Эхографические диагностические критерии перегородчатой и Т-образной матки от группы экспертов CUME. Контроверсионные вопросы существующих классификаций аномалий матки (ESHRE/ESRE, ASRM)

Резюме:

Перегородчатая матка – врожденная аномалия матки. Она является следствием частичной или полной недостаточности рассасывания маточной перегородки после сращения парамезонефральных (мюллеровских) протоков во время внутриутробного развития. Перегородка обычно волокнистая, но также может содержать различные мышечные компоненты.

Перегородчатая матка – не только самая распространенная мюллеровская аномалия, это состояние, которое связано с неблагоприятными репродуктивными последствиями, такими как прерывание беременности, преждевременные роды и, возможно, бесплодие. Хотя во многих пациенток с перегородчатой маткой зачатия и роды проходят без особых трудностей, все же среди них есть женщины с репродуктивными проблемами, которые часто обращаются к врачам с вопросами по лечению данной патологии.

На сегодня существует значительная разница в частоте диагностики перегородчатой матки в зависимости от использования тех или иных критериев. Каждый из предложенных подходов к диагностике имеет свои преимущества и недостатки. К примеру, важнейшим ограничением по использованию классификации ASRM является высокая доля случаев, которые нельзя классифицировать (серая зона: ни нормальная/дугообразная, ни перегородчатая матка). Высокая вероятность гипердиагностики перегородчатой матки с помощью критериев ESHRE/ESGE-2016 может привести к нецелесообразным оперативным вмешательствам, а следовательно, создавая лишний риск для женщин и накладывая чрезмерные расходы на систему здравоохранения.

Данная статья – попытка проанализировать имеющиеся на данный момент критерии и оценить разницу в частоте диагностики перегородчатой и Т-образной матки, ее ассоциации с бесплодием и выкидышем, с помощью них.

Ключевые слова: 

Перегородчатая матка, дугообразная матка, Т-образная матка, CUME, ESHRE/ESRE, ASRM, глубина выступа

DOI:

https://doi.org/10.37529/obgyn.2020.2-2020.01-1

Экскурс в историю

Различия между нормальной маткой, ее врожденной аномалией и специфическими пороками были описаны еще два века назад [1–3]. В течении многих лет термин «перегородчатая матка/перегородка матки» использовался для обозначения матки с одним дном и полостью, разделенной на две части, однако, без указания четких измеримых критериев и степени такой деформации. Доброкачественная форма аномалии, которая являлась промежуточным вариантом между перегородчатой и нормальной маткой получила название – дугообразная матка [4–6].

Беременность, роды и новорожденный в условиях коронавирусной инфекции COVID-19. Угрозы и порядок действий

Резюме:

Коронавірусну інфекцію викликають РНК-геномні віруси роду Coronavirus. Для людини хвороботворними є респіраторні та кишкові коронавіруси. Найчастіше зустрічається респіраторний різновид захворювання, який зазвичай діагностується, як гостра респіраторна вірусна інфекція. Вірус передається повітряно-крапельним, повітряно-пиловим, фекально-оральним шляхом. Джерелом коронавірусної інфекції, як правило, є хвора людина. До однієї з груп, вразливих щодо розвитку важкої короновірусної хвороби, належать вагітні жінки та їх новонароджені діти. В статті проаналізовані останні світові рекомендації щодо тактики ведення випадків короновірусного захворювання (чи/та підозри та нього) під час вагітності та в пологах, а також протиепідемічні заходи в пологових стаціонарах, організацію пологів, спостереження за новонародженим та рекомендації щодо грудного вигодовування.

Ключові слова:

Інфекція, коронавірус, COVID-19, CDC, вагітність, пологи, новонароджені, грудне вигодовування. 

 
DOI
https://doi.org/10.37529/ztz.2020.3/3-20-1

Вступ.
Загальна інформація.

Інфекція – Coronavirus disease, aka COVID-19. Вірус – SARS-CoV-2, 2019 Novel Coronavirus. Коронавірус оточений суперкапсидом, який пронизаний рідко розташованими шипами, що мають будову тонких шийок та розташованих на них кулястих голівок, що за зовнішнім виглядом нагадує корону. 

Походження

Коронавірусна інфекція – зооантропоноз. Шляхом секвенування геномів вірусу було виявлено, що він має 96% схожість із BatCov RaTG13, який циркулює у тваринному резервуарі кажанів. Ще не досліджені усі контакти, щоб віднести вірус до конкретної тварини, аналогічно досі не відомий господар-посередник. Зазвичай, зоонози не несуть загрози для людей. Проте коронавіруси можуть швидко мутувати (це РНК-віруси). Так, наприклад, вірус SARS-CoV у 2002–2003 роках викликав спалахи гострого респітораторного сидрому, а вірус MERS-CoV у 2012 році спричинив близькосхідний респіраторний синдром [6, 18]. 

Шляхи поширення і стійкість

Повітряно-крапельний (via droplets and fomites during close unprotected contact between an infector and infectee). COVID-19, ймовірно, виник з тваринного джерела, але зараз поширюється від людини до людини [2]. Коронавіруси людини найчастіше поширюються від зараженої людини до інших осіб різними способами, наприклад краплинами, що потрапляють у повітря від кашлю та чхання; тісний особистий контакт, включаючи торкання та потиски рук; торкання носа, рота чи очей перед миттям рук. Наразі невідомо, чи може вірус поширюватися через сперму або статевий акт. Розглядається питання про фекально-оральну передачу. Кашель вивільняє в повітря до 3 тисяч частинок (droplets), котрі можуть осідати на поверхнях або навіть "зависати" у повітрі до ~3-х годин. На металевих, скляних, пластикових поверхнях може зберігатися близько 2–3 діб. Може бути інактивований 62% розчином спирту, 0.5% гідроген пероксидом, 0.1% гіпохлоритом натрію протягом близько 1 хвилини та температурою вище 56 градусів Цельсія. Крім цього, мильний розчин порушує ліпідну мембрану вірусу. Інкубаційний період: 4-14 днів (до 24).

Заходи щодо профілактики інфекції мають вирішальне значення для запобігання поширенню інфекції. Центр контролю та профілактики захворювань (CDC) надає загальні рекомендації щодо профілактики інфекцій COVID-19 [3], а також конкретні вказівки для стаціонарної акушерської допомоги [4].

Базове репродукційне число (R0) – середня кількість осіб, що безпосередньо інфікуються хворим упродовж усього заразного періоду хвороби – 2–4 (що перевищує показники Іспанського грипу 1918 року) [16]. Летальність: 3.4%.

Клінічні ознаки: підвищення температури (може і не бути), кашель (сухий чи вологий), задишка, затруднене дихання, втомлюваність, іноді біль у горлі, біль у м'язах, порушення апетиту, розлади травлення. Маніфестує у вигляді двобічної вірусної пневмонії (із можливим приєднанням бактеріальної флори), можливий розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому (ARDS), залучення плеври. Тип пневмонії, спричинений новою коронавірусною хворобою 2019 року (COVID-19), є високоінфекційним захворюванням, досі триває спалах. 11 березня 2020 року ВООЗ оголосила пандемію коронавірусного захворювання (надзвичайну глобальну ситуацію в галузі охорони здоров’я) [4]. 

Коронавірус (COVID-19) та вагітність

The Society for Maternal-Fetal Medicine (SMFM); Sarah Dotters-Katz, MD, MMHPE; and Brenna L. Hughes, MD, MSc (Товариство материнсько-плодової медицини; Сара Доттерс-Кац;  Бренна Л. Хьюз). 

У світлі цієї декларації обов’язково доноситься інформація лікарям, які надають акушерську допомогу про це захворювання та щодо заходів профілактики під час вагітності. Цей документ доповнює нещодавній Консультативний висновок  [3] Американського коледжу акушерів та гінекологів (ACOG) і керівництво CDC за цією темою, з особливим акцентом на наслідки для матері, плода та новонародженого [1, 2, 4, 32].

Що відомо про COVID-19 при вагітності?

У даний час понад 100 мільйонів жінок вагітні та понад 100 мільйонів плодів у всьому світі, і практично всі з них ризикують заразитися COVID-19. Ранні дані мета-аналізу 41 вагітної жінки з COVID-19 показують, що вони мають більший ризик викидня, передчасних пологів, гестозу та кесаревого розтину, особливо якщо вони госпіталізовані з пневмонією. Згідно з цими даними, мертвонародження (2,4%, 1/41), неонатальна смерть (2,4%, 1/41) та частота поступлень до відділень  інтенсивної терапії зростають [33–35]. Безсимптомні жінки та жінки з легкою формою захворювання мають менше ускладнень. Опубліковано загальні вказівки щодо профілактики та лікування COVID-19 під вагітності [33–35]. Вагітні жінки перебувають у стані фізіологічної імунодепресії, отже, можуть мати підвищений ризик розвитку важкої хвороби від COVID-19, зокрема пневмонії та дихальної недостатності [33]. Загалом, у вагітних спостерігаються імунологічні та фізіологічні зміни, які роблять їх більш сприйнятливими до вірусних респіраторних інфекцій, включаючи потенційно небезпечний COVID-19. Вагітні жінки можуть піддаватись більшому ризику захворюваності чи смертності порівняно із загальною популяцією, як це спостерігається при інших коронавірусних інфекціях, включаючи гострий респіраторний синдром коронавірусу (SARS-CoV) та близькосхідний респіраторний синдром коронавірусу (MERS-CoV) та інші вірусні респіраторні інфекції, такі як грип, під час вагітності. Дані щодо MERS-CoV та SARS-CoV, хоча і обмежені, але є припущення, що ускладнення під час вагітності можуть бути пов'язані з важким перебігом інфекції та несприятливими наслідками для новонароджених, включаючи підвищений ризик перинатальних втрат, сповільнення росту плода та передчасних пологів [6, 16–18]. Але знову ж таки,  дані в повному об’ємі, специфічні для COVID-19, ще не доступні. Наразі опублікована деяка інформація щодо зараження COVID-19 при вагітності, яка включала дві серії випадків, загалом 18 жінок, де лише одна мала важкі респіраторні розлади, які потребували лікування в реанімаційному відділенні та ШВЛ (цей показник нижчий, ніж повідомлялося про ризик в загальній популяції) [7, 8]. Хоча ці дані свідчать, що вагітні жінки не мали серйозних наслідків, їх слід трактувати обережно, враховуючи невелику вибірку. Ранні дані однієї серії госпіталізованих невагітних пацієнтів у Китаї виявили, що у 32% з них розвинулася тяжка пневмонія, а у 19% всіх інфікованих госпіталізованих пацієнтів прогресували до гострого респіраторного дистрес-синдрому (СРДС) зі смертністю від 1,4% до 4,3 % усіх випадків [9, 10]. Ці дані, та існуючі показники смертності, залежать від регіону та різних стратегій тестування безсимптомних або слабосимптомних пацієнтів і не є достовірними. Показники коливаються від 0,7% в Кореї до 4,9% в Італії [11]. У даний час важке захворювання COVID-19 зустрічається переважно серед людей похилого віку та тих, хто має значні супутні захворювання.

