Оптимізація профілактики та корекції системних порушень у жінок з хірургічною менопаузою

 

Збільшення частоти випадків доброякісних новоутворень матки та яєчників серед жінок репродуктивного та пременопаузального віку у 68–72% випадків є поштовхом до оперативного втручання, що змушує приділяти все більшу увагу проблемі хірургічної менопаузи. Термін «хірургічна менопауза» використовується стосовно жінок, менструальна функція яких була штучно припинена у результаті видалення яєчників, яєчників і матки або тільки матки. Якщо два перші варіанти можна віднести до естрогендефіцитних, то у хірургічній менопаузі при збереженні одного або обох яєчників такої ясності немає. Дані літератури стосовно функції яєчників після гістеректомії вкрай суперечливі, що відбивається на певних ускладненнях при виборі обсягу оперативного втручання та відсутності єдиного підходу до профілактики менопаузальних порушень [1, 2, 4, 7]. Значне зростання захворювань серед жінок у віці, що збігається з настанням менопаузи, є серйозним аргументом, щоб вважати менопаузу та пов’язані з нею зміни в організмі одним з основних чинників, що визначають якість і тривалість життя жінки [3, 8].

Купите номер журнала, чтобы прочитать статью полностью