, СПКЯ, гіперандрогенія, симпатоміметики, менопауза.

DOI
https://doi.org/10.37529/ztz.2020.3/3-20-4


Нейроендокринологія – це перетворення швидких сигналів електричної природи, які генеруються і обробляються головним мозком, у  гормональні сигнали, які відповідають за гомеостаз і репродуктивну функцію. Така трансмісія відповідає за адекватне реагування організму в мінливих умовах зовнішнього середовища, а з іншого боку — пристосовує зовнішню активність організму до його внутрішніх можливостей.

Репродуктивна функція вкрай важлива для виживання виду, однак її реалізація є розкішшю, що потребує ідеальних внутрішніх і зовнішніх умов. Ідеальний, як годинник, менструальний цикл є мрією жінки, однак насправді механізми регуляції  часто зміщують цикл в «субоптимальний режим». Крім природних реакцій на зовнішні впливи, тут мають значення ще й індивідуальні особливості, успадковані або утворені de novo мутації. Ці мутації спричинюють поліморфізми або дефекти різноманітних білків, які беруть участь у складній регуляторній функції. Можна без перебільшення стверджувати, що кожен гінекологічний розлад має нейроендокринну складову.

Купіть номер журналу, щоб прочитати статтю повністю