Чи викликає COVID-19 викидень або вроджені аномалії? 

На даний момент існує дуже обмежена кількість інформації про ризики, пов'язані з інфекцією в І та ІІ триместрах. Існують неоднозначні дані щодо ризику вроджених вад розвитку у новонароджених від матерів з лихоманкою загалом. Наразі недостатньо даних про вплив COVID-19 на ризик викидня або вроджених аномалій. Дані епідемії SARS є заспокійливими щодо відсутності підвищеного ризику втрати плода або вроджених аномалій, пов'язаних з інфекцією на початку вагітності [6, 16, 18].

Хто повинен пройти тестування на COVID-19?

CDC це рекомендує особам, в яких виявляють симптоми COVID-19 (лихоманка та/або кашель, задишка) і/або які тісно контактували з тими, в кого лабораторно підтверджено COVID-19 (перебуваючи в межах 6 футів/2 метрів протягом тривалого періоду або під час прямого контакту) протягом 14 днів після появи симптомів або хто має історію подорожей в регіони, уражені коронавірусом протягом останніх 14 днів, якщо інші причини хвороби виключені. 

З 2 березня 2020 року керівництво CDC розширило тестування на більш широку групу населення із симптоматикою, яка не входить у раніше перераховані епідеміологічні фактори ризику [13]. Рекомендується спочатку здати тести на інші причини респіраторних захворювань, включаючи грип. Рекомендації щодо тестування COVID-19 часто змінюються, і спеціалістам MFM рекомендується перевіряти веб-сайт CDC щодо оновлення настанов [13] (https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-nCoV/hcp/clinical-criteria.html). Найбільш ефективним є тестування на COVID-19 за шляхом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). В тих випадках, коли доступність ПЛР обмежена, комп'ютерна томографія (КТ) легенів може бути корисною як доповнення до діагностики, оскільки ураження легенів є потенційно патогномонічним симптомом для COVID-19 [14]. Якщо КТ-томографія для оцінки вагітної з підозрою або підтвердженою інфекцією COVID-19 вважається потенційно небезпечним дослідженням, то оцінка ризиків та переваг цього діагностичного методу під час вагітності є виправданим кроком [14]. 

Чи є дані про вертикальну передачу COVID-19? 

Chen та ін. не виявили доказів COVID-19 в навколоплідних водах або в пуповинній крові шести немовлят, які народилися від інфікованих жінок [8]. Хоча цей звіт включає лише невелику кількість випадків, відсутність вертикальної передачі відповідає тому, що спостерігається при інших поширених респіраторних вірусних захворюваннях під час вагітності, таких як грип [5, 6, 18].

Чи мають інфіковані жінки COVID-19 підвищений ризик передчасних пологів? 

Повідомлялося про немовлят, народжених передчасно, від жінок, позитивних на COVID-19. Однак виявляється, що деякі випадки були ятрогенними, що зумовило мимовільні передчасні пологи. Незрозуміло, чи ці ситуації були безпосередньо пов'язані з вірусною материнською інфекцією. Усі немовлята в цьому звіті були клінічно здоровими і не загинули [8]. Враховуючи обмежені дані про COVID-19 під час вагітності, знання несприятливих наслідків від інших респіраторних вірусних інфекцій може забезпечити наявна інформація. Наприклад, інші респіраторні вірусні інфекції під час вагітності, такі як грип, мали зв’язок з несприятливими наслідками для новонароджених, включаючи низьку вагу при народженні та передчасні пологи, що вважається наслідком важкого стану матері. Немовлята народилися недоношеними та/або малими до гестаційного віку у жінок з іншими коронавірусними інфекціями, включаючи SARS-CoV та MERS-CoV [5, 6, 18].

Чи потребують жінки з COVID-19 додаткового антенатального спостереження? 

Під час гострого інфекційного захворюваня лікування плоду має бути подібним до того, яке надається будь-якій важко хворій вагітній жінці. Постійне спостереження за плодом в умовах хвороби слід розглядати лише тоді, коли пологи будуть загрожувати здоров'ю матері. Про історію вагітності після одужання у пацієнтів від COVID-19 відомо дуже мало. У випадку легкої інфекції обгрунтоване лікування, подібне до того, яке  застосовується реконвалесцентам від грипу. З огляду на те, як мало відомо про цю інфекцію, може бути розглянуто детальне ультразвукове дослідження після перенесеної інфекції у першому триместрі. Для тих, хто перехворіли у пізніші терміни вагітності, також слід розглянути сонографічну оцінку зростання плоду в третьому триместрі [1,11, 28].

Якими є міркування щодо родорозрішення? 

Термін пологів, в якому рекомендується розродження у більшості випадків, не має залежати від інфекції COVID-19 у матері. Для жінок, інфікованих на початку вагітності, та які одужують, не має бути жодних змін щодо термінів пологів. Жінкам, інфікованим у третьому триместрі, які одужують, доцільно намагатися відкласти пологи (якщо немає інших медичних показань) або до отримання негативного результату тестування або до скасування терміну карантину, щоб уникнути контактної передачі новонародженим. Взагалі, інфекція COVID-19 сама по собі не є показанням до екстреного розродження [1, 11]. Повідомлені серії випадків включали в себе, головним чином, кесарів розтин, але спосіб розродження диктувався звичайною акушерською практикою. Наймолодшою ​​особою, в якої діагностували зараження COVID-19, був новонароджений 36 год., який народився шляхом кесарського розтину, отже ймовірно є контактний, а не вертикальний шлях передачі [8]. Все ж CDC рекомендує розглянути питання про тимчасову ізоляцію (наприклад, окремі кімнати) для жінок з підтвердженою COVID-19 або які є persons-under-investigation (PUI) для COVID-19, від немовляти, до припинення  інкубаційного періоду або одужання [4] (https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/inpatient-obstetric-healthcare-guide.html). Спеціалістам MFM рекомендується часто перевіряти сайт CDC, оскільки щодня додаються нові вказівки [3, 4, 28].

Чи може жінка годувати грудьми? 

Chen та ін. не виявлено доказів COVID-19 у грудному молоці 9 інфікованих жінок [8]. Грудне вигодовування заохочується і є потенційно важливим джерелом захисту для немовляти. CDC рекомендує під час тимчасової розлуки жінок, які мають намір годувати груддю, заохочувати їх зціджувати грудне молоко для підтримання лактації. По можливості слід надати молоковідсмоктувач. Перш ніж зціджувати грудне молоко, жінки повинні відповідно мити та обробляти руки згідно з встановлними правилами гігієни. Після використання молоковідсмоктувача всі його частини, які контактують з грудним молоком, мають бути ретельно вимиті, а весь насос належним чином дезінфікований відповідно до інструкцій виробника. Зціджене грудне молоко має надаватися новонародженому здоровим медичним працівником. Для жінок та немовлят, які не розлучені, CDC рекомендує, якщо жінка та новонароджений знаходяться в одній кімнаті, і жінка хоче годувати грудьми, вона повинна надягати маску на обличчя та здійснювати гігієну рук перед кожним годуванням [4] (https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/inpatient-obstetric-healthcare-guide.html).

Поточні вказівки щодо подорожей та захисту

Cпеціалістам MFM рекомендується часто перевіряти веб-сайт CDC для вказівки щодо подорожей. Також лікарям рекомендується звернутися до місцевих органів охорони здоров'я щодо місцевих рекомендацій, пов’язаних із подорожами [3, 4] (https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/travelers/index.html). Вагітним жінкам, які страждають на важкі хронічні захворювання, слід дотримуватися запобіжних заходів, які рекомендує CDC. Це керівництво включає загальні практики, такі як щоденні профілактичні заходи щодо дистанції між людьми, коли вони знаходяться в публічних місцях, обмеження контактів та частого миття рук. Далі, CDC рекомендує якомога більше уникати натовпу та під час спалаху COVID-19, але для тих, хто має важкі хронічні захворювання, рекомендована самоізоляція [4].

Чи проводиться лікування COVID-19?

Наразі жодні противірусні препарати для лікування COVID-19 Агентство з контролю за продуктами і ліками (FDA) США не схвалює. В даний час немає вакцини проти COVID-19 [31].

Тимчасове керівництво щодо годування груддю для матерів, у яких підтверджено або є підозра щодо COVID-19

Це тимчасове керівництво призначене для жінок, у яких підтверджено COVID-19 або які перебувають у стадії карантину persons-under-investigation (PUI)  щодо COVID-19 та на даний час годують груддю. Це тимчасове керівництво засноване на інформації про COVID-19 та передачу інших вірусних респіраторних інфекцій. CDC постійно оновлює ці тимчасові рекомендації за потреби, коли з’являється додаткова інформація. Рекомендації щодо грудного вигодовування в умовах післяпологового періоду див. https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/inpatient-obstetric-healthcare-guidance.html [30, 32].

Передача COVID-19 через грудне молоко

Немало відомо про те, як розповсюджується COVID-19. Вважається, що поширення вірусу від людини до людини відбувається головним чином через краплі, що утворюються, коли інфікована людина кашляє або чхає, подібно до поширення грипу та збудників інших респіраторних інфекцій. У обмежених дослідженнях жінок із COVID-19 та іншою коронавірусною інфекцією, важким гострим респіраторним синдромом (SARS-CoV), вірус не було виявлено у грудному молоці; однак досі немає точних доказових даних, чи можуть матері з COVID-19 передавати вірус через грудне молоко. 

CDC: грудне вигодовування при інших інфекційних захворюваннях

Грудне молоко забезпечує захист від багатьох захворювань. Є рідкісні винятки, коли годування груддю або годування зцідженим грудним молоком не рекомендується (https://www.cdc.gov/breastfeeding/breastfeeding-special-circumstances/contraindications-to-breastfeeding.html). CDC не має конкретних рекомендацій щодо годування груддю під час зараження подібними вірусами, такими як SARS-CoV або «Близькосхідний дихальний синдром» (MERS-CoV) [5, 6, 18]. У післяпологовому періоді CDC рекомендує матерям, які хворіють на грип, продовжувати годувати груддю або годувати дитину зцідженим грудним молоком, дотримуючись загальноприйнятих запобіжних заходів, щоб уникнути поширення вірусу до дитини. Грудне молоко – найкраще джерело харчування для всіх немовлят. Однак про перебіг та властивості COVID-19 ще багато невідомо. Як розпочати або продовжувати грудне вигодовування мати повинна узгоджувати зі своїми сімейним лікарем або педіатром. Мати з підтвердженим COVID-19 або та яка має симптоми і знаходиться у обсервації, повинна вживати всіх можливих заходів безпеки, щоб уникнути поширення вірусу на дитину, включаючи миття рук перед контактом з немовлям та носіння маски для обличчя, якщо це можливо, під час годування грудьми. Якщо мати практикує зціджування за допомогою ручного або електричного молоковідсмоктувача, вона повинна ретельно вимити руки перш, ніж торкатися будь-яких його частин чи пляшки, та дотримуватися рекомендацій щодо правильної обробки після кожного використання [30, 32].

