From Medscape Education Clinical Briefs. Підвищення кваліфікації/перепідготовка (ПК/ПП)

Автор матеріалу: Laura Putre

ПК автор: Charles P. Vega, MD

Першоджерело: Pediatrics.

Опубліковано на сайті 23 лютого 2015 р.

 

Клінічний контекст

За останні 2 десятиліття поширеність алергічних захворювань істотно збільшилася, і причини цього зростання є складними. Зниження чутливості до потенційних алергенів може допомогти пояснити, чому зріс рівень алергічних захворювань, особливо у розвинених країнах. Автори даного дослідження наводять численні приклади того, як сенсибілізація може зменшити ризик алергічних захворювань. По-перше, алергічні захворювання менш поширені у відсталих країнах з низьким рівнем санітарно-гігієнічних норм. Крім того, життя у провінції пов'язане з нижчим ризиком виникнення алергічних захворювань, порівняно з життям в умовах великого скупчення людей.

Є й інші чинники, які знижують ризик алергічних захворювань і є більш практичними для сімей з дітьми. Відвідування дитячих закладів може зменшити ризик розвитку алергії у дітей, які не мають братів чи сестер. Контакти з домашніми тваринами у ранньому віці, введення риби до раціону дитини, і навіть смоктання соски дитини з метою її очищення асоціюється з нижчим рівнем алергічних захворювань.

Автори даного дослідження припускають, що діти, які виросли у сім'ях, де посуд миють вручну, не дивлячись на зниження санітарних норм у цілому (як було продемонстровано у попередніх дослідженнях), можуть мати нижчий рівень алергічних захворювань, порівняно з сім'ями, де застосовують посудомийні машини.

Огляд дослідження і перспектива

Миття посуду вручну, а не в посудомийній машині, може допомогти запобігти розвитку алергії у дітей, як було показано у новому дослідженні, проведеному в Швеції. Крім того, дослідження показало, що споживання ферментованих або придбаних у фермерів продуктів може знизити ймовірність розвитку алергії у подальшому.

У дослідженні, опублікованому онлайн 23 лютого у журналі Pediatrics, проаналізовано заповнені анкети про повсякденні сімейні побутові практики 1029 дітей віком від 7 до 8 років.

Bill Hesselmar, MD, PhD з дитячої лікарні Королеви Сільвії у Гетеборзі, Швеція, разом з колегами встановили, що загалом алергії були менш поширеними серед дітей із сімей, у яких посуд мили переважно вручну, ніж із сімей, де переважно використовували посудомийну машину.

Дослідники припустили, що бактерії, що залишилися на посуді після миття вручну, «менш ефективного способу миття посуду», допомагають членам сім'ї виробити толерантність до алергенів.

«Низький рівень гігієни та збільшення рівня мікробного впливу є спільними рисами, які ми часто спостерігали в умовах зниження ризику виникнення алергії», зазначають автори.

Екзема у анамнезі спостерігалась приблизно у 23% дітей із сімей, у яких посуд мили вручну, порівняно з 38% у дітей із сімей, у яких в основному використовували посудомийні машини. Лише 1,7% дітей у сім'ях з миттям посуду вручну мали астму у порівнянні з 7,3% у сім'ях з посудомийними машинами.

Для випадків алергічного риніту різниця була меншою: 10,3% у сім'ях з миттям посуду вручну проти 12,9% у сім'ях з посудомийними машинами.

Вживання ферментованих та придбаних у фермерських господарствах продуктів харчування (збагачених пробіотиками продуктів), таких як квашена капуста і огірки, саме по собі не спричинило значної різниці у захворюваності на алергії. Але такі зміни раціону в поєднанні з ручним миттям посуду, за даними дослідників, співпали із загальним скороченням випадків алергії.

За деякими оцінками, 46% дітей зазнавали алергічних захворювань у сім'ях, які використовували для миття посуду посудомийні машини, не купували продукти харчування безпосередньо з ферм і не вживали ферментованих продуктів. Для порівняння, лише 19% дітей із сімей, де посуд мили вручну у поєднанні принаймні з одним із двох вищезгаданих протективних факторів, піддавались впливу алергії.

