Пам'яті Заслуженого лікаря України,
кандидата медичних наук, лікаря-акушера-гінеколога
Петра Миколайовича Веропотвеляна
(01.06.1930–29.03.2017 рр.)
Петро Миколайович Веропотвелян, закінчивши у 1957 р. Дніпропетровський медичний інститут, уже за два роки став головним лікарем міського клінічного пологового будинку №1 Кривого Рогу, обіймаючи цю посаду з 1959 до 2000 р. (1965–1967 рр. – завідувач районним відділом охорони здоров’я Центрально-Міського району Кривого Рогу; з 2000 р. по 2002 рр. працював головним лікарем Республіканського міжобласного центру медичної генетики і пренатальної діагностики). За період завідування райздороввідділом (1965–67 рр.) під його керівництвом збудовано корпуси поліклініки на 750 відвідувань/зміну, стаціонар на 250 ліжок, водолікарню багатопрофільної клінічної лікарні №3; реконструйовано декілька лікувальних закладів району. За його ініціативою і під його керівництвом був збудований новий сучасний пологовий будинок №1 (1983 р.), на базі якого у 1988 році був створений міський перинатальний центр, в стінах якого за всі роки народилося понад 200 тисяч дівчаток і хлопчаків.
Випереджаючи час, передбачаючи перспективи медичної генетики, розуміючи її значення для клінічної медицини, у 1975 році за його ініціативою вперше у практичній охороні здоров’я України і всього колишнього СРСР був збудований окремий триповерховий корпус медико-генетичного центру, який виріс із міського у республіканський міжобласний заклад. У 1992 р. під керівництвом П. М. Веропотвеляна збудовано новий п'ятиповерховий корпус спеціалізованого центру пренатальної діагностики, медицини плоду і генетики репродуктивної функції людини, який до теперішнього часу не має аналогів у практичній охороні здоров’я України та ближнього зарубіжжя. Центр був відзначений дипломами і медалями ВДНГ СРСР і України, у 2000 р. нагороджений Лауреатським Дипломом Міжнародного Академічного Рейтингу «Золота Фортуна», а у 2010 р. став Лауреатом «Флагман сучасної медицини України».
П. М. Веропотвелян всю свою професійну діяльність присвятив актуальним проблемам сучасного акушерства, безпеці материнства, перинатології, медичній генетиці та репродуктології. Ним були розроблені і впроваджені новітні ефективні методи діагностики, лікування та реабілітації патології репродуктивної функції жінки. Проведено комплексне обстеження і лікування багатьох сімей з неплідністю, завдяки чому близько 7000 жінок знайшли довгоочікуване щастя материнства.
Свою напружену роботу П. М. Веропотвелян зумів поєднувати з численними громадськими справами: він був членом правління Асоціації акушерів-гінекологів України, членом редакційних колегій журналів «Медичні аспекти здоров’я жінки», «Педіатрія, акушерство і гінекологія», «Вісник Асоціації акушерів-гінекологів», «Жіночий лікар», «Репродуктивне здоров'я», збірника наукових праць Української асоціації лікарів ультразвукової діагностики, членом Європейської асоціації акушерів-гінекологів. Неодноразово брав участь у різних національних та міжнародних конгрессах, з’їздах, симпозіумах і конференціях. Депутат місцевих рад багатьох скликань.
Чимало його наукових досліджень та практичних напрацювань успішно втілено в життя і відображено у численних публікаціях. П. М. Веропотвелян – автор близько 700 наукових праць, опублікованих у вітчизняних та зарубіжних медичних виданнях, у т. ч. в монографіях і підручниках, автор винаходу і 15 раціоналізаторських пропозицій.
Держава високо оцінила багаторічну 60-річну плідну працю та високий професіоналізм лікаря і керівника лікувального закладу (загальний стаж роботи П. М. Веропотвеляна – 60 років, з них головним лікарем – 43 роки), його високий професіоналізм і вагомий особистий внесок у розвиток охорони здоров’я у місті, області та в Україні, нагородивши його численними урядовими, регіональними, муніципальними, професійно-відомчими нагородами, громадсько-суспільними, міжнародними та церковними відзнаками. Серед них:
- 1971 рік – орден «Трудового Червоного Прапора»;
- 1980 рік – мала золота медаль ВДНГ СРСР;
- 1983 рік – бронзова медаль ВДНГ України;
- 2000 рік – Золота медаль «За досягнення у Науці» міжнародної кадрової Академії від «Юнеско»;
П. М. Веропотвелян нагороджений знаком «Відмінник охорони здоров’я»; у 1984 р. йому було присвоєне почесне звання «Заслужений лікар Української РСР». Петро Миколайович став повним кавалером головної відзнаки Криворізької міської ради «За заслуги перед містом (І, ІІ, ІІІ ступенів).
Петро Миколайович до останнього свого часу та подиху активно та плідно працював. Крім клінічної практики, займався науковою діяльністю. Навіть в останній день свого життя він здійснив медичний прийом пацієнток з питань репродуктивної патології, а після прийому завершив та скерував до редакції свою останню зі статей.
Петро Миколайович Веропотвелян був надзвичайно яскравою Людиною, талановитим лікарем, новатором, керівником-адміністратором, висококваліфікованим фахівцем. Його відрізняла глибока людяність, турбота про людей, справжня інтелігентність, життєлюбність та оптимізм – таким він назавжди залишиться у пам’яті та серцях рідних, друзів, колег та пацієнтів.
Колектив журналу «З турботою про Жінку»
коментариев