Вступ

Недостатність вітаміну D присутня у кожному регіоні світу, збільшення його дефіциту найвище у країнах Близького Сходу та Південної Азії. Серед населення у Європі недостатність вітаміну D характерна більше для півночі, ніж півдня та більш ймовірна у жінок, ніж у чоловіків, а у жінок з остеопорозом відзначається у 50% випадків [1].

На сьогодні недостатність і більшою мірою дефіцит 25(ОН)D становить собою пандемію, котра охоплює велику частину загальної популяції, включаючи дітей і підлітків, вагітних і жінок, що годують, дорослих, жінок в менопаузі та літніх людей. При наявності остеопоротичного перелому розповсюдженість дефіциту вітаміну D може досягати 100% [2, 3, 4].

Метаболізм вітаміну Д

Вітамін D – жиророзчинний, існує в шести формах, але основними формами є вітамін D2 (ергокальциферол, утворюється під дією сонячного світла, головним чином в рослинах, надходить в організм людини шляхом всмоктування у дванадцятипалій і тонкій кишці з харчових продуктів, основні природні джерела подані у табл. 1), і вітамін D3 (холекальциферол, утворюється в шкірі людини під впливом сонячного ультрафіолетового випромінювання [1]). Вітамін D2 біологічно інертний і для переходу в активну форму D-гормона (1,25(OH)2D) в організмі має пройти 2 процеси гідроксилювання.

Перший етап проходить в печінці й перетворює вітамін D в 25(ОН)D, відомий як кальцидіол. Другий етап гідроксилювання проходить переважно у нирках (за участю фермента CYP27B1-альфагідроксилази) і його результатом є синтез біологічно активного D-гормона (1,25(OH)2D – кальцитріолу) [1]. Вітамін D3, з якого синтезуються всі активні метаболіти після його утворення у верхньому шарі шкіри людини, перш ніж він почне грати свою важливу захисну роль, трансформується в організмі за допомогою печінки та нирок. Утворившись, вітамін D3 депонується у шкірі, жировій тканині, м'язах і печінці, це дозволяє вирішити кілька завдань: по-перше, формується депо вітаміну D3, яке використовується у холодну пору року, коли людина проводить менше часу на сонці або його шкіра прикрита одягом, і , по-друге, це допомагає запобігти розвитку токсичних ефектів активних метаболітів вітаміну [5].

 Вироблення вітаміну D3 залежить від ступеня вираженості шкірної пігментації та площі шкірного покриву, не прикритого одягом, який знаходиться в зоні сонячного випромінювання. Також має значення широта регіону, тривалість дня, пора року, погодні умови. Наприклад, у країнах, розташованих на північних широтах, взимку більша частина ультрафіолетового випромінювання поглинається атмосферою і в період з жовтня по березень синтез вітаміну D3 практично відсутній.

В сучасному світі демографічна ситуація дещо змінилася в бік продовження тривалості життя, зокрема збільшення кількості осіб похилого віку. А з віком зменшується час перебування на сонці, зменшується здатність шкіри синтезувати вітамін D3: встановлено, що у людей у віці 65 років і старше відзначається чотирикратне зниження здатності утворення вітаміну D3 в шкірі. У зв'язку з ослабленням функції нирок знижується рівень вироблення у них активного метаболіту вітаміну D3, що сприяє широкому поширенню дефіциту вітаміну серед літніх людей [6].

Таким чином, дефіцит вітаміну D3 розглядають у тісному зв'язку з порушеннями функцій нирок, печінки та віком (з кількістю років, прожитих жінкою після настання менопаузи). Дефіцит вітаміну D3 може також бути зумовлений багатьма хронічними захворюваннями і станами, такими як синдром мальабсорбції (знижене всмоктування речовин у кишечнику), хвороба Крона, стани після оперативного видалення шлунка або обхідні операції на кишечнику, недостатня секреція підшлунковою залозою травних ферментів, цироз печінки, вроджені захворювання жовчних протоків, захворювання нирок, тривале застосування протисудомних препаратів (при епілепсії).