«Clinical characteristics and intrauterine vertical transmission potential of COVID-19 infection in nine pregnant women: a retrospective review of medical record» (Huijun Chen at all., The Lancet 2020) [8]. 

Пневмонія COVID-19 була вперше діагностована в місті Ухань, Провінція Хубей, Китай, у грудні 2019 року, після чого спалах поширився на інші частини країни [8, 9, 10]. Дослідження Huang and all., Lancet [10] повідомили про епідеміологічну ситуацію, бактеріологічні, лабораторні та радіологічні знахідки, а також лікування та клінічні результати у пацієнтів із пневмонією COVID-19, підтвердженої лабораторними тестами. Однак звіт Huang and all. [10] в основному зосереджувався на невагітних дорослих. Клінічні характеристики та вертикальний спосіб передачі пневмонії COVID-19 у вагітних жінок невідомі. Важливі питання, які потрібно негайно вирішити, включають наступне: чи у вагітної жінки з пневмонією COVID-19 розвиватимуться такі ж симптоми, як у невагітних дорослих, чи вагітні жінки, у яких підтвердили пневмонію COVID-19, мають вищі шанси загинути від цієї інфекції або в них почнуться передчасні пологи, і чи може COVID-19 поширитися вертикально і якими будуть ризики для плода та новонародженого. Відповіді на ці питання мають важливе значення для формулювання принципів акушерської тактики для вагітних з інфекцією COVID-19. Тому, з метою запобігання та контролю пневмонії COVID-19 у новонароджених та вагітних жінок, у Чжуннані (Лікарня університету Ухань, Китай), ретроспективно зібрано та детально проаналізовано клінічні дані вагітних з лабораторно підтвердженою інфекцією COVID-19. У цьому дослідженні представлено клінічні особливості вагітних з підтвердженою пневмонією COVID-19 та досліджувався вертикальний потенціал передачі COVID-19 (Huijun Chen at al., Lancet 2020) [8, 10].

Доказова база дослідження

Пошук здійснювався у PubMed та через базу даних статей національної інфраструктури Китаю, опублікованих до 6 лютого 2020 року, використовуючи ключові слова «новий коронавірус», «новий коронавірус 2019», «2019-nCoV», «пневмонія», «коронавірус», «Ухань», також «новий, незвичний», «вагітність», «материнська інфекція» та «зараження плода» для статей, опублікованих китайською та англійською мовами. Було знайдено дві статті: одна під назвою «Клінічні особливості пацієнтів, інфікованих новим коронавірусом у місті Ухань, Китай, опублікована у The Lancet», та інша під назвою «Динаміка ранньої передачі» в Ухані, Китай, нової пневмонії, інфікованої коронавірусом, опублікована в журналі «New England Journal». Не виявлено жодних інших опублікованих досліджень щодо вагітних з новою коронавірусною хворобою (COVID-19) [8].

Цінність цього дослідження

У всіх вагітних були зібрані зразки мазків з глотки та протестовані на SARS-CoV-2 з рекомендованим набором Китайського CDC (BioGerm, Шанхай, Китай), згідно рекомендацій ВООЗ щодо qRT-PCR [8-10]. Усі зразки одночасно були досліджені у відділенні клінічної референс-лабораторії лікарні Чжоннан та Державній ключовій лабораторії вірусології/Школи Медичної вірусології, Школи основних медичних наук, Університету Ухань [15, 19, 20]. Позитивні підтверджуючі випадки зараження COVID-19 були визначені як випадки з позитивним результатом тесту з будь-якої лабораторії. Зразки навколоплідних вод у пацієнтів із пневмонією COVID-19 були отримані за допомогою прямої аспірації шприцем під час пологів. Зразки пуповинної крові та мазків з глотки новонародженого були зібрані відразу після пологів в операційній. Крім того, зразки грудного молока у пацієнтів із пневмонією COVID-19 були відібрані після початку лактації. Докази вертикальної передачі оцінювали шляхом тестування на наявність SARS-CoV-2 у цих клінічних зразках. Ретроспективно проаналізувано клінічні записи, лабораторні результати та КТ грудної клітини дев’яти вагітних з лабораторно підтвердженою пневмонією COVID-19. Докази вертикальної передачі оцінювали шляхом  тестування на наявність важкого гострого респіраторного синдрому коронавірусу 2 (SARS-CoV-2) навколоплідних вод, крові з пуповини, грудного молока та мазків з носоглотки у шести з дев'яти новонароджених. Усі дев'ять жінок були в третьому триместрі. Сім з них мали лихоманку. Інші симптоми включали кашель (у чотирьох з дев'яти пацієнтів), міалгію (у трьох), біль у горлі (у двох) та нездужання (у двох). Дистрес плода спостерігався у двох випадках. П’ять із дев'яти пацієнток мали лімфопенію (<1.0×109). У трьох пацієнток спостерігалася підвищена концентрація амінотрансферази. У жодної із хворих не розвинулася важка пневмонію COVID-19 і ніхто з них не помер. Зафіксовано дев'ять народжень. В жодному випадку не було асфіксії новонароджених. Усі дев'ять новонароджених мали оцінку за шкалою Апгар 8–10 балів на 1-й хвилині та 9–10 балів на 5-й хвилині. Амніотична рідина, пуповинна кров, мазки з носоглотки у новонароджених та зразки грудного молока у шести з дев'яти пацієнтів були перевірені на наявність SARS-CoV-2, і всі результати були негативними.

Дискусія та результати

Згідно з проведеними дослідженнями, вагітні з пневмонією COVID-19 мади подібну картину клінічних характеристик як для невагітних дорослих пацієнтів (2,15). Загальні симптоми при появі пневмонії COVID-19 для цих жінок включали лихоманку та кашель, тоді як менш поширеними симптомами були міалгія, нездужання, біль у горлі, діарея та задишка. Лабораторні дослідження показали, що також можлива поява лімфопенії. Крім того, підвищення концентрації АЛТ або АСТ може бути одним із клінічних проявів. Однак жоден із цих симптомів не був присутній у всіх пацієнток, а також симптоми, характерні для вагітних жінок із пневмонією COVID-19. Навпаки, КТ грудної клітки може мати високу діагностичну цінність через типові зображення вірусної пневмонії, високу точність з низькою псевдо-негативною частотою та ефективністю. Тому рекомендується, окрім використання тестів ПЛР, як золотого стандарту для діагностики пневмонії COVID-19, проводити відповідне клінічне обстеження, включаючи аналіз крові та КТ грудної клітки та комплексну оцінку симптомів хвороби. Не збирали зразки вагінального секрету з родових шляхів, що завадило проаналізувати, чи можна передавати COVID-19 під час вагінальних пологів. Слід зауважити, що зразки грудного молока у матерів, які заразилися COVID-19, не показали присутність SARS-CoV-2. 

Наслідки для новонароджених

6 лютого 2020 року у новонародженого, народженого від матері із пневмонією COVID-19, було діагностовано інфекцію SARS-CoV-2 через 36 год. після народження. Це стало обгрунтованим занепокоєнням щодо того, що COVID-19 міг бути переданий ще внутрішньоутробно. За зібраними даними, у вагітної протягом 8 годин розвивалась лихоманка та підозрювали пневмонію COVID-19 на основі типового зображення КТ грудної клітки. Згодом було зроблено екстрений кесарів розтин, після чого було підтверджено пневмонію COVID-19. Зразок мазка з горла у новонародженого був зібраний приблизно через 30 годин після народження, таким чином, не було прямих доказів внутрішньоутробної інфекції. Крім того, не було взято зразків навколоплідних вод, пуповинної крові або плаценти, щоб підтвердити, що інфекція COVID-19 у новонародженого відбулася через внутрішньоутробну передачу. Тому не можна зробити висновок щодо внутрішньоутробного інфікування COVID-19 у цьому конкретному випадку. Тим не менше, цей поодинокий випадок зараженого новонародженого говорить про те, що слід приділити особливу увагу профілактиці зараження новонароджених дітей, народжених матерями із пневмонією COVID-19 [8, 26,27].

Результати всіх наявних доказів

Клінічні характеристики пневмонії COVID-19 у вагітних були аналогічні таким же характеристикам у невагітних дорослих пацієнтів із пневмонією COVID-19. На підставі досліджень цієї невеликої групи пацієнтів немає даних щодо вертикальної передачі у вагітних жінок, у яких розвивалася пневмонія COVID-19 у третьому триместрі.

Висновки

Це дослідження обмежене невеликим розміром вибірки та ретроспективним методом. При інтерпретації результатів слід враховувати таке: 

1. По-перше: всі пацієнти були в третьому триместрі. Вплив інфекції COVID-19 на плід у першому чи другому триместрі вагітності залишається нез’ясованим. 
2. По-друге: чи вагінальні пологи збільшують ризик внутрішньоутробної передачі від матері до дитини та чи можуть скорочення матки збільшити ймовірність передачі вірусу, потребує подальшого дослідження. 
3. По-третє: ризик зараження вагітних та вплив часу або способу розродження на результати вагітності не оцінювали. 
4. По-четверте: чи може COVID-19 пошкодити плаценту, яка є важливою ланкою у вертикальній передачі,  – також необхідно додатково дослідити. 

Потрібні майбутні дослідження цих питань та подальші дослідження вагітних з інфекцією COVID-19, а також новонароджених, щоб встановити вплив на безпеку та здоров'я матерів та їх немовлят, які піддаються впливу SARS-CoV-2. Хоча наведені дослідження і обмежені невеликим розміром вибірки, можна зробити висновки, що симптоми у вагітних із пневмонією COVID-19 були різноманітними, основними ознаками були лихоманка та кашель. Не знайдено доказів вертикальної передачі інфекції до новонародженого в кінці вагітності. Беручи до уваги важливість цієї тривалої глобальної надзвичайної ситуації в галузі охорони здоров'я, слід вважати, що отримані результати є важливими для розуміння клінічних характеристик та потенційної передачі інфекції COVID-19 під час вагітності та пологів. 

