Створено у співпраці з платформою PROGRESS

 

Резюме:

Огляд рекомендацій “IgE allergy diagnostics and other relevant tests in allergy, a World Allergy Organization position paper”, 2019 року. Проведення тестування на рівень IgE досі залишається наріжним каменем обговорення діагностичного підходу при підозрі на алергію серед науковців. Тому ми провели огляд останніх рекомендацій щодо тестів in vitro та in vivo, які використовуються для підтвердження діагнозу алергії. У даній статті обговорюються внутрішньошкірні та шкірні прик-тести, визначення загального та специфічного IgE, провокаційні тести з алергенами, діагностика медикаментозної алергії, умови проведення перерахованих вище досліджень. Сподіваємось, даний огляд розставить багато крапок над «і» у діагностичному алгоритмі алергії.

 

Ключові слова: 

Алергія, діагностика, шкірні прик-тести, внутрішньошкірна проба, медикаментозна алергія.

DOI
https://doi.org/10.37529/ztd.2020.1/1-20-11



КЛЮЧОВІ ПОЛОЖЕННЯ

  • Клінічна підозра на алергічну сенсибілізацію підтверджується шляхом наявності специфічних до алергену антитіл IgE in vivo (шкірні проби) або in vitro.
  • Підтвердження сенсибілізації та визначення причинних алергенів є важливим для оптимізації ведення алергічних станів. 
  • Шкірні прик-тести (ШПТ) це метод, що найчастіше застосовують для виявлення антитіл IgE завдяки його швидкості, простоті та низькій вартості. Прик-тести та інші результати шкірних тестів повинні інтерпретуватися клініцистом з належними знаннями історії хвороби, результатів клінічних досліджень та відповідних алергенів (включаючи алергію на екологічні й харчові фактори, тварин, комах, грибки та лікарські засоби). Шкірні тести повинні включати відповідні алергени в даній географічній області та в ідеалі проводитись лише з використанням стандартизованих екстрактів алергенів.
  • Тести in vitro, включаючи молекулярну діагностику алергії, в яких використовують самостійну чи багатокомпонентну стратегію, та інші, більш функціональні тести, такі як тест активації базофілів, дозволяють краще визначити IgE профіль пацієнта. 

 

Які типи шкірних проб використовують у діагностиці алергії? 

1) Шкірні прик-тести (ШПT): є тестом першого рівня для діагностики IgE-опосередкованої алергічної реакції I (негайного) типу. Вони безпечні, відрізняються високою чутливістю, специфічністю та вірно інтерпретуються; специфічним варіантом шкірних проб для І типу є prick-to-prick testing з нативними алергенами.

2) Внутрішньошкірний тест (ВШТ): використовується для оцінки як негайної IgE-опосередкованої алергії, так і гіперчутливості уповільненого типу. Він має вищу чутливість та нижчу специфічність порівняно з ШПT.

3) Патч-тест: використовується для клітинно-опосередкованих реакцій гіперчутливості уповільненого типу, проте він не має значення для IgE-опосередкованої алергії. 

Купите номер журнала, чтобы прочитать статью полностью