Дослідники, які проводили додаткове редагування (Laurence E. Cheng, MD, PhD і Michael D. Cabana, MD, MPH з Університету Каліфорнії, Сан-Франциско) заявили, що дослідження, хоча і є цікавим, «проте має певні обмеження», залишивши багато питань без відповіді.

Наприклад, чому наслідки контакту з залишками мікроорганізмів на посуді є більш значущими, ніж реальне споживання ферментованих або придбаних у фермерів продуктів? Аналіз кількості і складу мікроорганізмів на посуді після його миття вручну і не особливо гігієнічних методів зберігання харчових продуктів може пролити світло на ці питання, зазначають дослідники.

«Потрібно провести набагато більше клінічних, міждисциплінарних і фундаментальних досліджень, щоб з'ясувати роль різних способів життя... та мікробних впливів» – стверджують вони, «і виявити, як ці мікробні впливи можуть модулювати захворюваність на алергії та виробити стратегію первинної профілактики».

Діти, які взяли участь у дослідженні, були родом з 2 шведських міст: Кіруна на півночі країни і Мьольндал на південно-західному узбережжі. Анкета для опитування була взята з Міжнародного дослідження астми та алергії у дітей і використовувалась для оцінки розповсюдженості бронхіальної астми, алергічного риніту та екземи.

Шведські дослідники закликають до проведення подальших досліджень зв'язку між імунітетом і способом ведення домашнього господарства. Вони визнали деякі обмеження свого дослідження, зокрема те, що у анкеті не запитується, як довго у родині практикувався поточний метод миття посуду. Крім того, пишуть вони, на формулювання висновків впливало те, що ручне миття посуду може поєднуватись з іншими факторами способу життя, такими як проживання у тісноті, що також може відігравати роль у встановленні рівня імунітету.

Основні дані дослідження

  • Дослідники використовували анкету Міжнародного дослідження астми та алергії у дітей, яку було роздано батькам 7 і 8-річних міських дітей у Швеції. Дітей оцінювали на наявність у них екземи, астми та алергічного ринокон'юнктивіту.
  • Батьків також попрохали відповісти на 5 питань про звички, які можуть вплинути на ризик розвитку алергічних захворювань у їхніх дітей, у тому числі миття посуду, вживання дітьми ферментованих продуктів харчування (наприклад, квашеної капусти), споживання продуктів безпосередньо з ферми, страв, приготованих вдома, та годування груддю.
  • Головним підсумком дослідження було встановлення зв'язку між миттям посуду вручну проти миття за допомогою посудомийної машини, і поширеністю алергічних захворювань у дітей. Цей результат було скориговано з урахуванням демографічних даних та сімейного анамнезу, а також відомих факторів ризику розвитку алергічного захворювання.
  • 1029 заповнених анкет, що становило трохи більше половини висланих, були повернуті батьками. За оцінками, 47% дітей, які взяли участь у дослідженні, були хлопчиками, відвідуваність ними дитячих дошкільних заходів була високою (91%). Майже всі діти мали братів і сестер.
  • Було повідомлено, що 84% домашніх господарств використовують для миття посуду машини, у той час, як вручну посуд миють у 12% сімей.
  • Миття посуду вручну асоціювалось зі співвідношенням шансів (СШ) 0,57 (95% довірчий інтервал [ДІ], 0,37–0,85) для алергічних захворювань в порівнянні з машинним миттям посуду.
  • З точки зору специфічних захворювань, при ручному митті посуду значно зменшується ризик розвитку екземи у дітей, проте ризик астми не досягає статистичної значущості.
  • Вживання ферментованих продуктів харчування також значно знижує ризик алергічних захворювань дітей (СШ, 0,53; 95% ДІ, 0,32–0,87), так само, як і звичка купувати продукти на фермі (СШ, 0,67; 95% ДІ, 0,46–0,98).
  • Фактори, пов'язані з нижчим ризиком алергічних захворювань, додавались, коли вони були присутні у тій самій сім'ї.
  • Приготування їжі вдома і грудне вигодовування у цьому дослідженні не були пов'язані з ризиком алергічних захворювань.