Плямисто-папульозна висипка — одна з найпоширеніших патологій, з якими стикаються лікарі у дітей. Вона супроводжує розвиток ряду інфекційних і неінфекційних захворювань

 

 

Лихоманка від укусу щура – термін, що об'єднує два клінічно схожі захворювання, що викликаються різними збудниками: Содоку (спричинюється Spirillum minus) і стрептобацильоз (спричинюється Streptobacillus moniliformis). Бактерії знаходиться серед орофарингеальної флори гризунів. Клінічно захворювання характеризуються рецидивуючими нападами лихоманки і поліморфними висипаннями на шкірі. Інкубаційний період звичайно триває від 10 до 14 днів при Содоку і 1–3 дні при стрептобацильозі. При інфекції Streptobacillus moniliformis (стрептобацилярна лихоманка) укус звичайно загоюється швидко. При хворобі, викликаній Spirillum minus, після початкового заживлення на місці укусу виникає первинний афект – щільний болючий інфільтрат, везикула, потім виразка. Температура має хвилеподібний характер, починаючи з другого нападу лихоманки з’являється генералізована екзантема (плямиста, папульозна, везикулярна, уртикарна, петехіальна, підшкірні вузлики), при Содоку описані варіанти локалізації по типу «рукав», «напівштани», «куртка». При стрептобацильозі висипка з’являється з 1–2-го дня хвороби. Можуть розвинутись артрити, ендокардит, абсцеси головного мозку і м’яких тканин [23, 24].

 

Купите номер журнала, чтобы прочитать статью полностью