28–29 вересня 2012 року в Івано-Франківську відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Рак шийки матки: актуальні питання діагностики та лікування».

 

Олена Чесановська

 

Майбутнє за медициною профілактичною

М. І. Пирогов

 

На урочистому відкритті конференції, яка розпочалася у сесійній залі Облдержадміністрації, яблуку було ніде впасти: крім акушерів-гінекологів, онкогінекологів, хірургів, радіологів, хіміотерапевтів з Івано-Франківської області та всієї України, було дуже багато преси завдяки присутності високих гостей. Учасників з’їзду привітала міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова. Висловлюючись образно, по-військовому, вона повідомила, що «рак оголосив нам війну», і закликала «встати на повний зріст і вийти з окопів!»

  Раїса Василівна пригадала події, які відбулися 19 вересня 2011 року на 66-й Генеральній асамблеї ООН. Тоді на нараді була прийнята політична декларація, яка визначила, що головною загрозою ХХІ століття є неінфекційні захворювання, основною тактикою боротьби з якими має бути профілактика. Тому на базі Національного інституту раку, ймовірно, навіть цього року буде створено Центр профілактики раку репродуктивної системи у жінок. 

   У своєму виступі професор Людмила Воробйова зупинилася на епідеміологічній ситуації щодо захворюваності та смертності жінок від онкогінекологічних захворювань в Україні, деякій непослідовності статистичних даних в тих областях, де при високому рівні проходження профоглядів, виживаність хворих на РШМ залишається низькою, наприклад, у Миколаївській та Чернігівській областях. Причину головний онкогінеколог України бачить у системі рейтингових показників, через які все ще багато структур працюють за принципом «соцзмагань», це й подекуди провокує «штучне поліпшення». Натомість послідовно гарні результати демонструють Волинська та Вінницька області, також Людмила Іванівна відзначила Закарпатську область, де практично в кожному районі працюють кабінети патології шийки матки, введена комп’ютерна програма скринінгу РШМ.

  Професор Воробйова підкреслила, що висока захворюваність на РШМ у жінок молодого віку потребує розробки та впровадження органозберігаючих операцій, що останніми роками застосовуються у відділенні онкогінекології Національного інституту раку. Серед них операції, що дозволяють жінкам зберегти репродуктивну функцію: транспозиція яєчників — виведення їх із зони опромінення, а також унікальна операція — трахелектомія.

  Надія Яківна Жилка представила досить емоційний та аргументований виступ, присвячений світовому досвіду скринінгу РШМ: серед країн-лідерів — Фінляндія, Швеція, Норвегія, а також Ісландія, де скринінг починають з 20 років. З країн колишнього Союзу — Литва і Латвія, де запроваджена на муніципальних рівнях розсилка запрошень жінкам для проходження скринінгу. Надія Яківна поділилася результатами експерименту, який вона провела в своїй лікарській практиці: попросила акушерку рознести по поштових скриньках подібні запрошення. Перебуваючи в легкому шоці, жінки в суботу (!) масово прийшли на прийом.

  Це свідчить про те, що ситуацію можна суттєво поліпшити, підвищуючи обізнаність населення. Надія Яківна представила результати дослідження, проведеного в Україні в 2012 році: про інформованість жінок 22–30 років щодо різних факторів у розвитку РШМ та методів профілактики. Виявилось, що тільки 22% жінок (з вищою освітою!) знають про значення інфекцій, що передаються статевим шляхом, 18% — про вірус папіломи людини (ВПЛ), 60% знають, що попередити захворювання можна, проходячи профогляди, а 30% не знають взагалі нічого!

 

Степан Степанович Долик — завідувач онкогiнекологiчного відділення Iвано-Франкiвського ОКОД – поділився досвідом проведення скринінгу РШМ в Івано-Франківській області, де останніми роками спостерігається суттєве поліпшення ситуації. А завершив свій виступ висловом Ч. Камерона: «Якщо жінка помирає від раку, хтось ще, крім раку, винен у її смерті».

 

Наталія Федорівна Лигирда — старший науковий співробітник Національного інституту раку, розповіла про еволюцію поглядів на РШМ і вагітність: «Тактика з приводу дисплазій та початкових форм РШМ у вагітних кардинально змінилася: ретельне обстеження та моніторинг дає можливість виносити вагітність, а дообстеження і спеціальне лікування проводити через 6 тижнів після пологів».

 

Гість з Москви професор Світлана Іванівна Роговська провела інтерактивний майстер-клас з кольпоскопії: демонструвала кольпоцитограми, представляла клінічні випадки, проводила опитування аудиторії, якої тактики присутні дотримувались би у тому чи іншому випадку.

 

Професор Галина Миколаївна Мінкіна (Москва) зупинилась на тактичних помилках при лікуванні дисплазій шийки матки. Представила ситуації, коли можна дотримуватися очікувальної тактики, а коли потрібні радикальні втручання.

  Другий день був присвячений проблемі лікування хворих на РШМ і проходив у затишній камерній атмосфері конференц-залу готелю «Надія».