• Загальні рекомендаціі:

1. Жінки, безсимптомні інфіковані (або контактні) COVID-19, які не відносяться до групи ризику щодо акушерських ускладнень, повинні залишатися вдома, для самоізоляції. Це рекомендовано зробити щонайменше з 37 тижня вагітності (навіть не інфікованим та неконтактним вагітним). Тим, хто має невідкладні акушерські проблеми (наприклад, початок пологів, розрив оболонок, вагінальні кровотечі тощо), слід бути на зв'язку зі своім лікарем та/або з пологовим стаціонаром. 
2. Враховуючи ризик контакту з безсимптомними носіями, кожне приймальне відділення має надавати пацієнту хірургічну маску. У випадку контакту з пацієнтами, які мають респіраторні симптоми персоналу слід застосовувати запобіжний одяг, включаючи рукавички, халат, хірургічну маску з захистом очей та обличчя (маску N95). Крім того, гігієна рук  на основі алкоголю після кожного контакту з пацієнтом [33–35] (Див. Мал. 1)
   
   
   

Мал. 1. План-схема діагностики пацієнтів, які спрямовуються на  пологи

(Boelig R.C. at al., 2020)

1. Політика щодо відвідувачів. Зважаючи на значний ризик передачі COVID-19 між пацієнтами/сім’єю/медичними працівниками, повинні існувати суворі обмеження політики щодо відвідувачів. 

1. Відвідування повинно бути обмежене однією особою, яка підтримує пацієнтку. Перевага надається підтримці через відео, якщо всі на це погоджуються. Усі особи, які підтримують особу, повинні проходити обстеження згідно з чинними рекомендаціями. 

1. Відділення інтенсивної терапії новонароджених: батьки можуть відвідувати неонатальне відділення інтенсивної терапії (по одному), якщо на це є згода адміністрації стаціонару.

ВСІ візити можуть бути додатково обмежені на розсуд адміністрації та по мірі розвитку спалаху.

1. Прийом пацієнтів та їх місцезнаходження. Загалом, слід обмежити переміщення жінок з однієї зони пологового стаціонару в іншу. 
2. Лабораторні аналізи перед операцією кесарського розтину (КР). Щоб обмежити багаторазове відвідування медичного закладу, жінки повинні пройти звичайні передопераційні обстеження  (наприклад, аналізи крові, УЗД) в день їх КР.

1. Пологи. Індукцію (стимуляцію) пологів за медичними показаннями у безсимптомних жінок НЕ слід відкладати і переносити. Ця рекомендація буде змінюватися в залежності від поточного стану пандемії COVID-19. Індукцію можна проводити, як зазвичай, спочатку пероральним мізопростолом 25 мкг кожні 2–4 години, або 50 мкг кожні 4–6 годин (якщо не більше 3 скорочень за 10 хвилин або перед операцією на матці) або інфузією окситоцину. Кесарів розтин не слід призначати за 15 годин до введення окситоцину та амніотомії, якщо це можливо, а в ідеалі – після 18–24 годин після призначення окситоцину (Див. Мал. 2).

Мал. 2. Приблизна схема обстеження пацієнтів, що находять на  пологи 

(Boelig R.C.a tal., 2020)

1. Перший період. Антибіотикопрофілактику в пологах рекомендують пацієнтам, позитивним до стрептококу групи В; обмеження рідкої або твердої їжі на першій фазі пологів не рекомендується. При обмеженні пиття рекомендується довенна інфузія зі швидкістю 250 мл/год., що містить декстрозу; вертикальне положення на першій фазі пологів рекомендується жінкам без регіональної анестезії; ходити рекомендується в першому періоді пологів жінкам без регіональної анестезії, але в межах пологової зали. Всі інші рекомендації є стандартними та залежать від акушерської ситуації.

Киснева терапія. Нещодавній метааналіз показав, що кисень в пологах не приносить користі для плоду і може завдати шкоди. У сучасних умовах, коли зниження ризику поширення COVID-19 серед медичних працівників та пацієнтів є першочерговим завданням, є ще більше причин не використовувати кисневу терапію для первинної реанімаційної допомоги новонародженому. Враховуючи ймовірний високий коефіцієнт безсимптомних носіїв, цей принцип застосовується незалежно від статусу пацієнта COVID-19.
 

1. Другий період. Ведення другого етапу не повинно змінюватися, якщо це не продиктовано акушерською ситуацією, зазначено вище або нижче. Прискорення пологів, як і іх затягування, не слід практикувати, оскільки це збільшує ризик як хоріоамніоніту, так і післяпологових кровотеч.
2. Третій період. Є ризики обмежених ресурсів при переливанні крові. Враховуючи цю ситуацію, слід зменшити потреби в переливанні крові, в тому числі шляхом оптимізації антенатального гемоглобіну перед пологами. Окрім стандартного окситоцину, слід враховувати профілактичне введення транексамової кислоти та мізопростолу (400 мкг  «буккально»). Якщо показано переливання крові і кровотеча не триває, слід розпочати з переливання 1 дози, а не типових 2 доз еритроцитів, а потім переоцінити клінічну потребу. Деякі виступають за те, щоб уникнути затримки перетискання пуповини, навіть якщо вертикальна передача не була підтверджена.

1. Післяпологовий догляд. Жінок слід попередити, що з метою запобігання ризику інфікування себе, персоналу та інших пацієнтів, вони будуть виписані у прискореному та безпечному порядку.

1. Планування швидкої виписки:

• при всіх вагінальних пологах виписка повинна відбуватися в перший післяпологовий день або навіть швидше, якщо це можливо.
• для кесарських розтинів слід планувати виписку в другий післяопераційний день, з урахуванням післяпологового періоду, якщо стан відповідає нормі.
• слід обговорити передбачувану виписку матері з педіатрами/неонатологами, щоб визначити терміни виписки немовлят.
• надати рекомендації щодо контролю артеріального тиску для пацієнтів з гіпертонічними розладами.

1. Післяпологове спостереження. Усі післяпологові візити, включаючи перевірки рани, повинні бути організовані та узгоджені зі стаціонаром або жіночою консультацією, яка належить дл нього (чи за місцем проживання). Післяпологова оцінка кесаревого розтину чи лікування маститу може бути організована за допомогою дистанційного консультування (скайп-звязку, завантаження фотографій, тощо). 

1. Догляд за підозрюваним або підтвердженим пацієнтом із вагітністю, з позитивним COVID-19, який перебуває в пологовому відділенні

1. Акушерські ліки. Два препарати, які найчастіше використовуються в акушерстві, були джерелом вивчення та суперечки в застосуванні COVID-19: нестероїдні протизапальні, зокрема індометацин, який зазвичай використовують для токолізу, і стероїди, зокрема бетаметазон або дексаметазон. Крім того, також вивчали використання магнію при респіраторній захворюваності на COVID-19 [33-35]. 

• Індометацин: НПЗЗ можуть погіршити перебіг COVID-19. Вірус зв'язується з клітинами через рецептор ангіотензин-перетворюючого ферменту-2 (АПФ-2). Таким чином, було прийнято рішення про те, що НПЗ, які збільшують експресію АПФ-2, можуть призвести до погіршення захворювання. Однак це не було обґрунтовано, і багато організацій, включаючи ВООЗ та FDA, виступають за те, щоб не було обмеження в застосуванні НПЗ. В умовах токолізу ніфедипін може розглядатися як альтернатива, враховуючи невизначеність щодо впливу НПЗ на COVID-19. Ці рекомендації можуть змінюватися в міру появи додаткових даних.
• Бетаметазон/Дексаметазон. Рутинне використання системних кортикостероїдів при встановленні вірусної пневмонії пов'язане з підвищенням захворюваності. Одне дослідження показало затримку вірусного кліренсу із застосуванням кортикостероїдів при MERS. Конкретно з COVID-19 не існує зв'язку між стероїдами та смертністю, хоча ці дослідження не контролюють базову захворюваність. У цих дослідженнях використання стероїдів оцінено позитивно, однак враховуючи зв'язок між стероїдами та погіршенням захворюваності на вірусну пневмонію, а саме COVID-19, для зрілості легень плода їх слід застосовувати розумно.
• Сульфат магнію. Показаний для нейропротекції, коли очікуються пологи <32 тижнів або для профілактики еклампсії. Однак, враховуючи можливі респіраторні ускладнення сульфатом магнію, його слід застосовувати помірковано при встановленні важких респіраторних розладів. Сульфат магнію можна застосовувати пацієнтам із легкими/помірними дихальними  симптомами.

Післяпологовий догляд

Грудне вигодовування заохочується (відсутні дані про передачу COVID-19 через грудне молоко). Однак, зважаючи на ризик контактного інфікування, CDC рекомендує розділяти матерів та новонароджених.

Міркування щодо грудного вигодовування:

• зціджування грудного молока (за допомогою відсмоктувача) заохочується. Грудне молоко є потенційно важливим джерелом захисних антитіл для немовляти. CDC рекомендує під час тимчасової розлуки матері та дитини, заохочувати зціджувати грудне молоко для встановлення та підтримання лактації. Перед зціджування жінкам слід практикувати відповідну гігієну рук/шкіри, миючи не тільки руки, але й груди (тимчасова рекомендація для інфікованих COVID-19 породіль).
• після зціджування всі частини молоковідсмоктувача, які контактують з грудним молоком, повинні бути ретельно вимиті, а весь молоковідсмоктувача належним чином дезінфікований відповідно до інструкцій виробника.
• зціджене грудне молоко повинно даватися новонародженому здоровим працівником.
• жінкам та немовлятам, які не розлучені, CDC рекомендує при годуванні грудьми одягати маску та практикувати  гігієну рук перед кожним годуванням. 

Контроль болю: діючі правила FDA та ВООЗ не повинні обмежувати використання НПЗ. Ми підтримуємо продовження використання ацетамінофену та ібупрофену для контролю болю.

1. Догляд за важкохворим вагітним пацієнтом з COVID-19. Усі пацієнти з критичним захворюванням на COVID-19 повинні перебувати в ізоляції у відділенні інтенсивної терапії  відповідно до лікарняного протоколу.

Стан плода [33]

• Кортикостероїди: Враховуючи потенційні ризики системних стероїдів в умовах встановлення COVID-19, стероїди для зрілості плоду повинні використовуватися з розумним балансуванням користі щодо терміну гестації та потенційними ризиками для здоров’я матері. Рішення щодо використання кортикостероїдів для дозрівання легень у плода повинні прийматися узгоджено лікарями інтенсивної  терапії з командою неонатологів.
• Для пацієнтів >24 тижнів гестації електронний моніторинг плоду для антенатального спостереження повинен проводитися щонайменше щодня та при будь-якій зміні стану матері. Стан плода може бути  життєвою ознакою, що відображає раннє погіршення стану матері.
• Відповідно до звичайної акушерської допомоги, насичення крові О2 має підтримуватися > 95%.

Медична допомога матері [33]

• Особливу увагу слід приділити нормальній фізіології дихальних шляхів матері, так як це впливає на розвиток синдрому гострого дихального дистресу (ARDS):
• Вагітність передбачає природний респіраторний алкалоз із нормальним PCO2  - 28-32,37
• Терапія АРДС передбачає низький дихальний об'єм та помірну гіперкапнію (PCO2 > 60). 
• У третьому триместрі можуть знадобитися підвищення позитивного тиску в кінці видоху.
• Цільовий артеріальний тиск повинен бути <160/110 мм рт.ст.
• Пацієнт має бути в лівій латеральній позиції (якщо не призначено іншого положення для лікування), щоб зняти тиск із вагітної матки при венозному відтоці.