Нещодавно вченими було доведено, що надмірна вага і ожиріння призводять до дефіциту вітаміну D3 в організмі.

Ще задовго до старіння зайвий жир починає перешкоджати нормальному виробництву та накопиченню необхідного нам вітаміну [7, 8].

Біологічні функції вітаміну D

Вітамін D сприяє абсорбції кальцію в кишківнику й підтримує необхідний рівень кальцію та фосфатів в крові для забезпечення мінералізації кісткової тканини та попередження гіпокальцемічної тетанії. Він також необхідний для росту кісток та процесу кісткового ремоделювання. Достатній рівень вітаміну попереджує розвиток рахіту у дітей і остеомаляції у дорослих. Також вітамін D разом з кальцієм застосовують для профілактики та комплексного лікування остеопорозу [11, 12].

Класичне розуміння механізмів дії вітаміну D3 на кістки включає вплив на поглинання кальцію у кишківнику з наступною нормалізацією стану кісткової тканини. Абсолютно нові аспекти дії вітаміну D3 були нещодавно продемонстровані в дослідженнях. Докази того, що вітамін D3 дійсно має більш складну дію на  старіючі кістки, підтверджують гіпотезу про можливий взаємний вплив старіння і дефіциту вітаміну D3. По-перше, вітамін D, як показали дані дослідження, збільшує формування нової кісткової тканини в старіючому організмі. По-друге, він запобігає апоптозу остеобластів. Нарешті, він запобігає і зупиняє ожиріння в кістковій тканині, обумовлене старінням [13, 14].

Функція вітаміну D не обмежена лише контролем кальцій-фосфорного обміну, він також впливає на інші фізіологічні процеси в організмі, які включають модуляцію клітинного росту, нервово-м'язову провідність, імунітет і запалення [7, 15].

Основні причини дефіциту вітаміну D і клінічні ситуації, у яких необхідний цілеспрямований скринінг даного стану [22]

Причини недостатності вітаміну D:

  • зниження епідермального синтезу (в т. ч. використання сонцезахисних засобів, вік, сезон, пігментація шкіри);
  • зниження доступності вітаміну D (в т. ч. при ожирінні, синдромі мальабсорбції);
  • збільшення катаболізму або його втрата (у т. ч. використання антиконвульсантів, існуючі хвороби серцево-судинної системи або нефротичний синдром);
  • вагітність або лактація;
  • зниження синтезу 25- (OH) D (в т. ч. при печінковій недостатності);
  • зниження синтезу 1,25- (OH) 2D (в т. ч. при хронічній нирковій недостатності).

Висновок

Вітамін D необхідний для широкого спектру фізіологічних процесів та оптимального стану здоров'я. У дитинстві та юності його адекватні рівні необхідні для забезпечення росту клітин, формування скелету та росту.

Вітамін D є жиророзчинним вітаміном, який міститься у небагатьох продуктах харчування. Основним його джерелом є збагачені продукти й біологічно активні добавки. Також він виробляється в організмі під дією ультрафіолетового випромінювання.

Адекватне споживання та рівень вітаміну D багато у чому залежить від віку, супутніх захворювань і використання деяких лікарських препаратів. Останні епідеміологічні та експериментальні дослідження показали, що низький рівень вітаміну D тісно пов'язаний з рівнем загальної смертності, серцево-судинною і онкологічною патологією (в основному, молочної залози, простати, товстого кишківника, артеріальною гіпертензією, метаболічним синдромом, цукровим діабетом. Абсолютно доведені захисні ефекти вітаміну D при захворюваннях кісткової системи, таких як рахіт, остеопороз, остеомаляція. Оцінка статусу вітаміну D можлива шляхом лабораторного тестування.

Про це – у наступному номері.

Перелік літератури знаходиться у редакції.