 

Ганна Євстахіївна Крижанівська — к. м. н., завідуюча кафедрою онкології Івано-Франківського медичного університету, представила доповідь про сучасний погляд на хіміотерапію РШМ. Почавши з історії хіміотерапії взагалі (яку вперше почали використовувати в 1960 році з препарату гідроксиуреа), доповідач зробила детальний огляд клінічних досліджень з цієї теми глибиною років у 30.

  І хоча на всебічний розгляд усіх досліджень часу не вистачало, аудиторія з цікавістю сприймала інформацію, дискутуючи та обговорюючи можливості неоад’ювантної хіміотерапії, дози променевої терапії, ефективність та можливі ускладнення лікування РШМ на різних стадіях.

  Під час дискусії, яку майстерно вела професор Л. І. Воробйова, демонструючи різні ситуації та індивідуальний підхід до планування тактики лікування у кожному конкретному випадку, було висловлено ще кілька важливих думок:

  • Розбіжність результатів лікування з даними зарубіжної статистики до деякої міри зумовлена застарілістю парку техніки для променевої терапії, адже не всі онкодиспансери обладнані сучасними лінійними прискорювачами.
  • У протоколах немає багатьох нових препаратів, ефективність яких підтверджена доказовою базою.
  • Складними залишаються питання стадіювання процесу, іноді недостатньо навіть МРТ та УЗД, буває, що правильний діагноз можна поставити тільки інтраопераційно і за експрес-гістологією.

 

Цікавою була доповідь О. А. Кононенко — лікаря відділення онкоурології Національного інституту раку, про урологічні ускладнення після лікування РШМ. Статистика таких ускладнень досить вражаюча: травми трапляються досить часто, причому інтраопераційно діагностується тільки 20–25%. Найчастіші — лігування, перетин сечоводів, посттравматичні стриктури, променевий фіброз, утворення нориць. У відділенні проводяться унікальні реконструктивно-пластичні операції, які дозволяють поліпшити якість життя пацієнтів. Наприкінці доповіді О. А. Кононенко процитував C. C. Higgins: «Пошкодження сечоводу — гріх, який можна пробачити, але смертельний гріх — не помітити цього».

  Конференція добігала кінця, але було помітно, що учасники не втомилися, масив отриманої інформації розбурхав бажання висловити свою думку, задати уточнюючі питання, поділитися особистим досвідом. Навіть за обідом, де щедрі господарі смачно пригощали учасників конференції, багато з яких вперше були в славному місті або навіть на Західній Україні взагалі, тривало обговорення професійних питань.

  А ще всі висловлювали захоплення красою природи тутешніх місць, чистотою вулиць, архітектурою будов і гостинністю господарів.

 

 

У перервах нам вдалося поспілкуватися з шановними професорами.

— Светлана Ивановна, что, на Ваш взгляд, самое важное в диагностике и лечении патологии шейки матки?

— Есть протоколы и общепринятая тактика, придерживаться которой крайне важно, однако существует также много моментов, которые приходят с опытом врача: внимательный осмотр, кольпоскопия, правильная трактовка анализов, умение дифференцировать процессы, не требующие лечения, даже своевременная заточка конхотома для биопсии, — всё это может сыграть свою роль для здоровья пациента. Меня приятно удивил и порадовал уровень знаний украинских врачей и их желание расти и развиваться дальше. Пользуясь случаем, хочу всех пригласить на наши двухнедельные курсы по кольпоскопии; записаться на них можно, связавшись со мной по электронному адресу: srogovskaya@mail.ru.

 

— Галина Николаевна, расскажите, пожалуйста, о своих впечатлениях о конференции.

— Мне было очень интересно участвовать в этом научном событии, так разносторонне рассматривающем проблему РШМ. Хоть мы работаем в разных странах и есть некоторые отличия в организации работы, по сути, проблемы у нас очень сходны, и я рада, что общими усилиями нам удалось хоть немного приблизиться к их решению. И не могу не выразить восхищения Западной Украиной: я впервые побывала во Львове и Ивано-Франковске, архитектура и природа на меня произвели неизгладимое впечатление!

— Людмило Іванівно, які ключові висновки Ви можете зробити після конференції, і які плани на майбутнє?

— Мені завжди дуже приємно бачити своїх колег на подібних форумах, які проходять щорічно в осінні дні, ми всі добре один одного знаємо і завжди раді спілкуватися, обговорювати труднощі, ділитися планами.

Підсумовуючи роботу конференції, хотілося б виділити основні стратегії розвитку галузі, над якими і продовжимо працювати, повернувшись додому:

1) впровадження єдиної скринінгової програми з комп’ютерною системою;

2) для поліпшення роботи цитологічної служби створення спеціальності цитопатолога з можливістю регулярно проходити курси підвищення кваліфікації;

3) реєстрація репродуктивних втрат від РШМ на рівні материнської смертності (якщо помирає від раку мати 3–4-місячної дитини, хіба це не материнська смертність?);

4) оновлення існуючих протоколів;

5) впровадження вакцинації  від ВПЛ.