Пухлини серця плода
Резюме:
Пухлини серця плода – рідкісна складна патологія, яка, незважаючи на доброякісний характер утворів, супроводжується цілим ланцюгом проблем. Рабдоміоми серця, як правило, характеризуються сприятливим внутрішньоутробним та постанатальним перебігом, проте часто поєднані з туберозним склерозом, що ускладнює прогноз. Інші пухлини, такі як фіброми, тератоми, гемангіоми, міксоми можуть ускладнюватись аритміями та розвитком серцевої недостатності плода, що супроводжується значними перинатальними втратами. Перикардіальний випіт часто є першим симптомом пухлини серця, тому потребує проведення детальної оцінки порожнин серця, стінок, перикардіальної порожнини на наявність новоутворень. Пренатальна діагностика пухлин серця плода потребує подальшого проведення експертної ехокардіографії та консультації фетального кардіолога. Завдяки особливостям будови різних типів пухлин ультразвукова діагностика уможливлює високу точність їх диференціації.
Ключові слова:
Пренатальна діагностика, ультразвукова діагностика, ехокардіографія, пухлини серця.
DOI:
https://doi.org/10.37529/obgyn.2020.2/2-20.01-5
Пухлини серця – рідкісна патологія, що становить до 0,13% серед серцевої патології плода [1, 2]. За останні десятиліття, завдяки прогресу ультразвукової техніки та досвіду, відбулося значне поліпшення їх пренатального виявлення. Більшість пухлин серця плода виявляються у ІІ та ІІІ триместрах вагітності. Збільшення розмірів деяких пухлин відбувається у ІІІ триместрі, що обмежує їх виявлення у ІІ триместрі, коли зазвичай проводять ультразвуковий скринінг. Хоча діагноз кожної пухлини найкраще підтверджується гістологічним дослідженням, на основі певних анатомічних особливостей та ультразвукових ознак, як правило, можна визначити більшість пухлин (табл. 1). При цьому оцінюється розташування пухлини, ехогенність відносно міокарда, чіткість або аморфність межі, гомогенність або гетерогенність структури, наявність супутньої аритмії та перикардіального випоту, чи пухлина сидяча або на ніжці, солітарна чи множинні. Більшість випадків пухлин серця спрямлвуються на ехокардіографію (ЕхоКГ) плода у зв’язку з виявленням перикардіального випоту, пухлини (аномальної маси в ділянці серця), аритмії або у зв’язку із сімейним анамнезом туберозного склерозу. При відсутності у плода значних гемодинамічних порушень або аритмій, пухлини можуть не діагностуватися аж до періоду новонародженості. У літературі описані випадки симптоматичних пухлин серця у новонароджених з нормальними сонограмами плода у ІІ та навіть у ІІІ триместрах [2, 3].