Планування пологів [33]

• Обладнання для екстреного кесаревого розтину повинне бути наявне там, де плануються пологи, включаючи неонатальне обладнання.
• Набір для припинення кровотечі, що включає метергін, гемабат і мізопростол, повинен бути поруч. Транексамову кислоту слід охолодити.
• Застосування тербуталіну слід переглянути з групою критичної допомоги, залежно від клінічного стану пацієнтів через ризик виникнення тахікардії.
• Слід запровадити ефективну співпрацю для анестезіологічної, неонатологічної та акушерської команд.
• Слід уникати будь-якого транспортування (переміщення) пацієнтки. 
• Необхідно враховувати можливість та необхідність розродження у терміні гестації >34 тижнів при важкому стані матері. Розродження може допомогти оптимізувати стан дихання матері.
• Команда неонатологів повинна бути присутньою під час пологів, немовля після пологів слід помістити в ізоляцію, враховуючи невідомі ризики передачі.
• Всі інші рекомендації не відрізняються від наведених вище.

Перелік літератури

1. Rasmussen SA, Smulian JC, Lednicky JA, Wen TS, Jamieson DJ. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) and Pregnancy: What obstetricians need to know. Am J Obstet Gynecol 2020 Feb 24.

1. Centers for Disease Control and Prevention. How COVID-19 Spreads. 2020 [cited 2020 March 10]; Available from: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019- ncov/about/transmission.html
2. Centers for Disease Control and Prevention. Interim Infection Prevention and Control Recommendations for Patients with Suspected or Confirmed Coronavirus Disease 2019(COVID- 19) in Healthcare Settings. 2020 [cited 2020 March 11]; Available from: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/infection-control/control-recommendations.html 
3. Centers for Disease Control and Prevention. Interim Considerations for Infection Prevention and Control of Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) in Inpatient Obstetric Healthcare Settings. 2020 [cited 2020 March 11]; Available from: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019- ncov/hcp/inpatient-obstetric-healthcare-guidance.html
4. Alfaraj SH, Al-Tawfiq JA, Memish ZA. Middle East Respiratory Syndrome Coronavirus (MERS- CoV) infection during pregnancy: Report of two cases & review of the literature. J Microbiol Immunol Infect 2019 Jun;52(3):501-3.
5. Wong SF, Chow KM, Leung TN, Ng WF, Ng TK, Shek CC, et al. Pregnancy and perinatal outcomes of women with severe acute respiratory syndrome. Am J Obstet Gynecol 2004 Jul;191(1):292-7.
6. Lei D WC, Li C, Fang C, Yang W, Cheng B, Wei M, Xu X, Yang H, Wang S, Fan C. Clinical characteristics of pregnancy with the 2019 novel coronavirus disease (COVID-19) infection. Chinese Journal Perinatal Medicine 2020; 23(3).
7. Chen H GJ, Wang C, Luo F, Yu X, Zhang W, Li J, Zhao D, Xu D, Gong Q, Liao J, Yang H, Hou W, ZhangY. Clinical characteristics and intrauterine vertical transmission potential of COVID-19 infection in nine pregnant women: a retrospective review of medical records. Lancet 2020;395(10226):809-15.  DOI:https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30360-3
8. Zhu N, Zhang D, Wang W, et al. A novel coronavirus from patients with pneumonia in China, 2019. N Engl J Med 2020; published online Jan 24. DOI:10.1056/NEJMoa2001017.
9. Huang C, Wang Y, Li X, et al. Clinical features of patients infected with 2019 novel coronavirus in Wuhan, China. Lancet 2020; published online Jan24. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30183-5.
10. The State Council’s Joint Prevention and Control Mechanism for Pneumonia Epidemic in Response to New Coronavirus Infection. Notice on prevention and control of pneumonia in children and pregnant women with new coronavirus infection. Feb 3, 2020. http://www.ljxw.gov.cn/news-93789.shtml (accessed Feb 4, 2020; in Chinese).
11. National Health Commission of China. New coronavirus pneumonia prevention and control program (4th edn). Jan 22, 2020. http://www. gov.cn/zhengce/zhengceku/2020-01/28/5472673/files/0f96c10cc09d4d 36a6f9a9f0b42d972b.pdf (accessed Feb 4, 2020; in Chinese).
12. WHO. Clinical management of severe acute respiratory infection when novel coronavirus (nCoV) infection is suspected. Interim guidance. Jan 12, 2020. https://www.who.int/docs/default-source/ coronaviruse/clinical-management-of-novel-cov.pdf (accessed Feb 4, 2020).
13. WHO. Laboratory testing for 2019 novel coronavirus (2019-nCoV) in suspected human cases. Interim guidance. Jan 17, 2020. https://www.who.int/publications-detail/laboratory-testing-for-2019- novel-coronavirus-in-suspected-human-cases-20200117 (accessed Feb 4, 2020).
14. Corman VM, Landt O, Kaiser M, et al. Detection of 2019 novel coronavirus (2019-nCoV) by real-time RT-PCR. Euro Surveill 2020; 25: 2000045.
15. Gottfredsson M. The Spanish flu in Iceland 1918. Lessons in medicine and history. Laeknabladid 2008; 94: 737–45 (in Icelandic).
16. Jamieson DJ, Honein MA, Rasmussen SA, et al. H1N1 2009 influenza virus infection during pregnancy in the USA. Lancet 2009; 374: 451–58.
17. Wong SF, Chow KM, Leung TN, et al. Pregnancy and perinatal outcomes of women with severe acute respiratory syndrome. Am J Obstet Gynecol 2004; 191: 292–97.
18. Schoeman D, Fielding BC. Coronavirus envelope protein: current knowledge. Virol J 2019; 16: 69.
19. Zhang YZ. Novel 2019 coronavirus genome. Jan 21, 2020. http://virological.org/t/novel-2019-coronavirus-genome/319 (accessed Feb 4, 2020).
20. de Wit E, van Doremalen N, Falzarano D, Munster VJ. SARS and MERS: recent insights into emerging coronaviruses. Nat Rev Microbiol 2016; 14: 523–34.
21. Zhou P, Yang XL, Wang XG, et al. A pneumonia outbreak associated with a new coronavirus of probable bat origin. Nature 2020; published online Feb 3. DOI:10.1038/s41586-020-2012-7.
22. Li Q, Guan X, Wu P, et al. Early transmission dynamics in Wuhan, China, of novel coronavirus-infected pneumonia. N Engl J Med 2020; published online Jan29. DOI:10.1056/ NEJMoa2001316NEJMoa2001316.
23. Shek CC, Ng PC, Fung GP, et al. Infants born to mothers with severe acute respiratory syndrome. Pediatrics 2003; 112: e254.
24. Bouthry E, Picone O, Hamdi G, Grangeot-Keros L, Ayoubi JM, Vauloup-Fellous C. Rubella and pregnancy: diagnosis, management and outcomes. Prenat Diagn 2014; 34: 1246–53.
25. Niu Y, Yue H. Wuhan Tongji Hospital diagnoses first case of neonatal infection with new coronavirus. Feb 5, 2020. http://society. people.com.cn/n1/2020/0205/c1008-31572959.html (accessed Feb 7, 2020; in Chinese).
26. Zhang Z, Wang C, Gao CC. Neonatal coronavirus expert confirmed at 30 hours of birth: vertical transmission from mother to infant. Feb 5, 2020. http://www.cnr.cn/hubei/yuanchuang/20200205/ t20200205_524961963.shtml (accessed Feb 10, 2020; in Chinese). 

1. American College of Obstetricians and Gynecologists/Society for Maternal-Fetal Medicine: "Outpatient Assessment and Management for Pregnant Women With Suspected or Confirmed Novel Coronavirus (COVID-19)" 
2. World Health Organization: "Clinical management of severe acute respiratory infection when novel coronavirus (nCoV) infection is suspected" 
3. US Breastfeeding Committee: Infant and Young Child Feeding in Emergencies, including COVID-19*
4. U.S. Department of Agriculture, Food and Nutrition Service: "FNS Program Guidance on Human Pandemic Response"  
5. Centers for Disease Control and Prevention: "Pregnancy & Breastfeeding: Information about Coronavirus Disease 2019" 
6. Boelig R.C., Manuck T., Oliver E.A., Mascio Di D.,  Saccone G., Bellussi F., Berghella V. Labor and Delivery Guidance for COVID-19. Th Jefferson University, Philadelphia, USA, University of North Carolina-Chapel Hill and UNC Health, Chapel Hill, NC, USA, Sapienza University of Rome, Italy School of Medicine, University of Naples Federico II, Naples, Italy. (in Press)
7. Di Mascio D, Khalil A, Saccone G et al. Outcome of Coronavirus spectrum infections (SARS, MERS, COVID-19) during pregnancy: a systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Gynecol MFM 2020 In Press. 
8. The Society for Maternal-Fetal Medicine (SMFM), Dotters-Latz S, Hughes B. Coronavirus (COVID-19) and Pregnancy: What Maternal-Fetal Medicine Subspecialists need to know. https://s3.amazonaws.com/cdn.smfm.org/media/2267/COVID19-_updated_3-17-20_PDF.pdf (Accessed on March 23, 2020) 

ISUOG Временное руководство по новой коронавирусной инфекции 2019 г. во время беременности и в послеродовом периоде: информация для специалистов в области здравоохранения

Резюме:

Предлагаем вашему вниманию новый протокол, только что изданный ISUOG, в котором суммируются свежие данные о ходе заболевания на COVID-19 беременных женщин и женщин, которые кормят грудью, а также освещены основные рекомендации касательно профилактики заболевания коронавирусной инфекцией этой группы пациенток, методы защиты ребенка и медицинского персонала, а также возможные пути терапии.

Ключевые слова:

COVID-19, коронавирусная инфекция, беременность, послеродовой период

https://www.isuog.org/resource/new-isuog-interim-guidance-2019-novel-coronavirus-infection-during-pregnancy-and-puerperium-information-for-healthcare-professionals.html

Liona C. Poon (Department of Obstetrics and Gynaecology, The Chinese University of Hong Kong, Hong Kong SAR) 

Huixia Yang (Department of Obstetrics and Gynecology, Peking University First Hospital, Beijing, China) 

Jill C.S. Lee (Department of Obstetrics and Gynaecology, KK Women's and Children's Hospital, Singapore) 

Joshua A. Copel (Department of Obstetrics, Gynecology & Reproductive Sciences, 

Yale School of Medicine, New Haven, CT USA) 

Tak Yeung Leung (Department of Obstetrics and Gynaecology, The Chinese University of Hong Kong, Hong Kong SAR) 

Yuanzhen Zhang (Department of Obstetrics and Gynaecology, Zhongnan Hospital of Wuhan University, Wuhan, China) 

Dunjin Chen (Department of Obstetrics and Gynaecology, The Third Affiliated Hospital of Guangzhou Medical University, Guangzhou, China) 

Federico Prefumo (Department of Clinical and Experimental Sciences, University of Brescia, Italy) 

Corresponding author: Liona C. Poon, Department of Obstetrics and Gynaecology 

Prince of Wales Hospital 

The Chinese University of Hong Kong, Shatin, Hong Kong SAR. 

