До нашої клініки звернулася 24-річна пацієнтка С. зі своєю першою одноплодовою вагітністю у терміні вагітности 18–19 тижнів.

У черевній порожнині дитини під час планового ультразвукового дослідження (УЗД) за місцем проживання знайдено у віці вагітности 17–18 тижнів чималенький однокамерний пухир.

Оскільки зовнішні статеві органи плода були сформовані за жіночим типом, було зроблено припущення, що має місце пухир яєчника дитини або значно збільшений сечовий міхур плода.

Під час УЗД ми також визначили жіночі за виглядом зовнішні статеві органи (рис. 1), сечовий міхур був помітним окремо від однокамерного утвору в черевній порожнині (рис. 2); ехонегативний (рідинний) утвір розмірами 5х3х4,5 см (рис. 3) займав собою практично всю черевну порожнину плода; якби уявити собі подібні пропорції у дорослої жінки, то пухир мав такий об’єм, який би мала матка при доношеній вагітності (рис. 4).

 

Родині було дане пояснення, що чітко визначити джерело походження цього пухиря неможливо. Проте, помітних під час УЗД ознак впливу на функції органів черевної порожнини та позаочеревного простору не виявлено, за винятком незначної однобічної пієлоектазії; багатоводдя чи маловоддя не спостерігалося; ознак серцевої недостатности не було знайдено, а голкове відсмоктування вмісту пухиря не ґарантує того, що він не наповниться знову.

Купите номер журнала, чтобы прочитать статью полностью