Резюме:
Нейроендокринна регуляція полягає в перетворенні швидких сигналів електричної природи, які генеруються і обробляються головним мозком, у гормональні сигнали, які відповідають за гомеостаз і репродуктивну функцію. Центральну роль тут відіграє гіпоталамус, який виробляє рилізинг-гормони, що у свою чергу, відповідають за утворення гіпофізарних гормонів, які безпосередньо регулюють функцію статевих залоз. Така трансмісія відповідає за адекватне реагування організму в мінливих умовах, а з іншого боку — пристосовує зовнішню активність організму до його внутрішніх можливостей. Важливу роль тут відіграють як вищі відділи центральної нервової системи, так і речовини, які виробляються в інших залозах та тканинах. Збалансоване утворення таких речовин забезпечує, зокрема, нормальну функцію статевих залоз, натомість розлади такої регуляції супроводжують цілу низку гінекологічних та репродуктивних розладів, зокрема, СПКЯ та інші гіперандрогенії, ефект стресу, прояви менопаузи тощо.
Ключові слова:
гіпоталамус, гіпофіз, кіспептини, пролактин, KNDy нейрони, лептини, естрогени, прогестерон, ендорфіни, СПКЯ, гіперандрогенія, симпатоміметики, менопауза.
DOI
https://doi.org/10.37529/ztz.2020.4-5/4-5-2020-2
Медіатори стресу та репродуктивна сфера
Концепція стресу вперше з’явилася у науковій літературі у 1936 році завдяки Гансу Сельє, який розумів під цим терміном «неспецифічну реакію організму на будь-яку потребу тіла» [1].
Стрес є невід’ємною частиною життя, а фізіологічна реакція на нього забезпечує виживання організму в різних ситуаціях. Цей феномен має фізичну, психологічну та емоційну складові, які спричинюють фізичне та емоційне напруження. Нагадаємо, що стрес можуть спричинити будь-які чинники: психологічні або соціальні, дія навколишнього середовища, а також хвороби та медичні процедури.
коментариев