Telephone 00 852 55699555 

Fax 00 852 26360008. 

E-Mail: liona.poon@ cuhk.edu.hk

Перевод с английского: Чолас Элени Николаос, врач акушер-гинеколог, врач пренатальной диагностики, заведующая поликлиническим отделением для взрослых ОСП №6 МС «Добробут»

ДИАГНОСТИКА инфекции и клиническая классификация 

Определениями случаев являются те, которые включены в общие руководящие принципы ВОЗ: «Глобальный надзор за болезнью COVID-19, вызванной заражением человека новым штаммом 2019».  

1. Подозрительный случай
2. Пациент с острыми респираторными заболеваниями (лихорадка и хотя бы один признак/симптом респираторных заболеваний (например, кашель, одышка) И без другой этиологии, которая полностью объясняла бы клиническую картину И историю путешествий или проживания в стране/области или территории, которая сообщает о местной передаче инфекции COVID-19 в течение 14 дней до появления симптомов ИЛИ 
3. Пациент с любым острым респираторным заболеванием И который контактировал (см. Определение контакта ниже*) с подтвержденным или предполагаемым случаем заражения COVID-19 за 14 дней до появления симптомов ИЛИ 
4. Пациент с тяжелой острой респираторной инфекцией (лихорадка и хотя бы один признак/симптом респираторных заболеваний (например, кашель, одышка) И кому нужна госпитализация И у кого нет другой этиологии, которая полностью объясняла бы клиническую картину.

2. Вероятный случай

Подозрительный случай, по которому лабораторное тестирование на COVID-19 является неубедительным. 

3. Подтвержденный случай

Человек с лабораторным подтверждением заражения COVID-19, независимо от клинических признаков и симптомов. Вероятно, что часть передач происходит от случаев с легкими симптомами, которые не ухудшают общее состояние пациента. При таких обстоятельствах, в районах, где происходит местная передача, наблюдается все большее количество случаев без определенной цепи передачи и низкий порог подозрения у пациентов с тяжелой острой респираторной инфекцией может быть рекомендован органами здравоохранения.

Любой подозрительный случай должен быть проверен на инфекцию COVID-19, используя доступные молекулярные тесты, такие как количественная цепная реакция полимеразной обратной транскрипции (qRT-PCR). Образцы нижних дыхательных путей, вероятно, имеют более высокую диагностическую ценность по сравнению с образцами верхних дыхательных путей для выявления инфекции COVID-19. ВОЗ рекомендует, если возможно, образцы нижних дыхательных путей, такие как мокрота, эндотрахеальный аспират или бронхоальвеолярный промывки, собирать для тестирования на COVID-19. Если у пациентов нет признаков или симптомов заболеваний нижних дыхательных путей или отбор образцов для заболевания нижних дыхательных путей клинически показан, но сбор невозможен, следует собирать образцы верхних дыхательных путей с комбинированных назофарингеального и орофарингеального мазков. Если первичное тестирование является отрицательным у пациента, который сильно подозревается на заражение COVID-19, пациента следует повторно взять на тестирование с интервалом отбора проб не менее 1 дня и образцами, собранными из разных участков дыхательных путей (нос, мокрота, эндотрахеальные смывы). Могут быть собраны дополнительные образцы, такие как кровь, моча и стул, чтобы контролировать наличие вируса и выброс вируса из разных отделений тела. Если анализ qRT-PCR негативный в течение двух последовательных тестов, инфекцию COVID-19 можно исключить. 

* Определение контакта. 

Контактное лицо – это лицо, участвующее в любом из следующих ситуаций: 

• Ведение прямого ухода за пациентами COVID-19 без использования надлежащих средств индивидуальной защиты (СИЗ)            
• Нахождение в той же тесной среде, что и пациент с COVID-19 (включая обмен на рабочем месте, в классе или домохозяйстве, или посещая те же сборы).               
• Путешествие в непосредственной близости (в пределах 1-2 метров) к пациенту с COVID-19 в любом виде транспорта.               

ВОЗ предоставила указания по рациональному использованию СИЗ для COVID-19. 

Во время проведения аэрозольных генерирующих процедур (например, интубация трахеи, неинвазивная вентиляция, сердечно-легочная реанимация, ручная вентиляция перед интубацией) медицинским работникам рекомендуется использовать респираторы (например, N95, FFP2 или эквивалентный стандарт) со своим PPE20,21. Центры контроля и профилактики заболеваний (ЦПЗ) дополнительно рассматривают процедуры, которые могут вызвать кашель (например, индукция мокроты, сбор носоглоточных мазков и всасывания), как аэрозоль-генерирующие процедуры, при проведении которых в руководстве ЦПС предусмотрена возможность использования мощного воздухоочистительного респиратора (электрического), типа Powered air-purifying respirator (PARP).

Радиологическое обследование ЛЕГКИХ У БЕРЕМЕННЫХ

Изображение грудной клетки, особенно КТ, имеет важное значение для оценки клинического состояния беременной с инфекцией COVID-19. Задержка роста плода (ЗРП), микроцефалия и интеллектуальная отсталость – самые распространенные неблагоприятные последствия воздействия высокой дозы облучения (>610 мГр). По данным Американского колледжа радиологии и Американского колледжа акушеров и гинекологов, когда беременная женщина проходит однократное рентгенологическое исследование грудной клетки, доза облучения плода составляет 0,0005-0,01 мГр, что незначительно, а при проведении КТ грудной клетки или КТ легочной ангиограммы доза облучения плода составляет 0,01-0,66 мГр. КТ грудной клетки имеет высокую чувствительность для диагностики COVID-19. У беременной с подозрением на инфекцию COVID-19 сканирование КТ грудной клетки может рассматриваться как основной инструмент для выявления COVID-19 в эпидемических зонах. Необходимо получить осознанное согласие (совместное принятие решений) и нанести радиационный щит на матку.

ЛЕЧЕНИЕ ПРИ БЕРЕМЕННОСТИ

1. Место направление при Подозрительных, вероятных и подтвержденных случаях заражения COVID-19 сначала должен быть больницей третьего уровня с действующими изоляционными средствами и защитным оборудованием. Подозреваемые/вероятные случаи должны рассматриваться изолированно, а подтвержденные случаи должны быть в комнате изоляции с отрицательным давлением. Подтвержденный случай, который находится в критическом состоянии, должен быть допущен к изоляции с отрицательным давлением в отделении интенсивной терапии. Предназначеные больницы должны создать специализированную операционную с отрицательным давлением и отделение для неонатальных изоляций. Все медицинские работники должны быть одеты в СИЗ (респиратор, очки, защитный щит для лица, хирургический халат и перчатки), когда ухаживают за подтвержденными случаями заражения COVID-19. Однако в районах с широко распространенной локальной передачей заболевания медицинские службы, возможно, не могут предоставить такой уровень помощи всем подозрительным, вероятным или подтвержденным случаям. Беременные с мягким клиническим течением могут сначала не нуждаться в приеме врача или госпитализации, а также могут подлежать домашней изоляции, при условии, что это возможно логистически и мониторинг состояния женщины может быть обеспечен. Если изоляционные палаты с отрицательным давлением отсутствуют, после подтверждения инфекции COVID-19 пациентов следует изолировать в одиночных боксах или объединить в группы. Для транспортировки и передачи подтвержденных случаев врачующая медицинская группа должна надевать СИЗ и держать себя и своего пациента на расстоянии не менее 1–2 метров от любых лиц без СИЗ.

2. Подозрительные/вероятные случаи
3. Общее лечение: поддержка жидкостного и электролитного баланса; симптоматическое лечение (например жаропонижающие, противодиарейные и другие лекарственные средства). 

б. наблюдение:

(1) за беременной: тщательный и пристальный мониторинг жизненных признаков и уровня насыщения кислородом для минимизации гипоксии матери; проводить артериальный анализ крови и газа; повторное изображение грудной клетки (когда указано) регулярная оценка общего анализа крови, тестирование функции печени Реналенда и тест на коагуляцию. 

(2) по плодам: провести кардиотокографию (КТГ) для мониторинга частоты сердечных сокращений плода (ЧСС), когда беременность составляет 26–28 недель, и при необходимости – ультразвуковую оценку роста плода и объема навколоплодных вод с доплерометрией кровотока пупочной артерии. Заметьте, что устройства для мониторинга и ультразвуковое оборудование следует дополнительно продезинфицировать перед дальнейшим использованием.

(3) Беременность следует вести в соответствии с клиническими и ультразвуковыми исследованиями, независимо от сроков заражения во время беременности. Все визиты для акушерских неотложных ситуаций следует предлагать в соответствии с действующими местными протоколами. Все рутинные дальнейшие встречи следует отложить на 14 дней или до появления положительных результатов тестирования (или двух последовательных отрицательных результатов теста).

3. Подтвержденные случаи
4. Нетяжелое течение. 

(1) Подход к поддержанию жидкостного и электролитного баланса, симптоматическое лечение и наблюдение такое же, как для подозрительных/возможных случаев.

(2) В настоящее время не существует проверенного противовирусного лечения пациентов с COVID-19, хотя антиретровирусные препараты терапевтически испытываются на пациентах с выраженными симптомами. Если следует рассмотреть противовирусное лечение, это следует делать после тщательного обсуждения с вирусологами; беременным пациентам следует тщательно проконсультироваться о возможных неблагоприятных последствиях противовирусного лечения для самой пациентки, а также в отношении риска возникновения ЗРУ.

(3) Необходимо проводить мониторинг бактериальной инфекции (бакпосев крови, средний поток или микроскопия мочи и бакпосев при катетеризированном заборе) своевременным использованием соответствующих антибиотиков, когда есть данные о вторичной бактериальной инфекции. Когда нет четких доказательств вторичной бактериальной инфекции, следует избегать эмпирического или ненадлежащего использования антибиотиков.

(4) Мониторинг плода: проводят КТГ для мониторинга ЗРУ, когда беременность составляет 26–28 недель, и при необходимости – ультразвуковую оценку роста плода и объема околоплодных вод с доплерографией пупочной артерии.

б. Тяжелое и критическое течение. 

(1)  Степень тяжести пневмонии COVID-19 определяется руководством инфекционного заболевания Америки/Американского торакального общества по пневмонии, приобретенной обществом (приложение 1).             

(2  Тяжелая пневмония связана с высоким уровнем материнской и перинатальной смертности, поэтому требуется агрессивное лечение, включая поддержкупогидратацией, кислородной терапией и физиотерапией. Случай должен вестись в изоляции с отрицательным давлением в отделении интенсивной терапии, пациентка имеет преимущественно находиться в положении на левом боку, при поддержке мультидисциплинарной команды (акушеры, специалисты по материнско-плодовой медицине, реаниматологи, акушерские анестезиологи, акушерки, вирусологи, микробиологи, неонатологи, инфекционисты).             

(3) Антибактериальное лечение: соответствующее лечение антибиотиками в сочетании с антивирусным лечением следует немедленно применять при подозрении или подтвержденной вторичной бактериальной инфекции после обсуждения с микробиологами.             

(4)  Мониторинг артериального давления и управления балансом жидкости: у пациентов без септического шока следует применять консервативные мероприятия по лечению дегидратации; у пациентов с септическим шоком – введение жидкости и инотроп, нужно поддерживать среднее давление на уровне ≥ 60 мм рт. ст. (1 мм рт.ст. = 0,133 кПа) и уровня лактата <2 ммоль / L39.             

(5)  Кислородная терапия: дополнительный кислород следует использовать для поддержки насыщения кислородом ≥95%; кислород следует немедленно применять пациентам с гипоксемией и/или шоком, а метод вентиляции должен соответствовать состоянию пациента и указаниям реаниматологов и акушерских анестезиологов.             

(6)  Мониторинг плода: при необходимости следует проводить КТГ для мониторинга ЧСС, когда беременность составляет 26–28 недель беременности, а ультразвуковую оценку роста плода и объем околоплодных вод с пупочной артерией следует проводить, если это необходимо, до стабилизации состояния пациентки.             

(7)  Медицинская индукция преждевременных родов должна рассматриваться междисциплинарной группой в каждом конкретном случае.             

МЕНЕДЖМЕНТ БЕРЕМЕННЫХ

В настоящее время имеются ограниченные данные о влиянии на плод материнской инфекции COVID-19. Сообщалось, что вирусная пневмония у беременных связана с повышенным риском преждевременных родов, ЗРУ и перинатальной смертности. На основании общенациональных данных о населении было продемонстрировано, что беременные женщины с другими вирусными пневмониями (n=1462) имели повышенный риск преждевременных родов, ЗРУ и новорожденного с низким весом и показатель Апгар <7 за 5 мин., по сравнению с теми, которые не имеют пневмонии (n=7310). В 2004 серия случаев 12 беременных с SARS-CoV в Гонконге, Китай, сообщила о трех случаях смерти матери, у четырех из семи пациенток в первом триместре состоялся спонтанный выкидыш, у четырех из пяти пациенток – преждевременные роды и две матери выздоровели без родов, но их беременность усложнилась ЗРУ. Беременным женщинам с подозрением/вероятной инфекцией COVID-19 или лицам с подтвержденной инфекцией, протекающей бессимптомно или выздоравливающим от легкой болезни, следует проводить 2–4-недельную ультразвуковую фетометрию плода и объема околоплодной жидкости, если необходимо, доплерографию пупочной артерии. В настоящее время неизвестно, существует ли риск вертикальной передачи от матери к ребенку. В исследовании Chen et al. девяти беременных с COVID-19 в третьем триместре, околоплодные воды, пробы крови из пуповины и мазка из горла новорожденных, собранные у шести пациентов, были проверены и были отрицательны на COVID-19, что свидетельствует об отсутствии доказательств внутриутробной инфекции, вызванной вертикальной передачей у женщин, у которых в конце беременности развилась пневмония COVID-19. Однако пока нет данных о перинатальных результатах, когда инфекция была приобретена в первом и в начале второго триместра беременности, и эти беременности следует тщательно контролировать после выздоровления.

Ультразвуковое оборудование 

После ультразвукового исследования следует обеспечить очистку и дезинфекцию поверхностей датчиков в соответствии с техническими характеристиками производителя, учитывая рекомендованное «влажное время» для протирания датчиков и других поверхностей дезинфекционными средствами. Подумайте об использовании защитных крышек для датчиков и кабелей, особенно когда там есть инфицированные поражения кожи или когда требуется трансвагинальное сканирование. В случае высокой зараженности оборудования необходима тщательная глубокая дезинфекция оборудования. Предпочтительным является сканирование на кровати; если пациент нуждается в сканировании в клинике, это следует сделать в конце клиники, поскольку помещение и оборудование требуют глубокой уборки. Переработка зондов должна быть задокументирована для отслеживания.

МЕНЕДЖМЕНТ родовспоможения

1. Инфекция COVID-19 сама по себе не является показанием к родам, если только нет необходимости улучшить оксигенацию у матери. При подозрении на возможные и подтвержденные случаи заражения COVID-19 роды следует проводить в изоляционной палате с отрицательным давлением. Сроки и способ родоразрешения должны быть индивидуализированными, в зависимости главным образом от клинического состояния пациента, возраста гестации и состояния плода. В случае, если у инфицированной женщины спонтанно начались роды с оптимальным прогрессом, ее можно пустить в вагинальные роды. Сокращение второй фазы вагинальных родов путем фундального нажатия может быть рассмотрено, поскольку активные потуги во время ношения хирургической маски женщине могут быть тяжелыми. Что касается беременной женщины без диагноза заражения COVID-19, но которая может быть бессимптомным носителем вируса, мы призываем быть осторожными относительно практики фундального нажатия при ношении хирургической маски, поскольку непонятно, повышен ли риск воздействия любого медицинского работника, который принимает участие в родах без СИЗ, поскольку сильный выдох может значительно снизить эффективность маски для предотвращения распространения вируса дыхательными капельками. Индукция родов может рассматриваться тогда, когда шейка матки благоприятная, но должно быть низкая вероятность возникновения дистресса плода, слабости родовой деятельности и/или ухудшения состояния матери при стимуляции родовой деятельности. Септический шок, острая полиорганная недостаточность или дистресс плода являются показаниями к проведению экстренного кесарева сечения (или терминации беременности, если это законно, при жизнеспособном плоде). Для защиты медицинского персонала роды в воде должны быть исключены. Может быть проведена как региональная, так и общая анестезия, в зависимости от клинического состояния пациентки и после консультации с акушерским анестезиологом.

2. Касательно недоношенных беременностей, требующих родов, мы призываем быть осторожными относительно использования антенатальных стероидов (дексаметазона или бетаметазона ) для созревания легких плода у тяжелобольных пациентов, так как это может ухудшить клиническое состояние, а также воспрепятствовать родам, которые необходимы при менеджменте таких пациенток. Применение антенатальных стероидов следует рассмотреть на консилиуме со специалистами-инфекционистами, специалистами материнской-плодовой медицины и неонатологами. В случае, когда инфицированная женщина имеет спонтанные преждевременные роды, токолитики не следует применять, пытаясь задержать роды с целью введения антенатальных стероидов.

3. Эмбрионы/плоды и плаценты после выкидышей инфицированных COVID-19 беременных женщин следует рассматривать как инфицированные ткани и проводить их утилизацию надлежащим образом; по возможности следует провести тестирование этих тканей на COVID-19 с помощью qRT-PCR. 

4. Что касается неонатального ведения подозрительных, вероятных и подтвержденных случаев инфицирования COVID-19 у матери, пуповину следует немедленно зажать, а новорожденного перевести в зону реанимации для оценки состояния неонатологами. Нет достаточных доказательств того, что задержка зажима пуповины увеличивает риск инфицирования новорожденного путем прямого контакта. В подразделениях, где рекомендуется отсроченный зажим пуповины, клиницисты должны решить, следует ли продолжать эту практику. Сейчас также недостаточно доказательств безопасности кормления грудью и необходимости разлучения матери/ребенка. Если мать имеет яркое течение или в критическом состоянии, разлучение оказывается лучшим вариантом со сцеживанием грудного молока для поддержки выработки молока. Следует соблюдать осторожность при очистке молочных насосов. Если пациентка бессимптомна или имеет слабую симптоматику, кормление грудью и совместное пребывание с новорожденным может быть предложено матери по решению медицинских работников, или может потребоваться, если ограничения в учреждениях препятствуют разводу матери и ребенка. Поскольку главное беспокойство заключается в том, что вирус может передаваться с дыхательными капельками, а не с грудным молоком, кормящим матерям следует обязательно мыть руки и носить трехслойную хирургическую маску, прежде чем касаться ребенка. В случае совместного пребывания детскую кроватку следует держать на расстоянии не менее 2 метров от кровати матери, и может использоваться физический барьер, такой как ширма.

5. Необходимость отделять матерей, имеющих инфекцию COVID-19, от своих новорожденных, вследствие чего они не могут непосредственно кормить грудью, может препятствовать ранней связи, а также установлению лактации. Эти факторы неизбежно приведут к дополнительному стрессу для матерей в послеродовом периоде. Кроме заботы о физическом самочувствии пациенток, медицинские работники должны учитывать психическое самочувствие этих матерей, проявляя соответствующую обеспокоенность и оказывая поддержку при необходимости.

ПЕРИНАТАЛЬНОЕ ВЛИЯНИЕ инфекции COVID-19

Лихорадка часто встречается у больных ВИЧ. Предварительные данные показали, что материнская лихорадка на ранних сроках беременности может вызвать врожденные пороки развития, связанные с нервной трубкой, сердцем, почками и другими органами плода. Однако недавнее исследование, включившее в себя 80 321 беременных женщин, показало, что частота лихорадки на ранних сроках беременности составляла 10%, тогда как частота пороков развития плода в этой группе составила 3,7%. Среди 77344 жизнеспособных беременностей по данным, собранным на 16–29 недели гестации, у 8321 беременной женщины сообщено о температуре >38°C, продолжавшейся 1–4 дня на ранних сроках беременности, по сравнению с беременными без лихорадки на ранних сроках, общий риск пороков развития плода не увеличивался (коэффициент шансов = 0,99 (95% CI, 0,88–1,12)). Предыдущие исследования не сообщали о наличии врожденной инфекции на SARS-CoV, и в настоящее время нет данных о риске врожденных пороков развития при COVID-19 инфекции у матери во время первого или раннего второго триместра беременности, однако для беременных с подозрением, вероятной или подтвержденной инфекцией COVID-19 показано детальное сканирование анатомии плода на 18–24 неделях беременности.

Общие МЕРЫ 

В настоящее время не существует эффективных лекарственных средств или вакцин для предотвращения COVID-19. Поэтому следует применять личную защиту, чтобы минимизировать риск заражения вирусом.

1. Пациенты и медицинские работники

• Следуйте надлежащей личной гигиене: сознательно избегайте тесного контакта с другими во время эпидемического периода COVID-19, уменьшайте участие в любом собрании, на которых расстояние не менее 1 метра между людьми не поддерживается, обратите внимание на мытье рук и пользуйтесь средством для дезинфекции рук (70% спирта) часто.               
• Некоторые национальные органы здравоохранения и некоторые больничные системы рекомендуют носить трехслойную хирургическую маску во время посещения больницы или иной зоны повышенного риска.               
• Немедленно обратитесь за медицинской помощью для своевременной диагностики и лечения при таких симптомах, как лихорадка и кашель.             

2. Медицинские работники

• Подумайте о размещении учебной информации (брошюры, плакаты) в местах ожидания.             
• Составьте планы скрининга и сортировки больных. В подразделениях, в которых обустроены зоны сортировки/скрининга, персонал должен иметь соответствующие средства защиты и строго соблюдать гигиену рук.               
• Всех беременных пациенток, посещающих больницу или для амбулаторных посещений, следует оценивать и обследовать на наличие симптомов и факторов риска на основе истории путешествий, профессии, последних контактов и посещений скоплений людей.               
• Беременным с известными факторами риска и людям с легкой или бессимптомной инфекцией COVID-19 следует перенести плановый амбулаторный визит и плановое проведение УЗИ на 14 дней. Подумайте об уменьшении количества посетителей отделения.               
• В подразделениях, в которых проводится рутинный скрининг на стрептококк группы B, забор мазков должно быть отложен на 14 дней у беременных с факторами риска или должен проводиться только после отрицательного результата теста на COVID-19 в подозрительных/вероятных случаях или после выздоровления в подтвержденном случае COVID-19. Профилактическая антибиотикотерапия в родах у всех женщин с антенатальными или внутриутробными факторами риска инфицирования стрептококком группы В является альтернативой.             
• После обследования в скрининговой зоне беременные пациенты с факторами риска инфицирования должны быть помещены в изоляцию для дальнейшей оценки.               
• Медицинский персонал, контактирующий с подозрительными, вероятными или подтвержденными случаями пациентов с COVID-19, должен тщательно следить за повышением температуры или другими признаками заражения и не должен работать, если они имеют какие-то симптомы COVID-19. Распространенными симптомами в начале болезни является повышение температуры, сухой кашель, миалгия, усталость, одышка и анорексия. Некоторые национальные органы здравоохранения и больничные системы рекомендуют, чтобы медицинский персонал, предназначенный для ухода за подозрительными, вероятными или подтвержденными случаями пациентов с COVID-19, сводил к минимуму контакт с другими пациентами и коллегами с целью уменьшения риска воздействия и возможной передачи.               
• Медицинский персонал, неожиданно подвергся воздействию, не имея СИЗ, беременной/пациента, инфицированного COVID-19, должен пройти карантин или самостоятельно изолироваться в течение 14 дней.             
• Беременные должны придерживаться рекомендаций по оценке риска и борьбы с инфекцией после воздействия пациентов с подозрением, вероятной или подтвержденной инфекцией COVID-19.             

КЛЮЧЕВЫЕ МОМЕНТЫ

1. Беременных с подтвержденной инфекцией COVID-19 следует направлять в больницы третьего уровня, и они должны быть проинформированы о риске неблагоприятных исходов беременности.
2. Палаты изоляции с отрицательным давлением должны быть созданы для безопасной работы отделения, транспортировки и ухода за новорожденными.
3. В эпидемическом периоде COVID-19 подробную информацию о последних путешествиях, занятии, работе, контактах и посещении скопления людей (то есть факторах риска) и клинических проявлениях следует регулярно получать от всех беременных, посещающих отделение для планового амбулаторного визита.
4. Изображения грудной клетки, особенно КТ, должно включаться в обследование беременных женщин с подозрением, вероятной или подтвержденной инфекцией COVID-19.
5. Подозрительные/вероятные случаи следует обследовать в отдельных (изолированных) помещениях, а подтвержденные случаи следует направлять в изоляционные палаты с отрицательным давлением. Женщину с подтвержденной инфекцией, которая находится в критическом состоянии, следует направить в изоляционную палату с отрицательным давлением в стационаре.
6. Антенатальное наблюдение и роды у беременных, инфицированных COVID-19, следует проводить в изоляционной палате с отрицательным давлением. Движение людей вокруг/в пределах этой комнаты должно быть ограничено, когда она занята инфицированным пациентом.
7. Все медицинские работники, участвующие в лечении зараженных женщин, должны одевать СИЗ по мере необходимости.
8. Менеджмент ВИЧ-инфицированных беременных должен осуществляться мультидисциплинарной группой (акушеры, специалисты по материнско-плодовой медицины, реаниматологи, акушерские анестезиологи, акушерки, вирусологи, микробиологи, неонатологи, инфекционисты).
9. Сроки и способ родоразрешения должны быть индивидуализированными, в зависимости главным образом от клинического состояния пациентки, возраста гестации и состояния плода.
10. Можно использовать как региональную, так и общую анестезию, в зависимости от клинического состояния пациентки и после консультации с акушерским анестезиологом.
11. В настоящее время ограниченные данные говорят об отсутствии доказательств вертикальной передачи от матери к ребенку женщинам, которые заражаются инфекцией COVID-19 в конце беременности.
12. Сейчас недостаточно доказательств безопасности грудного вскармливания и необходимости разлучения матери/ребенка. Если мать имеет яркое течение болезни или находится в критическом состоянии, разлучение оказывается лучшим вариантом со сцеживанием грудного молока, для поддержки выработки молока. Если пациентка бессимптомная или имеет слабую симптоматику, кормление грудью и совместное пребывание с новорожденным может быть предложено матери по решению медицинских работников.
13. Медицинские работники, которые занимаются акушерской помощью, и врачи, которые проводят акушерские ультразвуковые обследования, должны пройти обучение правильному использованию респираторов и/или мощного воздухоочистительного респиратора (электрического), типа Powered air-purifying respirator (PARP).
14. После проведения ультразвукового сканирования беременной с подозрительным, вероятным или подтвержденным случаем инфекции COVID-19, поверхности датчика следует очистить и продезинфицировать в соответствии с техническими характеристиками производителя, учитывая рекомендованное «влажное время» для протирания датчиков и других поверхностей дезинфекционными средствами.

Сердце в фокусе Репортаж с конгресса “ВОСТОЧНОЕВРОПЕЙСКИЕ ВСТРЕЧИ ПРОФЕССИОНАЛОВ: ультразвук в акушерстве и гинекологии”, 1 часть

Резюме:

Профи-Лаб по акушерско-гинекологическому ультразвуку - это современная платформа последипломного непрерывного образования, ежегодный конгресс мирового уровня, проходящей в Киеве в начале декабря и собирающий свыше 400 специалистов из Украины, стран СНГ и Восточной Европы. Научная программа прошлогоднего Профи-Лаба с участием мировых экспертов и национальных профессиональных лидеров включала два пре-курса, live-сканы, on-line трансляции, модерируемые дискуссии, а также разнообразные тематические и мультидисциплинарные сессии и сессию блиц-сообщений. Окунитесь в атмосферу ивента с фотоотчета и комментариев по каждому докладу. Встречаемся 10–12 декабря 2020 в Киеве!

Ключевые слова:

Тетрада Фалло, декстропозиция аорты, дуктус-зависимый системный кровоток, аномалии фетальной абдоминальной венозной системы, аномальный дренаж леглчных вен

Пренатальная эхокардиография – ведущая по спросу тематика среди специалистов по пренатальному ультразвуку.

Две программные лекции от одного из самых востребованных лекторов и цитируемых пренатальных сонологов, непревзойденного Проф. Rabih Chaoui.

Синдром амниотических перетяжек (amniotic band syndrome): случай сонографической диагностики в третьем триместре беременности

Резюме:

В статье представлен клинический случай сонографической диагностики синдрома амниотических тяжей в третьем триместре беременности с использованием объемной эхографии. Автором приведены выявленные ультразвуковые признаки и клинические проявления у новорожденного, описаны современные представления о патогенетических механизмах формирования патологических изменений у плода и предложены пути оптимизации ультразвуковой диагностики синдрома амниотических перетяжек.

Ключевые слова:

Синдром амниотических тяжей, пороки развития, констрикторные перетяжки, врожденные  дефекты конечностей, врожденная патология пальцев, объемная эхография, фетоскопия.

DOI:

https://10.37529/obgyn.2020.1-20.01-23

Синдром амниотических перетяжек представляет собой комплекс разнообразных патологических анатомических изменений у плода, вызванный аномальным развитием амниона, при котором в амниотической полости обнаруживаются тонкие тканевые структуры в виде тяжей. Амниотические тяжи (АТ) (амниотические перетяжки) могут связывать отдельные участки плаценты, пуповины, тела плода. Вовлечение частей тела плода приводит к формированию у него разнообразных аномалий развития от кольцевидных перетяжек до деформаций и ампутаций конечностей, расщепления мягких тканей лица, дефектов передней брюшной стенки.

Частота – 1/1200-1/15000 тысяч новорожденных; считается, что АТ служат причиной 178:10000 выкидышей [1].

 Феномен АТ впервые описан в 1832 году английским акушером Montgomery. Hermann и Opitz 1974 году предложили акроним АDАМ-комплекс (амниотические деформации, адгезии и мутиляции), являющийся одним из многочисленных синонимов синдрома АТ. Доказательства амниогенной теории были представлены бельгийским гинекологом P. J. C. Simonart (1817–1847) в 1846 г. [2]. В 1965 г. английский исследователь Torpin впервые продемонстрировал плаценту и плодные оболочки, имеющие АТ-множественные фиброзные нити, располагающиеся на стенках амниона или плавающие свободно в амниотической полости. Автор показал, что тяжи, прикрепляясь одним или обоими концами к внутренней поверхности амниона, могут ограничивать подвижность частей плода [3].

Скелетные дисплазии

Резюме:

Это самая, на мой взгляд, тяжелая тема, поэтому подготовка этого сообщения у меня заняла очень много времени. Это самые редкие и тяжелые пороки с летальным исходом. Итак, кто-то любит смотреть сердце – оно есть у всех, кто-то мозг – он есть почти у всех. А вот скелетные дисплазии – это проблема. Все наверняка хорошо помнят графику Леонардо да Винчи «Витрувианский человек». На ней все абсолютно симметрично, каждое сечение симметрично. Мы не такие! 

Ключевые слова:

Пренатальная диагностика, ультразвуковая диагностика, скелетные дисплазии, остеохондродисплазии.

 
DOI:

https://doi.org/10.37529/obgyn.2020.1-20.01-21

Остеохондродисплазии или скелетные дисплазии

Это генетически гетерогенные заболевания. Различают более 350 синдромов. Часть из них можно диагностировать в пренатальный период. Нужно определиться, о чем мы говорим. Все это скелетные аномалии, но есть остеохондроплазии или скелетные дисплазии, которые являются системными заболеваниями. И есть дизостозы – это какие-то локальные поражения скелетной системы. Виды наследования – абсолютно все возможные, включая тератогенные.